Рішення

від 29.11.2022 по справі 640/28064/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 640/28064/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (далі - позивач, ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1 або ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2 або ДПС України) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Держаної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн., № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., № 8 від 14.11.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., розрахунку коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві оформлені рішенням від 15.08.2019 № 1253971/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., від 24.02.2020 року № 1464584/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн. від 07.02.2020 № 1451672/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., від 02.03.2020 № 1471882/33228262 про відмову у реєстрації податкової накладної позивача № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., від 02.03.2020 № 1471881/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., від 05.02.2020 № 1449467/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 8 від 14.11.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., від 23.01.2020 № 1442975/33228262 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної позивача № 94 від 27.12.2017;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача: № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн., № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., № 8 від 14.12.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., розрахунок коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017 датою їх подання на реєстрацію.

Мотивуючи позовні вимоги ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» зазначає, що є платником податку на додану вартість з 30.01.2018, своєчасно подає фінансову та податкову звітність; в межах своєї господарської діяльності позивач укладає зі своїми контрагентами договори постачання товарів (робіт, послуг); 08.05.2019 позивачем було складено податкову накладну № 3 на користь ТОВ «ВІСЕНС ХАУС», 06.08.2019 позивачем складено податкову накладну № 4 на користь ТОВ «ЮНІБІЛД», 19.08.2019 позивачем складено податкову накладну № 5 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 30.08.2019 позивачем складено податкову накладну № 6 на користь ТОВ «ЮНІБІЛД», 30.09.2019 позивачем складено податкову накладну № 7 на користь ТОВ «ЮНІБІЛД», 14.11.2019 позивачем складено податкову накладну № 8 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 11.12.2019 позивачем складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 9 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017 на користь КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція», та вчинено дії щодо їх реєстрації в ЄРПН; однак ДПС України було зупинено реєстрацію цих податкових накладних та рахунку коригування; у всіх наведених вище випадках єдиною підставою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування вказано їх відповідність вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку; єдиною підставою відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування контролюючим органом вказано ненадання платником податку первинних документів щодо постачання, придбання товарів/послуг, що не відповідає дійсності; при цьому, всупереч вимогам пп. 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано, якому саме критерію ризиковості відповідає позивач та не надано розрахункового показника за цим критерієм, адже у пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» таких критеріїв наведено декілька; рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2019 у справі № 640/5578/19 визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві, оформлені рішенням у вигляді протоколу про включення ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» до переліку ризикових суб`єктів господарювання та зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві виключити позивача із цього переліку; оскільки включення позивача в реєстр ризикових платників податків за ознаками ризиковості, передбаченими пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» визнано судом протиправним, отже й підстава для зупинення реєстрації податкових накладних, про які йдеться у цьому позові, також є протиправною; первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані контролюючому органу для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань, а тому відмова контролюючого органу в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування є незаконною.

Одночасно представником позивача заявлено про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

26.11.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» залишено без руху.

Позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви.

11.12.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/28064/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Копію ухвали суду від 11.12.2020 отримано уповноваженим представником ДПС України 16.12.2020, що підтверджується відповідною розпискою.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, ДПС України належним чином повідомлена про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач-2 відзиву на позов та додаткові документи до суду не надав.

29.12.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач-1 зазначає про безпідставність позовних вимог. У відзиві відповідачем-1 процитовано норми законодавства, а саме положення Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520. Крім того, свої заперечення обґрунтовує тим, що ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг); за результатом розгляду вищевказаних документів, Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної; щодо витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, то складові вартості послуг, які в результаті склали заявлену стороною суму до відшкодування в розмірі 4 300,00 грн. не є послугами значного обсягу, отже підлягають зменшенню до 2 000,00 грн.

29.12.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення адміністративного позову без розгляду. Відповідач-1 вказав, що позивач звернувся з позовом до суду 05.11.2020 (вих. б/н від 05.11.2020) з пропущенням тримісячного строку на звернення до адміністративного суду.

18.01.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем зазначено, що відзив відповідача-1 є фактично цитуванням норм законодавства, яке регулювало/регулює процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію або відмову в реєстрації станом на момент виникнення спірних правовідносин; єдиною підставою відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування вказано ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; така підстава не відповідає дійсності, оскільки необхідні документи були надані контролюючому органу.

09.02.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2021 та роздруківки з особистого кабінету платника податків.

15.02.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було задоволено заяву ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» про поновлення строку на звернення до суду; у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 26.11.2004 за № 1 065 107 0005 001321.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» за наслідками господарської діяльності по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІСЕНС ХАУС», АТ Комерційний банк «ПРАВТБАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІБІЛД», Комунальним підприємством «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «КИЇВБУДРЕКОНСРУКЦІЯ» на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було сформовано податкові накладні: № 3 від 08.05.2019, № 4 від 06.08.2019, № 5 від 19.08.2019, № 6 від 30.08.2019, № 7 від 30.09.2019, № 8 від 14.11.2019 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.12.2019 № 9 до податкової накладної від 27.12.2017 № 94 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 22.05.2019 № 9106311199 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.05.2019 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 12.09.2019 № 9209124788 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.08.2019 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2019 № 9173175658 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 06.08.2019 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 12.09.2019 № 9209125457 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.08.2019 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 15.10.2019 № 9240240817 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.09.2019 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2019 № 9285285978 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.11.2019 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 15.01.2020 № 9330079697 розрахунок коригування прийнятий, реєстрація зупинена у зв`язку із тим, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.12.2019 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» було направлено до ГУ ДФС у м. Києві електронні повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення), від 20.02.2020 № 4, від 05.02.2020 № 3, від 13.08.2019 № 1, від 27.02.2020 № 6, від 31.01.2020 № 2, від 21.01.2020 № 1. Разом з цим Повідомленнями позивач подав також контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

За результатами розгляду пакету поданих платником документів, Комісія ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія при ГУ ДФС у м. Києві, комісія регіонального рівня) прийняла оспорювані рішення № 1464584/33228262 від 24.02.2020, № 1451672/33228262 від 07.02.2020, № 1253971/33228262 від 15.08.2019, № 1471882/33228262 від 02.03.2020, № 1471881/33228262 від 02.03.2020, № 1449467/33228262 від 05.02.2020, № 1442975/33228262 від 23.01.2020, якими відмовила ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» у здійсненні реєстрації податкових накладних № 3 від 08.05.2019, № 4 від 06.08.2019, № 5 від 19.08.2019, № 6 від 30.08.2019, № 7 від 30.09.2019, № 8 від 14.11.2019 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.12.2019 № 9 до податкової накладної від 27.12.2017 № 94 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В текстах цих рішень Комісією в якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу, позивачем подано скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, рішеннями Державної податкової служби України від 06.03.2020 № 7252/33228262/2, від 18.02.2020 № 4668/33228262/2, від 15.08.2019 № 1253971/33228262/2, від 02.03.2020 № 1471882/33228262/2, від 13.03.2020 № 8385/33228262/2, від 05.02.2020 № 1449467/33228262/2, від 23.01.2020 № 1442975/33228262/2 скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних та вважаючи їх протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 КПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200 1.3 і 200 1.9 ст. 200 1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 та п. 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із п. 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Між іншим, п. 18 Порядку № 1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії, але не єдина. Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у їх реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваних Рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18 та від 22.04.2019 у справі № 2040/5445/18.

Поряд із цим на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно із яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» був затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Порядок № 117).

Відповідно до п. 2 Порядку № 117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик, у той час як моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Між тим ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів «а» / «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» / «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із п.п. 5-7 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, вимоги пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів, адже підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

- платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

- податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Водночас у п. 10 Порядку № 117 зазначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно із п.п. 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Поряд із цим п. 14 Порядку № 117 визначає перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Між тим п. 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 зазначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За вимогами пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень слідує, що реєстрації податкової накладної передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі відповідності ПН/РК вказаним критеріям, їх реєстрація в ЄРПН зупиняється.

Умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку № 117.

Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складання та надіслання ПН/РК з метою реєстрації у ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиків.

З огляду на зміст квитанцій, якими було зупинено реєстрацію податкових накладних та розрахунку коригування, поданих позивачем до податкового органу, судом встановлено, що реєстрація направлених позивачем до уповноваженого органу податкових накладних та розрахунку коригування з метою їх реєстрації у ЄРПН була зупинена через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Водночас суд зазначає, що контролюючим органом взагалі не вказано у Квитанціях від 22.05.2019, 12.09.2019, 07.08.2019, 12.09.2019, 15.10.2019, 28.11.2019 та 15.01.2020 на які саме критерії ризиковості він посилався: визначені листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 чи листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, які використовував на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, як зазначалося вище, п. 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Проте, на день розгляду даної адміністративної справи критерії ризиковості платників податків визначені листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку № 117.

ДФС України не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV.

Суд зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку № 117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Суд зауважує, що зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Крім того, Верховним Судом 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 було прийнято рішення щодо необґрунтованості блокування податкових накладних платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Так, при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації.

Слід наголосити на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 (адміністративне провадження № К/9901/13662/19).

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДФС пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано контролюючому органу ряд копій документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкових накладних № 3 від 08.05.2019, № 4 від 06.08.2019, № 5 від 19.08.2019, № 6 від 30.08.2019, № 7 від 30.09.2019, № 8 від 14.11.2019 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.12.2019 № 9 до податкової накладної від 27.12.2017 № 94.

З огляду на викладене, суд зазначає, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування платника у зв`язку зі встановлення його ризиковості за Критеріями, визначеними вищенаведеним листом ДФС, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення № 1464584/33228262 від 24.02.2020, № 1451672/33228262 від 07.02.2020, № 1253971/33228262 від 15.08.2019, № 1471882/33228262 від 02.03.2020, № 1471881/33228262 від 02.03.2020, № 1449467/33228262 від 05.02.2020, № 1442975/33228262 від 23.01.2020 містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Разом з цим, в межах даної справи позивачем надано первинні документи на підтвердження проведення спірних господарських операцій позивача з його контрагентами, натомість відповідачем не доведено належними та допустимими доказами нереальність таких операцій на момент розгляду справи.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС про зупинення та відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» у зв`язку з їх відповідністю пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставним.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які були надані контролюючому органу, у останнього були відсутніми правові підстави для відмови платнику податків у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС № 1464584/33228262 від 24.02.2020, № 1451672/33228262 від 07.02.2020, № 1253971/33228262 від 15.08.2019, № 1471882/33228262 від 02.03.2020, № 1471881/33228262 від 02.03.2020, № 1449467/33228262 від 05.02.2020, № 1442975/33228262 від 23.01.2020 є необґрунтованими, що є підставою для їх скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» № 3 від 08.05.2019, № 4 від 06.08.2019, № 5 від 19.08.2019, № 6 від 30.08.2019, № 7 від 30.09.2019, № 8 від 14.11.2019 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.12.2019 № 9 до податкової накладної від 27.12.2017 № 94, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню, натомість спірні податкові накладні № 3 від 08.05.2019, № 4 від 06.08.2019, № 5 від 19.08.2019, № 6 від 30.08.2019, № 7 від 30.09.2019, № 8 від 14.11.2019 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.12.2019 № 9 до податкової накладної від 27.12.2017 № 94 підлягають реєстрації у ЄРПН датою їх подання.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації спірних податкових накладних та розрахунку коригування ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД».

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 07.10.2020 № 132 та № 133 та від 02.12.2020 № 135, ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» під час звернення до суду з даним позовом сплатило судовий збір у розмірі 14 714,00 грн., який підлягає стягненню порівну з відповідачів.

Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із приписами ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд доходить висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником останнього надано до суду наступні документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2020 серії КВ № 353199; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1469; Акт прийому-передачі від 05.11.2020 за Договором про надання правової допомоги № 01-10/2020 від 01.10.2020; платіжне доручення № 131 від 07.10.2020.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2022 у справі № 340/323/21 вказав, що розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 440/7120/20, від 19.05.2022 у справі № 440/4186/19.

Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, що свою чергу унеможливлює визначення обґрунтованості заявлених витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Держаної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн., № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., № 8 від 14.11.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., розрахунку коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017.

3. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 15.08.2019 № 1253971/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн.

4. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 24.02.2020 № 1464584/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн.

5. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 07.02.2020 № 1451672/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн.

6. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 02.03.2020 № 1471882/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн.

7. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 02.03.2020 № 1471881/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн.

8. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 05.02.2020 № 1449467/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 14.11.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн.

9. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, оформлені рішенням від 23.01.2020 № 1442975/33228262 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017.

10. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 4 від 06.08.2019 датою її фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 3 від 08.05.2019 датою її фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 5 від 19.08.2019 датою її фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 6 від 30.08.2019 датою її фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 7 від 30.09.2019 датою її фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 8 від 14.11.2019 датою її фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (ідентифікаційний код 33228262) № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017 датою його фактичного подання для реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

18. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (адреса: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 16, оф. 2, ідентифікаційний код 33228262) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 7 357 (сім тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 00 коп.

19. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОСОПОНБУД» (адреса: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 16, оф. 2, ідентифікаційний код 33228262) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 7 357 (сім тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 00 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С. Пащенко