Ухвала

від 09.01.2023 по справі 568/142/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

09 січня 2023 року

м. Київ

справа № 568/142/21

провадження № 61-115ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянсько-фермерського господарства «Перемога», Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФГ «Перемога», Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишено без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бернацького П. В. на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року. Надано заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання апеляційному суду квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бернацького П. В. на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.

15 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , повторно подано апеляційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року разом із заявою про поновлення строку оскарження.

На обґрунтування пропуску процесуального строку зазначалось, що повний текст оскаржуваного рішення із урахуванням змін, що були внесені до нього ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2022 року про виправлення описки, позивачу став відомий лише 29 вересня 2022 року. Вважав, що через внесення вказаною ухвалою істотних змін до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції строк на апеляційне оскарження повинен обчислювати від дня постановлення саме ухвали, адже вона є невід`ємною частиною рішення. Тобто вважається, що повним остаточним днем складення повного тексту рішення є день внесення в нього виправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року наведену підставу для поновлення строку визнано неповажною, апеляційну скаргу залишено без руху. Надано ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення. Роз`яснено, що у разі невиконання вказаних вимог суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.

25 листопада 2022 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , в порядку виконання вимог суду подав заяву про поновлення апеляційного провадження.

В заяві, окрім раніше наведених доводів про правомірність відрахування строку оскарження рішення з дня постановлення ухвали про виправлення описки, зазначав, що пропуск строку пов`язаний із запровадженням карантину та воєнного стану в Україні. Крім того, покликався на те, що ухвалу, якою залишалась без руху первинно подана апеляційна скарга, позивачу в належний проміжок часу не було вручено. Згодом суд апеляційної інстанції, не маючи підтвердження про вручення копії цього судового рішення, повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , чим порушив його право на апеляційне оскарження. Стверджував, що ухвалу про повернення апеляційної скарги його довіритель отримав 22 червня 2022 року, а ухвалу про залишення такої скаргу без руху лише 19 липня 2022 року, що унеможливило усунення її недоліків. Йшлося також про незаконність ухвал суду попередньої інстанції про відмову в перегляді рішення за нововиявленими обставинами та виправлення описки. З наведених обставин вважав, що було вжито всіх необхідних заходів для апеляційного оскарження, а тому просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити його.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року у вказаній справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відсутні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

30 грудня 2022 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у вказаній вище справі.

Дослідивши касаційну скаргу заявника колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Приписи пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є імперативними та зобов`язують суд у разі, якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) при тлумаченні аналогічногої норми - пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішення Радивилівського районного суду Рівненської області прийнято 09 грудня 2021 року, повний текст якого складено 20 грудня 2021 року та оприлюднено 23 грудня 2021 року.

Разом з тим, як вбачається із рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року представник позивача адвокат Бернацький П. В. брав участь у судовому засіданні та був присутній при оголошенні вступної та резолютивної частини вказаного рішення.

Не погоджуючись з означеним рішенням, представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року представник заявника отримав - 12 травня 2022 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бернацького П. В. на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.

15 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , повторно подано апеляційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2021 року разом із заявою про поновлення строку оскарження.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року наведену підставу для поновлення строку визнано неповажною, апеляційну скаргу залишено без руху.

Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд виходить з того, що відсутні обставини, які об`єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги з дотриманням встановлених законом строків, так як підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а залежали від самого заявника.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянсько-фермерського господарства «Перемога», Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров