Ухвала

від 01.12.2022 по справі 910/11121/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/11121/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лимон бетон» (далі - ТОВ «Лимон Бетон», скаржник)

на ухвалу Північно апеляційного господарського суду від 20.10.2022

у справі №910/11121/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лимон Бетон»

до товариства з обмеженою відповідальністю «М.Консалт»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідертранс-С»

про стягнення 790 601, 25 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Лимон Бетон» 19.11.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №910/11121/21. Крім того, скаржник просить поновити пропущений строк для подання касаційної скарги.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в тому числі щодо сплати судового збору та порушення строку на її подання, Верховний Суд встановив таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №910/11121/21.

З огляду на викладене оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «Лимон Бетон» вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому скаржник не відзначає, які саме норми матеріально чи процесуального права порушені апеляційним судом при ухвалені оскаржуваного судового рішення, та не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України).

При поданні касаційної скарги на судове рішення, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права апеляційним судом під час прийняття оскаржуваної ухвали.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику.

Окрім цього, відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 20.10.2022, а отже, останній день оскарження ухвали за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 09.11.2022.

Водночас, касаційна скарга, як зазначено вище, надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 19.11.2022, що підтверджується поштовими відмітками на конверті.

Отже, касаційна скарга ТОВ «Лимон Бетон» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване отриманням скаржником ухвали суду апеляційної інстанції на електронну адресу - 02.11.2022.

За таких обставин, ТОВ «Лимон Бетон» просить Суд поновити строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В контексті викладеного суд зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 №3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

На підтвердження дати отримання ухвали суду саме 02.11.2022, скаржником не подано доказів.

Істинність твердження щодо дати отримання повного тексту судового рішення має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.

Відтак, твердження скаржника про надіслання йому судом копії ухвали суду шляхом надсилання на електронну адресу саме 02.11.2022 не підтверджується.

Скаржник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні. За положеннями частини першої статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження. Таким чином суд самостійно не може перевірити факт направлення/ненаправлення сторонам судового рішення.

Не надання скаржником будь-яких належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної ухвали суду унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України.

У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано достовірних, належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення. Істинність твердження щодо дати отримання повного тексту судового рішення має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21, оскільки скаржником не доведено обставин отримання ним копії оскаржуваної ухвали 02.11.2022 доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.

Наслідком не усунення цього недоліку є відмова у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, Касаційний господарський суд зазначає, що ТОВ «Лимон Бетон» для усунення недоліків касаційної скарги необхідно: клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів (зокрема, але не виключно, поштовий конверт Північного апеляційного господарського суду, в якому оскаржуване судове рішення направлялося саме скаржнику та/або скріншот електронної пошти саме скаржника з отримання від апеляційного суду саме 02.11.2022 повного тексту оскаржуваної ухвали, тощо); надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Шляхом усунення недоліків є подання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у конкретному пункті/ах частині другій статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження та клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів, які слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків протягом установленого строку може мати наслідки або повернення на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лимон бетон» на ухвалу Північно апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №910/11121/21- залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лимон бетон» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лимон бетон», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос