Постанова

від 28.03.2023 по справі 562/2629/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року

м. Рівне

Справа № 562/2629/22

Провадження № 22-ц/4815/467/23

Рівненський апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Ковальчук Н.М.,

Хилевича С.В.,

секретар Крижов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2023 року, у складі судді Кушніра О.Г., у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

28 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом до Рівненської регіональноїдержавної лабораторіїДержавної службиУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачів,в якому просила:

--- поновити її на роботі в Рівненській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на посаді лікаря ветеринарної медицини з дати звільнення;

--- стягнути з Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтований наступним.

02 січня 2018 року вона була призначена на посаду завідуючої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №5 на ринку в м. Здолбунів Рівненської області.

01 листопада 2022 року наказом № 25-ОС її звільнено з посади лікаря ветеринарної медицини, 04.11.2022 року на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору. Підстава: наказ про переведення мене на посаду лікаря ветеринарної медицини на час відпустки основного працівника для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до дати фактичного виходу від 28.03.2022 року № 07-ОС.

З вказаним наказом позивачка категорично не погоджується, їй не було відомо, що її без її згоди перевели на іншу посаду, яка передбачає умови праці згідно строкового трудового договору.

Одразу після ознайомлення з наказом вона звернулась до директора з письмовою заявою про ознайомлення на видачу їй копії документів, на підставі яких її було звільнено та переведено на іншу посаду. 22 листопада 2022 року вона отримала лист, складений директором Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про відмову у видачі їй копії затребуваних нею документів, а також про необхідність отримання трудової книжки у зв`язку із звільненням. У трудовій книжці не зазначається, що посада була тимчасовою, строковою, проте відповідно до запису №14 від 04.11.2022 року вона звільнена у зв`язку із закінченням строкового договору відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України.

Зазначила, що не погоджувалась працювати на визначений строк, не знала про своє переведення, не ознайомлювалась з наказами.

Вказала, що жодних підстав для звільнення з ініціативи роботодавця не було, а тому роботодавець спочатку перевів її на іншу посаду, яка передбачала строкові умови праці, а потім звільнив її у зв`язку із виходом працівника з декрету, не зважаючи на те, що цей працівник не обіймав ці посади надалі.

Вважає своє звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Позивачка отримувала мінімальну заробітну плату, а тому вважає, що потрібно стягнути на її користь суму, яка підлягає до виплати за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2022 року до поновлення на роботі.

13 січня 2023 року до суду першої інстанції надійшов відзив відповідача, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідач вказав, що 28.03.2022 року наказом директора Рівненській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів позивачку переведено на посаду лікаря ветеринарної медицини ЛВСЕ № 4 на ринку м. Здолбунів з 01.04.2022 року на час відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до дати фактичного виходу ОСОБА_3 на роботу на підставі поданої нею заявою від 28.03.2022 року. Із зазначеним наказом позивачка ознайомлена 28.03.2022 року.

Також вказав, що у зв`язку із виходом з декретної відпустки з 05 листопада 2022 року на роботу основного працівника ( ОСОБА_3 ) наказом директора Рівненській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.11.2022 року позивачку було звільнено з 04.11.2022 року відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України (а.с.31-34).

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наказом №07-ОС від 28 березня 2022 року про переведення позивачки на посаду лікаря ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 з визначеним терміном, який був обумовлений настанням певної події виходом основного працівника на роботу, остання була ознайомлена в цей же день, що підтверджується її особистим підписом. Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчить про строковість трудових відносин між сторонами та згодою на це позивача

Також суд виходив з того, що вказаний наказ №07-ОС від 28 березня 2022 року у передбаченому законом спосіб позивачка не оскаржувала, працювала на цій посаді до звільнення з виплатою передбаченої на цій посаді заробітної плати.

На вказане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про задоволення позову. При цьому вона послалась на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема зазначила, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач пропустив процесуальний строк для подання відзиву, не подав клопотання про поновлення та причину пропуску процесуального строку на подання відзиву.

Також вказала, що судом залишено поза увагою те, що відповідно до запису про прийняття на роботу та наказу про прийняття на роботу між нею та роботодавцем був укладений безстроковий трудовий договір.

Також зазначила, що судом не враховано, що вона не погоджувалась працювати на визначений строк.

Крім того вказала, що судом залишено поза увагою те, що особа, яка знаходилась у відпустці за доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після фактичного виходу на роботу почала працювати на інші посаді.

У своєму відзиві відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача,перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судув межахдоводів апеляційноїскарги тавимог,заявлених усуді першоїінстанції,суд апеляційноїінстанції вважає,що скаргазадоволенню непідлягає з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Із копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається:

--- 02 січня 2018 року в порядку переведення була призначена на посаду завідувача лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №5 на ринку м. Здолбунів (відповідно до наказу № 72-ОС від 27.12.2017 року);

--- 22.03.2018 року Рівненська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини з 22.03.2018 року перейменована на "Рівненську регіональну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів" (відповідно до наказу № 11-ОД від 22.03.2018 року);

--- 01 січня 2019 року переведена на посаду завідувача лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м. Здолбунів в зв`язку зі зміною структур (відповідно до наказу № 7-ОС від 28.12.2018 року);

--- 01.04.2022 року переведена на посаду лікаря ветеринарної медицини 12 розряду ЛВСЕ №4 на ринку м. Здолбунів (відповідно до наказу № 07-ОС від 28.03.2022 року);

--- 04.11.2022 року звільнена у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України (відповідно до наказу №25-ОС від 01.11.2022 року) (а.с.10).

У заяві від 28.03.2022 року ОСОБА_2 просить директора Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів перевести її на посаду лікаря ветеринарної медицини 12 розряду ДЛВСЕ № 4 на ринку на 0,5 посадового окладу (а.с.35).

Наказом №07-ОС від 28 березня 2022 року ОСОБА_2 переведено з посади завідувача лабораторії ВСЕ на посаду лікаря ветеринарної медицини 12 розряду лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м. Здолбунів з 01 квітня 2022 року на час відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до дати фактичного виходу на роботу ОСОБА_3 з оплатою праці 0,5 посадового окладу згідно зі штатним розписом та доплатами за шкідливі умови праці та вислугу років. Підстава вказаного наказу: заява ОСОБА_2 від 28.03.2022 року. На наказі є відмітка про ознайомлення з наказом та підпис ОСОБА_2 із зазначенням дати 28.03.2022 року (а.с.36).

У заяві від 31.10.2022 року ОСОБА_3 просить директора Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів приступити до виконання своїх обов`язків з 05.11.2022 року у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.37).

Наказом №23-ОС від 31 жовтня 2022 року директора Рівненської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_4 вказано приступити ОСОБА_3 , лікарю ветеринарної медицини ЛВСЕ № 4 на ринку м. Здолбунів, до виконання своїх обов`язків 05.11.2022 року у зв`язку із закінченням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.38).

Наказом №25-ОС від 01 листопада 2022 року директора Рівненської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_4 04 листопада 2022 року звільнено ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України. Підстава: наказ про переведення ОСОБА_2 на посаду лікаря ветеринарної медицини на час відпустки основного працівника для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і до дати фактичного виходу від 28.03.2022 року № 07-ОС (а.с.39).

Із повідомлення директора Рівненської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_4 від 04.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомляють про необхідність отримання трудової книжки у Рівненській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у зв`язку зі звільненням (а.с.11).

У акті № 1 від 04.11.2022 року, складеному головним бухгалтером ОСОБА_5 та діловодом ОСОБА_6 , вказано, що 04.11.2022 року ОСОБА_2 відмовилась ознайомитись та підписати наказ про звільнення від 01.11.2022 року № 25-ОС, а також відмовилась отримати свою трудову книжку (а.с.40).

Відповідно до довідки про доходи від 25.01.2023 року сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 складає:

--- вересень 2022 року 8707,82 грн;

--- жовтень 2022 року 9163,86 грн (а.с.45).

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06 листопада 1992 року, при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Отже, строк трудового договору, якщо він укладений на визначений строк, визначається за згодою сторін і є його суттєвою умовою. Тобто, договір не може бути укладено, якщо сторони не дійшли згоди щодо його строку. Строк трудового договору має бути визначений у наказі про прийняття на роботу, з яким працівника ознайомлюють під розписку.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. У нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц та в інших постановах.

Апеляційний суд вважає, що в силу положень ч.3 ст.89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Під час розгляду справи судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що наказом №07-ОС від 28 березня 2022 року ОСОБА_2 за її заявою переведено з посади завідувача на посаду лікаря ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м. Здолбунів з 01 квітня 2022 року на час відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до дати фактичного виходу на роботу ОСОБА_3 з оплатою праці 0,5 посадового окладу згідно зі штатним розписом та доплатами за шкідливі умови праці та вислугу років.

Апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що доводи позивачки про необізнаність з переведенням її на іншу посаду на певний строк без її згоди спростовані тим, що позивачка була ознайомлена з цим наказом в цей же день, що підтверджується її особистим підписом, який позивачем не заперечується.

Суд апеляційної інстанції вважає, що не має жодного правового значення той факт, що у заяві позивачки від 28.03.2022 року про перевести її на посаду лікаря ветеринарної медицини 12 розряду ДЛВСЕ № 4 на ринку на 0,5 посадового окладу не зазначено про переведення її на іншу посаду на певний строк, адже визначальним для цього є саме наказ про прийняття на роботу, з яким ознайомилася та погодилася позивачка.

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що наказ відповідача про переведення ОСОБА_2 на посаду лікаря ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м. Здолбунів з 01 квітня 2022 року у передбаченому законом спосіб позивачка не оскаржувала, працювала на цій посаді до звільнення з виплатою передбаченої на цій посаді заробітної плати та просить поновити її на роботі саме на цій посаді, що підтверджує надану згоду про її переведення роботу на посаді на період тимчасово відсутнього працівника.

31 жовтня 2022 року ОСОБА_3 лікар ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м. Здолбунів, подала директору Рівненської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_4 заяву про вихід на роботу з 05 листопада 2022 року у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною. На підставі цієї заяви видано наказ №23-ОС від 31 жовтня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 має з 05 листопада 2022 року приступити до виконання своїх обов`язків.

Відповідно є правильним висновок суду першої інстанції, що позивачка при переведенні на посаду лікаря ветеринарної медицини погодилася на роботу з визначеним терміном, який був обумовлений настанням певної події виходом основного працівника на роботу, що свідчить про строковість трудових відносин між сторонами та згодою на це позивачки.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору позивачка виявила при написанні відповідної заяви на переведення її на посаду, яка передбачає умови праці за строком трудовим договором і цим вона виразила свою волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що трудові права позивачки роботодавцем не були порушені, а тому її позовні вимоги про поновлення на роботі задоволенню не підлягають, і, відповідно, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами і є такими, що висновків суду не спростовують.

Зокрема неможуть бути прийняті до уваги посилання скаржниці на прийняття судом першої інстанції відзиву в порушення строків його подання. При цьому апеляційний суд виходить з того, що матеріали справи не містять підтвердження отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження, і, відповідно, відсутня чітка дата, від якої мав би відраховуватись початок перебігу вказаного 15-денного строку.

Також,слід залишити поза увагою й посилання скаржниці на те, що відповідно до запису про прийняття на роботу між нею та роботодавцем був укладений безстроковий трудовий договір. При цьому апеляційний суд враховує те, що в наказі про переведення позивачки на посаду, з яким вона ознайомилась та погодилась, вказано про строковість договору (до настання вказаної події).

Також неможуть бути прийняті до уваги й посилання скаржниці на те, що ОСОБА_3 після фактичного виходу на роботу почала працювати на іншій посаді. При цьому апеляційний суд враховує, що із матеріалів справи (а саме: заяви ОСОБА_3 та наказу №23-ОС від 31.10.2022 року) вбачається, що ОСОБА_3 виходила саме на вказану посаду лікаря ветеринарної медицини ЛВСЕ № 4.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 28 березня 2023 року.

Головуючий Майданік В.В.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.