Справа № 562/2629/22
У х в а л а
"29" листопада 2022 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Кушніра О.Г., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК Українипри подачіпозовної заяви ОСОБА_1 до Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
У поданій 28 листопада 2022 року в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить поновити її на роботі в Рівненській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з дати звільнення на посаді лікаря ветеринарної медицини та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення 04 листопада 2022 року до дня поновлення на роботі.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.4 ст. 175 КУпАП, якщо позовна заява подається особою, звільненої від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Припинення та розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.
З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання менше оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Отже, за змістом норм ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», беручи до уваги положення "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженоїнаказом Держкомстатистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Мін`юсті України 27 січня 2004 року за № 114/8713, середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральна шкода за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), та не входять до структури заробітної плати.
А тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року справа №910/4518/16 та Верховного суду від 10.10.2019 року справа №369/10046/18.
Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2393 гривень.
Таким чином, при подачі позовної заяви, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 992 грн. 40 коп.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору на рахунок UA808999980313101206000017517; отримувач: ГУК у Рівн.обл/Здолб.міст.тг/22030101; ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету:22030101.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання доказів про сплату судового збору .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Здолбунівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2022 |
Оприлюднено | 05.12.2022 |
Номер документу | 107632955 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Здолбунівський районний суд Рівненської області
Кушнір О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні