Рішення

від 06.02.2023 по справі 562/2629/22

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2629/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2023 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судовогозасідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

У поданій 28 листопада 2022 року заяві позивач ОСОБА_1 просить поновити її на роботі в Рівненській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на посаді лікаря ветеринарної медицини та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що з 02 січня 2018 року вона була призначена на посаду завідуючої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №5 на ринку в м.Здолбунів Рівненської області та працювала за безстроковим договором. Про переведення у квітні 2022 року без її згоди на посаду лікаря ветеринарної медицини, яка передбачає умови праці згідно строкового трудового договору, вона не знала та не погоджувалася працювати на визначений строк. Крім того особа, яка знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після фактичного виходу на роботу почала працювати на іншій посаді і не повернулася на посаду, яку обіймала до декрету. Фактично підстав для її звільнення через таку підставу не було, а тому вона підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Після усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору ухвалою суду від 12 грудня 2022 року відкрито провадження в справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що в квітні 2022 року на підставі власної заяви ОСОБА_1 вона була переведена на посаду лікаря ветеринарної медицини на час відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до дати фактичного виходу останньої на роботу. З відповідним наказом позивач була ознайомлена 28 березня 2022 року, що спростовує її доводи про необізнаність з переведенням на іншу посаду на певний строк та роботу за строковим трудовим договором. Після виходу з декретної відпустки основного працівника наказом директора ОСОБА_1 звільнено у відповідності до чинного законодавства через закінчення трудового договору, а тому підстави для поновлення на роботі та стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу відсутні. Просить в задоволені позову відмовити за безпідставністю вимог.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю та просить задоволити.

Представник позивача просить в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно положень ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Установлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем, з 02 січня 2018 року в порядку переведення була призначена на посаду завідувача лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №5 на ринку м.Здолбунів, а з 01 січня 2019 року в зв`язку зі зміною структур переведена на посаду завідувача лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м.Здолбунів, що підтверджується її трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та не заперечується відповідачем.

Наказом №07-ОС від 28 березня 2022 року ОСОБА_1 за її заявою переведено з посади завідувача на посаду лікаря ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м.Здолбунів з 01 квітня 2022 року на час відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до дати фактичного виходу на роботу ОСОБА_3 з оплатою праці 0,5 посадового окладу згідно зі штатним розписом та доплатами за шкідливі умови праці та вислугу років.

31 жовтня 2022 року лікарем ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку м.Здолбунів ОСОБА_3 подано директору Рівненської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_4 заяву про вихід на роботу з 05 листопада 2022 року у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною та на підставі цієї заяви видано відповідний наказ №23-ОС від 31 жовтня 2022 року, за яким ОСОБА_3 має з 05 листопада 2022 року приступити до виконання саме своїх обов`язків лікаря, а не на іншій посаді.

Наказом директора Рівненської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_4 №25-ОС від 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 звільнено 04 листопада 2022 року у зв`язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України.

За приписами ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до положень ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ст.24 КЗпП України).

Згідно ч.1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

З указанимвище наказом№07-ОСвід 28березня 2022року,який виданийвідповідачем напідставі власноручнонаписаної ОСОБА_1 заяви від28березня 2022року проїї переведення на посаду лікаря ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №4 на ринку на 0,5 посадового окладу, остання була ознайомлена в цей же день, що підтверджується її особистим підписом, який позивачем не заперечується, та спростовує доводи про необізнаність з переведенням на іншу посаду на певний строк без її згоди.

Крім того, наказ відповідача про переведення ОСОБА_1 на посадулікаря ветеринарноїмедицини лабораторіїветеринарно-санітарноїекспертизи №4на ринкум.Здолбунівз 01квітня 2022року у передбаченому законом спосіб позивач не оскаржувала, працювала на цій посаді до звільнення з виплатою передбаченої на цій посаді заробітної плати та просить поновити її на роботі саме на цій посаді, що підтверджує надану згоду про її переведення роботу на посаді на період тимчасово відсутнього працівника.

Таке переведення позивача на іншу роботу не містить ознак тимчасового характеру.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.36КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

З роз`яснень, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року, при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Отже, у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певної події, такий договір вважається укладеним на певний строк, тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц, провадження № 61-15154св19, від 13 листопада 2019 року у справі № 522/7888/16-ц, провадження №61-12883св18, та постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач при переведенні на посаду лікаря ветеринарної медицини погодилася на роботу з визначеним терміном, який був обумовлений настанням певної події - виходом основного працівника на роботу, що свідчить про строковість трудових відносин між сторонами та згодою на це позивача.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору вона виявила при написанні відповідної заяви на переведення її на посаду, яка передбачає умови праці за строком трудовим договором і цим вона виразила свою волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

З огляду на викладене, трудові права позивача роботодавцем не були порушені, а тому її позовні вимоги про поновлення на роботі задоволенню не підлягають, і відповідно підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 355, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягом30/тридцяти/днів здня йогопроголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 09 лютого 2023 року.

Суддя: