Ухвала

від 01.12.2022 по справі 568/142/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

01 грудня 2022 року

м. Рівне

Справа № 568/142/21

Провадження № 22-ц/4815/1382/22

Рівненський апеляційний суд в складі суддів:

головуючого Хилевича С.В,

суддів: Боймиструка С.В.,

Ковальчук Н.М.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Демченка Віталія Олександровича на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянсько-фермерського господарства "Перемога", Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

встановив:

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до Селянсько-фермерського господарства "Перемога", Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року відмовлено в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишено без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бернацького П.В. на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року. Надано заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання апеляційному суду квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бернацького П.В. на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року визнано неподаною і повернено особі, яка її подала.

15 жовтня 2022 року стороною позивача адвокатом Демченком В.О. повторно подано апеляційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року разом із заявою про поновлення строку оскарження.

На обґрунтування пропуску процесуального строку зазначалось, що повний текст оскаржуваного рішення із урахуванням змін, що були внесені до нього ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2022 року про виправлення описки, позивачу став відомий лише 29 вересня 2022 року. Вважав, що через внесення вказаною ухвалою істотних змін до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції строк на апеляційне оскарження повинен обчислювати від дня постановлення саме ухвали, адже вона є невід`ємною частиною рішення. Тобто вважається, що повним і остаточним днем складення повного тексту рішення є день внесення в нього виправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року наведену підставу для поновлення строку визнано неповажною і залишено без руху. Надано ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення. Роз`яснено, що у разі невиконання вказаних вимог суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.

25 листопада 2022 року представником ОСОБА_1 адвокатом Демченком В.О. в порядку виконання вимог суду подано відповідну заяву.

В заяві, окрім раніше наведених доводів про правомірність відрахування строку оскарження рішення з дня постановлення ухвали про виправлення описки, зазначав, що пропуск строку пов`язаний із запровадженням карантину та воєнного стану в Україні. Крім того, покликався на те, що ухвалу, якою залишалась без руху первинно подана апеляційна скарга, позивачу в належний проміжок часу не було вручено. Згодом суд апеляційної інстанції, не маючи підтвердження про вручення копії цього судового рішення, повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , чим порушив його право на апеляційне оскарження. Стверджував, що ухвалу про повернення апеляційної скарги його довіритель отримав 22 червня 2022 року, а ухвалу про залишення такої скаргу без руху лише 19 липня 2022 року, що унеможливило усунення її недоліків. Йшлося також про незаконність ухвал суду попередньої інстанції про відмову в перегляді рішення за нововиявленими обставинами та виправлення описки. З наведених обставин вважав, що було вжито всіх необхідних заходів для апеляційного оскарження, а тому просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити його.

Між тим, наведені підстави, на переконання апеляційного суду, не є поважними у розумінні ст. 354 ЦПК України, позаяк не пов`язані із непереборними та об`єктивними причинами, які перешкоджали чи могли бути перешкодою для подачі апеляційної скарги повторно.

Позивач не проявляв належної заінтересованості для перегляду справи апеляційним судом протягом тривалого строку, що вказує на відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Всупереч доводам адвоката ухвалу про залишення первісно поданої апеляційної скарги без руху його довіритель отримав 12 травня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового конверту (а.с. 75), і по жовтень 2022 року позивач жодних дій для реалізації права на перегляд оскаржуваного рішення не здійснював.

Належних та допустимих доказів того, що пропуск строку на апеляційне оскарження був зумовлений запровадженням в Україні карантину та воєнного стану не надано.

Принаймні, наведені обставини не завадили позивачу звернутись до суду із заявою про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами.

Будь-які посилання на незаконність ухвали суду апеляційної інстанції про повернення раніше поданої апеляційної скарги та ухвал районного суду про виправлення описки та відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами колегією суддів відхиляються через суб`єктивність цих аргументів, оскільки у процесуальний спосіб неправомірності судових рішень не встановлено.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, яка регламентує принцип верховенства права у цивільному судочинстві, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Передбачене частиною першою ст.. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи.

Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" від 16.02.2017 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Воловік проти України" від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст.ст.358, 381, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

Н.М. Ковальчук

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя

Рівненського апеляційного суду

01.12.2022 С.В. Хилевич