ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2022 року м. Чернігів Справа № 620/5587/22
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Кремчаніної В.І.,
представника позивача Сегал Є.А.,
представника відповідача Коляди І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" (далі також ТОВ "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА", позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відповідача від 25.01.2022 № 1002/25010700 в частині суми 1240190,00 грн, від 15.07.2022 № 2687/25010700 в частині суми 10200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення прийняті за результатами документальної планової перевірки в період дії мораторію на її проведення. Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України. Позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу. Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, то, на думку позивача, вони є безпідставними. Так, відповідач, в порушення статті 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 N 817/98, на власний розсуд, використав дані Електронної біржи, та самостійно визначив звичайну ціну товару і, як наслідок, провів донарахування податку на додану вартість в сумі 1240190,00 грн. Також є безпідставним посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2018р. №3923/ІІІК/04-36-12-01-16, оскільки таке посилання суперечить приписам пункту 52.2. статті 52 ПК України. Отже, застосування контролюючим органом індивідуальної податкової консультації, наданої будь-якому платнику податків під час перевірки іншого платника податків, є неприпустимим. Наведене свідчить, що оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
06.09.2022 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
У відзиві та додаткових поясненнях податковий орган позов не визнає, просить відмовити у задоволенні, посилаючись на те, що перевірка у позивача проводилась на підставі положень Податкового кодексу України та з урахуванням постанови КМУ № 89 від 03.02.2021, яка на час її проведення була чинною, тому, на думку відповідача, остання є законною. Що стосується оскаржуваних рішень, то вони прийняті на підставі акту перевірки, висновки в якому, щодо ціни товару, зроблені за даними Електронної зернової біржи та інформації Головного Управління статистики у Чернігівській області. Також зазначає, що ТОВ "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" та ТОВ «Зерно- Агротрейд» є пов`язаними особами, оскільки мають одного засновника-ТОВ «Астарта -Київ», а отже є законодавчо встановлені підстави, за наявності яких не застосовується презумпція сумлінності сторін операції.
В судове засідання з`явились сторони.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з доводів, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з аргументів та підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" зареєстровано як юридична особа 18.10.2007. За основним видом діяльності 01.11- є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.35-46 т.1).
У період з 27.10.2021 по 07.12.2021 у ТОВ "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" проведена документальна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 (а.с. 48- 135 т.1).
За результатами зазначеної перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області складено акт від 14.12.2021 № 9244/07/34832024, відповідно до якого контролюючим органом встановлено порушення, зокрема:
- п.44.1 ст.44 п.14.1.71, п. 14.1.219 ст.14, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, ш.195.1.1. п.195.1 ст.195, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4., ст.200 Податкового кодексу України , п.5 p.VI, п.6 Розділу III та пп.3) п.3 Розділу І «Податкові зобов`язання» Розділу V. Порядку 21, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість всього сумі 1660335,00 грн., у тому числі за грудень 2020року в сумі 1660335,00 грн;
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що є спірним у даній справі.
Такий висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства обґрунтовано наступним.
В ході перевірки досліджені ціни на товар за даними Аграрної біржи (сайт agrex.gov.ua) та Електронної зернової біржи «Graintrade» graintrade.com.ua, а також Головного управління статистики у Чернігівській області. За аналізом таких даних встановлено, що ТОВ "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" здійснювало реалізацію товару за цінами, нижчими в порівнянні з цінами, наданими ГУ статистики у Чернігівській області, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість. Також товариством, в порушення положень п. 201.1 п.201.10 ст. 201 ПК України, не зареєстровано податкові накладні.
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення рішення від 25.01.2022 № 1002/25010700, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1660335,00 грн та від 15.07.2022 № 2687/25010700, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 15440,65 грн. за відсутність складання та реєстрації податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України.
Позивачем подано скаргу на ППР №1002/25010700, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 14.07.2022 №719/0/99.00.06.01.01.06, яким вказане ППР залишене без змін (а.с. 138- 149 т. 1).
Вважаючи оскаржувані рішення в частині протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції Українизокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Пунктом1.1 статті 1 Податкового кодексу Українивизначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України (далі- ПК України).
Відповідно до підпункту20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК Україниоргани державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Так, перевірка позивача проведена на підставі наказу ГУ ДПС України у Чернігівські області про проведення документальної планової перевірки № 1757-п від 06.10.2021, про що зазначено в акті перевірки від 14.12.2021 № 9244/07/34832024 (т. 1 а. с.48-135).
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.,
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українипов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
Кабінетом Міністрів України на момент проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень ПК України( в редакції на момент спірних правовідносин) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
Відповідно до пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цьогоКодексуможе здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу.
Тобто, зміна приписівПодаткового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін доПодаткового кодексу України.
Отже, Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цьогоКодексу(ст. 2 ПК України).
Відповідно до пункту5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьоюстатті 7 КАС України, у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПодатковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила самеПодаткового кодексу України.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, податковий орган, фактично після прийняттяпостанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89, був не наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки.
Суд також враховує те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/18314 визнано нечинною постанову КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89.
Отже, суд дійшов висновку, що перевірка, яка проведена у позивача у період дії мораторію на її проведення, є незаконною.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.
Отже, зміст висновків наведеної постанови свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Водночас суд вважає за необхідне надати оцінку висновкам відповідача щодо визначення звичайної ціни за даними Електронної біржи; щодо господарських операцій, що здійснюються з пов`язаними особами; та посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2018 №3923/ІІІК/04-36-12-01-16.
Статтею 39 ПК України регулюються питання визначення об`єкта оподаткування за принципом «витягнутої руки» для платників податків, що беруть участь у контрольованих операціях.
При цьому пунктом 39.2. статті 39 ПК України визначено критерії за якими операції є контрольованими, а саме:
39.2.1. Засади визначення операцій контрольованими:
39.2.1.1. Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Тобто, при оцінці будь-якої операції платника податків на предмет її контрольованості, з метою застосування принципу «витягнутої руки» та визначення відповідності ціни за методами, передбаченими статтею 39 ПК України, в тому числі «порівняння неконтрольованої ціни», вирішальним фактом є наявність контрагента за такою операцією - нерезидента.
Суд встановив, що позивач та його контрагент у спірних операціях -ТОВ «Зерно-Агротрейд» є резидентами України, тому дійшов висновку, що проведені спірні господарські операції з постачання кукурудзи на території України не є контрольованими, в розумінні статті 39 ПК України, і до них не можуть застосовуватись методи трансфертного ціноутворення, передбачені статтею 39 ПК України.
Щодо використання відповідачем даних Електронної біржі, то відповідно до положень статті 13 Указу Президента України "Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 № 817/98 індикативні та звичайні ціни на товари для застосування їх у податкових цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.
Водночас, в порушення вказаної норми, відповідач використав дані Електронної зернової біржі, яка є однією з приватних структур, що надає свій інтернет ресурс для публікації оголошень про пропозицію чи попит сільськогосподарської продукції. Тобто, під час перевірки відповідачем використана інформація з мережі Інтернет, яка не підтверджена документально, перевірити її неможливо, оскільки за посиланням, вказаним в акті перевірки, інформація взагалі відсутня.
Відповідностатті 75 КАС, якою встановлено вимогу щодо достовірності доказів, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відсутність інформації у письмовому доказі (акті перевірки), виключає достовірність такого доказу.
Не зазначення в акті перевірки документів, на підставі яких зроблено висновок щодо визначення звичайної ціни, унеможливлює перевірку судом цих обставин та встановлення відповідного факту.
Отже, висновок контролюючого органу, щодо визначення ціни на товар за даними Електронної біржі, є протиправним.
Безпідставним також є посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2018р. №3923/ІІІК/04-36-12-01-16, оскільки таке посилання суперечить припису пункту 52.2. статті 52 ПК України - Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Отже, на законодавчому рівні закріплено, що індивідуальна податкова консультація, може використовуватись лише платником податків, якому вона адресована.
При цьому застосування контролюючим органом індивідуальної податкової консультації, наданої будь-якому платнику податків, під час перевірки іншого платника податків, є неприпустимим.
Крім того, пунктом 188.1 статті 188 ПК України, порушення якого відповідач зазначив, як підставу визначення податкових зобов`язань, зокрема зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення;
- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Позивач, під час укладання правочинів з ТОВ «Зерно-Агротрейд», використав ціни, що склались на ринку ідентичного товару, що свідчить про відсутність порушення пункту 188.1 статті 188 ПК України.
Відповідач у свою чергу законодавчо не довів неможливість використання позивачем ціни на кукурудзу, що склалась на ринку ідентичного товару.
Щодо оскаржуваного податкового повідомлення -рішення від 15.07.2022 «2587/25010700, яким до позивача застосовано штраф, то суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній нормі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Наведеною нормою Податкового кодексу передбачено, що обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає лише на дату виникнення податкових зобов`язань.
На виконання цієї норми позивачем під час постачання кукурудзи на користь ТОВ «Зерно-Агротрейд» складено та зареєстровано податкові накладні на всю суму податку на подану вартість та відображено такі зобов`язання у податкових деклараціях з ПДВ відповідно за лютий, березень, квітень 2019року. Факт складання та реєстрації позивачем податкових накладних за фактом постачання кукурудзи та відображення податкових зобов`язань у деклараціях не заперечується відповідачем в Акті перевірки.
Разом з тим, оскільки висновок відповідача про невідповідність ціни в операціях з постачання кукурудзи ринковій ціні та нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в періоди лютий, березень, квітень 2019року є безпідставним та необґрунтованим, то у позивача відсутні підстави для складання і подання на реєстрацію трьох податкових накладних у ці періоди на загальну суму податку на додану вартість -1240190,00 грн.
Отже, якщо відсутні підстави для визначення податкових зобов`язань та складання податкових накладних, то податкове повідомлення рішення від 15.07.2022 №2687/25010700, яким застосовано штраф за їх відсутність в сумі 10200,00 грн. є безпідставним та підлягає скасуванню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд встановив, що відповідачем не доведено правомірність спірних рішень в частині, що є предметом оскарження, у той же час позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд зазначає, що відповідно достатті 8 Конституції України,статті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українита частини першоїстатті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людиниі зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 1002/25010700 в частині суми 1240190,00 грн. та податкового повідомлення рішення від 15.07.2022 №2687/25010700 в частині суми 10200,00 грн як похідного від першої вимоги, відтак, позов слід задовольнити повністю
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 18755,85 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.01.2022 № 1002/25010700 в частині суми 1240190,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.07.2022 № 2687/25010700 в частині суми 10200,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Енерджі Україна" судовий збір в розмірі 18755,55 грн (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 85 коп.), сплачений відповідно до платіжного доручення № С8-1160 від 17.08.2022.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" вул.Овражна, буд.2-А,с.Андріївка,Чернігівський район, Чернігівська область,15554 код ЄДРПОУ 34832024.
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000 код ЄДРПОУ 44094124.
Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2022 |
Оприлюднено | 05.12.2022 |
Номер документу | 107622979 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Глущенко Яна Борисівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Глущенко Яна Борисівна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Соломко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні