Ухвала

від 02.11.2022 по справі 760/24085/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/24085/21

2-др/760/66/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Скаженик Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича, начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, зацікавлена особа: Приватне акціонерне товариство «Консультаційна компанія «Енергетичний консалтинг», -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала справа за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича, начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, зацікавлена особа: Приватне акціонерне товариство «Консультаційна компанія «Енергетичний консалтинг».

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16.09.2022 скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича у виконавчому провадженні №56839652 щодо примусового виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №760/8820/16-ц від 26.09.2017, яка полягає у не вчиненні державним виконавцем дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження» щодо розшуку боржника ПрАТ «Консультаційна компанія «Енергетичний консалтинг» (ідентифікаційний код: 24739566) та його майна.

Визнано дії головного державного Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документа щодо примусового виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №760/8820/16-ц від 26.09.2017 - неправомірними.

Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича від 19.08.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва №760/8820/16-ц від 19.09.2017.

В іншій частині поданої скарги, відмовлено.

21.09.2022 ОСОБА_1 було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у якій останній просив суд:

- стягнути із Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань на його користь судові витрати у розмірі 12 561,16 грн.;

- застосувати наслідки скасування незаконної постанови головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка С.П. у виконавчому провадженні №56839652 від 19.08.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов`язавши Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №56839652.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що у своїх письмових поясненнях від 05.09.2022 він заявляв вимогу про застосування наслідків скасування незаконної постанови головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка С.П. у виконавчому провадженні №56839652 від 19.08.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов`язавши Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №56839652.

Крім цього зазначає, що відповідно до акту про надання послуг від 22.02.2022 за договором про надання правової допомоги від 01.12.2020 № 01/12, адвокатом Панченком А.В. були надані ОСОБА_1 послуги із підготовки процесуальних документів у цивільній справі № 760/24085/21 на загальну суму 9 750,00 грн., які були оплачені ОСОБА_1 22.02.2022., а тому просить суд стягнути дані кошти із органу виконавчої служби.

Також заявник стверджує, що на момент сплати вартості наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.12.2020 № 01/12, у нього були відсутні особисті грошові кошти, а тому він уклав договір позики за яким отримав у борг 342,29 доларів США, що еквівалентно 9 750,00 грн. та за даним договором він зобов`язувався повернути позикодавцеві позику у розмірі 342,29 доларів США, а тому просить суд стягнути також із Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) курсову різницю від коливання офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ у розмірі 2 767,06 грн.

Окрім цього заявник також просив суд стягнути на його користь компенсацію за відрив від звичайних занять пов`язаної із перебуванням у судових засіданнях у розмірі 18,85 грн. та поштові витрати пов`язані із розглядом справи у розмірі 25,25 грн.

02.11.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюком С.П. було подано до суду відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій останній проти неї заперечує.

В обґрунтування своїх заперечень державний виконавець вказує, що розмір витрат на правову допомогу є значно завищеним та не співмірним із складністю справи.

У судове засідання заявник не з`явився, проте у заяві про ухвалення додаткового рішення останній просив суд розглянути дану заяву за його відсутності.

Державний виконавець та представник боржника у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду даної заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності заявника, державного виконавця та представника боржника, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення заяви виходячи з наступного.

Щодо вимог застосування наслідків скасування незаконної постанови головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка С.П. у виконавчому провадженні №56839652 від 19.08.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, шляхом зобов`язання Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №56839652.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

05.09.2022 ОСОБА_1 було подано до суду пояснення у яких останній просив суд серед іншого застосувати наслідки скасування незаконної постанови головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка С.П. у виконавчому провадженні №56839652 від 19.08.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов`язавши Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №56839652.

Стосовної даної вимоги судом не було ухвалено рішення.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом вище, за наслідками розгляду даної скарги судом було прийнято рішення, зокрема про визнання незаконною та скасування постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича від 19.08.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва №760/8820/16-ц від 19.09.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Таким чином вбачається, що питання про відновлення виконавчого провадження у разі якщо постанова виконавця повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, входить до обов`язку виконавця за наслідками скасування відповідної постанови та регламентована Законом України «Про виконавче провадження», а тому суд приходить до висновку, що у межах розгляду даної скарги зобов`язання Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №56839652 є необґрунтованим.

Разом із тим, якщо виконавець в порушення вимог ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» не відновить виконавче провадження після скасування постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, то в даному випадку може мати місце бездіяльність виконавця, яка не може бути встановлена в межах розгляду даної скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позаної заяви у цій частині.

Щодо вимог про розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частиною 1 статті 134 ЦПК України перебачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При зверненні до суду із скаргою заявник зазначив, що він користується послугами адвоката, а тому докази понесених ним витрат на правову допомогу він зможе надати протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення за розглядом скарги.

У постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року у справі № 161/20630/18, Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, а у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що не зазначення заявником у скарзі попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, а питання про розподіл судових витрат необхідно вирішувати з урахуванням наданих заявником доказів на підтвердження понесення таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2020 між адвокатом Панченком Олександром Віталійовичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 01/12, відповідно до умов якого адвокат узяв на себе зобов`язання надати правову допомогу у справах Клієнта по захисту його конституційних прав і свобод, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п.3.1 Договору, за правову допомогу, передбачену у п.п.1.2. Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеному у передбаченому п. 4.5. Договору Акті про надання послуг.

Згідно із п. 4.5. Договору, при належному виконанні умов цього договору сторони підписують Акт про надання послуг, який є свідченням виконання обов`язків, що випливають із цього договору.

22.02.2022 між адвокатом Панченком Олександром Віталійовичем та ОСОБА_1 було складено акт про надання послуг відповідно до якого адвокатом були надані послуги: правовий наліз оскаржуваної постанови державного виконавця та наданих документів тривалістю 2 год. та вартістю 1 000,00 грн.; аналіз судової практики у подібних правовідносинах тривалістю 1 год. та вартістю 500,00 грн.; консультація тривалістю 0,5 год. та вартістю 250,00 грн.; складання скарги на постанову державного виконавця тривалістю 10 год. та вартістю 5 000,00 грн.; правовий аналіз оскаржуваної постанови ухвали суду від 10.09.2021 тривалістю 1 год. та вартістю 500,00 грн.; складання клопотання про звільнення від сплати судового збору тривалістю 1 год. та вартістю 500,00 грн.; складання апеляційної скарги на процесуальну ухвалу суду від 10.09.2021 тривалістю 4 год. та вартістю 2 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 9 750,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання правової допомоги № 01/12 між адвокатом Панченком Олександром Віталійовичем та ОСОБА_1 був укладений ще 01.12.2020, проте у поданій 08.09.2021 скарзі заявник не посилався на даний договір для підтвердження наявності у нього адвоката та не зазначає навіть прізвище адвоката який надає йому правову допомогу та склав дану скаргу. Копія даного договору до скарги також додана не була.

Окрім цього, суд також звертає увагу на ту обставину, що у договорі про надання правової допомоги № 01/12 відсутня інформація про те, у рамках якої справи та у зв`язку із якими порушеннями прав клієнта адвокатом буде надана правова допомога клієнту.

Судом встановлено, що скарга на дії державного виконавця підписана та подана до суду самим заявником ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів того, що дана скарга була складена адвокатом Панченком О.В. матеріали справи не містять та до скарги не додано.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що акт на про надання послуг між адвокатом Панченком Олександром Віталійовичем та ОСОБА_1 було складено 22.02.2022, проте його копію до суду заявником було подано лише 21.09.2022.

Враховуючи викладене вище, право суду відповідно до частини другої статті 134 ЦПК України на відмову у відшкодуванні відповідних судових витрат у разі неподання попереднього розрахунку, суд оцінивши з надані заявником докази на підтвердження понесення таких витрат у їх сукупності приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Окрім цього, у зв`язку із відмовою судом у відшкодуванні заявнику витрат на правову допомогу, вимоги заявника про стягнення на якого користь курсової різниці від коливання офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ у розмірі 2 767,06 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від стягнення витрат на правову допомогу, а тому оцінка судом даним обставинам не надається.

Заявник також просить суд стягнути із органу ДВС на його користь витрати пов`язані із розглядом справи, а саме витрати із поштового відправлення апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.09.2021 у розмірі 25,25 грн.

На підтвердження понесення таких витрат заявником надано до суду копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 26.11.2021, відповідно до якого 26.11.2021 до Солом`янського районного суду м. Києва було здійснено поштове відправлення (а.с. 178).

Разом із тим, із даного фіскального чеку не можливо встановити яке саме поштове відправлення, в рамках розгляду якої справи та хто відправник даного поштового відправлення, а тому вимоги заявника у цій частині задоволенню не підлягають.

Заявник також просив суд стягнути на його користь компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 18,85 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 138 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У тексті поданої скарги заявник зазначив, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення будуть надані докази понесених ним витрат саме на правову допомогу.

При цьому протягом розгляду скарги та закінчення судових дебатів будь-яких заяв ОСОБА_1 щодо того, що ним будуть заявлені вимоги про компенсацію за відрив від звичайних занять подано до суду не було.

З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що подана заява в частині компенсації заявнику за відрив від звичайних занять задоволенню не підлягає, оскільки заявником такі вимоги під час розгляду скарги не заявлялися та останній до закінчення судових дебатів не зробив відповідну заяву, що така заява та докази у її підтвердження буде подана до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.

У урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 452 ЦПК України, суд,-

У ХВ А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка Сергія Петровича, начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, зацікавлена особа: Приватне акціонерне товариство «Консультаційна компанія «Енергетичний консалтинг» - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22.11.2022.

Суддя: О.М.Букіна