Рішення

від 29.11.2022 по справі 908/1453/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/85/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022 Справа № 908/1453/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1453/22

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача: Приватного підприємства Аверс-Трейд (вул. Олексія Поради, буд. 54, м. Запоріжжя, 69014)

про стягнення 48 906,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

19.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 01.08.2022) Концерну Міські теплові мережі до Приватного підприємства Аверс-Трейд про стягнення 44028,49 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 по квітень 2021 (теплова енергія постачалась у нежитлове приміщення по вул. Перша Ливарна, буд. 48, м. Запоріжжя), 1221,69 грн. 3% річних, 3656,07 грн. інфляційних втрат.

Відповідач користується нежитловим приміщенням на 2 поверсі будівлі (літ. А-4) за адресою: вул. Перша Ливарна, буд. 48, м. Запоріжжя, згідно з договором міни від 07.09.2009. Вказаний будинок приєднаний до теплових мереж Концерну Міські теплові мережі; встановлено будинковий вузол комерційного обліку. Відтак, відповідач отримував теплоносій від позивача в опалювальний період. У зв`язку з відсутністю у відповідача власного приладу обліку теплової енергії на опалення, нарахування здійснювались розрахунковим способом. Нежитлове приміщення відповідача є нежитловим опалювальним приміщенням, через яке проходять транзити та стояки з ЦО, тому нарахування здійснюється не як втрати тепла у неопалювальних приміщеннях, а як за надану послугу з централізованого опалення опалювального приміщення. Факт нарахування за надану теплову енергію підтверджується рахунками та актами приймання-передачі, які надіслано відповідачу. Відповідач не виконав свої зобов`язання в період з листопада 2020 по квітень 2021 з оплати спожитої теплової енергії. Заборгованість за вказаний період склала 44028,49 грн., яка відповідачем оплачена не була. Позивачем було нараховано 3656,07 грн. інфляційних втрат за період з січня 2021 по січень 2022, а також 1221,69 грн. 3% річних за період з 20.12.2020 по 01.02.2022.

20.10.2022 надійшла відповідь на відзив. Вважає заперечення відповідача необгрунтованими. Відповідно до висновку експерта, складеному по справі № 908/6099/15, по приміщенню відповідача проходять транзитні сталеві трубопроводи, які є елементами внутрішньобудинкової системи опалення. Актом обстеження від 11.03.2016 зафіксовано, що в приміщенні відповідача є стояки (8 шт.), підводки (9,4 м), перемичка (1,5 м). Нежитлове приміщення відповідача є опалювальним приміщенням, через яке проходять транзити та стояки системи з централізованим опаленням будинку. Концерн Міські теплові мережі не прийняв запропоновані ПП Аверс-Трейд умови договору в редкції протоколу розбіжностей та не підписав його у зв`язку з існуючим споживанням відповідачем теплової енергії. Звернув увагу, що відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуги з опалення, оскільки наявність транзитних стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення. Договір № 600268 від 17.10.2017 є неукладеним. Позивачу було надано звернення від 01.02.2019 та протокол № 01 від 04.10.2018 зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Перша Ливарна, буд. 48, щодо порядку розподілу споживачами будинку обсягів теплоспоживання на підставі показів будинкового вузла комерційного обліку. Стосовно найменування споживача вбачається описка. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до суду 05.10.2022, проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що нежитлове приміщення відповідача, розташоване за адресою: вул. Перша Ливарна, буд. 48, м. Запоріжжя, від`єднано від централізованої системи опалення. В акті прийому-передачі від 07.09.2009, який був укладений на виконання договору міни від 07.09.2009, зафіксовано технічний стан вказаного майна на момент його передачі відповідачу, а саме: підключення до центрального опалення відсутнє (прилади обліку відсутні), приміщення опалюється за допомогою автономних електронагрівачів. 05.11.2007, 10.12.2008, 17.11.2009 КП РЕПОГ, як балансоутримувачем будинку, було складено акти обстеження технічного стану нежитлового приміщення, в яких зазначено про відключення приміщення від системи централізованого опалення, прибори опалення (радіатори) демонтовані; обігрів приміщення здійснюється з використанням електричних обігрівачів (конвекторів). Отже, на момент передачі приміщення відповідачу, підключення до центрального опалення в ньому було відсутнє, що виключає можливість подальшого самовільного відключення відповідачем свого приміщення від централізованої системи опалення. Доказів, які б свідчили про самовільне приєднання нежитлового приміщення до централізованої системи опалення після набуття відповідачем права власності на нього, матеріали справи не містять. Факт відключення відповідача від систем теплопостачання позивачу добре відомий. Господарським судом Запорізької області розглядалася права № 908/6099/15 за позовом Концерну Міські теплові мережі до Приватного підприємства Аверс-Трейд про визнання укладеним договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Висновоком експерта за результатами проведення судової експертизи в даній справі було встановлено, що нежитлові приміщення відповідача від`єднано від системи централізованого опалення та улаштована індивідуальна електрична система опалення. В нежитлових приміщеннях проходять лише транзитні сталеві трубопроводи, які не є ні тепловим, ні тепловикористальним обладнанням. Ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі № 908/6099/15 від 21.11.2017 про припинення провадження у справі, прийнято відмову від позову Концерну Міські теплові мережі, провадження у справі припинено. Акти перевірки готовності до опалювального сезону, складені у період з 2010 по 2021 роки, підтверджують відсутність підключення приміщення відповідача до системи централізованого опалення. Між позивачем та відповідачем укладено договір № 600268 від 17.10.2017 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в редакції протоколу розбіжностей. Так, відповідач 16.11.2017 отримав від позивача два примірники договору щодо відпуску теплової енергії в гарячій воді відповідачу на потреби: кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача. Договір було підписано з протоколом розбіжностей та листом від 01.12.2017 надіслано його позивачу. Позивач отримав його 08.12.2017 та будь-яких заперечень не надав, у суд щодо неврегульованих розбіжностей не звернувся. На підставі ч. 7 ст. 181 ГК України ці розбіжності вважаються прийнятими позивачем. Відтак, з 08.07.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір в редакції протоколу розбіжностей, який є діючим. Позивач у період з листопада 2020 по квітень 2021 не звертався до відповідача щодо доступу до нежитлового приміщення останнього. Оскільки теплова енергія на потреби опалення не постачалася, вимога щодо стягнення заборгованості не може бути задоволена. Щодо поставки теплової енергії на потреби кондиціювання чи інші технологічні потреби, то це не є предметом спору. Щодо протоколу співвласників будинку, то серед переліку споживачів будинку відповідач відсутній. ТОВ Аверс, код ЄДРПОУ 20485347, зазначений в протоколі, це інша юридична особа. Використання розподілу щодо протоколу вважає неправомірним. Крім того, у будинку № 48 по вул. Перша Ливарна не утворено жодного ОСББ. Також з протоколу вбачається, що інші співвласники приміщення, так само як і відповідач, участі в зборах не приймали. Позивач, згідно законодавства, повинен був визначати розподіл між споживачами обсягів спожитих послуг на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, а не згідно протоколу. Відповідачем було надано позивачу для погодження виконаний проєктною організацією ПП Опал по замовленню відповідача Розрахунок втрат тепла від транзитних трубопроводів офісних приміщень ПП Аверс-Трейд по вул. Перша Ливарна, 48 в м. Запоріжжя. Розрахунок позивачем був погоджений. Згідно вказаного розрахунку, врати тепла від транзитних трубопроводів склали Qmax 562 ккал/год. Кількість теплової енергії, що зазначена в актах позивача, не відповідає ні Розрахунку, погодженому позивачем, ні Методиці. Позивач не надсилав щомісячно відповідачу акти чи рахунки, тому відповідачу взагалі не було відомо про здійснення нарахувань. Дійсна загальна площа приміщення відповідача становить 300,04 кв.м, а не 359,44 кв.м, яку позивач застосовує у своїх розрахунках. У задоволенні позовних вимог просив відмовити; судові витрати покласти на позивача.

21.11.2022 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач мав подати відповідь на відзив до 12.10.2022 включно, оскільки відзив отримав 07.10.2022. Відповідь на відзив була подана до суду з пропущенням встановленого судом строку 20.10.2022, тому просить не брати вказану відповідь до уваги та залишити її без розгляду. Відповідь на відзив не була отримана відповідачем у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, проте, відповідач ознайомився з відповіддю 16.11.2022 під час ознайомлення з матеріалами справи. Приміщення відповідача є приміщенням з індивідуальним опаленням, а теплова енергія від ділянок транзитних трубопроводів, які проходять через приміщення відповідача, не надходить до цього приміщення, оскільки такі ділянки є заізольованими, що виключає можливість будь-яких нарахувань з боку позивача за теплову енергію на потреби опалення. Відповідач не відключав свої приміщення від системи централізованого опалення, а лише встановив у приміщенні, відключеному від системи централізованого опалення, індивідуальну електричну систему опалення. Реконструкція системи опалення була виконана попереднім власником приміщення, та на той час будь-яких дозволів чи погоджень на такі дії від теплопостачальної організації законодавством не вимагалося. Матеріали справи не містять доказів того, що попередніми власниками приміщення та/або відповідачем від теплопостачальної організації було отримано технічні умови на приєднання до системи теплопостачання та виконано їх. Відсутні докази також самовільного підключення відповідача до системи теплопостачання. Також позивачем неправильно зазначено площу приміщення відповідача 359,44 кв.м, тоді як згідно з технічним паспортом, площа становить 300,04 кв.м.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.08.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1453/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 22.08.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

02.09.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.09.2022 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/1453/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 06.10.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, розгляд справи, призначений на 06.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін ухвалою від 06.10.2022.

Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи введення в Україні воєнного стану, суд з власної ініціативи продовжив позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 02.11.2022 судове засідання призначено на 29.11.2022.

У судове засідання 29.11.2022 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду невідомі. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи по суті, сплив строку розгляду справи, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У судовому засіданні 29.11.2022 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

Відповідно до нотаріально посвідченого договору міни від 07.09.2009, ТОВ Завод залізобетонних виробів Запоріжсільбуд зобов`язалося передати Приватному підприємству Аверс-Трейд нерухое майно: 3/25 частин будівлі літ. А-4, що знаходиться по вул. Червоногвардійській, 48 у м. Запоріжжі.

Згідно акту від 07.09.2009 прийому-передачі до договору міни від 07.09.2009, Приватним підприємством Аверс-Трейд (відповідачем) прийнято нерухоме майно по вул. Червоногвардійській (вулиця перейменована на вулицю Перша Ливарна), 48 у м. Запоріжжі. Згідно акту, підключення до центрального опалення відсутнє (прилади опалення відсутні), приміщення опалюється за допомогою автономних електронагрівачів.

Право власності ПП Аверс-Трейд на 3/25 частин будівлі літ. А-4, що знаходиться по вул. Перша Ливарна, 48 у м. Запоріжжі, підтверджується Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У листі від 26.10.2001 колишнього власника вказаних приміщень ПАТ Запоріжсільбуд, адресованого ПП Аверс-Трейд, зазначено про проведення демонтажу приладів опалення; реконструкція проводилась по розробленому проєкту ПАТ Запоріжсільбуд; реконструкція була погоджена з тепломережею Жовтневого району.

У листі від 23.10.2009 КП Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків, адресованого ПП Аверс-Трейд, зазначено, що будівля по вул. Червоногвардійській, 48 у м. Запоріжжі знаходиться на балансі КП РЕПОГ з березня 2006. На момент його прийняття на баланс належне відповідачу нежиле приміщення загальною площею 323,14 кв.м вже було відключено від системи централізованого опалення, прилади опалення в приміщенні відсутні.

В актах від 05.11.2007, від 10.12.2008 перевірки технічного стану нежитлового приміщення загальною площею 323,14 кв.м, розташованого по вул. Червоногвардійській, 48 у м. Запоріжжі, зазначено про відключення приміщення від системи централізованого опалення, прибори опалення (радіатори) опломбовані; обігрів приміщення здійснюється з використанням електричних обігрівачів (конвекторів). Акт складено представником КП РЕПОГ у присутності представника ТОВ Завод залізобетонних виробів Запоріжсільбуд.

В акті від 17.11.2009 перевірки технічного стану нежитлового приміщення загальною площею 323,14 кв.м, розташованого по вул. Червоногвардійській, 48 у м. Запоріжжі, зазначено про відключення приміщення від системи централізованого опалення, прибори опалення (радіатори) опломбовані; обігрів приміщення здійснюється з використанням електричних обігрівачів (конвекторів). Акт складено представником КП РЕПОГ у присутності представника ПП Аверс-Трейд.

Як слідує з підписаного між ПП Аверс-Трейд та ТОВ Віталс (виконавець) акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.11.2009, згідно з договором підряду від 20.11.2009 виконавець на об`єкті Нежитлове примішення № V (3/25 частина адміністративної будівлі літ. А-4) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійській, 48 виконано роботи по встановленню (монтажу) індивідуальної електричної системи опалення на об`єкті.

Згідно акту від 18.02.2016 ТОВ Запорізьке бюро технічної інвентаризації, дійсна загальна площа приміщення по вул. Червоногвардійській, 48 у м. Запоріжжі становить 300,04 кв.м, основна площа 219,9 кв.м, допоміжна площа 79,1 кв.м, літня площа 1,04 кв.м. Зміна загальної, основної, допоміжної та літньої площі утворилася за рахунок поточного ремонту та раніше помилково підрахованої загальної площі.

Згідно акту від 11.03.2016, складеного представниками позивача, у присутності представника позивача, у приміщенні відповідача наявні стояки (8 шт.), підводки (9,4 м), перемичка (1,5 м), трубопроводи в ізоляції мерилоном, один трубопровід не ізольований мерилоном та закритий гіпсокартоном.

На замовлення відповідача ПП Опал у 2016 році було виготовлено розрахунок втрат тепла від транзитних трубопроводів офісних приміщень ПП Аверс-Трейд по вул. Перша Ливарна, 48 у м. Запоріжжі. Згідно висновку, тепловтрати від транзитних трубопроводів складають 562 ккал/год. Розрахунок виконано для температури зовнішнього повітря 21 градусів Цельсія та підлягає уточненню для кожного місяця по фактичній температурі зовнішнього повітря.

Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертих за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2718-16 по справі № 908/6099/15, складеного 19.06.2017, нежитлові приміщення за № V у буд. 48 по вул. Перша Ливарна, від`єднано від централізованої системи опалення та улаштована індивідуальна електрична система опалення, яка складається з електричного опалювального котла, з`єднаного з системою розгалуження металопластикових труб та чавунними опалювальними приладами. В нежитлових приміщеннях проходять сталеві трубопроводи, які є елементами внутрішньобудинкової системи опалення, призначеними для транспортування теплоносія (гаряча вода) до систем та опалювальних приладів теплоспоживання приміщень, розташованих в межах будинку. По даним трубопроводам транспортується теплоносій (гаряча вода) до систем теплоспоживання споживачів теплової енергії. Сталеві трубопроводи з`єднуються з системою централізованого теплопостачання. Сталеві трубопроводи, а саме: стояки, підводки та перемички, що проходять через нежитлові приміщення прим. 1, прим. 2, прим. 6, прим. 7, прим. 10, прим. 11, прим. 15 за № V у буд. 48 по вул. Перша Ливарна, є елементами внутрішньобудинкової системи опалення. ПП Аверс-Трейд використовує тепловикористальне, теплове обладнання, а саме: індивідуальний електричний котел та чавунні секційні радіатори, за допомогою яких здійснюється опалення в нежитлових приміщеннях за № V у буд. 48 по вул. Перша Ливарна.

Супровідним листом від 25.10.2017 вих. № 1032/4 Концерн Міські теплові мережі надіслав ПП Аверс-Трейд договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600268 від 17.10.2017 з додатками №№ 1-4 до нього. Просив договір з додатками підписати та один примірник повернути на адресу Концерну Міські теплові мережі.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 03.11.2017, що підтверджується трекінгом Укрпошти.

Листом від 01.12.2017 вих. № 52 відповідач надіслав позивачу вказаний договір № 600268 від 17.10.2017 з додатками №№ 1-4, підписаний зі свого боку з застереженням про його підписання з протоколом розбіжностей від 17.10.2017; разом з договором був надісланий протокол розбіжностей від 17.10.2017. Просив розглянути протокол розбіжностей протягом 20 днів з дати отримання та вжити заходів для врегулювання розбіжностей.

Вказаний лист з договором та протоколом розбіжностей було надіслано позивачу 01.12.2017, що підтверджується описом вкладення до цінного листа. Згідно рекомендованого повідомлення, вказане поштове відправлення було отримано представником позивача за довіреністю 08.12.2017.

Згідно пункту 2.1 договору № 600268 від 17.10.2017 в редакції протоколу розбіжностей, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію не відпускається; підігрів води та/або гаряче водопостачання не відпускається; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Позивачем подано звернення ініціативної групи будинку, згідно якого просить під час опалювального сезону 2018-2019 років застосовувати порядок розподілу між споживачами обсягів теплопостачання згідно показів будинкового вузла комерційного обліку, пропорційно площі квартири та нежитлових приміщень будинку. До звернення додано копію протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 48, згідно якого під час опалювального сезону 2018-2019 років застосовувати порядок розподілу між споживачами обсягів теплосоживання згідно показів будинкового вузла комерційного обліку, і розподіляти між всіма споживачами будинку, як житловими та і нежитловими приміщеннями пропорційно площі.

Концерном Міські теплові мережі виписано ПП Аверс-Трейд рахунки за спожиту теплову енергію (опалення) та складено акти приймання-передачі теплової енергії згідно особового рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2020 по квітень 2021 на загальну суму 44028,49 грн. Вказані акти підписані з боку позивача.

Акти та рахунки було надіслано відповідачу поштовою кореспонденцією 04 липня 2022.

В матеріалах справи наявні копії актів зняття показань приладів обліку теплової енергії споживача по вул. Ливарна, 48 за грудень 2020, за січень - квітень 2021, листопад 2022. Згідно акта від 25.01.2008 приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії гуртожитку КП РЕПОГ по вул. Червоногвардійська, 48 (1 під`зд), у вказаному будинку встановлено прилад обліку. Згідно акта від 07.11.2019 прилад обліку був знятий на держповірку; згідно акта від 13.11.2019 прилад обліку був прийнятий в експлуатацію після держповірки.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі статтею 5 даного Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пунктів 1, 4, 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Згідно з пунктом 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відтак, визначальним для оплати послуги є її фактичне надання замовнику та споживання останнім.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі Методика 315), опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Як встановлено судом, нежитлові приміщення за № V у буд. 48 по вул. Перша Ливарна, що належать відповідачу, від`єднано від централізованої системи опалення та улаштована індивідуальна електрична система опалення. В нежитлових приміщеннях проходять сталеві трубопроводи, які є елементами внутрішньобудинкової системи опалення, призначеними для транспортування теплоносія (гаряча вода) до систем та опалювальних приладів теплоспоживання приміщень, розташованих в межах будинку.

Вказане від`єднання, як вбачається з матеріалів справи, відбулося до набуття відповідачем права власності на вказані приміщення.

Згідно п. 11 Правил 1198, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

При цьому, згідно п. 8 вказаних Правил, для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об`єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Доказів щодо самовільного приєднання відповідача до системи теплопостачання після набуття права власності на нежитлові приміщення матеріали справи не містять та позивачем не подано.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано для підписання відповідачем договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600268 від 17.10.2017 з додатками №№ 1-4 до нього. Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 181 ГК України (в редакції станом на час надіслання протоколу розбіжностей), сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Позивач, згідно матеріалів справи, отримав від відповідача протокол розбіжностей до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600268 від 17.10.2017, однак, доказів врегулювання між сторонами розбіжностей матеріали справи не містять. Позивач заперечив укладення такого договору.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України (в редакції станом на час надіслання протоколу розбіжностей), якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем не доведено належними та достатніми доказами постачання відповідачу теплової енергії за період з листопада 2020 по квітень 2021 в заявленому обсязі та заявленій сумі - 48906,25 грн.

Суд не приймає до уваги поданий позивачем протокол від 04.10.2018 зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Перша Ливарна, 48, оскільки даний протокол не містить підпису відповідача - ТОВ Аверс-Трейд. Зауваження позивача щодо того, що в протоколі міститься помилка в зазначенні найменування відповідача ТОВ Аверс не підтверджено ніякими доказами. Крім того, вказаний протокол стосується, як вбачається з його тексту, опалювального сезону 2018-2019 років, тобто, періоду, який не стосується предмету даного спору.

Станом на час періоду, що заявлено до стягнення, діяла Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, яка встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково. Для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях відповідно до пункту 4 розділу V цієї Методики.

Доказів того, що позивачем визначався розподіл теплової енергії відповідно до пункту 4 розділу V вказаної Методики суду не надано.

На підставі викладеного вище, судом відмовляється в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 44028,49 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 по квітень 2021, з підстав, що заявлено позивачем, у зв`язку з необгрунтованістю та недоведеністю позовних вимог у цій частині.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення основної суми боргу, судом також відмовляється у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1221,69 грн. 3% річних та 3656,07 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судові витрати покладаються на позивача.

06.10.2022 до суду від відповідача надійшла заява вих. № 251 від 06.10.2022, в якій зазначено про подання відповідачем доказів щодо понесених судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 01 грудня 2022. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових

Суддя О.В. Ярешко