Постанова

від 30.11.2022 по справі 826/4910/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа №826/4910/18

адміністративне провадження №К/9901/33925/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Державної авіаційної служби України до Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво», Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, Овідіопольської районної державної адміністрації, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Самойлюк Г.П. від 15.05.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В. від 23.10.2019,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року Державна авіаційна служба України (далі також Державіаслужба, позивач) звернулася з позовом до Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» (далі також КП «МКБ», Підприємство), Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» (далі також ТОВ «Цивільжитлобуд», Товариство), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі також Управління ДАБК), Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі також Таїровська селищна рада), Овідіопольської районної державної адміністрації (далі також Овідіопольська РЖА), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також Департамент ДАБІ, відповідачі відповідно), у якому просила:

- зобов'язати Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» виконати рішення Державіаслужби №114 від 13.02.2018;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» виконати рішення Державіаслужби №115 від 13.02.2018;

- визнати протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради, Овідіопольської районної державної адміністрації в частині погодження об'єкта будівництва за адресою: Одеська область, село Таїрово, вулиця Костанди, 162, з Державіаслужбою та зобов'язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнати протиправними дії Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції Одеської міської ради щодо видачі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №№ОД143163651347, ОД 143163651295 та Таїровської селищної ради, Овідіопольської районної державної адміністрації щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Одеська область, село Таїрово, вулиця Костанди, 162 та скасувати їх.

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Одеська область, с. Таїрово, вул. Костанді, 162, було видано без дотримання вимог щодо використання приаеродромної території, та без погодження з експлуатантом аеродрому і уповноваженим органом з питань цивільної авіації

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 за клопотанням позивача позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо:

зобов'язання Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» виконати рішення Державіаслужби №114 від 13.02.2018;

зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільжитлобуд» виконати рішення Державіаслужби №115 від 13.02.2018;

визнання протиправною бездіяльності Таїровської селищної ради, Овідіопольської районної державної адміністрації в частині погодження об'єкта будівництва за адресою: Одеська область, село Таїрово, вулиця Костанди, 162, з Державіаслужбою та зобов'язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

визнання протиправними дій Таїровської селищної ради, Овідіопольської районної державної адміністрації щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Одеська область, село Таїрово, вулиця Костанди, 162 та скасування їх.

4. 23.10.2018 від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив:

визнати протиправними дії Управління державного архітектури будівельного контролю Одеської міської ради щодо видачі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2016 №№ОД14316365137, ОД143163651295 по об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 162, та скасувати їх;

визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо видачі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації від 25.08.2018 №ОД143152371683 по об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді у МКР «В» житлового району IV-4 їм. Таїрова, будівельний №6, та скасувати її.

5. Ухвалою суду від 24.10.2018 вищевказану заяву в частині вимог про визнання протиправними дій та скасування декларацій про готовність об'єкта до експлуатації ОД№143163651347, ОД№143163651295 - повернуто позивачу.

6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.

7. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що як засвідчують встановлені судовим розглядом обставини цієї справи та проаналізовані судами положення законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, будівництво спірного об'єкту здійснювалося на законних підставах та за наявності необхідних дозвільних документів, які не скасовано.

8. Судами попередніх інстанцій відзначено, що під час розгляду цієї справи в судах представниками Державіаслужби не надано будь-яких переконливих доказів того, що поданий пакет документів для реєстрації оскаржуваної декларації містив недостовірні відомості та суперечив вимогам законодавства України.

9. Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що відповідно до встановлених у цій справі обставин, ТОВ «ЦИВІЛЬПРОЕКТ» виконало проект і робочу документацію 5, 6 секції житлового будинку №6 мкр «В» житлового району IV-4 ім. Таїрова в м. Одеса у відповідності до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-06/294 від 18.04.2014, які регламентують усі вимоги і обмеження, у тому числі функціональне призначення земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівель, планові обмеження, охоронювані зони.

10. У оскаржуваних судових рішеннях також звернуто увагу на висновок провайдера аеронавігаційного обслуговування за №1-26-1-1915 від 24.04.2018, в якому зазначено, що з огляду впливу на засоби зв'язку, навігації та спостереження, які належать Украероруху, об'єкти будуть створювати кути закриття для радіолокаторів ATCR- 33S/SIR-Sта SIR-S, встановлених на аеродромі «Одеса». Висота буд. №6 по вул. Костанді, 162 не повинна перевищувати 89,32м та висота буд.№4 по вул. Костанді, 203 не повинна перевищувати 86,68м у Балтійській системі висот.

11. У відповідності ж до Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування за №01-06/294 від 18.04.2014, для будівництва житлового будинку №6 (буд.) планувальні обмеження відсутні, в тому числі відсутні обмеження, які стосуються будівництва на приаеродромній території, а гранично допустима висота 16-поверхового будинку з технічним поверхом становить 60м.

12. Апеляційний суд підкреслював й те, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №465/1461/16-а, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом її виконання, а це виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, на переконання колегії суддів апеляційного суду, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

13. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову, оскільки Управління ДАБК, реєструючи оскаржувані декларації про готовність об'єкта до експлуатації, діяло у відповідності та на підставі чинних містобудівних норм й протилежного апелянтом не доведено.

14. Окрім того, судами відзначено, що оскаржувана декларація є правовим актом ненормативного характеру, тобто актом індивідуальної дії, які стосуються виключно визначених у них суб'єктів, а тому не порушують будь-яким чином прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Державіаслужба подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.08.2011 Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області видала Дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД11411023492 Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «ЦИВІЛЬЖИТЛОБУД» з будівництва 12-ти поверхового житлового будинку №6 (буд.) з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними паркінгами №6-А (буд.) та №6-Б (буд.) по вул. Костанді у мкр. «В» жилого району IV-4 ім. Таїрова у м. Одесі відповідно до проектної документації, яка розроблена ТОВ «ЦИВІЛЬПРОЕКТ».

17. Згідно повідомлення про заміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт, були змінені дані у дозволі на виконання будівельних робіт від 02.08.2011 №ОД11411023492, згідно яких замовником є КП «Міське капітальне будівництво», а підрядником - ТОВ «Одесоблбуд».

18. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №155 від 04.04.2012 «Про призначення Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку (буд. №6) з вбудованими-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом (буд. №6а, 6б) в мкр. «В» житлового району IV-4 ім. Таїрова КП «Міське капітальне будівництво» призначено замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку (буд. №6) з вбудованими-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом (буд. №6а, 66) в мкр. «В» житлового району IV-4 ім. Таїрова.

19. На виконання своїх функціональних обов'язків, відповідно Статуту КП «Міське капітальне будівництво» було укладено договір про співпрацю №44/с від 18.04.2012 з ТОВ «ОДЕСОБЛБУД» (м. Одеса, вул.. Князівська, 38 Код ЄДРПОУ 37089435), предметом якого є співпраця сторін по фінансуванню, проектуванню та будівництву багатоповерхового житлового будинку (буд.№6) з вбудованими-прибудованими приміщеннями і підземним паркінгом (буд. №№ 6-а, 66) в мкр. «В» житлового району ім. Таїрова в м. Одесі.

20. Одеською міською радою прийнято рішення №3683-VI від 18.07.2013 за №3683-УІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1,1100 га, за адресою: м. Одеса, вул.. Костанді, мкр. «В» житлового району IV-4 ім. Таїрова, для подальшого проектування та будівництва 5-секційного 12-поверхового жилого будинку (буд. №6), з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

21. На підставі Договору оренди землі від 21.11.2013 земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, перебуває в оренді КП «Міське капітальне будівництво», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №13229778 від 21.11.2013.

22. Відповідно до Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування №01-06/294 від 18.04.2014 для будівництва житлового будинку №6 (буд.), планувальні обмеження відсутні, в тому числі відсутні обмеження, які стосуються будівництва на приаеродромній території, а гранично допустима висота 16-поверхового будинку з технічним поверхом становить 60 м.

23. У травні 2014 року були змінені дані у виданому дозволі на виконання будівельних робіт №ОД11411023492 від 02.08.2011, згідно яких замовником будівництва 12-ти поверхового житлового будинку №6 (буд.) з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними паркінгами №6-А (буд.) та №6-Б (буд.) по вул. Костанді у мкр. «В» жилого району IV-4 ім. Таїрова у м. Одесі є КП «Міське капітальне будівництво», а підрядником - ТОВ «Одесоблбуд», про що свідчить повідомлення про зміну даних у дозволі на виконання будівельних робіт та витяг з реєстру дозвільних документів ДАБІ України.

24. 30.12.2016 видано декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД143163651347, №ОД143163651295 по об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 162.

25. Державною авіаційною службою України на підставі наказу від 02.11.2017 №833 «Про проведення позапланових інспекційних перевірок» була проведена позапланова інспекційна перевірка забудови приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт Одеса» (м. Одеса) з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об'єктів на приаеродромній території з залученням представників підприємства, за результатом якої було складено акт від 15.12.2017.

26. Актом позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 15.12.2017 встановлено, що на момент перевірки вказаної території, були виявлені об'єкти будівництва, що не погоджені з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, зокрема за адресою: 65088, м. Одеса, Київський район, вул. Костанді 162.

27. Рішенням Державної авіаційної служби України «Про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території» №114 зобов'язано Комунальне Підприємство «МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» припинити будівництво з моменту винесення даного рішення.

28. Рішенням Державної авіаційної служби України «Про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території» №115 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИВІЛЬЖИТЛОБУД» припинити будівництво з моменту винесення даного рішення.

29. Суди також установили, що відповідно до листа ТОВ «ЦИВІЛЬПРОЕКТ» від 21.03.2018, Товариством виконано проект і робочу документацію 5, 6 секції житлового будинку №6 мкр. «В» житлового району IV-4 ім. Таїрова в м. Одеса у відповідності до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-06/294 від 18.04.2014, які регламентують усі вимоги і обмеження, у тому числі функціональне призначення земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівель, планові обмеження, охоронювані зони.

30. У оскаржуваних судових рішеннях також зазначено, що відповідно до висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування за №1-26-1-1915 від 24.04.2018 з огляду впливу на засоби зв'язку, навігації та спостереження, які належать Украероруху, об'єкти будуть створювати кути закриття для радіолокаторів ATCR- 33S/SIR-Sта SIR-S, встановлених на аеродромі «Одеса». Висота буд. №6 по вул. Костанді, 162 не повинна перевищувати 89,32м та висота буд. №4 по вул. Костанді, 203 не повинна перевищувати 86,68м у Балтійській системі висот.

31. У відповідності до Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування за №01-06/294 від 18.04.2014, для будівництва житлового будинку №6 (буд.) планувальні обмеження відсутні, в тому числі відсутні обмеження, які стосуються будівництва на приаеродромній території, а гранично допустима висота 16-поверхового будинку з технічним поверхом становить 60м.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

32. Відповідно до наведених у касаційній скарзі аргументів, Державіаслужба вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням вимог чинного законодавства, без урахування всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення питання, що призвело до невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому, на переконання скаржника, підлягають скасуванню.

33. В обґрунтуванні такої позиції позивачем зазначаються аргументи про те, що спірний об'єкт будівництва знаходиться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому «Одеса».

34. Скаржник звертає увагу на те, що інформація стосовно контролю за будівництвом на приаеродромній території аеродрому «Одеса» та карти приаеродромної території міститься на офіційному веб-сайті Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса».

35. Позивач зазначає, що всупереч вимог пункту 147 розділу XI Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401, та Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України від 30.11.2012 №721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2147/22459, погодження вибору майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції технічного переобладнання Державіаслужбою не здійснювалось як і не надавався висновок щодо погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

36. На думку скаржника, недотримання вищевказаних вимог щодо здійснення будівництва на приаеродромній території є порушенням чинного законодавства України й свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 18.04.2014 № 01-06/294 по об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанди, 162, видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради з порушенням частини третьої статті 69 Повітряного кодексу України.

37. Скаржник переконаний у тому, що такі обставини свідчать про незаконність вищевказаних містобудівних умов і зумовлюють їх скасування.

38. У касаційній скарзі відзначається, що вимоги про визнання протиправними дій щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанди, 162 та скасування їх заявлялись до суду першої інстанції у межах цього спору, однак були залишені без розгляду.

39. Однак, скаржником наголошується, що залишення без розгляду позову у вищевказаній частині, не скасовує того, що такі містобудівні умови видані з порушенням норм чинного законодавства України.

40. Згідно з доводами касаційної скарги, оскільки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 18.04.2014 №01-06/294 видані з порушенням норм законодавства України, то й усі інші документи, прийняті на їх основі, також є такими, що видані з порушенням, а тому підлягають скасуванню.

41. Беручи до уваги те, що декларація про початок виконання будівельних робіт видана на підставі містобудівних умов, які не відповідали вимогам статті 69 Повітряного кодексу України, то й декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2016 №№ ОД 143163651347 та ОД 143163651295 також підлягають скасуванню, а дії щодо видачі вказаних документів підлягають визнанню протиправними.

42. Окрім цього, позивач у своїй касаційній скарзі посилається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №810/3046/17 та від 13.02.2019 у справі №810/2763/17, які як стверджується скаржником були проігноровані під час розгляду цієї справи.

43. Скаржник вважає, з огляду на вимоги законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, та вищевикладені висновки Верховного Суду щодо їх застосування, а також беручи до ваги встановлені у цій справі обставини, будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанди, 162 є самочинним, створює загрозу безпеці цивільної авіації, національної безпеки та потреб суспільства, оскільки декларації про готовність об'єкту до експлуатації №№ОД143163651347, ОД143163651295 видані з порушенням вимог Повітряного кодексу України, Земельного кодексу України, Державних будівельних норм та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

44. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЦИВІЛЬЖИТЛОБУД» звертає увагу на те, що вимога про скасування декларації та вимога про скасування реєстрації декларації це дві різні вимоги. При цьому, діючим законодавством не передбачено можливість скасування декларації. Вимога про скасування реєстрації декларації (рішення про реєстрацію декларації) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позивачем не заявлялась.

45. Товариство наголошує, що єдиним нормативним актом, у якому встановлені правові підстави для скасування реєстрації декларації, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», у частині другій статті 39-1 якого як підставу для такого скасування визначено наявність недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які є підставами вважати об'єкт самочинним будівництвом.

46. Однак, на переконання відповідача, у справі, що розглядається, вищевказаних підстав для скасування реєстрації декларації встановлено не було. Більше того, декларації про готовність об'єкта до експлуатації вичерпали свою дію у зв'язку з їх реєстрацією та оформленням відповідного речового права на новостворений об'єкт будівництва.

47. Відзив на касаційну скаргу містить доводи про незгоду з посиланнями скаржника на незаконність декларації про початок виконання будівельних робіт, як на підставу для задоволення позову, оскільки це виходить за межі предмету цього спору, який не стосується визнання такої декларації незаконною та її скасування.

48. За твердженням Товариства, жодних доказів визнання декларації про початок виконання будівельних робіт незаконною та її скасування позивачем до суду не надано. Більш того, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію у зв'язку з закінченням будівництва та реєстрацією декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

49. Необґрунтованими у відзиві визнаються й доводи касаційної скарги про необхідність скасування спірних декларацій з огляду на незаконність містобудівних умов, оскільки це питання у межах розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій не досліджувалось, відповідні вимоги не розглядались, а доказів про визнання їх незаконними і скасування уповноваженим на те органом або судом позивачем до суду не надано.

50. До того ж, як наголошується у відзиві на касаційну скаргу, містобудівні умови та обмеження втратили свою чинність на підставі абзацу третього частини 8 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку із завершенням будівництва та прийняттям будинку в експлуатацію.

51. Викладене вище, на думку ТОВ «ЦИВІЛЬЖИТЛОБУД» свідчить, що обрані позивачем способи захисту не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що виключає можливість задоволення позову.

52. Вказується Товариством і на те, що у касаційній скарзі не зазначено чому у період з 2011 року (рік початку будівництва) до 15.12.2017 (дата складення акту перевірки приаеродромної території), тобто, протягом майже 7 років, Державіаслужбою та експлуатантом аеропорту «Одеса» КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не здійснювались заходи контролю за станом приаеродромної території, у тому числі щодо дотримання забудовниками положень статті 69 Повітряного кодексу України.

53. Тобто, за твердженнями Товариства, всю відповідальність за власну халатність та недбалість Державіаслужба намагається покласти на мешканців м. Одеси, які вже близько трьох років є власниками квартир у будинку розташованому у м. Одеса по вул. Костанді, 162, здійснили у своїх квартирах ремонт та проживають у вказаному будинку, який Державіаслужба хоче визнати незаконним будівництвом.

54. Посилання скаржника на те, що об'єкт нерухомості створює загрозу безпеки цивільної авіації, національної безпеки та потреб суспільства ТОВ «ЦИВІЛЬЖИТЛОБУД» вважає безпідставними, оскільки вони не тільки не підтверджені жодний доказом, а й спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, наявним у матеріалах справи висновком експлуатанта аеродрому КП «МАО» від 13.04.2018 «Про розгляд матеріалів будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою Костанді, 162», згідно з яким секції 1-6 не е повітряною перешкодою на приаеродромній території аеродрому, а житловий будинок не має впливу на роботу засобів радіозв'язку та навігації КП «МАО», орнітологічну обстановку в районі аеродрому та на приаеродромній території.

55. Зазначається, що вищевказаним висновком також підтверджено, що будинок знаходиться поза зонами: громадської безпеки щодо умов ризику від авіаційних подій; санітарно-захисною зоною та зоною обмеження забудови, визначеною навколо аеродрому для джерел електромагнітного випромінювання КП «МАО»; поза зоною умов впливу авіаційного шуму.

56. У відзиві звертається увага на досліджений судами попередніх інстанцій та наявний у матеріалах справи висновок провайдера аеронавігаційного обслуговування від 24.04.2018, у якому зазначено, що будинок не впливатиме на польоти повітряних суден (виліт, прибуття та заходження на посадку).

57. Товариство вважає безпідставними посилання Державіаслужби на постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №810/3046/17 та від 13.02.2019 у справі №810/2763/17, у яких Державна авіаційна служба України приймала участь у якості позивача. Вважає, що посилання скаржника на вказані постанови жодним чином не впливає на законність оскаржуваних судових рішень і тим більше не є підставою для їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

58. Така позиція пояснюється тим, що у обох цих справах предметом касаційного оскарження виступала ухвала суду першої інстанції, переглянута в апеляційному порядку, якою було відмовлено у відкритті провадження у справі. Розглядаючи у касаційному порядку вищевказані справи, Велика Палата Верховного Суду висловлювала висновки стосовно розмежування юрисдикції та права на звернення до адміністративного суду з вимогами про припинення будівництва, знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки в попередній стан. Спори у вищевказаних справах по суті вимог позову не вирішувались.

59. За наведеного, Товариство у відзиві на касаційну скаргу наполягає на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень і це відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

60. Товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

61. Так, у відповідності до частин першої, четвертої, дев'ятої статті 34 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній станом на час вчинення оскаржуваних позивачем дій щодо реєстрації спірних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

62. Частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

63. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750).

64. За приписами абзаців восьмого - десятого пункту 22 вищенаведеного Порядку у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

65. Відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520 Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації. До основних завдань Державіаслужби належить, зокрема погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

66. Основними завданнями Державіаслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України (абзац перший пункту 3 вищевказаного Положення).

67. Відповідно до частин першої, другої статті 4 Повітряного кодексу України, Україна як держава, що приєдналася 09.09.1992 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 1944, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

68. Пунктом 1 частини першої статті 5 Повітряного кодексу України передбачено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за одним з таких напрямів як здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки.

69. Безпека авіації складається з безпеки польотів, авіаційної безпеки, екологічної безпеки, економічної та інформаційної безпеки (частини перша, восьма статті 10 Повітряного кодексу України).

70. Суб'єкти авіаційної діяльності безпосередньо здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки авіації та несуть за неї відповідальність.

71. Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 33 Повітряного кодексу України, обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах, що належать державним органам, органам місцевого самоврядування, суб'єктам авіаційної діяльності, здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом на аеродромах спільного використання організується експлуатантами цього аеродрому в порядку, встановленому уповноваженим органом з питань цивільної авіації та Міністерством оборони України.

72. За приписами статей 65-66 Повітряного кодексу України цивільні аеродроми України та аеродроми спільного використання підлягають сертифікації. Сертифікація аеродрому включає в себе оцінку всіх елементів та об'єктів аеродрому на відповідність вимогам, установленим авіаційними правилами України.

Утримувачі сертифікатів аеродрому, провайдера аеронавігаційного обслуговування та наземного обслуговування несуть відповідальність за дотримання вимог, установлених авіаційними правилами України, і безпосередньо забезпечують безпеку та регулярність польотів, безпечну експлуатацію аеродрому та аеропорту і захист інтересів споживачів аеропортових послуг.

Керівник експлуатанта аеродрому несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів, контроль за станом приаеродромної території, будівництвом об'єктів, діяльністю суб'єктів на аеродромі та на приаеродромній території, контроль за дотриманням вимог щодо встановлення і розміщення маркірувальних знаків та радіотехнічних пристроїв, підтримання встановленого порядку виконання і забезпечення польотів на аеродромі та здійснює координацію діяльності на аеродромі підприємств і організацій.

73. Відповідно до статті 69 Повітряного кодексу України будівлі і природні об'єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження. До такої діяльності серед іншого належить - будівництво.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об'єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об'єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.

74. На підставі частини 10 статті 69 Повітряного кодексу України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

75. Відповідно до пункту 1.2 наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 №721 «Про затвердження Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації» дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

76. Пунктом 1.2 Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

77. Пунктом 1.5 зазначеного вище Порядку встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

78. Згідно із пунктом 3.5 Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.

79. За змістом пункту 146 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401, умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об'єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом.

80. Згідно з пунктом 147 цього ж Положення в Державіаслужбі України підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, зокрема:

1) об'єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА);

2) об'єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА;

3) об'єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення.

81. Відповідно до пункту 150 Положення про використання повітряного простору України підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об'єктів у районах аеродрому, повинні погоджувати таке розміщення з відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, яким належать або підпорядковані ці аеродроми.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

82. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

83. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

84. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

85. Насамперед, колегія суддів підкреслює, що з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 щодо залишення без розгляду частини позовних вимог та заяви Державіаслужби про збільшення позовних вимог, судами попередніх інстанцій здійснювався розгляд цієї справи лише в частині вимог стосовно визнання протиправними дій Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції Одеської міської ради щодо видачі декларацій про готовність спірного об'єкта будівництва до експлуатації та їх скасування.

86. Вищевказана ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 набрала законної сили і не оскаржувалась.

87. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо застосування норм права в частині вимоги позову про визнання протиправними дій Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції Одеської міської ради щодо видачі декларацій про готовність спірного об'єкта будівництва до експлуатації, колегія суддів виходь з такого.

88. Державна авіаційна служба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об'єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об'єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. За рішенням Державної авіаційної служби України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов'язані припинити будівництво до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

89. Правова позиція аналогічного змісту неодноразово наводилась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18.10.2022 у справі №810/4423/17, є сталою і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї під час розгляду у касаційному порядку цієї справи.

90. Окрім цього, згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, наведеним у постанові від 29.09.2022 у справі №826/2838/18 вимогами законодавства з питань безпеки авіації передбачено обов'язок державних органів, підприємств, установ та організацій здійснювати погодження з уповноваженими органами умов розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям, зокрема, перевищення висоти об'єкта будівництва.

91. При цьому, за правилами частини п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

92. За змістом статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

93. За визначенням понять, наведених у пункті 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

94. За змістом пунктів 3.1 - 3.4 вищезазначеного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи «Загальні дані»; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки». Розділ «Загальні дані» містить, зокрема: наміри забудови; адресу будівництва або місце розташування об'єкта. Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить, зокрема: граничнодопустиму висоту будівель; відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони) тощо.

95. Аналіз вищевикладених приписів законодавства дає колегії суддів підстави для висновку про те, що вибір місця розташування і висоти об'єктів будівництва, у тому числі на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об'єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, їх погодження з Державною авіаційною службою України, яка є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, здійснюється саме на такому етапі проектування та будівництва як отримання замовником або проектувальником вихідних даних, зокрема, містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

96. У відповідності до вказаних у попередньому розділі цієї постанови Верховного Суду вимог законодавства з питань безпеки авіації обов'язок здійснювати погодження з уповноваженими органами, зокрема з Державіаслужбою, умов розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям, зокрема, перевищення висоти об'єкта будівництва, передбачено для органів, які видають вихідні дані для проєктування і будівництва об'єктів.

97. Таким органом у межах спірних правовідносин є Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, яке видало містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №01-06/294 від 18.04.2014 для будівництва житлового будинку, який на думку позивача побудовано з порушенням вимог законодавства України з питань безпеки авіації, без погодження з Державіаслужбою.

98. Водночас, вимоги цього позову, звернені до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції Одеської міської ради щодо видачі вищевказаних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Одеська область, село Таїрово, вулиця Костанди, 162 та їх скасування судом першої інстанції залишено без розгляду.

99. Законність цих містобудівних умов у межах цієї справи або іншого судового провадження не перевірялась, а оскаржувані судові рішення не містять мотивів стосовно цього питання.

100. У зв'язку з вищевикладеним, в силу наявних у касаційного суду повноважень, закріплених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не входить в обговорення цього питання й колегія суддів, розглядаючи цю справу у касаційному порядку.

101. На стадії будівництва «прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» вибір місця розташування і висоти об'єктів будівництва, у тому числі на приаеродромних територіях, їх погодження з Державною авіаційною службою України як уповноваженим органом з питань цивільної авіації, не здійснюється і перевірка дотримання таких вимог не належить до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює реєстрацію поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, на такому етапі будівництва.

102. За висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеним у постанові від 27.07.2022 у справі №826/14140/18 Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва І - III категорії складності та підтверджують готовність таких об'єктів до експлуатації. Вказаний принцип полягав в тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, покладалась на замовника, а функції органу держаного архітектурно-будівельного контролю на етапі подання таких документів було зведено до перевірки повноти даних, вказаних замовником будівництва у відповідному документі декларативного характеру.

103. Тобто, для реєстрації декларацій за декларативним принципом подання замовником будівництва інших документів, окрім двох примірників заповненої декларації відповідної форми законодавством не передбачалось.

104. При цьому, колегія суддів підкреслює, що такої підстави для повернення поданої замовником будівництва декларації про готовність об'єкта до експлуатації як відсутність погодження місця розташування та висотності об'єкта з Державіаслужбою не передбачено ні положеннями пунктів 17-22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, ні нормами статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

105. Єдиними вказаними у вищезазначених нормах законодавства підставами, які перешкоджають реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та зумовлюють її повернення замовнику, є подання чи оформлення такої декларації з порушенням установлених вимог.

106. Судовим розглядом цієї справи не встановлено наявності обставин, які б у розумінні вищевказаних правових норм зумовлювали неможливість реєстрації оскаржуваних позивачем декларацій та їх повернення замовнику, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для констатації факту протиправності дій Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції Одеської міської ради щодо реєстрації спірних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.

107. У продовження такого висновку, колегія суддів звертає увагу й на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 №826/4893/18, згідно з якою непогодження з Державною авіаційною службою України будівництва на приаеродромній території не може бути підставою для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

108. Колегія суддів вважає правильними й висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваних у цій справі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне навести такі мотиви.

109. Так, відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації здійснюється у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

110. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається того, що позивач, обґрунтовуючи вимоги цього позову, посилався на доводи, пов'язані з наявністю у спірних деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних даних, які давали підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом. Державіаслужба не вказувала, які конкретні дані, що відображені у оскаржуваних нею деклараціях, були недостовірними і не наводила мотивів про те, що вони давали підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

111. Підстави для обґрунтування вищевказаної позовної вимоги зводились до того, що вихідні дані для проєктування і будівництва спірного об'єкта були отримані з порушенням вимог законодавства України з питань безпеки авіації, а саме - без погодження місця розташування та висотності цього об'єкта з Державіаслужбою.

112. Однак, у межах розгляду цієї справи не було встановлено обставин, які б свідчили про скасування містобудівних умов, виданих щодо об'єкта будівництва, щодо якого було зареєстровано спірні декларації. Вимога про скасування містобудівних умов була залишена без розгляду судом першої інстанції, про що була постановлена відповідна ухвала, яка не оскаржувалась і набула законної сили.

113. Тому, перевірка законності містобудівних умов не входила до предмету доказування у цій справі й обставини щодо цього судами попередніх інстанцій не встановлювались і оцінка їм не надавалась.

114. За наведеного, констатується, що позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено передбачених законом підстав для скасування спірних декларацій.

115. При цьому, згідно з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

116. З встановлених у цій справі обставин вбачається, що оскаржувані Державіаслужбою декларації про готовність об`єкта до експлуатації вичерпали свою дію фактом їх виконання після реєстрації права власності на збудований об`єкт. У зведеному Товариством будинку, розташованому у м. Одеса по вул. Костанді, 162, зареєстровано право власності на окремі квартири, у яких проживають люди.

117. Зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на побудований об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, замовник, а також особи, які на визначених законом підставах набули право власності на нерухоме майно у багатоквартирному житловому будинку, вправі сумлінно розраховувати на використання належного їм майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень.

118. Така правова позиція викладена Верховним Судом у пункті 126 постанови від 24.10.2022 у справі №640/22599/19.

119. Скасування ж спірних у цій справі декларацій, які вже вичерпали свою дію фактом їх виконання, не спричинить жодних правових наслідків і не зумовить ефективний захист тих прав, які як вважає позивач є порушеними. У такому разі завдання адміністративного судочинства не виконуватиметься.

120. Про те, що за наявності чинного свідоцтва про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків, наголошено й у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №420/3572/19.

121. Продемонстрований у цій же постанові підхід до застосування норм права, дозволяє стверджувати, що скасування за вищевикладених умов декларацій, які є спірними у справі, яка розглядається, матиме формальне значення, оскільки у цьому випадку не досягається поставлена Державіаслужбою мета виконання покладених на неї функції, а саме - забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності законодавства у сфері безпеки цивільної авіації.

122. Колегія суддів вважає, що належним і ефективним способом захисту порушених, на думку Державіаслужби, прав у такому разі є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у випадку, якщо буде доведено наявність ознак самочинного будівництва. Обставини щодо наявності підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом належить встановлювати і доводити саме у такому спорі.

123. Судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові помилково застосовано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.10.2019 у справі №465/1461/16-а, згідно з якою після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом її виконання, а це виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення, у зв'язку з чим не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

124. Зокрема, у вищезгаданій справі, розглянутій Верховним Судом у касаційному порядку, мала місце перевірка, проведена уповноваженим органом в межах державного архітектурно - будівельного контролю, тоді як у справі, яка розглядається, Державіаслужбою проводилась перевірка не об'єкту нерухомості (об'єкта будівництва), а приаеродромної території на предмет дотримання суб'єктами, які провадять на ній відповідну діяльність, вимог законодавства у сфері безпеки цивільної авіації.

125. Таким чином, викладені у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №465/1461/16-а висновки щодо застосування норм права не є релевантними до правовідносин у справі, яка розглядається.

126. До того ж, відповідно до висновків щодо застосування норм права, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 №916/3200/17(916/2791/13), реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

127. Зазначені висновки узгоджуються й з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 (пункти 6.31-6.33) та від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц.

128. Подібні висновки щодо застосування вищевказаних норм права викладені, зокрема, й у постанові від 21.10.2020 у справі №910/2939/19, згідно з якими реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

129. Тобто, наявність на приаеродромній території об'єктів будівництва, на які зареєстроване право власності, не перешкоджає реалізації наявних у Державіаслужби повноважень, у тому числі й щодо перевірок цієї території, не може слугувати підставою для визнання їх незаконними.

130. У разі ж виявлення на приаеродромній території об'єкта, який має ознаки самочинного будівництва і створює загрозу безпеці авіації, порушує вимоги законодавства у цій сфері, то Державіаслужба має право у межах наявних у неї повноважень вживати заходи для усунення цих обставин, зокрема, й шляхом ініціювання питання про знесення такого об'єкта, незважаючи на те, чи зареєстровано на нього відповідне речове право.

131. Наявність у Державіаслужби права на звернення до суду з таким позовом підтверджено й висновками, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №810/3046/17 та від 13.02.2019 у справі №810/2763/17.

132. У вищевказаних постановах, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що звертаючись до суду з позовом про зобов'язання виконати рішення про припинення будівництва, знести самочинне будівництво та привести в попередній стан земельні ділянки на приаеродромних територіях, і мотивуючи такий позов порушеннями норм, що регламентують будівництво на цих територіях, а також містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства.

133. Тому, колегія суддів вважає, що заявлені Державіаслужбою підстави цього позову не зумовлюють його задоволення в частині вимог про скасування спірних декларацій. Суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку таким доводам позовної заяви і дійшли обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

134. Ураховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і вважає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи цей позов, не допустили неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які скасуванню не підлягають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

135. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

136. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

137. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Т.Г. Стрелець

Я.О. Берназюк