Ухвала

від 28.11.2022 по справі 488/4189/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28листопада 2022 року

м. Київ

справа № 488/4189/18

провадження № 61-10919ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого

2022 року у справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , треті особи - Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство», Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2022 року Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги (десять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху). Запропоновано особі, яка подала касаційну скаргу, надати докази, які вказують на ціну позову і надати докази про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, згідно вимог ЗУ «Про судовий збір».

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року касаційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року повернуто на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.

01 листопада 2022 року Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, зокрема, для надання доказів на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 21 березня 2022 року; надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Заявника повідомлено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури 22 листопада 2022 року надіслав заяви про усунення недоліків касаційної скарги із додатками, однакові за змістом.

Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, зазначає що відповідно до інформації, яку надано Корабельним районним судом м. Миколаєва 18 листопада 2022 року доказів отримання копії оскарженої постанови Миколаївською обласною прокуратурою в матеріалах справи немає. Також посилається на те що, з технічних причин, які виникли у зв`язку з воєнним станом не зберіглися документи у ІС «СЕД», а тому оскаржена постанова не зареєстрована у відділі документального забезпечення прокуратури. Крім того, посилається на запровадження воєнного стану, постійні обстріли і воєнні дії у передмісті і у межах міста, закриття доступу до ЄДРСР, запроваджені безпекові заходи, для збереження життя і здоров`я працівників прокуратури, як причини відсутності можливості вчасно ознайомитись із повним текстом оскарженої постанови та подати касаційну скаргу в передбачений законом строк. Повторно зазначає, що вперше із текстом ознайомився через систему «Електронний суд» 26 травня 2022 року, як із додатком до заяви про скасування заходів забезпечення поданої представником

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

Просив визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що:

«право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року)»;

«вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»;

«норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані» (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від

21 грудня 2010 року);

«у декількох попередніх справах, у яких порушувалися доволі схожі процесуальні питання, Суд встановив, що коли строк для оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку. У цій справі провадження було відновлено після затримки у шість місяців, що є суттєво меншим періодом, аніж затримки у понад два роки та один рік відповідно у згаданих справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України». Проте це не означає, що у цій справі для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції ВССУ користувався необмеженою свободою розсуду, розглядаючи питання про відновлення провадження за поданою із запізненням касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області. ВССУ повинен був застосовувати відповідні процесуальні норми згідно з принципом юридичної визначеності. З цього випливає, що ВССУ просто погодився з аргументом заступника прокурора про порушення строку з «поважних причин», оскільки про рішення Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2011 року він дізнався зі звернення одного з опонентів заявника, поданого до прокуратури 04 квітня 2012 року, і задовольнив його клопотання про поновлення строку. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування щодо відновлення провадження у справі заявника» (SABADASH v. UKRAINE № 28052/13, § 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року).

Поважними причинами поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення, особливо після спливу значного періоду часу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до наданого Першим заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури листа-відповіді Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року, копію постанови Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого

2022 року отримано під підпис Миколаївською обласною прокуратурою 23 лютого 2022 року, що підтверджується журналом відправки повідомлень до Миколаївської обласної прокуратури, до листа додано копії сторінок журналу. Вперше касаційну скаргу подано 16 червня 2022 року, при цьому останнім днем строку на касаційне оскарження є 21 березня 2022 року.

За таких обставин наведені прокурором підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 393, пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі

№ 488/4189/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат