Постанова

від 01.12.2022 по справі 910/20185/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/20185/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,

розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін

касаційну скаргу приватного підприємства "Автоентерпрайз"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022

про повернення зустрічної позовної заяви приватного підприємства "Автоентерпрайз"

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті"

до приватного підприємства "Автоентерпрайз"

про стягнення 495 000,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (далі - ТОВ "Іоніті", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Автоентерпрайз" (далі - ПП "Автоентерпрайз", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 495 000,00 грн.

1.2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2021 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки: відповідачу у строк до п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позов та направити його з додатками іншим учасникам процесу; позивачу у строк до десяти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив; повідомлено сторін, що подання ними клопотань, заяв, пояснень, додаткових письмових доказів, висновків експертів може бути здійснене до суду у строк до 11.01.2022.

1.3. 18.01.2022 від відповідача - ПП "Автоентерпрайз" надійшов зустрічний позов, заявлений до ТОВ "Іоніті", про визнання недійсними договору надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 та "дублікатів" цього договору.

1.4. Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №910/20185/21 зазначений зустрічний позов був залишений без руху, заявнику надано строк на усунення вказаних в ньому недоліків. Зокрема позивача зобов`язано: конкретизувати які саме "дублікати" договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 мають бути визнані недійсними, дату виготовлення цих дублікатів та надати докази цим обставинам; надати докази сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн за заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору з надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, а також окремо за кожний "дублікат" цього договору, який позивач просить визнати недійсними; надати докази направлення зустрічної позовної заяви відповідачу за зустрічним позовом та третім особам - товариству з обмеженою відповідальністю "Сок Монітор" та товариству з обмеженою відповідальністю "Зарядні Мережі"; надати належне обґрунтування клопотання про залучення вказаних товариств у якості третіх осіб (на якій стороні підлягають залученню ці особи в якості третіх осіб).

1.5. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20185/21 (суддя Головіна К.Е.) зустрічну позовну заяву повернуто ПП "Автоентерпрайз" без розгляду на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.6. Ухвалу суду мотивовано тим, що у встановлений судом строк недоліки поданого зустрічного позову ПП "Автоентерпрайз" не усунуло, а подало нову позовну заяву (від 16.02.2022) з іншими позовними вимогами, з інших підстав та за участю нових учасників провадження; на виконання обов`язку з усунення недоліків щодо надання доказів направлення зустрічної позовної заяви відповідачу за зустрічним позовом (ТОВ "Іоніті") ПП "Автоентерпрайз" додало опис та поштову квитанцію про направлення копії позову з додатками на адресу відповідача - 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-Д, офіс 6. У той час, як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що юридичною адресою та місцезнаходженням відповідача ТОВ "Іоніті" є - 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-Д, офіс 54.1. Тобто зустрічну позовну заяву було направлено на неналежну адресу.

1.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 (колегія суддів: Разіна Т.І., Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.) апеляційну скаргу ПП "Автоентерпрайз" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20185/21 без змін.

1.8. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про залишення зустрічної позовної заяви ПП "Автоентерпрайз" без розгляду суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою та місцезнаходженням відповідача ТОВ "Іоніті" є - 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-Д, офіс 54.1., то зустрічну позовну заяву було направлено на неналежну адресу.

1.9. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про необґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині того, що позивачем у зустрічній позовній заяві не зазначено правових підстав щодо залучення вказаних осіб до участі у справі, тобто не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані зустрічні позовні вимоги в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

1.10. За висновком суду апеляційної інстанції, суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не повинен надавати оцінку наданим позивачем доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги. Постановивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху та визначивши спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог з урахуванням недостатності доказів, судом першої інстанції фактично надано оцінку обставинам, викладеним позивачем та доданим до позовної заяви доказам.

1.11. Також суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині наявності підстав для застосування положень частини 4 статті 174 ГПК України з підстав недотримання ПП "Автоентерпрайз" вимог ухвали суду від 25.01.2022 щодо необхідності конкретизувати у зустрічній позовній заяві які саме "дублікати" договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 мають бути визнані недійсними, дату виготовлення цих дублікатів та надати докази цим обставинам та обов`язку надати належне обґрунтування клопотання про залучення ТОВ "Сок Монітор" та ТОВ "Зарядні Мережі" в якості третіх осіб, на якій стороні підлягають залученню ці особи в якості третіх осіб.

1.12. Суд апеляційної інстанції також зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції в частині того, що ПП "Автоентерпрайз" недоліки не усунуло, а фактично подало нову позовну заяву (від 16.02.2022) з іншими позовними вимогами, з інших підстав та за участю нових учасників провадження. За висновком суду апеляційної інстанції, відсутність обґрунтування щодо залучення третіх осіб є підставою для відмови у їх залученні до участі у справі, а не підставою для повернення позову без розгляду.

2. Стислий виклад вимог касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, ПП "Автоентерпрайз" (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу та постанову скасувати, а зустрічний позов передати на розгляд господарського суду міста Києва.

3. Аргументи учасників справи

3.1. Аргументи касаційної скарги

3.1.1. У касаційній скарзі ПП "Автоентерпрайз" вказує на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права - статті 2, 164, 174, 236 ГПК України. За твердженням скаржника, суди безпідставно не врахували, що фактично зустрічну позовну заяву було надіслано на адресу, яку ТОВ "Іоніті" зазначено у первісній позовній заяві.

3.1.2. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанції було неправильно застосовано положення пункту 1 частини першої 164 ГПК України, в частині визначення належної адреси юридичної особи - учасника справи, наслідком чого стало порушення частин третьої і четвертої статті 174 ГПК України.

3.1.3. ПП "Автоентерпрайз" вважає, що відомості щодо адреси листування про які самостійно зазначено ТОВ "Іоніті" в позовній заяві, є належними. Саме за вказаною адресою суд та інші учасники провадження мають право надсилати в подальшому процесуальні документи і така інформація не підлягає додатковій перевірці чи встановленню за допомогою тих чи інших джерел.

3.1.4. ПП "Автоентерпрайз" наголошує на тому, що висновки судів попередніх інстанцій в цій частині не відповідають висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 27.07.2022 зі справи №908/3468/13, від 04.04.2022 зі справи №5006/27/696/2012 (905/2158/21), від 18.01.2022 зі справи №911/2101/21.

3.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

3.2.1. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

4.1. Предметом касаційного перегляду Верховним Судом є питання порядку застосування судами попередніх інстанцій положень частини четвертої статті 174 ГПК України.

4.2. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зазначає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.3. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

4.4. Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

4.5. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

4.6. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.7. Статтею 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

4.8. Таким чином, зустрічний позов це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Право подання зустрічного позову має лише відповідач.

4.9. Частинами другою-шостою статті 180 ГПК України унормовано, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

4.10. Так, частиною першою статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

4.11. Відповідно до пункту 1 частини першої 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

4.12. Частиною першою статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.13. Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4.14. За змістом частин шостої, сьомої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

4.15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання обов`язку з усунення недоліків щодо надання доказів направлення зустрічної позовної заяви відповідачу за зустрічним позовом (ТОВ "Іоніті") ПП "Автоентерпрайз" додало опис та поштову квитанцію про направлення копії позову з додатками на адресу відповідача - 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-Д, офіс 6.

4.16. Зазначаючи про те, що ПП "Автоентерпрайз" не виконало вимог ухвали суду та обґрунтовуючи такі висновки, суди виходили з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою та місцезнаходженням відповідача ТОВ "Іоніті" є - 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-Д, офіс 54.1.

4.17. Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

4.18. Аналіз положень статей 162, 172 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що заява приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 174 ГПК України, зокрема, подання доказів надсилання копії позовної заяви (зустрічної позовної заяви) іншій стороні у справі.

4.19. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що обов`язок щодо надіслання копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів та подання відповідних доказів суду ПП "Автоентерпрайз" виконано.

4.20. Суд зазначає, що положення статті 172 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного пункту 1 частини першої 164 ГПК України в частині, того кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу. Наведена у пункті 1 частини першої 164 ГПК України ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

4.21. Дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

4.22. Водночас Верховний Суд зазначає про те, що положення пункту 1 частини першої 164 ГПК України не містять чіткого обов`язку сторони надсилати таку заяву виключно на юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4.23. При цьому Суд зазначає про те, що системний аналіз вимог пункту 1 частини першої 164 ГПК України у сукупності з положеннями частини сьомої статті 120, пункту 2 частини третьої статті 162, пункту 2 частини третьої статті 165, свідчить, що належною адресою юридичної особи-учасника справи є її юридична адреса (адреса реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) або інша адреса її фактичного місцезнаходження чи отримання кореспонденції, вказана самою особою у відповідній заяві, яка міститься у матеріалах справи. Подібні за змістом висновки викладено і у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 зі справи №908/3468/13, від 04.04.2022 зі справи №5006/27/696/2012 (905/2158/21), від 18.01.2022 зі справи №911/2101/21.

4.24. Отже, з урахуванням того, що фактично ПП "Автоентерпрайз" було подано до суду докази надіслання копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами на адресу ТОВ "Іоніті" (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-Д, офіс 6), яка зазначена самим товариством у первісному позові, то встановлена судом вимога щодо чіткого дотримання вимог щодо надання доказів надсилання копії зустрічної позовної заяви лише на юридичну адресу, є надмірною.

4.25. Подібні за змістом висновки також викладено у постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі №905/1245/20.

4.26. Верховний Суд також приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

4.27. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

4.28. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

4.29. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

4.30. Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

4.31. Тобто, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

4.32. Відтак зазначені недоліки зустрічної позовної заяви і заяви про усунення недоліків позовної заяви не є такими, що унеможливлювали прийняття та розгляд судом зустрічної позовної заяви. З урахуванням наведеного судами попередніх інстанцій допущено порушення частин третьої і четвертої статті 174 ГПК України, що згідно з частинами першою, другою статті 311 та частиною четвертою статті 304 названого Кодексу тягне за собою скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.3. Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо повернення зустрічної позовної заяви ПП "Автоентерпрайз", то постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та ухвала господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20185/21 підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на стадію підготовчого провадження для вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 304, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Автоентерпрайз" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 скасувати.

Справу №910/20185/21 передати на розгляд господарського суду міста Києва на стадію підготовчого засідання для вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко