Постанова

від 08.05.2023 по справі 640/15436/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15436/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Кучми А.Ю. та Бєлової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюнхельм» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Тернопільської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.07.2022 №UА403000/2022/000013/2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що під час здійснення митного контролю спрацювала АСМО «Інспектор» щодо можливого заниження митної вартості імпортованого позивачем товару і за наслідками опрацювання інформації з товаросупровідних документів виявлено, що у поданих документах наявні розбіжності, документально не підтверджено числові значення митної вартості, заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, що стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості від 13.07.2022 №UА403000/2022/000013/2.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про відсутність підстав вважати, що в наданих до митного оформлення документах не містились всі відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, натомість позивачем були надані рахунки на оплату та довідка про транспортні витрати, платіжне доручення про оплату імпортованого товару, внаслідок чого у митного органу були відсутні підстави для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.04.2022 між позивачем та компанією LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай) було укладено контракт №7 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує рукавички в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту (а.с.11-16).

З метою здійснення митного оформлення імпортованого товару декларантом було подано до митного органу митну декларацію №UA403030/2022/011615 з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с.36-37).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи, які відображені в п.44 декларації, зокрема:

- Контракт від 28.04.2022 №7 між позивачем та компанією LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO., LTD (Китай);

- прайс-лист компанії LINYI SHUANGMING LABOR PROTECTION CO. LTD від 28.04.2022;

- комерційний інвойс від 25.05.2022 NYSN20210909-2;

- пакувальний лист до комерційного інвойсу від 25.05.2022 NYSN20210909;

- коносамент від 25.05.20220 № CWWL22051132;

- договір транспортного експедирування від 25.05.2022 №1;

- довідку про транспортні витрати від 20.06.2022 №27;

- залізничну накладну УМВС від 15.06.2022 №3129708985.

На пропозицію митного органу щодо подання додаткових документів позивачем було надано платіжне доручення від 24.06.2022 №15 про перерахування продавцю коштів за імпортований товар, рахунок-фактуру від 20.06.2022 №ЛГ000000328 каталог товарів на оплату транспортно-експедиційних послуг (а.с.38-39).

За наслідком розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 13.07.2022 №UA403000/2022/000013/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України із застосуванням митної вартості товару за митним оформленням згідно з ЕМД від 22.06.2022 №UA500500/2022/017660 на рівні 4,41 дол.США/кг (0,2257 дол.США за пару рукавиць).

В п.33 вказаного рішення зазначено обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, що підтверджено доданими до митної декларації листами (лист про помилку від 01.06.2022, лист від відправника від 05.07.2022), а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. Декларантом не надано документи, що підтверджують факт розрахунку за договором транспортного експедирування. Не надано рахунки та/або заявки, що передбачені даним договором. На етикетці товарів вказано: "Імпортер: ПП "Будпостач", Україна, м.Київ, вул. Бориспільська, 9- Е. Претензії від споживачів приймає ПП "Будпостач".

Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що доводи та висновки відповідача, покладені в обґрунтування спірного рішення та скоригованої митної вартості, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ст. 257 МК України).

В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

В обґрунтування сумнівів щодо зазначеної митної вартості товару, відповідачем визначено, що в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, що підтверджено доданими до митної декларації листами (лист про помилку від 01.06.2022, лист від відправника від 05.07.2022), документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме страхові документи, документи, що містять відомості про вартість страхування; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації, документи, що підтверджують факт розрахунку за договором транспортного експедирування (не надано рахунки та/або заявки). На етикетці товарів вказано іншого імпортеру - ПП «Будпостач».

Колегія суддів звертає увагу, що зазначення на етикетці товару іншого імпортера жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей, які стосуються числового значення заявленої митної вартості, або її розрахунку.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до графи 20 р.ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються документи про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір транспортного експедирування №1 від 25.05.2022 з ПП «Будпостач» (а.с.19-25) та матеріали справи містять довідку про транспортні витрати вих.№27 від 20.06.2022 та рахунок на оплату транспортних витрат, в яких зазначено, що вартість транспортування за межами території України становить 254016,60 грн та по території України 16090,20 грн на загальну суму 270106,80 грн (а.са.32-33).

Наведені документи містять реквізити, що надають можливість ідентифікувати імпортований товар, зокрема, номер контейнеру та коносамент, за яким транспортувався товар.

В той же час, норми митного законодавства не визначають обов`язок декларанта подавати саме розрахункові документи чи платіжні доручення на підтвердження здійснення розрахунків за експедиційно-транспортні послуги, а вимагають підтвердити саме вартість транспортування, що в повному обсязі підтверджується поданими митному органу документами.

Крім того, у довідці про транспортні витрати вих.№27 від 20.06.2022 (а.с.32) наведено інформацію, що страхування вантажу не проводилось, отже вимоги митного органу в частині необхідності надання документів щодо страхування товару є необґрунтованими.

Крім того, подане до митного органу платіжне доручення в іноземній валюті №15 від 24.06.2022 (а.с.34) підтверджує здійснення позивачем оплати на рахунок продавця повної вартості імпортованого товару на загальну суму 42188,60 доларів США, яка відповідає вартості, наведеній в комерційному інвойсі від 25.05.2022 №YSN20210909-2 (а.с.27).

Колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15 та від 18.11.2022 у справі №818/902/17, звертає увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. А підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У цьому випадку у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом (за ціною контракту), а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його цін) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка підлягала сплаті постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Наявні у органі доходів і зборів відомості не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 13.07.2022 №UА403000/2022/000013/2, відтак, зазначене рішення є неправомірним та підлягає скасуванню судом.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 08 травня 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Л.В.Бєлова