Вирок

від 02.12.2022 по справі 612/254/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 612/254/21

(1-кп/199/504/22)

ВИРОК

іменем України

02.12.2022 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, розташованого поза територією Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021220730000021 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Святорусівка Роменського району Амурської області, громадянина України, не працюючого, із неповною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , судимого 30.09.2020 року на підставі вироку Близнюківського районного суду Харківської області та ухвали Харківського апеляційного суду від 15.12.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України, ст. ст. 75, 76 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , який має не зняту та не погашену судимість за умисний корисливий злочин проти власності, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності не відбувши покарання за попереднім вироком суду.

1.Так, 23.02.2021 близько 15 години ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вже засуджені за даним кримінальним провадженням, з метою крадіжки чужого майна прийшли до території ПСП «Україна», яка розташована за адресою: Харківська область, Близнюківська селищна рада, с. Башилівка, вул. Гагаріна, буд. 75.

Знаходячись у вказаному місці, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою між собою, де ОСОБА_7 залишилась на вулиці біля паркану щоб попередити у разі виникнення небезпеки викриття, ОСОБА_6 залишився на вулиці біля паркану щоб прийняти викрадене майно, а ОСОБА_8 , діючи повторно, через паркан огорожі проник на територію вищезазначеного підприємства, де із приміщення складу, а саме через отвір, який знаходився у стіні приміщенні складу № 75 «А», що розташований за вищевказаною адресою, та таємно викрав чуже майно - пшеницю сорту «Лагідна», 3 класу, врожаю 2020 року, загальною вагою 80 кг, що належить ПСИ «Україна».

Після чого, утримуючи викрадене чуже майно ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , винесли майно з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядилися ним на власний розсуд, чим завдали ПСП «Україна» матеріальну шкоду на суму 657 гривень 60 копійок.

2.Крім цього, 25.02.2021 близько 15 години ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вже засуджені за даним кримінальним провадженням, з метою крадіжки чужого майна прийшли до території ПСП «Україна», яка розташована зі адресою: Харківська область, Близнюківська селищна рада, с. Башилівка, вул. Гагаріна, буд. 75.

Знаходячись у вказаному місці, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою між собою, де ОСОБА_7 залишилась ні вулиці біля паркану щоб попередити у разі виникнення небезпеки викриття. ОСОБА_6 залишився на вулиці біля паркану щоб прийняти викрадене майно, а ОСОБА_8 , діючи повторно, через паркан огорожі проник на територію вищезазначеного підприємства, де із приміщення складу, а саме через отвір, який знаходився у стіні приміщенні складу № 75 «А», що розташований за вищевказаною адресою, та таємно викрав чуже майно -пшеницю сорту «Лагідна», 3 класу, врожаю 2020 року загальною вагою 65 кг, що належить ПСП «Україна».

Після чого, утримуючи при собі викрадене чуже майно ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , винесли майно з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядилися ним на власний розсуд, чим завдали ПСП «Україна» матеріальну шкоду на суму 534 гривні ЗО копійок.

3.Крім цього, 27.02.2021 близько 15 години ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , яка вже засуджена за даним кримінальним провадженням, з метою крадіжки чужого майна прийшли до території ПСП «Україна», яка розташована за адресою: Харківська область, Близнюківська селищна рада, с. Башилівка, вул. Гагаріна, буд. 75.

Знаходячись у вказаному місці, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою між собою, де ОСОБА_7 залишилась на вулиці біля паркану щоб попередити у разі виникнення небезпеки викриття, а ОСОБА_8 , діючи повторно, через паркан огорожі проник на територію вищезазначеного підприємства, де із приміщення складу, а саме через отвір, який знаходився у стіні приміщенні складу № 75 «А», що розташований за вищевказаною адресою, та таємно викрав чуже майно - пшеницю сорту «Лагідна», З клас), врожаю 2020 року загальною вагою 71 кг, що належить ПСП «Україна».

Після чого утримуючи при собі викрадене чуже майно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 винесли майно з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядилися ним на власний розсуд, чим завдали ПСП «Україна» матеріальну шкоду на суму 583 гривні 62 копійки.

Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю. Фактичні обставини кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, не оспорював та не заперечував. Суду показав, що дійсно він, за обставинами, часом та місцем, викладених в обвинувальному акті, з 25 до 27.02.2021 року разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 тричі викрадав пшеницю з території ПСП «Україна». Крадіжки скоював так як не мав грошей, викрадену пшеницю продавав, а гроші витрачав на горілку.

Представник потерпілого ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву відповідно до якої просив проводити судовий розгляд без його участі.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3ст.349 КПКобмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено вимоги ч. 3ст. 349 КПК, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України, суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та ОСОБА_4 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, та долученими судом.

Оцінюючи докази, суд вважає що дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Відповідно до положень ч. 2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, призначаючи міру покарання, враховує обставини, що пом`якшують покарання: ОСОБА_4 провину визнав повністю; щиро каявся та дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готов нести кримінальну відповідальність; добровільно своїми діями оказав допомогу на досудовому розслідуванні і суду у виясненні обставин скоєння кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для повного його розкриття, повідомивши про обставини, час та місце скоєння кримінального правопорушення; не перешкоджав слідству, характеризується посередньо; на обліку лікарів нарколога або психіатра не перебуває; має реєстрацію та постійне місце проживання; зловживає спиртними напоями, не працює, сім`ї не має, дітей на утриманні немає, стійкі соціальні зв`язки відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.

ОСОБА_4 скоїв умисний тяжкий корисливий злочин проти власності, який має підвищену суспільну небезпеку.

Суд також враховує, що обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

Встановлені судом фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, наведені обставини про його особу, дають підстави для висновку про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого та усталеність його протиправної поведінки, а також про те, що він зневажливо ставиться до суспільства та встановлених у ньому правил, і є особою зухвалою та схильною до вирішення своїх життєвих проблем, в тому числі матеріального характеру, шляхом вчинення умисних корисливих злочинів проти власності.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості злочину, який вчинив ОСОБА_4 , підвищену суспільну небезпеку злочину, характер та корисливий мотив злочину, виняткові наміри обвинуваченого щодо скоєння умисних злочинів проти власності, тому суд вважає, що це свідчіть про небезпеку обвинуваченого для суспільства та висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, яке має бути призначено із застосуванням вимоги ч. 1 ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків.

Підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, не встановлені, оскільки менш суворі види покарання не зможуть забезпечити досягнення його мети, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірнийтягар дляособи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Тобто, із цих же підстав суд не вбачає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити обвинуваченому покарання більш м`яке ніж передбачене законом або звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368-371,373,374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачені у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупності вироків, із застосуванням вимоги п. п. б) п.1 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного обвинуваченому покарання, частково приєднати покарання у вигляді одного місяця позбавлення волі, яке не відбуте ОСОБА_4 за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 30.09.2020 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 15.12.2020 року, та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді 3 (трьох) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання та затримання ОСОБА_4 органом поліції.

На вирок прокурор, обвинувачений, захисник та представник потерпілого можуть подати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).

Головуючий суддя: ОСОБА_1