УХВАЛА
02 травня 2024 року
м. Київ
справа №640/28064/20
адміністративне провадження № К/990/16396/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В,
суддів - Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі № 640/28064/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна Компанія "Просопонбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна Компанія "Просопонбуд" звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Держаної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн., № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., № 8 від 14.11.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., розрахунку коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві оформлені рішенням від 15.08.2019 № 1253971/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., від 24.02.2020 року № 1464584/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн. від 07.02.2020 № 1451672/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., від 02.03.2020 № 1471882/33228262 про відмову у реєстрації податкової накладної позивача № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., від 02.03.2020 № 1471881/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., від 05.02.2020 № 1449467/33228262 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 8 від 14.11.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., від 23.01.2020 № 1442975/33228262 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної позивача № 94 від 27.12.2017;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача: № 3 від 08.05.2019 на суму ПДВ 50 270,38 грн., № 4 від 06.08.2019 на суму ПДВ 63 937,56 грн., № 5 від 19.08.2019 на суму ПДВ 5 940,00 грн., № 6 від 30.08.2019 на суму ПДВ 54 780,82 грн., № 7 від 30.09.2019 на суму ПДВ 95 464,61 грн., № 8 від 14.12.2019 на суму ПДВ 5 400,00 грн., розрахунок коригування № 9 від 11.12.2019 до податкової накладної № 94 від 27.12.2017 датою їх подання на реєстрацію.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 18 квітня 2023 року відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року справу витребувано із суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання вимог зазначеної ухвали, 21 березня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У клопотанні податковий орган повторно зазначав, що у зв`язку з загрозою ракетного обстрілу та довготривалими повітряними тривогами на території України, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, Головне управління ДПС у м. Києві вживає всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави, у зв`язку з чим просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у задоволенні клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Так, апеляційний суд зауважив, що зазначені Головним управлінням ДПС у м. Києві причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією рф проти України, є безпідставними, оскільки налагоджена неналежним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України, який введено внаслідок військового вторгнення рф на територію України, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Щодо тверджень про повітряні загрози, то апеляційний суд зауважив, що сам лише факт введення воєнного стану на території України, а також обмеження та загрози пов`язані з військовим вторгненням рф на територію України, не можуть слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві не було надано доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок збройної агресії рф, доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, що унеможливили подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у передбачені законом строки.
Посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі № 640/28064/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна Компанія "Просопонбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118826633 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні