Рішення

від 10.11.2022 по справі 911/3505/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2022 р. Справа № 911/3505/21

За позовом Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, 08298, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Доківська, будинок 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консант К", 08298, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 30

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Приватного підприємства фірма "Базальт", 08298, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 30

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс", 08298, Київська область, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Пономарьова В.А., будинок 30

про стягнення 1 257 029,88 грн за договором оренди землі від 11.12.2006

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився.

Суть спору: Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області (далі Коцюбинська селищна рада) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консант К" (далі ТОВ "Консант К") про стягнення 1 456 061,41 грн, з яких: заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 11.12.2006 за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 у розмірі 949 778,20 грн, пеня за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 у сумі 399 398,74 грн, 3% річних за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 у сумі 37 604,21 грн та інфляційні втрати за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 у сумі 69 280,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та Приватним підприємством фірма "Базальт" (третя особа) 11.12.2006 було укладено договір оренди землі, за яким позивач передав третій особі в оренду строком на 5 (п`ять) років земельну ділянку площею 2,0116 га кадастровий номер: 3210946200:01:034:0004, розташовану за адресою: Київська обл., смт Коцюбинська, вул. Пономарьова, 30. В подальшому позивачу з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 03.02.2016 ПП фірма "Базальт" відчужило ТОВ "Консант К" (відповідачу) усі будівлі, розташовані на зазначеній земельній ділянці. Відповідач з моменту придбання нерухомого майна не звертався до позивача з пропозицією укладення договору оренди/викупу земельної ділянки, та не сплачував орендну плату за користування.

На стадії підготовчого провадження від позивача надійшла заява № 73/01.29 від 31.01.2022 про зменшення позовних вимог, в якій в мотивувальній частині вказується, що Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області подає заяву про зменшення позовних вимог в частині пені на суму 199 031,53, а саме: про стягнення пені за період квітень вересень 2021 року, розрахованої станом на 31.01.2022 у розмірі 200 367,21грн; загальна сума позову зменшується до 1 257 029,88 грн.

При цьому в прохальній частині цієї заяви вказано, що позивач просить стягнути: 1 257 029,88 грн, з яких: 949 778,20 грн основна заборгованість (за період з 01.10.2018 по 31.10.2021), 69 280,26 грн інфляційні втрати (за період 01.10.2018 по 31.10.2021), 37 604,21 грн 3% річних (за період з 01.10.2018 по 31.10.2021) та 200 367,21 грн пеня (за період з 01.04.2020 по 30.09.2021).

До цієї заяви позивачем доданий розрахунок пені, яка нарахована на заборгованість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2021 року за період прострочення з 31.05.2021 по 31.01.2022, відповідно до якого пеня за цей період становить 200 367,21грн.

Тобто, має місце невідповідність у визначенні періодів нарахування пені у мотивувальній та прохальній частинах заяви.

Однак, враховуючи суму заявленої до стягнення (зменшеної) пені 200 367,21грн, її розрахунок (не перевищує шість місяців), а також те, що у попередньому засіданні суд звертав увагу позивача на приписи закону щодо порядку нарахування пені, що визначення вимог щодо предмета спору та ціни позову є виключним правом позивача, суд, прийнявши заяву про зменшення позовних вимог, розглядає спір про стягнення 1 257 029,88 грн, з яких: 949 778,20 грн основна заборгованість (за період з 01.10.2018 по 31.10.2021), 69 280,26 грн інфляційні втрати (за період 01.10.2018 по 31.10.2021), 37 604,21 грн 3% річних (за період з 01.10.2018 по 31.10.2021) та 200 367,21 грн пеня, яка нарахована на прострочену заборгованість по орендній платі за квітень вересень 2021 року за сукупний період прострочення з 31.05.2021 по 31.01.2022.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що цей спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки орендна плата за користування землями комунальної власності є місцевим податком), що Коцюбинська селищна рада є неналежним позивачем, що ТОВ "Консант К" є неналежним відповідачем, оскільки воно не є стороною по договору оренди землі, що право користування земельною ділянкою зареєстроване за ПП фірма "Базальт", а не за ТОВ "Консант К".

ПП фірма "Базальт" в своїх поясненнях просить у позові відмовити, оскільки договір оренди земельної ділянки з відповідачем та позивачем не укладений, що саме ПП фірма "Базальт" є орендарем по договору оренди землі від 11.12.2006 і щороку подає до податкових органів податкові декларації з плати за землю (в тому числі і за 2015 2021 року), що податковий борг зі сплати орендної плати рахується за ПП фірма "Базальт", що Коцюбинська селищна рада не є належним позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників процесу, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Коцюбинською селищною радою (орендодавець) та ПП фірма "Базальт" (орендар) 11.12.2006 укладений договір оренди землі (далі Договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться в смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30, загальною площею 2,0116га.

Договір зареєстрований у Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №139.

По акту прийому-передачі земельної ділянки від 22.12.2006 Коцюбинська селищна рада передала, а ПП фірма "Базальт" прийняло вказану земельну ділянку.

Згідно додаткової угоди про внесення змін від 11.02.2009 розділ 1 та 2 (до п. 2.4) цього Договору викладені в новій редакції.

Згідно додаткової угоди про внесення змін від 14.11.2013 в новій редакції викладені пункти з 1 по 16 включно.

Договір (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) укладений на 10 років (до 05.11.2023). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8).

Відповідно до пункту 9 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 941 095,68грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 112 931,48грн в рік (при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведення індексації) на рахунок орендодавця.

Сума орендної плати за землю уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки (пункт 10).

Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки: протягом 30 календарних днів наступного за останнім календарним днем звітного(податкового) місяця по 9 410,96грн.

Згідно пункту 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожен день прострочення та штрафні санкції згідно чинного законодавства.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-0007821692021 від 12.10.2021 земельна ділянка за адресою Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30, загальною площею 2,0116га має кадастровий номер 3210946200:01:034:0004, форма власності комунальна, орендар ПП "Базальт".

За цією ж адресою згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-0000991162022 від 26.09.2022 зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 3210946200:01:034:0006 площею 0,1499га, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Поллукс" на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Коцюбинською селищною радою 13.03.2007 серія ЯД №710619, яка від Д до Д межує з ПП "Базальт".

По договору купівлі-продажу виробничих будівель та споруд серія та номер 17 від 03.02.2016, виданому приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Андрущенко Л.М., нерухоме майно реєстраційний номер 32144332109 виробничі будівлі та споруди придбане у приватну власність ТОВ "Консант К".

Зазначені обставини не спростовується ні ПП фірма "Базальт", ні ТОВ "Консант К".

Позивач стверджує, що з моменту придбання відповідачем ТОВ "Консант К" у ПП фірма "Базальт" нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 2,0116га кадастровий номер 3210946200:01:034:0004, договір оренди з відповідачем не укладений, орендна плата на ПП фірма "Базальт", ні ТОВ "Консант К" не сплачується.

А тому з посиланням на частину першу статті 377 Цивільного кодексу України, частину другу статті 120 Земельного кодексу України, частину третю статті 7 Закону України "Про оренду землі" Коцюбинська селищна рада звернулася з цим позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за землю до ТОВ "Консант К", яке набуло у власність нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу виробничих будівель та споруд серія та номер 17 від 03.02.2016) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Частиною третьою статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу виробничих будівель та споруд серія та номер 17 від 03.02.2016) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до частин другої, шостої статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу виробничих будівель та споруд серія та номер 17 від 03.02.2016) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Згідно частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем передбаченого договором оренди землі обов`язку щодо здійснення орендних платежів.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір передбачено статтею 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 549 Господарського кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною другою цієї статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною третьою цієї статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Так, статтею 253 Цивільного кодексу України та частиною п`ятою статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижніми, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217, частиною першою статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на викладене спір відноситься до юрисдикції господарських судів, а не адміністративних.

За інформацією Головного правління ДПС у Київській області від 09.09.2022 у відповідь на запит Коцюбинської селищної ради №1192/01.29 від 02.09.2022 про наявність податкової заборгованості по орендній платі за земельну ділянку кадастровий номер 3210946200:01:034:0004 за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС України по Київській області наявний податковий борг ПП фірма "Базальт" по орендній платі станом на 08.09.2022 у сумі 1 412 982, 75грн.

Така ж сума боргу зазначена і у наданій ПП фірма "Базальт" роздруківці відомостей про стан його розрахунків з бюджетом з електронного кабінету платника податку згідно поданих ним податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 2021 роки.

З набуттям ТОВ "Консант К" по договору купівлі-продажу виробничих будівель та споруд серія та номер 17 від 03.02.2016у власність нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 2,0116га кадастровий номер 3210946200:01:034:0004, до ТОВ "Консант К" перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ПП фірма "Базальт".

А тому вимога про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 3210946200:01:034:0004 заявлена до ТОВ "Консант К" правомірно.

За розрахунком позивача заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 становить 949 778,20грн, про стягнення якої ним заявлено у позові.

Докази оплати заборгованості з орендної плати позивачем або ПП фірма "Базальт" відсутні.

А тому позовна вимога про стягнення з ТОВ "Консант К" заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 у сумі 949 778,20грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено наступне.

Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки: протягом 30 календарних днів наступного за останнім календарним днем звітного(податкового) місяця.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних виконаний арифметично вірно.

А тому вимоги про стягнення з позивача 69 280,26 грн інфляційні втрати та 37 604,21грн 3% річних підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині пені до 200 367,21 грн розрахунок пені суд встановив, що він суперечить вимогам діючого законодавства.

Так, згідно цього розрахунку позивачем нарахована пеня за прострочення орендної плати за квітень 2021 року за період прострочення з 31.05.2021 по 30.11.2021, за травень 2021 року за період прострочення з 01.07.2021 по 31.12.2021, за червень 2021 року за період прострочення з 31.07.2021 по 31.01.2022, за липень 2021 року за період прострочення з 31.08.2021 по 31.01.2022, за серпень 2021 року за період прострочення з 01.10.2021 по 31.01.2022, за вересень 2021 року за період прострочення з 31.10.2021 по 31.01.2022.

Однак при цьому пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ нарахована не на суму простроченої орендної плати, яка підлягала сплаті саме за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2021 року, а на суму заборгованості на дату початку просточки, включаючи заборгованість починаючи з 01.10.2018.

Як визначено позивачем і не спростовано ні ТОВ "Консант К", ні ПП фірма "Базальт", станом на 01.10.2018 з урахуванням сукупного індексу інфляції за період з грудня 2013 року по жовтень 2018 року орендна плата за квітень 2021 року становить 27 434,70грн, за травень 2021 року 27 626,74грн, за червень 2021 року 27985,89грн, за липень 2021 року 28 041,86грн, за серпень 2021 року 28 069,90грн, за вересень 2021 року 28 013,76грн.

Початком періоду прострочення орендної плати за квітень 2021 року є 01.06.2021 (30 календарний день 30.05.2021 є вихідним днем неділя), за травень 2021 року - 01.07.2021, за червень 2021 року 31.07.2021, за липень 2021 року 31.08.2021, за серпень 2021 року 01.10.2021, за вересень 2021 року 02.11.2021 (30 календарний день 30.10.2021 є вихідним днем субота).

Враховуючи вказане судом здійснено розрахунок пені за формулою: [Y] = [? погашення боргу] Ч [Кднів] / 100% Ч [UНБУ] Ч 1,2 / [R], де: [Y] сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми), [? погашення боргу] сума податкового боргу

[UНБУ] - більша з облікових ставок Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення

1,2 коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних ставки НБУ

[Кднів] кількість днів затримки сплати податкового зобов`язання

[R] кількість днів у календарному році., відповідно до якого пеня за прострочення орендної плати за квітень 2021 року становить 1 410,67грн, за травень 2021 року 1 504,11грн, за червень 2021 року 1 702,16грн, за липень 2021 року 1419,77грн, за серпень 2021 року 1135,10грн, за вересень 2021 року -856,53грн, що в сумі становить 8 028,34грн.

А тому з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 8 028,34грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 1 064 691,01 грн, з яких: 949 778,20 грн основна заборгованість (за період з 01.10.2018 по 31.10.2021), 69 280,26 грн інфляційні втрати (за період 01.10.2018 по 31.10.2021), 37 604,21 грн 3% річних (за період з 01.10.2018 по 31.10.2021) та 8 028,34грн пеня, яка нарахована на прострочену заборгованість по орендній платі за квітень вересень 2021 року за сукупний період прострочення з 01.06.2021 по 31.01.2022.

В іншій частині вимог суд не вбачає підстав для їх задоволення.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини першої статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору з урахуванням зменшення позовних вимог позивачем, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консант К" (08298, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 30, код ЄДРПОУ 33801021) на користь Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області (08298, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Доківська, будинок 2, код ЄДРПОУ 04360600) 1 064 691 (один мільйон шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто одна) грн 01 коп, з яких: 949 778,20 грн заборгованість, 69 280,26 грн інфляційні втрати, 37 604,21 грн 3% річних, 8 028,34 грн пеня, та судовий збір 15 970 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 37 коп.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 21.11.2022