Рішення

від 09.08.2010 по справі 2-1429-10

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

U

                                                   Справа № 2 - 1429/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

6 серпня 2010 року                                                                                                                                      м. Шостка.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого – судді БОНДАРЕНКО Л.С.

При секретарі              ЩЕРБАНЬ С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шостка цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.  Шостка Сумської області,

- про   зобов'язання відповідача провести перерахунок та відповідні виплати підвищення до пенсії як "дитині війни",

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка просить  зобов'язати відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення відповідних виплат підвищення до її пенсії як "дитині війни"  за період з 1 травня 2007року  по 1 травня  2010 рік.  

    В обгрунтування своїх позовних вимог вона посилається на те, що  належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді доплати до пенсії  розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

    Верховна Рада України, Законом України 489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет України  на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

     Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідач всупереч цього рішення Конституційного Суду України не здійснював їй нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії протягом 2007 року розпочинаючи з 01 січня 2007 року.

    З 01 січня 2008 року, відповідач розпочав виплачувати їй вказане підвищення, але у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, всупереч 30 % мінімальної пенсії за віком встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

     Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008,  визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в частині виплати підвищення до пенсії "дітям війни".

    Не дивлячись на це рішення Конституційного Суду України, відповідач продовжував виплачувати їй це підвищення до пенсії протягом 2008 року у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    У такому ж розмірі відповідач виплачував їй підвищення до пенсії як "дитині війни"  у 2009 та 2010 році, хоча зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" після 22. 05. 2008 року не вносились, не визначали розмір цих виплат і Закони України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

    Незаконність нарахування та виплат їй підвищення до пенсії  змусили її звернутись до суду.

    Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивачка як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії.

    Закон України  "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 12 ст. 71  зупинив на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачу підвищення до пенсії "як дитині війни" за  2007 рік до прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 01 травня 2007 року по 09 липня 2007 року не було.

    Пунктом 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме,  - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

    З 01 січня 2008 року та по 31 грудня 2008 року,  позивачу ця набавка виплачувалась у повному обсязі.

    Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05. 2008 року відсутні.

      Щодо цих виплат  в періоди;-  з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 та з 22.05.2008 року по 31.12. 2008 року, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування визначеними не були. Пенсійний фонд України проводить виплати виключно з коштів, які до

нього надходять, фінансування виплат на державну допомогу "дітям війни" повинно проводитись з державного бюджету України, який коштів на ці виплати не виділяв, в силу чого дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області були правомірними.

    Щодо виплат позивачці підвищення до пенсії як "дитині війни" протягом 2009 та 2010 року, то ці виплати проводились у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність, тобто у розмірі визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( зі змінами внесеними у редакцію статті п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та до внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Виплати проводились у такому розмірі в силу того, що не дивлячись на визнання не конституційними розміру таких виплат  Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, нові Закони України про відновлення конституційних норм в частині виплат цього підвищення до пенсії "дітям війни" не приймались,  зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились.

    Не визначали розміри цих виплат і Закони України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

     Кошти на ці виплати надходили з Державного бюджету у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та за таких умов дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області були правомірними.  

    Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є не обгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом.

    Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі заявлених вимог..

    В судове засідання позивачка та представник відповідача не з'явились надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі  та суд дійшов висновку  за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    Виходячи з встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Позивачка має статус "дитини війни", що підтверджується копією її пенсійного посвідчення (а. с. 6 ).

    Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Із заперечень відповідача встановлено те, що він не здійснював протягом  2007 року цих виплат позивачу, посилаючись на відсутність у нього коштів, призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та на невизначеність розрахункової величини ( мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачує позивачу це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність ( а. с. 16).

    В той же час, відповідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", "дітям війни",  пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Закон України  "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 12 ст. 71 цього Закону,  зупинив на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розпочинаючи з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України

"Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 09.07. 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу відповідні доплати до кінця бюджетного року, тобто до 31 грудня 2007 року.

    Разом з тим, до 09.07. 2009 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону  "Про Державний бюджет України на 2007 рік" діяв правомірно, на підставі та у відповідності з діючою нормою закону, яка скасованою, зміненою не була. Тобто позов  в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період 01.05 2007 року по  09.07. 2007 року  задоволенню не підлягає.

    Щодо позову в частині вимог позивачки,  про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити підвищення до пенсії як "дитині війни" за  2008 рік, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

    Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    У судовому засіданні встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу нараховується та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що підтверджується самим позивачем, запереченням відповідача та довідкою про ці виплати ( а. с. 1 - 3, 14, 16).

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п. п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05. 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до кінця бюджетного року тобто до 31 грудня 2008 року.

    Разом з тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01. 2008 року, з урахуванням п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позов в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  з 01.01. 2008 року по 21.05. 2008 року,  задоволенню не підлягає.

    Щодо виплат позивачці підвищення до пенсії у 2009 році та у 2010 році, то виходячи з довідки Управління Пенсійного Фонду України в м. Шостка Сумській області, відповідач проводить ці виплати їй у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та до внесення змін до деяких законодавчих актів України"

    Суд вважає такі виплати не правомірними виходячи з наступного.

    Законами України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було.

    Відповідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", розміри державних соціальних гарантій на 2009 та 2010 рік

 встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.

    Законом який напряму встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

    Таким чином,  Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка  Сумської області повинно було виплачувати позивачу у 2009 та 2010 році  підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Дійшовши цього висновку суд виходить з наступного.

    Відповідно ст. ст. 55, 64 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушених прав, відмова від права на звернення до суду є не дійсною та забороняється відмова в розгляді та вирішенні цивільних справ з мотивів неповноти неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

     Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка  Сумської області, тобто за місцем проживання позивача.

    Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне. Сторони не заперечують того, що позивач, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.

    З огляду на викладене, суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Таким чином, виходячи з змісту позову, суд вважає що дії відповідача по не нарахуванню та не виплаті позивачці підвищення до пенсії як "дитині війни" в періоди 1 травня 2007 року по 31. 12. 2007 року, з 22.05. по 31.12. 2008 року, з 01.01. 2009 року по 31.12. 2009 року та з 01. 01. 2010 року по 1 травня 2010 року, відповідно до  приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідали діючому законодавству та на відповідача повинен бути покладений обов'язок по перерахуванню та проведенню позивачці відповідних виплат підвищення до пенсії як "дитині війни" за зазначені  періоди.    

В іншій частині позову позивачці необхідно відмовити.

    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3, 10, 11, 30, 60, 88,  212- 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

        Позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок  пенсії "дитині війни" ОСОБА_1  з підвищенням її до 30%

мінімальної пенсії за віком, відповідно  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за   2007 рік, з 1 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 01 січня 2010 року по 1 травня  2010 року, з  урахуванням раніше проведених їй виплат  як "дитині війни" за 2008 - 2010 роки.

В іншій частині позову ОСОБА_1  відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок Державного бюджету України.  

Рішення може бути оскарженим в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайсуд, шляхом подання апеляції протягом 10 днів з дня отримання його копії.

                          Суддя:                              Л.С.БОНДАРЕНКО.