Постанова

від 29.03.2023 по справі 620/5587/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5587/22 Суддя першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Україна» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Україна» (далі - позивач, ТОВ «Еко Енерджі Україна») звернулось у суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2022 №1002/25010700 в частині суми 1240190,00 грн та від 15.07.2022 №2687/25010700 в частині суми 10200,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні рішення прийняті за результатами документальної планової перевірки в період дії мораторію на її проведення. Водночас висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зазначає, що відповідачем безпідставно використано дані Електронної біржи та визначено звичайну ціну товару.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції надана помилкова правова оцінка спірним правовідносинам.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 06.10.2021 №1757-п відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, за результатами якої складено Акт перевірки від 14.12.2021 № 9244/07/34832024 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Еко Енерджі Україна», зокрема:

- п. 44.1 ст. 44 п. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп.195.1.1. п. 195.1 ст. 195, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 5 p.VI, п. 6 Розділу III та пп. 3 п. 3 Розділу І «Податкові зобов`язання» Розділу V Порядку 21, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість всього сумі 1660335,00 грн, у тому числі за грудень 2020 в сумі 1660335,00 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області у відношенні позивача прийнято податкові повідомлення рішення:

1) від 25.01.2022 №1002/25010700, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1660335,00 грн;

2) від 15.07.2022 №2687/25010700, яким застосовано штраф в розмірі 15440,65 грн за відсутність складання та реєстрації податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка, яка проведена у позивача у період дії мораторію на її проведення, є незаконною, а тому складений за її результатами Акт перевірки не може визнаватися допустимим доказом, у зв`язку з чим прийняті на підставі такого акта податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись правомірними; відповідачем не доведено неможливість використання позивачем ціни на кукурудзу, що склалась на ринку ідентичного товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений ст. 77 ПК України, відповідно до п.п. 77.1 - 77.4 якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набув чинності 02.04.2020, внесено зміни до ПК України, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.пп. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп.пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, дію карантину було введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було продовжено дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021, а постановами Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22.09.2021 №981, від 15.12.2021 №1336, - до 31.03.2022.

Апеляційним судом установлено, що наказ про проведення перевірки, перевірка, Акт перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті (проведена) в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас, приймаючи (вчиняючи) указані вище рішення (дії) ГУ ДПС у Чернігівській області керувалося, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 №89.

Указаною постановою було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.пп. 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Таким чином, положеннями п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 встановлено різні правила проведення планових перевірок в період дії карантину.

Для правильного вирішення спору, що виник між сторонами цієї справи, належить встановити яку норму права належить застосовувати у спірних правовідносинах.

При вирішенні вказаного питання необхідно виходити з того, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Згідно з п. 5.2 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Отже, норми, встановлені ПК України, зокрема, щодо строків дії мораторію на проведення документальної планової виїзної перевірки, можуть бути змінені лише шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Ураховуючи, що кодекс є актом вищої юридичної сили у порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України, колегія суддів дійшла висновку, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягає саме п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 15.04.2022 у справі №160/5267/21 та від 06.07.2022 у справі №360/1182/21. Судом касаційної інстанції наголошено на тому, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи те, що перевірка ТОВ «Еко Енерджі Україна», за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведена після набрання чинності п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України та в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому є такою, що проведена протиправно.

За змістом ч. 1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що недотримання відповідачем порядку здійснення перевірки нівелює наслідки такої.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 13.03.2023 у справі №640/21172/18, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Своєю чергою порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про завищення від`ємного значення податку на додану вартість та порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України ґрунтується на тому, що ціни на товар, який реалізовувався ТОВ «Еко Енерджі Україна» на користь пов`язаної особи - ТОВ «Зерно-Агротрейд», є нижчими за ціни згідно з даними Аграрної біржи (сайт agrex.gov.ua) та Електронної зернової біржи «Graintrade» (graintrade.com.ua), а також Головного управління статистики у Чернігівській області, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість, а також, в порушення п. 201.1 п.201.10 ст. 201 ПК України, не зареєстровано податкові накладні за такими операціями.

Питання визначення об`єкта оподаткування за принципом «витягнутої руки» для платників податків, що беруть участь у контрольованих операціях, регулюються ст. 39 ПК України.

Пунктом 39.2. ст. 39 ПК України визначено критерії за якими операції є контрольованими, а саме:

39.2.1. Засади визначення операцій контрольованими:

39.2.1.1. Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Тобто, при оцінці будь-якої операції платника податків на предмет її контрольованості, з метою застосування принципу «витягнутої руки» та визначення відповідності ціни за методами, передбаченими ст. 39 ПК України, в тому числі «порівняння неконтрольованої ціни», вирішальним фактом є наявність контрагента за такою операцією - нерезидента.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його контрагент - ТОВ «Зерно-Агротрейд» є резидентами України, а тому проведені спірні господарські операції з постачання кукурудзи на території України не є контрольованими в розумінні ст. 39 ПК України, і до них не можуть застосовуватись методи трансфертного ціноутворення, передбачені ст. 39 ПК України.

Щодо використання відповідачем даних Електронної біржі, то відповідно до положень ст. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98 індикативні та звичайні ціни на товари для застосування їх у податкових цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Водночас, у порушення вказаної норми, відповідач використав дані Електронної зернової біржі, яка є однією з приватних структур, що надає свій інтернет ресурс для публікації оголошень про пропозицію чи попит сільськогосподарської продукції. Тобто, під час перевірки відповідачем використана інформація з мережі Інтернет, яка не підтверджена документально, перевірити її неможливо, оскільки за посиланням, вказаним в Акті перевірки, інформація відсутня, а матерали справи такої не містять.

Не зазначення в Акті перевірки документів, на підставі яких зроблено висновок щодо визначення звичайної ціни, унеможливлює перевірку судом цих обставин та встановлення відповідного факту.

Отже, висновок контролюючого органу, щодо визначення ціни на товар за даними Електронної біржі, є протиправним.

Безпідставним також є посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2018 №3923/ІІІК/04-36-12-01-16, оскільки таке посилання суперечить припису п. 52.2. ст. 52 ПК України, згідно з яким індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Тож на законодавчому рівні закріплено, що індивідуальна податкова консультація може використовуватись лише платником податків, якому вона адресована.

Відтак, застосування контролюючим органом індивідуальної податкової консультації, наданої будь-якому платнику податків, під час перевірки іншого платника податків є неприпустимим.

Крім того в п. 188.1 ст. 188 ПК України, порушення якого слугувало підставою визначення податкових зобов`язань, зокрема зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Позивач під час укладання правочинів з ТОВ «Зерно-Агротрейд» використав ціни, що склались на ринку ідентичного товару, що свідчить про відсутність порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Відповідачем своєю чергою не доведено неможливість використання позивачем ціни на кукурудзу, що склалась на ринку ідентичного товару.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній нормі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Наведеною нормою ПК України передбачено, що обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає лише на дату виникнення податкових зобов`язань.

На виконання цієї норми позивачем під час постачання кукурудзи на користь ТОВ «Зерно-Агротрейд» складено та зареєстровано відповідні податкові накладні та відображено такі зобов`язання у податкових деклараціях з ПДВ відповідно за лютий, березень, квітень 2019 року. Факт складання та реєстрації позивачем податкових накладних за фактом постачання кукурудзи та відображення податкових зобов`язань у деклараціях не заперечується відповідачем в Акті перевірки.

Разом з тим, оскільки висновок відповідача про невідповідність ціни в операціях з постачання кукурудзи ринковій ціні та нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в періоди лютий, березень, квітень 2019 року є безпідставним та необґрунтованим, то у позивача відсутні підстави для складання та подання на реєстрацію податкових накладних у ці періоди на загальну суму податку на додану вартість 1240190,00 грн.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Ураховуючи вищезазначене у сукупності, апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька

Повний текст постанови складений 29.03.2023.