Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 733/1093/21
провадження № 61-5550св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Більмачівська гімназія Ічнянської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона працювала вчителем початкових класів у Більмачівській ЗЗСО I-III ступенів (на цей час - Більмачівська гімназія Ічнянської міської ради). Наказом відповідача від 31 серпня 2021 року № 39 її звільнено із займаної посади у зв`язку з відмовою від продовження роботи в істотних умовах праці, що змінилися (пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України). Вважала таке звільнення незаконним, оскільки вона ніколи не відмовлялася від продовження роботи. Крім того, вона не була ознайомлена з тим, які саме істотні зміни в умовах праці мають відбутися. Стверджувала, що вона не була ознайомлена із наказами від 25 травня 2021 року № 31 «Про попередній розподіл годин між вчителями Більмачівського ЗЗСО» та від 25 травня 2021 року № 32 «Про можливі зміни умов праці з 01.09.2021 року». У зв`язку з наведеним просила: визнати незаконним і скасувати наказ директора Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів Ічнянської міської ради від 31 серпня 2021 року № 39 про її звільнення; поновити її на посаді вчителя початкових класів Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 31 серпня 2021 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що позивачка не надала згоду на продовження роботи зі зміною істотних умов праці, про які її повідомлено відповідно до вимог статті 32 КЗпП України, а тому відповідач правомірно звільнив її з роботи на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України (через відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці), що свідчить про законність наказу від 31 серпня 2021 року, який прийнятий з дотриманням вимог положень КЗпП України. Звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог закону про працю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ директора Більмачівського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Ічнянської міської ради від 31 серпня 2021 року № 39 про звільнення ОСОБА_2 . Поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя початкових класів Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради. Стягнуто з Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Апеляційний суд зазначив, що:
- відповідач не заперечив, що дійсно позивачці пропонувалося 18 годин педагогічного навантаження (7 годин трудового навчання, 2 години образотворчого мистецтва та 0,5 ставки ГПД), проте ОСОБА_2 бажала працювати саме вчителем початкових класів, про що 07 червня 2021 року написала заяву на ім`я директора Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів, у якій просила надати їй години в початкових класах, які ОСОБА_4 віддасть, що понад ставку. Тобто фактично позивачка після видачі наказу про зміни умов праці не заперечувала проти продовження роботи в нових умовах та надала відповідну заяву від 07 червня 2021 року. 09 червня 2021 року відбулося засідання педагогічної ради Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів, на якому, зокрема ухвалено надати ОСОБА_2 5 годин у початкових класах; ОСОБА_2 написати до 01 вересня 2021 року заяву про погодження працювати на неповну ставку. Відповідно до протоколу № 9 засідання профспілкового бюро Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів від 09 червня 2021 року погоджено попередній розподіл педагогічного навантаження; попереджено на засіданні педагогічної ради ОСОБА_2 про необхідність написати заяву про те, що вона згодна працювати на неповну ставку, у разі відмови написати таку заяву, вона потрапляє під скорочення, так як годин за її фахом у закладі немає. Проте, у вказаному протоколі зазначено, що 25 травня позивачці пропонувалося 18 годин педагогічного навантаження, у зв`язку з чим є слушними доводи апеляційної скарги, що акт від 25 травня 2021 року не може бути доказом ознайомлення позивачки зі зміною істотних умов праці в розумінні статті 32 КЗпП України, оскільки їй була повідомлена інша кількість навчальних годин, тобто не конкретизовано зміну істотних умов праці;
- ураховуючи наявність заяви ОСОБА_2 від 07 червня 2021 року та відсутність її письмової відмови від продовження роботи в істотних умовах праці, що змінилися, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що відповідачем не надано беззаперечних доказів дотримання ним вимог положень КЗпП України, а тому звільнення позивачки не можна вважати законним;
- у зв`язку з викладеним, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування наказу директора Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів Ічнянської міської ради від 31 серпня 2021 року № 39 і поновлення позивачки на посаді вчителя початкових класів Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради підлягають задоволенню;
- аналізуючи норми чинного законодавства та враховуючи обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що фінансове забезпечення Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради, в тому числі виплату заробітної плати, покладено на відділ освіти Ічнянської міської ради;
- приймаючи до уваги вимоги заявленого позову, апеляційний суд вважає, що вирішення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу без залучення до участі у справі в якості співвідповідача відділу освіти Ічнянської міської ради, який здійснює фінансово-господарські функції щодо утримання Більмачівської гімназії та є розпорядником бюджетних коштів, є передчасним. Залучення до участі у справі співвідповідача на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції приписами глави 1 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України не передбачено. Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить відмовити;
- ураховуючи, що ОСОБА_2 було незаконно звільнено, що змусило її докладати додаткових зусиль для організації свого життя, з винної особи - Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради на користь позивачки належить стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У червні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що відповідач є самостійною юридичною особою, має код ЄДРПОУ 26320601 і власні фінансові баланси та рахунки, печатку, штамп реєстраційний рахунок у органах Державного казначейства. Крім того, саме відповідач, а не Ічнянська міська рада, є роботодавцем позивачки. Отже, вимога щодо виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу стосується обов`язку відповідача як роботодавця, який самостійно здійснює фінансово-господарську діяльність, за трудовим договором зі скаржником.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з відмовою апеляційного суду у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України постанова апеляційного суду в іншій частині касаційному перегляду не підлягає.
Короткий зміст відзиву
У серпні 2022 року до Верховного Суду від Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради надійшов відзив, у якому її представник вказує, що в касаційній скарзі представник позивачки в повній мірі не врахував тих обставин, що Більмачівська ЗЗСО І-ІІІ ступенів (нині Більмачівська гімназія Ічнянської міської ради) утримується за рахунок Ічнянської міської ради, яка через відділ освіти здійснює фінансово-господарські функції гімназії та є розпорядником бюджетних коштів. За вказаних обставин, Більмачівська гімназія Ічнянської міської ради не має власних рахунків у банку, заробітну плату працівникам виплачує відділ освіти Ічнянської міської ради, яка і повинна бути відповідачем за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 731/115/20, від 02 грудня 2020 року у справі № 327/514/18, від 04 березня 2020 року у справі № 401/3088/17.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_2 працювала вчителем початкових класів у Більмачівському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів (наразі Більмачівська гімназія Ічнянської міської ради).
Наказом № 39 по Більмачівському ЗЗСО I-III ступенів від 31 серпня 2021 року ОСОБА_2 , вчителя початкових класів, звільнено із займаної посади у зв`язку з відмовою від продовження роботи в істотних умовах праці, що змінилися (за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України) з 31 серпня 2021 року (а. с. 5).
У 2021-2022 навчальному році відбулися істотні зміни в умовах праці Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради у зв`язку з відсутністю достатньої кількості учнів для утворення першого класу і неможливістю забезпечити повністю навчальним навантаженням вчителя початкових класів ОСОБА_2 , яка випустила учнів 4-го класу.
25 травня 2021 року відповідач видав наказ № 31 «Про попередній розподіл годин між вчителями Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів на 2021-2022 н.р.» (а. с. 33-35).
25 травня 2021 року відповідач також видав наказ № 32 «Про можливі зміни умов праці з 01.09.21», яким внесено зміни в попередній розподіл годин з 01 вересня 2021 року (а. с. 36).
Того ж дня, 25 травня 2021 року, працівники Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів склали Акт № 1 про відмову ОСОБА_2 підписуватися у наказах № 31 та № 32 (а. с. 40).
Відповідач пропонував позивачці 18 годин педагогічного навантаження (7 годин трудового навчання, 2 години образотворчого мистецтва та 0,5 ставки ГПД), проте ОСОБА_2 бажала працювати саме вчителем початкових класів, про що 07 червня 2021 року написала заяву на ім`я директора Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів, у якій просила надати їй години в початкових класах, які ОСОБА_4 віддасть, що понад ставку (а. с. 41).
09 червня 2021 року відбулося засідання педагогічної ради Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів, на якому, зокрема надано ОСОБА_2 5 годин у початкових класах; запропоновано ОСОБА_2 написати до 01 вересня 2021 року заяву про погодження працювати на неповну ставку (а. с. 44-46).
Відповідно до протоколу №9 засідання профспілкового бюро Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів від 09 червня 2021 року погоджено попередній розподіл педагогічного навантаження; попереджено на засіданні педагогічної ради ОСОБА_2 про необхідність написати заяву про те, що вона згодна працювати на неповну ставку, у разі відмови написати таку заяву, вона потрапляє під скорочення, так як годин за її фахом у закладі немає (а. с. 42). Проте у вказаному протоколі зазначено, що 25 травня позивачці пропонувалося 18 годин педагогічного навантаження.
Згідно з протоколом № 10 засідання профспілкового комітету Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів від 30 серпня 2021 року погоджено звільнення ОСОБА_2 , якщо вона не напише заяву-згоду працювати на неповну ставку (а. с. 50).
Наказом № 40 Більмачівського ЗЗСО I-III ступенів від 30 серпня 2021 року наказано ОСОБА_2 написати заяву до 01 вересня 2021 року про те, що вона згодна працювати на неповну ставку, без якої учитель звільняється з роботи (а. с. 55-56).
31 серпня 2021 року працівниками відповідача складено акт № 2 про те, що вчитель початкових класів ОСОБА_2 відмовилася писати заяву-згоду працювати на неповну ставку (а. с. 57), а також акт №3 про те, що позивачка відмовилася підписатися в наказі про звільнення та отримати копії наказу про звільнення (а. с. 58).
Позиція Верховного Суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП).
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 731/115/20 (провадження № 61-15526св20) зазначено, що «встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Озерянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, яка є юридичною особою. Відповідно, на Озерянський ЗЗСО І-ІІІ ступенів як роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Згідно із приписами статті 80 Цивільного кодексу України юридична особа наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді. У відповідності до положень статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. ОСОБА_1, як позивач, просив суд, крім іншого, поновити його на посаді директора Озерянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів з 14 лютого 2020 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за період затримки розрахунку. Із змісту вказаних вимог убачається, що вони стосуються прав та обов`язків Озерянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, як особи, за рахунок якої можливо задовольнити ці позовні вимоги. Разом із тим, Озерянський ЗЗСО І-ІІІ ступенів не був залучений до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2020 року у справі № 401/3088/17 (провадження № 61-44227св18) зазначено, що «згідно зі статтею 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення по суті спору не звернули увагу, що ОСОБА_1 заявила свої вимоги про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової винагороди за сумлінну працю та відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням не до юридичної особи з якою перебувала у трудових відносинах - Великоандрусівської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, правонаступником, якої після реорганізації є КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», а до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області та голови комісії з реорганізації ОСОБА_9. При цьому будь-які рішення сільської ради не були предметом оскарження в межах розглядуваної справи, а ОСОБА_9 у спірних правовідносинах, у тому числі при прийнятті оспорюваного наказу про звільнення ОСОБА_1 діяла не від власного імені, а як керівник навчального закладу - школи. Належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової винагороди за сумлінну працю та відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням мав бути роботодавець - Великоандрусівська загально-освітня школа І-ІІІ ступенів, яка на час пред`явлення позову мала статус юридичної особи, а в подальшому її правонаступник, яким після реорганізації став КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад»».
У справі, що переглядається:
при зверненні із позовом ОСОБА_2 просила, зокрема, стягнути з Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 31 серпня 2021 року до дня поновлення на роботі;
при відмові у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд зазначив, що фінансове забезпечення Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради, в тому числі виплату заробітної плати, покладено на відділ освіти Ічнянської міської ради, який не було залучено до участі у справі співвідповідачем;
апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із Більмачівською гімназією Ічнянської міської ради і саме на Більмачівську гімназію Ічнянської міської ради як роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату;
за таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що належним відповідачем за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є відділ освіти Ічнянської міської ради;
апеляційний суд не встановив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який належить стягнути із Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради.
У зв`язку із наведеним постанову апеляційного суду в оскарженій частині належить скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без дотримання норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 до Більмачівської гімназії Ічнянської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2022 року в скасованій частині втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В. І. Крат
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2022 |
Оприлюднено | 06.12.2022 |
Номер документу | 107633673 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Русинчук Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні