Ухвала

від 29.11.2022 по справі 922/4707/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

29 листопада 2022 року м. ХарківСправа № 922/4707/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Слановій М.Ю.

розглянувши скаргу стягувача на дії приватного виконавця Жданович В.М. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" про за участю: стягнення коштів представника стягувача - не з`явився;

представника боржника - не з`явився;

приватного виконавця Жданович В.М. - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" про стягнення заборгованості.

- за договором підряду № 21/08/17 від 17.08.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 250000,00 грн., пеню у розмірі 9687,67 грн., 28% річних у розмірі 17720,55 грн.;

- за договором підряду № 21/09/02 від 02.09.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 26513,49 грн., пеню у розмірі 34,14 грн., 28% річних у розмірі 1627,13 грн.;

- за договором підряду № 21/09/03 від 02.09.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 26040,78 грн., пеню у розмірі 34,96 грн., 28% річних у розмірі 1598,12 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" заборгованість:

- за договором підряду № 21/08/17 від 17.08.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 250000,00 грн., пеню у розмірі 9687,67 грн., 28% річних у розмірі 17720,55 грн.;

- за договором підряду № 21/09/02 від 02.09.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 26513,49 грн., пеню у розмірі 34,14 грн., 28% річних у розмірі 1627,13 грн.;

за договором підряду № 21/09/03 від 02.09.2021 року, а саме попередньої оплати в розмірі 26040,78 грн., пеню у розмірі 34,96 грн., 28% річних у розмірі 1598,12 грн. та 4998,85 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2022 у справі № 922/4707/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будком" (61183, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 94, кв. 66, код ЄДРПОУ 25182947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, код ЄДРПОУ 34631027) 30000,00 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2022 у справі № 922/4707/21 змінено в частині суми відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" витрат на професійну правничу допомогу, визначивши належною для стягнення суму у розмірі 15000,00 грн. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2022 у справі № 922/4707/21 залишено без змін.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.11.2022 року представник стягувача надав скаргу на дії приватного виконавця Жданович В.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2022 року прийнято скаргу позивача на дії приватного виконавця Жданович В.М. до розгляду. Розгляд скарги призначено на "29" листопада 2022 .

Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.11.2022 року представник стягувача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши вищезазначену заяву, вважає її такою, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та задовольняє її.

Представник стягувача в судове засідання 29.11.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений, про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи.

Представник боржника в судове засідання 29.11.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся шляхом направлення на юридичну адресу останнього ухвали суду від 21.11.2022 року , крім того представник відповідача зареєстрований у системі "Електронний суд", у зв`язку з чим ухвала суду від 21.11.2022 року була надіслана до Електронного кабінету, що свідчить про обізнаність представника про розгляд даної скарги.

Приватний виконавець Жданович В.М. в судове засідання 29.11.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений, про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що скарга на дії державного виконавця розглядається протягом скороченого терміну, а саме протягом десятиденного строку з дня її надходження, приймаючи до уваги здійснення судом дій, передбачених ГПК України для повідомлення сторін виконавчого провадження, зокрема боржника, про розгляд даної скарги, та з метою дотримання розумності строків розгляду скарги та недопущення порушення прав сторін, суд вважає за можливе розглянути скаргу стягувача за відсутністю боржника, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду даної скарги.

Суд, розглянувши скаргу стягувача на дії приватного виконавця Жданович В.М., встановив наступне.

03 листопада 2022 року ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. за місцезнаходженням майна Боржника із заявою про примусове виконання рішення.

07 листопада 2022 року приватним виконавцем Жданович В.М. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з тим що, відповідно до абз. 15 п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про виконавче провадження» викладеного у новій редакції, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої РФ території України, а також прилеглих до неї територій.

В свою чергу стягувач не погоджується із діями приватного виконавця щодо повернення виконавчого документу, з огляду на наступне.

Як вказує стягувач, у боржника наявні відкриті рахунки у АТ "КБ "Приватбнк", на підтвердження чого надано платіжні доручення про перерахування коштів.

В свою чергу, як зазначає стягувач, юридична особа АТ "КБ "Приватбанк" зареєстрована у м. Київ, у зв`язку з чим у приватного виконавця були наявні підстави для прийняття виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що грошові кошти, які наявні на рахунках боржника є майном, на яке можливо звернути стягнення.

Проте, як вказує стягувач, приватний виконавець вищенаведеного не врахував та повернув виконавчий документ стягувачу, у зв`язку з чим останній звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М., які виявились у поверненні виконавчого документу без виконання, незаконними та зобов`язати останнього прийняти до виконання та виконати наказ Господарського суду Харківської області від 26.09.2022 року у справі № 922/4707/21.

Надаючи праву кваліфікацію зазначеним обставинам, суд виходить із наступного.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 травня 2021 року у справі № 905/64/15 передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Зазначена норма Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини першої статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України «Про банки і банківську діяльність» свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить частині перші статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Наприклад, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З аналізу цих норм Закону України «Про виконавче провадження», а також зокрема в цілому статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону, вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження. За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зокрема відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби або у межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення про наявність у боржника певних рахунків у банківських та / або фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів у підтвердження цих обставин, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

В даному випадку, стягувачем, на підтвердження місцезнаходження майна боржника у м. Київ, а саме відкритих банківських рахунках, було надано платіжні доручення про перерахування коштів.

Як зазначає стягувач, вказані банківські рахунки відкриті у АТ "КБ "Приватбанк" та місцем реєстрації зазначеної юридичної особи є м. Київ.

Проте дослідивши надані стягувачем платіжні доручення судом встановлено, що банком, який обслуговує рахунок НОМЕР_1 боржника є ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", м.Харків.

Таким чином, розрахунки здійснювались боржником з банківського рахунка, який відкритий у Головній регіональній філії АТ "КБ "Приватбанк" у м. Харків, оскільки у наданих стягувачем платіжних дорученнях, банком боржника визначено саме вказану Харківську філію.

Посилання стягувача на те, що сама юридична особа, тобто АТ "КБ "Приватбанк" зареєстровано у м. Київ є безпідставними, оскільки відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах мають бути розташовані в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби або у межах виконавчого округу приватного виконавця.

В даному випадку, докази того, що у боржника наявні відкриті рахунки у банківських установах міста Києва в матеріалах справи відсутні.

Також із наданої стягувачем заяви про відкриття викнавчого провадження, поданої приватному виконавцю, не вбачається доказів відкриття зазначених рахунків.

Таким чином, в даному випадку, як місце реєстрації боржника так і банк, в якому відкритий банківський рахунок НОМЕР_1 АТ "КБ "Приватбанк" у м. Харків, на які посилається стягувач зареєстровані у м. Харків.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до приписів п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб, тобто до 25.04.2022. 21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Таким чином, станом на 03.11.2022 та на даний час в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Так, згідно із затвердженим переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні, (блокуванні) станом на 10 жовтня 2022 року наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13 вересня 2022 року №233), до яких належить Харківська міська територіальна громада.

Таким чином, враховуючи те, що місцем реєстрації боржника є м. Харків, а також приймаючи до уваги, що банківський рахунок боржника, на які посилається стягувач, відкриийі у ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", м. Харків, з урахуванням вищенаведених положень законодавства, приватний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження та повернув наказ суду стягувачу.

У відповідності до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що місцезнаходженням боржника є місто Харків, яке належить до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні, (блокуванні) та на території яких на даний час заборонено вчинення виконавчих дій, а також приймаючи до уваги те, що банківський рахунок боржника, на які посилається стягувач, відкритий у ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", м. Харків, суд дійшов висновку про правомірність винесення приватним виконавцем Жданович В.М. 07 листопада 2022 року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв`язку з чим підстави для визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М., які виявились у поверненні виконавчого документу без виконання, незаконними та зобов`язанні останнього прийняти до виконання та виконати наказ Господарського суду Харківської області від 26.09.2022 року у справі № 922/4707/21 відсутні.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні скарги стягувача на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. в повному обсязі.

Керуючись статтями 233-234, 339, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги стягувача на дії приватного виконавця Жданович В.М. відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменти її підписання суддею.

Ухвалуможе бути оскаржено в порядку, передбаченомустаттями 255-256 ГПК України.

Згідност.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 01.12.2022 року.

СуддяН.С. Добреля