Повістка

від 15.12.2022 по справі 908/1453/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/85/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2022 Справа № 908/1453/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участі представників учасників справи:

Від позивача: Нікітін А.В., довіреність № 271/20-22 від 03.12.2021

Від відповідача: не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви (вих. № 258 від 01.12.2022) Приватного підприємства Аверс-Трейд про ухвалення додаткового рішення в справі № 908/1453/22

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача: Приватного підприємства Аверс-Трейд (вул. Олексія Поради, буд. 54, м. Запоріжжя, 69014)

про стягнення 48 906,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 у справі № 908/1453/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог Концерна Міські теплові мережі. Судові витрати покладено на позивача.

05.12.2022 до суду від Приватного підприємства Аверс-Трейд надійшла заява (вих. № 258 від 01.12.2022) про ухвалення додаткового рішення в справі № 908/1453/22, згідно якої просив: 1. Долучити документи (докази), на підставі яких встановлюється розмір судових витрат, які містяться в додатках до цієї заяви, до матеріалів справи № 908/1453/22; 2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 908/1453/22, яким судові витрати відповідача по справі № 908/1453/22 у розмірі 37500,00 грн. покласти на позивача - Концерн Міські теплові мережі.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2022, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.12.2022 вказана заява прийнята суддею Ярешко О.В. до розгляду, призначено судове засідання з розгляду заяви на 15.12.2022. Учасники справи повідомлені про дату, час та місце судового засідання з розгляду заяви ухвалою суду. Судом встановлено позивачу строк для подання до суду письмового пояснення/заперечення щодо заяви з доказами направлення іншій стороні - до 09.12.2022 включно.

У судове засідання 15.12.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням того, що матеріали справи є достатніми, сторони в судове засідання не викликалися, частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначені строки для ухвалення додаткового рішення, неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Судом задоволено клопотання відповідача, викладене в заяві, долучено до матеріалів справи документи (докази), додані до цієї заяви. Суд враховує, що копії вказаних доказів було надіслано позивачу.

У судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про зупинення розгляду заяви відповідача до перегляду в апеляційному порядку судового рішення в даній справі. Зазначив, що на даний час позивачем акумулюються кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційне провадження наразі не відкрито.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача як процесуально необгрунтованого. Відмовляючи в задоволенні клопотання суд враховує обмеженість строку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви), відсутність відкритого апеляційного провадження за скаргою позивача на рішення суду від 29.11.2022 у даній справі.

Дослідивши матеріали заяви суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що 06.10.2022 до суду від відповідача надійшла заява вих. № 251 від 06.10.2022, в якій зазначено про подання відповідачем доказів щодо понесених судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно пункту 8 частини 3 ст. 165 ГПК України, відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З дотриманням вказаних приписів законодавства відповідачем до відзиву долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи № 908/1453/22, зазначено, що відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката 20 годин (орієнтовна кількість годин роботи адвоката) х 1300,00 грн. = 26000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідачем подано до матеріалів справи копію договору про надання професійної правничої допомоги від 20.09.2022 № 24909382, укладеного між Приватним підприємством Аверс-Трейд (клієнт за договором) та Адвокатом Хомутовим Г.В., предметом якого є зобов`язання Адвоката за дорученням клієнта надати останньому професійну правничу допомогу в Господарському суді Запорізької області по справі № 908/1453/22 за позовом Концерну Міські теплові мережі про стягнення 48906,25 грн. (п.1.1). Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.6 договору, розмір оплати послуг по наданню професійної правничої допомоги за цим договором визначається з розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для працезданих осіб, розмір якого встановлено на 01.07.2022 (2600,00 грн.) за 1 годину роботи Адвоката, що складає 1300,00 грн. за 1 годину роботи Адвоката. Фактичний час роботи Адвоката зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Гонорар Адвоката складається з суми вартості послуг, зазначених в акті, а також додаткового гонорару (гонорару успіху) у розмірі 5000,00 грн., який клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату в разі ухвалення Господарським судом Запорізької області у справі № 908/1453/22 судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог буде відмовлено у повному обсязі, на протязі 30 календарних днів, наступних за днем ухвалення такого судового рішення. Підписаний сторонами акт є підставою для 100% оплати клієнтом суми, зазначеної в акті, на протязі 30 календарних днів, наступних за днем ухвалення Господарським судом Запорізької області судового рішення у справі № 908/1453/22, яким закінчено розгляд справи.

Додатком № 1 від 20.09.2022 до вказаного договору сторони узгодили форму акту приймання-передачі наданих послуг за договором.

Відповідачем долучено до матеріалів справи ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1099032 від 21.09.2022, виданий на підставі договору № 24909382 від 20.09.2022 адвокатом Хомутовим Г.В. ПП Аверс-Трейд; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001631, виданого Хомутову Г.В.

Між ПП Аверс-Трейд та Адвокатом Хомутовим Г.В. підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2022, згідно якого на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 24909382 від 20.09.2022 Адвокатом надано, а клієнтом прийнято послуги професійної правничої допомоги по справі № 908/1453/22 на загальну суму 37500,00 грн. В акті зазначено зміст професійної правничої допомоги Адвоката; фактичний час роботи Адвоката по наданню професійної правничої допомоги, всього 25 годин; ціна без ПДВ; сума без ПДВ. Згідно вказаного акту, включено додатковий гонорар (гонорар успіху) згідно п. 5.4 договору в сумі 5000,00 грн.

Адвокатом Хомутовим Г.В. виписано ПП Аверс-Трейд рахунок № 24909382/Р від 30.11.2022 на суму 37500,00 грн., який оплачений останнім згідно платіжного доручення № 412 від 01.12.2022.

12.12.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Вважає, що в наданому відповідачем акті приймання-передачі послуг від 30.11.2022 надмірно завищений фактичний час роботи адвоката. Перелік робіт містить послуги, які не передбачені ГПК України. Просив зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу з 37500,00 грн. до реального, доведеного та розумного розміру, відповідно до переліку процесуальних робіт, передбачених ГПК України.

14.12.2022 від відповідача надійшло заперечення щодо клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Вважає клопотання позивача необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Фактично позивачем виражено його суб`єктивне ставлення до вартості послуг адвоката та витраченого ним часу. Усі надані адвокатом послуги стосувались даної справи, що відображено в акті. Просив клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката залишити без задоволення; заяву відповідача задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що до стягнення з позивача, на його думку, належить сума 31650,00 грн. витрат відповідача на надання правової допомоги. Вважає, що надані адвокатом відповідача послуги за актом від 30.11.2022, а саме: пункти 1-3 акту охоплюються однією послугою складанням відзиву, відтак, сума 5850,00 грн. за вказаними пунктами є непідтвердженою та, відповідно, завищеною. Також зауважив, що відповідач ознайомлювався з матеріалами справи двічі, хоча, на думку позивача, було достатньо одного разу.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Водночас, згідно з частиною першою статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відтак, у даному випадку, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог Концерна Міські теплові мережі, судові витрати на професійну правничу допомогу відповідача покладаються на позивача.

Фактичний час роботи адвоката по наданню послуг відповідачу підтверджується належними та допустимими доказами: договором № 24909382 від 20.09.2022, актом від 30.11.2022 приймання-передачі наданих послуг № 24909382/А.

Щодо заперечень позивача суд зазначає таке.

У пунктах 1-3 акту зазначено, що адвокатом надано відповідачу послуги: пункт 1: ознайомлення з матеріалами справи 28.09.2022, включаючи зняття фотокопій матеріалів справи, надання клієнту фотокопій матеріалів справи (1,5 години); пункт 2: аналіз наявних у клієнта документів (доказів), які стосуються спірних правовідносин по справі, а також аналіз обставин, що спростовують позицію позивача по справі (1,5 години); пункт 3: надання клієнту правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань по справі, формування та узгодження з клієнтом правової позиції по справі під час її розгляду в Господарському суді Запорізької області (1,5 години); загальна сума наданих послуг 5850,00 грн.

Надання даних послуг не охоплюється послугою зі складання відзиву, оскільки є окремими за своїм змістом та виконаною роботою.

Щодо повторного ознайомлення з матеріалами справи відповідачем, суд зазначає, що право сторони на ознайомлення врегульовано ст. 42 ГПК України; адвокат відповідача знайомився з матеріалами справи 28.09.2022 (після відкриття провадження у справі) та 16.11.2022 (перед ухваленням судового рішення). Заяви про ознайомлення з відмітками про дійсне ознайомлення адвоката відповідача знаходяться в матеріалах справи.

Надані відповідачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32500,00 грн. за рахунок позивача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Позивачем не надано доказів та не обґрунтовано неспівмірність витрат відповідача на оплату послуг адвоката.

Щодо «гонорару успіху» адвоката (5000,00 грн.), суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Тобто, ЄСПЛ не став заперечувати можливість укладення таких угод, залишивши питання про їх юридичну силу на розсуд національного права, проте не став розглядати їх і як повноцінний доказ, який необхідно враховувати при вирішенні питання про дійсність і розмір судових витрат.

Необхідно звернути увагу, що ЄСПЛ розглядає як угоду про винагороду в разі виграшу (quota litis) тільки угоди, за якими гонорар адвокату має виплачуватися саме у вигляді частки, визначеної в процентах, від тієї суми, яка може бути присуджена в разі виграшу справи (Кодекс поведінки для юристів в Європейському співтоваристві від 28.10.1988). Такий вид угод характеризують як «угода про участь в успіху».

Разом з тим, ЄСПЛ розглядає як доказ дійсності витрат угоду, в якій у заявника обов`язок виплатити гонорар виникає у разі виграшу справи, а його розмір визначений у вигляді твердої грошової суми.

Таким чином, ЄСПЛ у своїй практиці розмежовує угоди про виплату частки від виграшу (коли обов`язок виплати залежать від виграшу справи, а розмір гонорару визначено у процентах від суми виграшу) від інших видів угод про «гонорар успіху» (коли обов`язок виплати гонорару також залежить від виграшу справи, але його розмір визначено в твердій грошовій сумі, або він являє собою премію, що додається до основної суми гонорару).

ЄСПЛ стосовно угоди про виплату гонорару в разі виграшу справи не розглядає її як недійсну, але вважає, що ця угода ніяким чином не зобов`язує суд. Подібні угоди не розглядаються як повноцінні докази наявності витрат, і Суд використовує інші критерії при визначенні розміру винагороди по договору надання юридичних послуг, проте визнає такі витрати як дійсні.

За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини».

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У даному випадку суд вважає, що позивачем не дотримано при визначенні гонорару успіху критеріїв його реальності та розумності. Однак, суд враховує, що адвокатом Хомутовим Г.В. виконано роботу по представленню інтересів відповідача, опрацьовано та підготовлено значну кількість документів на підтвердження позиції відповідача, що зрештою спростовувало вимоги позивача.

Керуючись принципами дійсності, необхідності та розумності судових витрат, враховуючи співрозмірність гонорару успіху з виконаною адвокатом роботою, суд приходить до висновку необхідності зменшення гонорару успіху до 3000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 35500,00 грн. витрат професійну правничу допомогу (32500,00 грн. + 3000,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (вих. № 258 від 01.12.2022) Приватного підприємства Аверс-Трейд про ухвалення додаткового рішення в справі № 908/1453/22 задовольнити частково.

Стягнути з Концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) на користь Приватного підприємства Аверс-Трейд (вул. Олексія Поради, буд. 54, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 24909382) 35500 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 19.12.2022.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко