Рішення

від 01.12.2022 по справі 908/1688/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/106/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 Справа № 908/1688/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи № 908/1688/22

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Парамонова, буд. 15-В, м. Запоріжжя, 69059)

до відповідача: Запорізької обласної спілки споживчих товариств (пр. Соборний, буд. 107, м. Запоріжжя, 69095)

про стягнення 178 066,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

07.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 20 від 31.08.2022) Концерну Міські теплові мережі до Запорізької обласної спілки споживчих товариств про стягнення 178066,88 грн. грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії у період з листопада по грудень 2021, з січня по червень 2022 за типовим індивідуальним договором.

Відповідачу на праві власності належить будівля площею 5992,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі ч. 7 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір № 85121701 про надання послуги з постачання теплової енергії, (типовий договір був розміщений 02.10.2021 на офіційному сайті позивача). Позивач надавав послугу з постачання теплової енергії в період з 01.11.2021 по 30.06.2022 на суму 178066,88 грн. Факт отримання послуги підтверджується рішеннями Виконкому Запорізької міської ради про початок/закінчення опалювального періоду, актами обстеження теплопостачання. Позивачем для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням Виконкому Запорізької міської ради від 11.10.2021 № 374. Позивачем було сформовано рахунки на оплату спожитої послуги, які надавались відповідачу в електронній формі та повторно надіслано рекомендованою кореспонденцією. Рахунки оплачені не були, заборгованість становить 178066,88 грн., яку просив стягнути з відповідача.

03.11.2022 надійшла відповідь на відзив. Доводи відповідача вважає необгрунтованими. Підтверджуючих документів, згідно Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 26.07.2019 № 169, які б свідчили про відключення відповідача від мереж ЦО (акта відключення будівлі) надано з відзивом не було, а лише акти, складені представниками Концерну. Позивач до 01.11.2021 не отримував від відповідача будь-які документи, які б засвідчували відключення будинку АДРЕСА_1 від мереж ЦО. Тому, відповідно до ч. 5 ст. 13, ч. 7 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги станом на 01.11.2021 типовий індивідуальний договір № 85121701 про надання послуги з постачання теплової енергії є укладеним. Щодо площі, зазначеної у позовній заяві - 5992,9 кв.м, то дана площа була зазначена помилково, загальна площа приміщення відповідача 3046,2 кв.м, опалювальна 2800 кв.м. Загальний розмір заборгованості складає 178066,88 грн., до якої входять: умовно-змінної, умовно-постійної частини тарифу та абонентське обслуговування. Умовно-змінний вид витрат залежить від обсягів теплової енергії, виробленої та наданої споживачу; умовно-постійний вид залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам. До 10.10.2021 (до введення двоставкового формату тарифу), ці два види враховувались разом і оплачувались споживачем. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця й не залежить від обсягу спожитих послуг. Тобто, в неопалювальний період споживачу нараховувалась плата за умовно-постійні витрати та абонентське обслуговування.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до суду 25.10.2022, проти позовних вимог заперечив. Позивачем надано до позову підписані ним акти обстеження системи теплопостачання від 17.02.2021, якими засвідчено, що за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору № 512170 опалення не використовується, встановлено металеві заглушки та опломбовано на вводі до будівлі. Відповідач перестав споживати теплову енергію ще у 2014 році за договором № 512170. Отже, у відповідача немає необхідності та не виникає обов`язку з приєднання до типового індивідуального договору № 85121701. Можливість споживання теплової енергії спростовується актами обстеження системи теплоспоживання від 24.10.2014, від 17.10.2021, від 20.09.2021, листами відповідача. Усі акти свідчать про опломбування систем теплоспоживання, встановлення заглушок та пломб позивача, що унеможливлює опалення будівлі. Поданий розрахунок заборгованості не може бути доказом, оскільки типовий індивідуальний договір між сторонами не укладався; розрахунок не містить площі будівлі; не містить тарифу. Додану до заяви про усунення недоліків позовної заяви інформацію щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії просив не приймати в якості доказу, оскільки дана інформація складена невстановленою особою, ніким не підписана. Також в інформації зазначено, що за 2022 рік не нараховано жодної гривні за споживання теплової енергії. Графи загальний обсяг Гкал на будівлю складає 0. У позові йдеться про площу будівлі 5992,9 кв.м, хоча в рахунках вказано дві величини: загальна площа - 3046,2 кв.м та опалювальна 2800 кв.м. У розрахунках йдеться про прилад обліку Ultraheat2WR5. Згідно актів, вузол обліку опломбовано та встановлено заглушки, що також підтверджує факт неможливості споживання послуги. У задоволенні позову просив відмовити. У зв`язку з постійними обстрілами м. Запоріжжя неможливо було завчасно підготувати документи, тому просив продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 07.09.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1688/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 12.09.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

28.09.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/1688/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 03.10.2022 про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача 11.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відтак, останнім днем для подання відзиву було 26.10.2022. Відзив до суду надійшов 25.10.2022, тобто, у встановлений ухвалою від 03.10.2022 строк. Відзив відповідача прийнято судом до розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи те, що відповідачем не пропущений встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву, клопотання відповідача, викладене у відзиві, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Рішення по суті ухвалено судом 01.12.2022.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 21.09.2022), Запорізькій обласній спілці споживчих товариств (відповідач) належить на праві власності будівля технікуму літ. А-4, А-1, А1-1 загальною площею 5992,9 кв.м на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Запорізької міської ради 22.07.2010.

Згідно акту від 24.10.2014 обстеження системи теплоспоживання відповідача за адресою: вул. Парамонова, 15, складеного представниками позивача та відповідача, згідно акту (без зазначення дати акти) було опломбовано опалення в зв`язку з закінченням опалювального сезону шляхом закриття засувки та накладенням пломб; на момент обстеження теплоносій не подається; проведено переопломбування в зв`язку зі зривом пломби для проведення ревізії; встановлена пломба № 14169958.

Згідно акту від 17.02.2021 обстеження системи теплоспоживання відповідача за адресою: вул. Парамонова, 15, складеного представниками позивача та відповідача, згідно акта від 09.04.2015 засувки опломбовані пломбою Концерну МТМ № 14169958; опаленням не користується; встановлені металеві заглушки.

Згідно акту від 17.02.2021 обстеження системи теплоспоживання відповідача за адресою: вул. Парамонова, 15, складеного представниками позивача та відповідача, згідно акта від 09.04.2015 засувки системи опалення опломбовані в закритому стані пломбою Концерну МТМ № 14169958; опаленням не користується; встановлені металеві заглушки.

Згідно акту від 20.09.2021 обстеження системи теплоспоживання відповідача за адресою: вул. Парамонова, 15, складеного представниками позивача та відповідача, засувки системи опалення опломбовані в закритому стані пломбою Концерну МТМ № 14169958, пломби в наявності (акт від 09.04.2015); ввід гарячого водопостачання перепломбовано пломбою Концерну МТМ.

В матеріалах справи наявні листи відповідача, адресовані позивачу: від 24.11.2020 (вручено позивачу 26.11.2020) щодо не споживання теплової енергії в гарячій воді за адресою: АДРЕСА_1 ; від 19.07.2021 (вручено позивачу 20.07.2021) щодо відключення з квітня 2014 подачі теплоносія за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено, що опаленням у 2022 році користуватися не буде; від 07.12.2021 (вручено позивачу 08.12.2021) щодо надання дозволу на відключення від системи опалення будівлі; від 15.12.2021 (вручено позивачу 15.12.2021) про відключення з квітня 2014 подачі теплоносія за адресою: АДРЕСА_1 та про відміну розрахунку на постачання теплової енергії; від 12.01.2022 (вручено позивачу 28.01.2022) щодо направлення спеціаліста для опломбування видимого розриву на подачі теплоносія на опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

В матеріалах справи наявні рахунки за надані послуги за договором № 85121701: за листопад 2021 на суму 41265,77 грн., за грудень 2021 на суму 19131,40 грн., за січень 2022 на суму 19131,40 грн., за лютий 2022 на суму 19458,05 грн., за березень 2022 на суму 19612,79 грн., за квітень 2022 на суму 19612,79 грн., за травень 2022 на суму 20032,19 грн., за червень 2022 на суму 19822,49 грн. У вказаних рахунках зазначено загальну площу будівлі: 3046,2 кв.м та опалювальну площу будівлі: 2800 кв.м; показання вузла комерційного обліку Ultraheat2WR5 (в рахунках за 2022 рік). Вказані рахунки (окрім рахунку за листопад 2021) надіслано відповідачу рекомендованим листом 09.08.2022.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).

02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну «МТМ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно пункту 5, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Згідно п. 17, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).

За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строку.

Згідно з частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Відповідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі статтею 5 даного Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пунктів 1, 4, 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відтак, визначальним для оплати послуги є її фактичне надання замовнику та споживання останнім.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі Методика 315), опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Як встановлено судом, Запорізькій обласній спілці споживчих товариств (відповідач) належить на праві власності будівля технікуму літ. А-4, А-1, А1-1 загальною площею 5992,9 кв.м. При цьому, згідно актів обстеження системи теплоспоживання відповідача за адресою: вул. Парамонова, 15, складеного представниками позивача та відповідача, засувки системи опалення опломбовані в закритому стані пломбою Концерну МТМ; відповідач опаленням не користується; встановлені металеві заглушки.

Відтак, фактично теплова енергія в належне відповідачу нежитлове приміщення не постачається та відповідачем не споживається; нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 є не опалювальним.

Згідно п. 11 Правил 1198, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

При цьому, згідно п. 8 вказаних Правил, для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об`єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Доказів щодо самовільного приєднання відповідача до системи теплопостачання після встановлення металевих заглушок на засувки системи опалення матеріали справи не містять та позивачем не подано.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем не доведено належними та достатніми доказами постачання відповідачу в період з листопада по грудень 2021, з січня по червень 2022 теплової енергії в нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 в заявленому обсязі та заявленій сумі - 178066,88 грн.; не доведено укладення відповідачем на підставі частини 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021.

На підставі викладеного вище, судом відмовляється в задоволенні позову повністю.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 01 грудня 2022. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко