Ухвала

від 18.04.2023 по справі 620/5587/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2023 року

Київ

справа № 620/5587/22

адміністративне провадження № К/990/12795/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 620/5587/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Україна» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 06.04.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить з такого.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.11.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Україна» задовольнив повністю. Однією із підстав для задоволення позову став висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про допущення контролюючим органом істотних порушень норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) під час призначення перевірки, які зумовлюють недопустимість як доказів порушення позивачем норм податкового законодавства наявного в матеріалах справи Акта перевірки. Також суди дійшли висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність призначеної відносно позивача перевірка, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова КМУ №89), в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки. Обґрунтовуючи свій висновок, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.04.2022 у справі №160/5267/21 та від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, а застосовуючи наслідок допущеного порушення у вигляді скасування податкових повідомлень-рішень, суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 13.03.2023 у справі №640/21172/18. Також суд першої інстанції врахував, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у справі №640/18314/21 визнав протиправною та нечинною Постанову КМУ №89.

ГУ ДПС із посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України вважає, що у цій справі застосовними є висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16, відповідно до яких, зокрема, будь-які норми будь-якого попереднього закону не можуть обмежувати законодавчих повноважень Верховної Ради України на зміну нормативного регулювання, за винятком випадків, коли такі обмеження випливають із норм Конституції України або міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України. ГУ ДПС вважає, що оскільки Постанова № 89 на час прийняття наказу на перевірку залишалася чинною та не скасована, контролюючий орган як орган державної влади зобов`язаний дотримуватися та виконувати положення цієї постанови та в межах компетенції прийняти рішення про проведення перевірки із дотриманням норм Податкового кодексу України. Відповідно, на переконання скаржника, процедура призначення перевірки була дотримана. Також ГУ ДПС висловлює незгоду із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в діях позивача порушення норм податкового законодавства, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 23.02.2023 у справі №600/1402/22-а, виклав правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Отже, проведення перевірки на підставі Постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Отже, висновки судів попередніх інстанції у справі, у якій подано касаційну скаргу, в частині застосування норм пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Постанови КМУ № 89 відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у подібних правовідносинах.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 19.04.2022 у справі №816/687/16 колегія суддів вважає незмістовними, оскільки її ухвалено у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу. У цій постанові Верховного Суду не вирішувалося питання застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Постанови КМУ № 89.

Таким чином, оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення перевірки тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень.

Та обставина, що суди попередніх інстанцій все ж таки перевірили висновки контролюючого органу, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, не впливає на вищенаведений висновок, оскільки за усталеною позицією Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанова від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18) контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі, при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Оскільки згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, надання правової оцінки підставам позову щодо порушення процедури проведення перевірки передує перевірці підстав позову по суті виявлених порушень, і в цій справі процедура призначення перевірки була порушена і тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень, що відповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи про правомірність висновків, викладених в Акті перевірки, не можуть мати вплив на результат вирішення спору.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Отже, колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 620/5587/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Україна» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко