Рішення
від 02.12.2022 по справі 640/15436/22
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2022 року м. Київ № 640/15436/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грюнхельм»доТернопільської митниці Держмитслужбипро визнання протиправними та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грюнхельм» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 509, код ЄДР: 44818273) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, код ЄДР: 43985576), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 13.07.2022 № UA403000/2022/000013/2 про коригування митної вартості товарів.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 13.07.2022 Тернопільська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2022/000013/2, яким визначила митну вартість імпортованих ТОВ «Грюнхельм», товарів рукавички трикотажні за резервним методом на рівні 4,41 дол. США/кг, в результаті якого було збільшено митні платежі: мито 69306,37 грн., ПДВ 187 127,2 грн., всього 256 433,57 грн.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості ґрунтується на неправдивих даних, протиправних діях, прийняте з грубим порушенням митного законодавства України, наведені у ньому факти не підтверджені документально, не відповідають дійсності та фактичним обставинам.

Так, як зазначає позивач, 28.04.2022 між позивачем та компанією LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай) було укладено контракт №7 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує рукавички в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

Як зазначає позивач, 28.04.2022 продавець надав позивачу прайс лист щодо ціни імпортованих товарів.

Надалі, 25.05.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з ПП «Будпостач» договір транспортного експедирування № 1.

25.05.2022 продавець виписав позивачу для оплати комерційний інвойс №YSN20210909- 2 на суму 42 188,6 доларів США, а також у цей день продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № CWWL22051132.

Також, як зазначається у позові, 25.05.2022 на товари, що вказані в інвойсі був виписаний сертифікат походження №22С3728А2057/00015.

20.06.2022 перевізник виписав позивачу довідку про транспортні витрати №27 в сумі 254 016,6 грн. по доставці товарів від порту Qingdao в Китаї до порту Гданськ в Польщі та до пункту пропуску Мостиська - Перемишль у Львівські області на митному кордоні в Україні та рахунок-фактуру для оплати наданих транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2022 №ЛГ000000328 Україні.

Надалі, як зазначає позивач, 24.06.2022 платіжним дорученням №15 він перерахував продавцю кошти за товар в розмірі 42 188,6 дол. США, що повністю відповідає ціні товару, зазначеною в комерційному інвойсі.

Відповідно до накладної УМВС від 15.06.2022 №3129708985 товари залізничним транспортом були доставлені до Тернопільської митниці.

22.06.2022 позивач подав до відповідача митну декларацію №UA403030/2022/011615 для митного оформлення товарів та випуску у вільний обіг, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 зазначив загальну суму за рахунком 42 188,6 дол. США.

Позивач зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № UA403030/2022/011615 декларант додав передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме: Контракт від 28.04.2022 №7 між позивачем та компанією LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай); прайс лист компанії LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO. LTD від 28.04.2022; комерційний інвойс від 25.05.2022 №YSN20210909-2; пакувальний лист до комерційного інвойсу від 25.05.2022 №YSN20210909; сертифікат походження від 25.05.2022 №22С3728А2057/00015; коносамент від 25.05.20220 № CWWL22051132; договір транспортного експедирування від 25.05.2022 №1; довідку про транспортні витрати від 20.06.2022 №27; Залізничну накладну УМВС від 15.06.2022 №3129708985; Інші некласифікаційні документи.

Однак, як зазначає надалі позивач, 23.06.2022 о 08.42 годині відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №759977, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи: експортні декларації відправника; прайс-листи) виробника товару; платіжні, банківські документи по оплаті товару; рахунки на транспортні витрати.

У свою чергу, як зазначено у позові, 29.06.2022 за №2906/22-5 декларант направив відповідачу відповідь на електронне повідомлення від 23.06.2022 №759977 та наголосив, що в повідомленні не зазначено докази, які б свідчили про наявність підстав для витребування додаткових документів.

Проте, як зазначає позивач, незважаючи на протиправність витребування додаткових документів декларантом додатково були направлені наступні документи: платіжне доручення від 24.06.2022 №15 про перерахування продавцю коштів за товар в розмірі 42 188,6 дол. США, що повністю відповідає ціні товару, зазначеною в комерційному інвойсі; Рахунок-фактура для оплати наданих транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2022 №ЛГ000000328.

Між тим, 13.07.2022 Тернопільська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2022/000013/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів рукавички трикотажні за резервним методом на рівні 4,41 дол. США/кг.

У той же час, 13.07.2022 товари були випущені у вільний обіг за митною декларацією №UA403030/2022/013733, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 69306,37 грн., ПДВ 187 127,2 грн., всього на загальну суму 256 433,57 грн.

Позивач наполягає, що відповідач протиправно зобов`язав декларанта надати додаткові документи за відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Звертає увагу на те, що відповідач не навів жодних підстав для витребування додаткових документів, жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також зазначає, що відповідач витребував у позивача додаткові документи, проте не вказав, які обставини ці документи повинні підтвердити.

Додає, що лише, у випадку коли митний орган виявив підстави, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України відповідачу надано право витребувати копію митної декларації країни відправлення. Стосовно витребування прайс листа виробника, зазначає, що то вказаний документ наданий митному органу при поданні митної декларації.

Крім того, звертає увагу на те, що у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA403000/2022/000013/2 відповідач зазначив неправдиві відомості про те, що «на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування». Неправдивість цього твердження, як заявляє позивач, підтверджується електронним повідомленням відповідача від 23.06.2022 №759977, у якому відсутні вимоги про надання документів щодо страхування товарів.

Звертає увагу, що у довідці про транспортні витрати від 20.06.2022 №27 перевізник зазначив, що вантаж не страхувався.

Разом з тим, як зазначено у позові, стосовно витребування страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, повідомляю, що за відсутності страхування документи щодо страхування не надаються митному органу, що кореспондується з вимогами п. 3 статті 53 Митного кодексу України - декларант зобов`язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування, якщо таке здійснювалось.

Також, як зазначає позивач, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA403 000/2022/000013/2 відповідач зазначив неправдиві відомості про те, що «на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: «висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару».

Позивач зазначає, що неправдивість цього твердження підтверджується електронним повідомленням відповідача від 23.06.2022 №759977, у якому відсутні вимоги про надання документів щодо висновків, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару.

Позивач зазначає, що з цього приводу відповідачу було направлено пояснення від 07.07.2022 №0707/22-5 про те, що заявлені по митній декларації товари були поставлені на адресу ТОВ «Грюнхельм» на підставі контракту від 28.04.2022 №7 між ТОВ «Грюнхельм» (покупець) і компанією «LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO.,LTD» (Китай) (продавець). Товари поставлені згідно з інвойсом від 25.05.2022 № YSN20210909-2. 24.06.2022 вказані в інвойсі товари були оплачені товариством «Грюнхельм» в повному обсязі платіжним дорученням №15 в розмірі 42 188,6 дол. США. Одержані ТОВ «Грюнхельм» товари були вироблені для ПП «Будпостач», код ЄДР 24267110, проте, відповідно до листа ПП «Будпостач» від 27.06.2022, ПП «Будпостач» змушене було відмовилося від купівлі вказаних товарів, що зазначено в угоді від 01.04.2022 до контракту від 13.07.2018 №1073, у зв`язку з великими матеріальними збитками, заподіяними йому військовою агресією російської федерації, що підтверджується доданими підприємством документами До пояснення позивачем у митний орган були надані документи, що підтверджують вказані обставини: лист від 05.07.2022 компанії «LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO.,LTD» (Китай) з перекладом; лист ПП «Будпостач» до Тернопільської митниці; заява ПП «Будпостач» до прокуратури; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; експертний висновок Київської ТПП від 16.06.2022 №1-314/1; угода від 01.04.2022 до Контракту від 13.07.2018 №1073.

Крім того, як зазначено у позові, у спірному рішенні відповідач також зазначив, що підтвердженням розбіжностей є листи про помилки від 01.06.2022 та від 05.07.2022. Проте, в електронному повідомленні від 23.06.2022 №759977 відповідач при витребуванні додаткових документів послався на п. 3 ст. 53 МК України, але не назвав жодних підстав чи обставин що підтверджують розбіжності, зокрема не послався на листи про помилки. До того ж, як вважає позивач, помилки в інвойсі щодо дати контракту не свідчать про наявність розбіжностей, що впливають на митну вартість. А щодо помилки в пакувальному аркуші, то, як зазначено позивачем, вказаний документ не належить до переліку документів, що підтверджують митну вартість.

Що стосується власне застосування резервного методу, позивач зазначає, що відповідач у спірному рішенні зазначив, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке здійснено за ЕМД від 22.06.2022 UA500500/2022/017660 на рівні 4,41 дол. США/кг. (0,2439 дол. США за пару рукавиць). Між тим, як зазначає позивач, відповідач не вказав обсяг партії, умови поставки, комерційні умови товарів, взятих за основу при визначенні митної вартості.

Позивач також зазначає, що відповідач у спірному рішенні вказав неправдиві дані

про проведення консультації з декларантом. Як зазначає позивач, у графі 33 спірного рішення відповідач навів неправдиві відомості про те, що «за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ».

Проте, як наполягає позивач, жодних консультацій відповідач не проводив, жодних електронних повідомлень з питань проведення консультацій позивачу не направляв. Отже, як зазначає позивач, не проведення процедури консультацій свідчить про неправомірність дій митниці при прийнятті спірного рішення, оскільки порушено вимоги ч. 4 ст. 57 МК України, а також вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, яким затверджено Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, як зазначено у позові, не погоджуючись з спірним рішенням 25.08.2022 за № 2508/22-2 (див. додаток 17) на виконання вимог ч. 8 ст. 55 МК України, позивач направив відповідачу додаткові документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість: лист ТОВ «Грюнхельм» від 18.07.2022 №1807/22-1 до продавця компанії LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай) щодо ціни товарів з перекладом; лист від 19.07.2022 №24 продавця товарів компанії LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай) до ТОВ «Грюнхельм» про підтвердження ціни товарів з перекладом; комерційний інвойс від 25.05.2022 № YSN20210909-2 компанії LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай), що засвідчений Свідоцтвом від 02.08.2022 №223728В0/001071 Міжнародної торгової палати Китаю, що підтверджує заявлену декларантом ціну товару, з перекладом.

З позову вбачається, що після прийняття спірного рішення та подання після цього додаткових документів, відповідач не прийняв рішення відносно поданих документів.

Відтак, позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Відповідач в контексті вищевикладеного у відзиві на позов зазначає, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 28.04.2022 № 7, укладеного між фірмою LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЮНХЕЛЬМ» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 25.05.2022 №YSN20210909-2 Позивачем на митну територію України ввезено товари: «Рукавички бренд WERK …».

З матеріалів справи вбачається, що ці рукавички загалом використовуються у будівельній сфері, при проведенні монтажних робіт, садових та інших робіт.

Відповідач додає, що 12 липня 2022 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2022/013610, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Рукавички трикотажні: Рукавички трикотажні ХБ білі (ПВХ чорна хвиля) 60г, арт. WE2103H - 20000 пар; Рукавички трикотажні ХБ помаранчеві (ПВХ крапка) 65г, арт. WE2105H - 63000 пар; Рукавички трикотажні ХБ чорні (ПВХ сині квадрати) 60г, арт. WE2122 - 52600 пар; Рукавички трикотажні ХБ чорні (ПВХ сині квадрати) 60г, арт. WE2122H - 11000 пар; Рукавички трикотажні ХБ помаранчеві (ПВХ крапка) 43г, арт. WE2129 - 210000 пар. Трикотажне полотно рукавичок виготовлено з суміші синтетичних шпатель них волокон поліефіру та волокон бавовни. На долоні та пальцях, з боку долоні (включаючи манжети) рукавички мають покриття у вигляді хвиль, крапок, квадратів, на основі пластифікованого ПВХ. Виробник: LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD. Країна виробництва - CN. Торговельна марка - WERK.».

До даної митної декларації, відповідно до інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 25.05.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) № YSN20210909-2 від 25.05.2022;

- коносамент № CWWL22051122 від 25.05.2022;

- накладна УМВС № 3129708985 від 15.06.2022;

- супровідний документ Т1 № 22PL322080NU54HJE6 від 08.06.2022;

- сертифікат про походження товару № 22С3728А2057/00015 від 25.05.2022;

- рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- UA100670-0007-2020 від 30.11.2020;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420003103-0215 від 18.11.2020;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 15 від 24.06.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ЛГ000000328 від 20.06.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 27 від 20.06.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 28.04.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 7 від 28.04.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 1 від 25.05.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 1005-2/22 від 10.05.2022;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 8625924 від 19.06.2022;

- інші некласифіковані документи - витяг № 112716 від 26.05.2022;

- інші некласифіковані документи - лист від відправника від 05.07.2022;

- інші некласифіковані документи - лист про помилку від 01.06.2022;

- інші некласифіковані документи - технічна довідка від 03.06.2022.

Як зазначає митниця, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було згенеровано форми митного контролю та рекомендації.

Як зазначає митниця, під час здійснення митного контролю за МД № UA403030/2022/013610 від 12.07.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що: у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару.

Враховуючи наявні на думку митниці розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що Позивачем, на думку митниці, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості митницею 12.07.2022 електронним повідомленням направлено уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

Як зазначено у відзиві, уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці не надано жодного документа.

Натомість, як зазначає відповідач, листом від 12.07.2022 № 1207/22-2 декларант повідомив митницю про те, що він не згідний з висновками митниці про наявність підстав для витребовування додаткових документів, а також повідомив, що надати інші документи немає можливості.

Як зазначає митниця, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.07.2022 №UA403000/2022/000013/2, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, про що підтверджено доданими до митної декларації листами (лист про помилку від 01.06.2022, лист від відправника від 05.07.2022), а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке здійснено за ЕМД від 22.06.2022 №UA500500/2022/017660 на рівні 4,41 дол.США/кг. (0,2257 дол. США за пару рукавиць).

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 21.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою від 28.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання митниці щодо розгляду справи з викликом учасників справи.

Товариство звернулося до суду із клопотанням про прискорення розгляду справи, зазначаючи по суті, що є імпортером товарів широкого вжитку, у т.ч. для будівельного спектру, однак, внаслідок карантинних обмежень та введення воєнного стану, знищення складу товарних запасів на 1,500 000 000, матеріальний стан товариства суттєво погіршився, хоча товариство і намагається робити все можливе для подальшого розвитку підприємства, створення робочих місць. Відтак, заявник просить віднайти можливість пришвидшити розгляд справи адміністративної справи.

Обставини, встановлені судом.

У даному випадку не заперечуються та не спростовуються, а матеріалами справи підтверджуються факти укладання вищезгаданого контракту, звернення позивача 23.06.2022 до митниці щодо митного оформлення за первинною МД товару за вищезгаданим контрактом з вищезгаданим пактом документів, обсяг якого не заперечується сторонами, як і не заперечуються власне найменування товару, код товару, обсяги товару, а також подальше витребування митницею додаткових у декларанта документів.

Предметом оскарження у даній справі є рішення Тернопільської митниці Держмитслужби від 13.07.2022 № UA403000/2022/000013/2, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів рукавички трикотажні за резервним методом на рівні 4,41 дол. США/кг.

Використаний митницею рівень митної вартості для застосування резервного методу - за ЕМД від 22.06.2022 №UA500500/2022/017660 на рівні 4,41 USD/кг (0,2257 USD за одиницю), як зазначає митниця на ст. 15 відзиву, за аналогічними товарами.

За кодом документу 1300 у цьому рішенні зазначена «Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів» - UA403030/2022/011615 від 23.06.2022, тобто первинно подана МД.

За вказаною МД ціна товару склала 42188,6000 USD, що відповідає даним комерційного інвойсу - 42188,00 USD, тобто ціна визначена за умовами контракту на умовах FOB.

Заявлені складові митної вартості - транспортні витрати - 254016,60 грн.

За кодом документу 1101 у спірному рішенні зазначена «Митна декларація, заповнена у звичайному порядку» - № UA403030/2022/013610 від 12.07.2022, в якій вартість товару визначена за основним методом з ціною 2,7878 дол.США /кг.

За кодом 1703 «Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» - від 08.07.2022.

Після відмови у митному оформленні за МД від 23.06.2022 подана МД від 12.07.2022 № UA403030/2022/013610 де митну вартість визначено за основним методом на рівні 2,7878 дол. США/кг. Надалі, за основу обрахунку взята МД від 22.06.2022 UA500500/2022/017660 на рівні 4,41 дол. США/кг. (0,2439 дол. США за пару рукавиць).

Оформлена картка відмови № UA403030/2022/000469.

13.07.2022 товари були випущені у вільний обіг за митною декларацією №UA403030/2022/013733 з урахуванням:

спірного рішення про коригування митної вартості товару,

акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA403030/2022/011615 від 01.07.2022 за первинно поданою МД,

по якій були додатково сплачені митні платежі: мито 69306,37 грн., ПДВ 187 127,2 грн., всього на загальну суму 256 433,57 грн.

Вирішуючи питання правомірності дій митниці у хронологічній послідовності вчинення відповідних дій та прийняття рішення, слід зазначити, що після подання первинної МД, позивачу надійшла 23.06.2022 доволі стисла вимога про надання додаткових документів:

«Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI а саме: експортні декларації відправника, прайс листи виробника, платіжні, банківські документи про оплату даного товару та рахунки на транспортні витрати».

Цей запит не містить згадки про листи про помилки.

Що зумовило висунення декларанту такої вимоги, які відомості не задовольнили митницю, які не співпадіння мали місце, у чому полягає недостатність наданої з МД інформації - не зазначено, що вже само по собі свідчить про свавільність дій митниці.

По суті, за висновком суду, митницею створювались штучні передумови для затягування митного оформлення та створення штучних умов для висновку про ненадання витребуваних документів та, відповідно, для цілей застосування резервного методу, що в решті решт і сталося за результатами тривалого митного оформлення товару.

Незважаючи на те, що митницею у повідомленні до позивача не визначено обставин, які зумовили витребування додаткових документів, не аргументовано виникнення обґрунтованих сумнівів щодо можливості обчислити числові значення митної вартості, позивач, між тим, правомірно звернув увагу митниці (лист від 29.06.2022), що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів законодавцем не віднесено митну декларацію країни відправлення. І лише у випадку, коли митний орган виявив підстави, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України відповідачу надано право витребувати копію митної декларації країни відправлення. Отже, зазначав позивач, митна декларація країни відправлення може бути витребувана при наявності розбіжностей, що мають вплив на митну вартість. Оскільки розбіжності у повідомленні не вказані, у митного органу відсутні підстави для витребування додаткових документів, зокрема митної декларації країни відправлення.

Відтак, позивачем додатково направлені наступні документи:

платіжне доручення від 24.06.2022 №15 про перерахування продавцю коштів за товар в розмірі 42 188,6 дол. США, що повністю ціні товару, зазначеною в комерційному інвойсі;

рахунок-фактура для оплати наданих транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2022 №ЛГ000000328.

- каталог товарів.

У зв`язку з цим, слід додати наступне.

Відповідно до ст. 257 МК України (надалі - в редакції на час митного оформлення) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МКУ).

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МКУ).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Водночас, митниця зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (п.. п. 2. ч. 5 ст. 54 МКУ).

Тобто, право витребувати додаткові документи, митниця має право лише у випадках, встановлених цим Кодексом, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

У свою чергу, слід додати, що згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Відповідно ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до п. 5 ч. 10 цієї статті 58 МК України "Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)" при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначені цим пунктом.

У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, обов`язковою передумовою для витребування у декларанта додаткових документів є виявлення розбіжностей у поданих документах, ознак їх підробки або якщо надані для митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до усталеної судової практики митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Приписи ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У даному випадку, за висновком суду, з боку митниці у відзиві на позов має місце маніпулювання стадіями митного оформлення та черговістю дій митного органу, підміна понять та процедур, визначених МК України, на вигадані митницею, з метою виправдання безпідставного, жодним чином не мотивованого витребування додаткових документів на початковій стадії митного оформлення - на стадії подання митниці МД, що для цілей витребування митницею додаткових документів зумовлювало обов`язок митниці мотивувати виникнення обґрунтованого сумніву щодо числових значень складових митної вартості та необхідності витребування додаткових документів, мотивування змісту розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, змісту наявних ознак підробки чи відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, як зазначалося, є передумовою для витребування додаткових документів.

На цій, початковій стадії, як вже зазначалося, електронне повідомлення про витребування додаткових документів містило вимогу надання:

експортної декларації відправника,

прайс листи виробника,

платіжні, банківські документи про оплату даного товару та рахунки на транспортні витрати».

без жодного обґрунтування щодо виникнення певних сумнівів та наведення обставин, які б були покладені в основу таких сумнівів.

У той же час, при первинному поданні МД вже були надані, крім іншого: прайс-лист виробника (прейскурант), комерційний інвойс, договір на перевезення, довідка про вартість перевезення від 20.06.2022, при цьому, рахунок на транспортні послуги від 20.06.2022 містить умову «кредит 30 дн, до 20.07.2022», тобто наявна відстрочка платежу та відсутність на дату МД платіжного документу, що, однак, за обставин даної справи не свідчить про спотворення складових митної вартості чи невірне застосування числових значень митної вартості.

Наявні в документах, зазначених у гр. 44 МД, відомості не дають підстав для обґрунтованого сумніву щодо складових митної вартості.

Щодо подання митної декларації країни відправлення, то, слід повторитися, вона надається у складі додаткових документів (ч. 3 ст. 53 МКУ), якщо первинно подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, чого у даному випадку судом не встановлено.

Між тим, враховуючи вимогу відповідача, позивачем, як вже зазначалося, подано платіжне доручення від 24.06.2022 про оплату товару (контракт містить умови про можливість відстрочення платежу).

Наведене дає підстави для висновку про протиправність витребування у позивача додаткових документів до МД, та застосування до подальших висновків і дій митниці - доктрини «плодів отруйного дерева», коли всі подальші дії та рішення є юридично дефектними внаслідок незаконності первинних дій та рішень, внаслідок реалізації яких було прийнято оскаржуване рішення (про коригування митної вартості), що є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного рішення.

Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У даному випадку спірне рішення не містить відомостей про проведення консультацій з товариством, про обмін наявною інформацією, як і не містять інші матеріали, надані митницею до відзиву на позов, відсутність консультацій підтверджується і у п. 3 відзиву на позов, що за усталеною судовою практикою є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність оскаржуваного рішення.

Що стосується надання роздруківок screenshot, слід зазначити, що вони такої низької якості, що з них неможливо встановити зміст роздруківок з баз ДМСУ.

Що стосується доводів в обґрунтування спірного рішення, які не заявлялися позивачу як недолік документів, а визначені вже власне у спірному рішенні, слід зазначити, що митниця зазначає про ненадання позивачем на вимогу митниці цілого масиву документів, які, як вже вказувалось судом - навіть і не вимагалися.

По суті, такі дії є намаганням митниці виправдати протиправну поведінку під час митного оформлення товару.

Так, щодо страхування, такі документи не витребовувались. Як зазначено у довідці перевізника - страхування не здійснювалось та відповідачем не зазначено у чому полягає незрозумілість такого визначення. Слід додати, що згідно з ч. 3 статті 53 МК України - декларант зобов`язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування, якщо таке здійснювалось.

У рішенні не зазначено - у чому полягають розбіжності, на які він посилається, не зазначено - які числові значення викликають сумніви або не підтверджуються.

Щодо ненадання «висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару», слід зазначити, що вищезгадане первинне повідомлення митниці не містить такої вимоги.

Відносно того, що «при митному огляді даного товару... встановлено, що на етикетці товарів вказано: "Імпортер: ПП "Будпостач", Україна, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е; "Претензії від споживачів приймає ПП "Будпостач", слід зазначити, що позивач надалі надавав вищезгадані пояснення, які дають цілковиту уяву у зв`язку з чим це мало місце. Митниця не зазначила та не довела, що вказаний напис впливає на числові значення митної вартості.

Щодо начебто ненадання каталогів, специфікацій виробника товару, слід зазначити, що у вимозі від 23.06.2022 каталог не вимагались, але був наданий з листом від 29.06.2022; документи щодо ідентифікації товару, прайс-листи, комерційний інвойс подавалися на початковій стадії та митниця не пояснила суду зазначення неправдивих відомостей у спірному рішенні.

Що стосується згадки у спірному рішення, що оплата послуг по перевезенню здійснюється в порядку передоплати, слід зазначити, і це вже зазначалося, що рахунок на оплату містить умову «кредит 30 дн, до 20.07.2022». Договір містить умову «Клієнт оплачує рахунки Експедитора на протязі 30 календарних днів з виставлення рахунку з переказом зазначених у рахунку сум на розрахунковий Експедитора». Тобто, з боку митниці достатньо були дещо більше приділити уваги для того, що з`ясувати фактичні відносини сторін, а не домислювати власні. При цьому, митниця не зазначила - яким чином ця умова впливає на складові митної вартості, чи які сумніви у складових митної вартості у зв`язку з цим можуть виникати.

Таким чином, у спірному рішенні наявний набір фраз та тверджень про ненадання документів, які спростовуються встановленими судом обставинами, зазначеними вище, а такі дії відповідача спрямовані, як вже зазначав суд, на надання зовнішнього вигляду правомірності спірного рішення, підстав для прийняття якого відповідач в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України суду не довів.

Що ж стосується митної вартості в МД від 22.06.2022 UA500500/2022/017660, яка застосована по відношенню до товару позивача, як аналогічного (як зазначає митниця на стор. 15 відзиву) слід, перш за все, зазначити, що у спірному рішенні та у відзиві на позов так і не доведено неможливості застосування попередніх, до резервного, методів визначення митної вартості.

У вказаній МД UA500500/2022/017660, яка взята за основу нарахувань митної вартості позивачу у спірному рішенні, митна вартість визначена за шостим (резервним) методом (графа 43).

При цьому, є відмінними: місце відвантаження, кількість товару відмінна майже у двічі, що за звичайних умов впливає на ціну товару та складові митної вартості, оскільки придбання більшого обсягу товару природного та зазвичай дає можливість отримати знижку, а відтак заявлена за цією МД митна вартість не враховує цих відмінностей та, відповідно, не може бути застосовна до товару позивача.

Крім того, за прийнятою до уваги МД поставлявся товар ТМ «Розумний вибір» («АТБ»), тобто виготовлявся за замовленням, що, відповідно, також впливає на ціну товару та митну вартість, а відтак, застосований товар та його ціна, митна вартість не можуть бути застосовані до даного випадку.

Однак, навіть на підтвердження власного переконання щодо застосування резервного методу, у даному випадку у спірному рішенні митницею наведено лише загальні фрази абстрактного характеру щодо неможливості застосування інших методів визначення митної вартості товару, до резервного, без надання будь-якої статистичної та аналітичної інформації на підтвердження наведеного, що є звичайною практикою у роботі митних органів.

У даному випадку, виходячи з наведених вище норм законодавства та встановлених судом обставин, оцінивши досліджені під час розгляду справи матеріали, які надавались позивачем відповідачу, під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачем не доведено: неповноти, недостовірності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в них відомостей для цілей застосування основного методу; наявності визначених ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч. 6 ст. 54 МК України (щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів) для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 (щодо застосування наступного методу) та ч. 3 ст. 58 МК України, а саме - підстав для застосування резервного методу при недоведеності з боку відповідача неможливості застосування першого методу.

Зокрема, надані позивачем під час митного оформлення документи містять достатню для розуміння інформації про товар, умови поставки, ціну товару, які у сукупності містять відомості, які не дають підстав для обґрунтованого сумніву щодо числових значень митної вартості/складових митної вартості, необхідних для їх застосування за першим методом.

Наявні відомості та документи, не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару, не дають підстав для висновку про наявність в них таких розбіжностей, що впливають на достовірність наданих відомостей та заявленої митної вартості (з урахуванням її складових).

В контексті наведеного слід повторитися, що виходячи з аналізу норм митного законодавства, за умови не наведення митним органом доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності, витребування цим органом переліку додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а також у разі ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування з боку митниці неможливості визначення митної вартості за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, ніж перший, та, відповідно, для прийняття рішення про коригування митної вартості.

У даному випадку, слід повторитися, з витребуванням додаткових документів та без належного обґрунтування необхідності їх витребування, по суті митницею створювались штучні умови для необґрунтованого виникнення обставин прийняття спірного Рішення про коригування митної вартості.

Відтак, доводи та висновки відповідача, покладені в обґрунтування витребування додаткових документів та надалі - спірного рішення та скоригованої митної вартості, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність з боку митниці законності та обґрунтованості спірного рішення та про наявність підстав для його скасування.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюнхельм» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 509, код ЄДР: 44818273) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.07.2022 № UA403000/2022/000013/2, прийняте Тернопільською митницею Держмитслужби (46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, код ЄДР: 43985576).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюнхельм» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 509, код ЄДР: 44818273) 3847,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби (46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, код ЄДР: 43985576) на відшкодування сплаченого судового збору (пл. дор. № 87 від 15.09.2022).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 "Перехідні положення").

Суддя О.А. Кармазін

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення02.12.2022
Оприлюднено06.12.2022
Номер документу107656890
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —640/15436/22

Ухвала від 12.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 08.05.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 20.03.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 20.03.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 03.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Рішення від 02.12.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Ухвала від 28.11.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Ухвала від 20.09.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні