Постанова

від 30.11.2022 по справі 640/14282/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/14282/19

адміністративне провадження № К/9901/16067/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання протиправною та скасування постанови,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Дубчак Лесі Сергіївни - представника ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни №57116426 від 16.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 скасовано.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови закрито.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Судом апеляційної інстанції зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду виключно у тому випадку, якщо законом не встановлений інший порядок їх оскарження. Водночас, відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскарження рішення, дії або бездіяльності виконавця під час примусового виконання ним рішення цивільного суду здійснюється за правилами цивільного судочинства, та будь-яких особливостей чи винятків із наведеного правила щодо оскарження постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафу норми Закону України «Про виконавче провадження» чи будь-якого іншого законодавчого акту не містять, а тому оскарження всіх постанов виконавця, у тому числі про стягнення штрафів, ухвалених у виконавчому провадженні з виконання рішення суду, здійснюється в порядку частини першої статті 74 Закону, тобто виключно до суду, який видав виконавчий документ.

8. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що спір у даній справі має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки у виконавчому провадженні, у межах якого винесено оскаржувану постанову, здійснюється виконання виключно рішення цивільного суду.

9. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що для цілей вирішення спірних правовідносин, не є характерним для адміністративного суду надання оцінки діям сторін у вирішеному цивільним судом сімейному спорі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

10. У червні 2020 року адвокат Дубчак Леся Сергіївна - представник ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

11. У касаційній скарзі представник позивача вказує, що підстави накладення штрафу на позивача відсутні, оскільки постанова Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №752/22214/16-ц, за невиконання якої державним виконавцем накладено штраф, була позивачем виконана. Стверджує також, що з позивачем не було узгоджено місце виконання виконавчих дій.

12. Представник позивача вважає, що спірна постанова винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не було здійснено самостійної перевірки виконання судового рішення, а сам факт винесення спірної постанови про накладення на позивача штрафу в розмірі 3400 грн при наявності в матеріалах виконавчого провадження іншої, винесеної раніше постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення, є порушенням вимог закону.

13. Також скаржник посилається на ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що законом встановлено спеціальний порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат виконавчого провадження, а також штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

14. Третьою особою подано відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15. Третя особа зазначає, що частина 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» стосується виключно виконавчих проваджень, у яких виконуються не рішення судів, а рішення інших органів, тобто виділених в окреме провадження постанов державного виконавця про накладення штрафу як окремого виконавчого документа, для подальшого стягнення штрафу.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 для розгляду справи №640/14282/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 касаційну скаргу адвоката Дубчак Лесі Сергіївни - представника ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

18. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 продовжено скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2020.

19. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2020 касаційну скаргу в частині оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 28.01.2020 повернуто скаржнику. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2022 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Позиція Верховного Суду

21. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

25. Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

26. Відповідно до встановлених у справі обставин предметом спору є правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду (виконавчий лист №755/22214/16-ц, виданий Голосіївським районним судом м. Києва) у розмірі 3 400 грн.

27. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

28. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що положення частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» жодним чином не поширюють юрисдикцію адміністративних судів на оскарження власне постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів. Апеляційний суд дійшов висновку, що оскарження всіх постанов виконавця, у тому числі про стягнення штрафів, ухвалених у виконавчому провадженні з виконання рішення суду, здійснюється в порядку частини першої статті 74 Закону, тобто виключно до суду, який видав виконавчий документ.

29. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

30. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

31. Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.

32. При цьому колегія суддів Верховного Суду зауважує, що крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного частиною першої статті 287 КАС України, відповідні спеціальні норми встановлені також Законом України «Про виконавче провадження», згідно з частиною другою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

33. Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №127/9870/16-ц, від 17.10.2018 у справі №826/5195/17, від 03.06.2020 у справі №552/1697/19, від 20.05.2020 у справі №0340/1792/18 та від 04.03.2020 у справі №682/3112/18 сформовано правовий висновок, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

34. Однак, наведені висновки судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови враховані не були.

35. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що положення ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» не поширюють юрисдикцію адміністративних судів на оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, ґрунтуються на помилковому тлумаченні вказаних норм.

36. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки цю справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга представника позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

39. Щодо інших доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, якою рішення суду першої інстанції не переглядалось, а тому Суд розглядає лише ті доводи, які стосуються правомірності закриття провадження у справі. Відтак, інші доводи представника позивача, які стосуються суті спору, Верховний Суд залишає без уваги.

40. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Дубчак Лесі Сергіївни - представника ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 скасувати.

3. Справу направити на продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко