Рішення

від 08.11.2022 по справі 910/2529/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2022Справа № 910/2529/22

За позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба безпеки України в особі Департаменту захисту національної

державності України

про скасування наказу № 4574/5 від 21.12.2021 в частині

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Гаврилова О.Ю., оредр серії ВХ № 1029044 від 09.06.2022

від відповідача Коробка В.Д., самопредставництво

від третьої особи Осипов Д.О., самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

17.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України№ 4574/5 від 21.12.2021 «Про задоволення скарги», в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій:

- № 1005561070031014354 від 04.04.2021 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ТУРИЗМУ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32574968);

- № 1005561070006054536 від 04.04.2021 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА-ТЦ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39611576);

- № 1005571070025001135 від 04.04.2021 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Приватного малого підприємства «ІНАВТОСТРАХ» (ідентифікаційний код юридичної особи 21017341).

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору про поділ майна, набутого в шлюбі від 03.04.2021 та підписаних актів приймання-передачі, останнім передано позивачу корпоративні права, а саме частки у статутних капіталах ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ», ТОВ «МІРА-ТЦ» та ПМП «ІНАВТОСТРАХ». 04.04.2021 державним реєстратором Фроловою Русланою Валеріївною проведено відповідні реєстраційні дії за №№ 1005561070031014354, 1005561070006054536, 1005571070025001135. Перед проведенням реєстраційних дій державним реєстратором Фроловою Р.В. здійснено перевірку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з усіх реєстрів на предмет встановлення заборон на зміну учасників юридичних осіб та встановлено відсутність таких заборон. Однак, 17.12.2021 Департамент захисту національної державності Служби Безпеки України звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою № 5/6/1-129, на підставі якої відповідачем прийнято наказ № 4574/5 від 21.12.2021 про скасування реєстраційних дій за №№ 1005561070031014354, 1005561070006054536, 1005571070025001135. Позивач вважає прийнятий відповідачем наказ № 4574/5 від 21.12.2021 протиправним та таким, що не відповідає нормам законодавства, а саме на момент укладення договору від 03.04.2021 та вчинення 04.04.2021 реєстраційних дій, рішення РНБО не було опубліковане. Отже, у державного реєстратора не було підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій на підставі Закону України «Про санкції». Для вчинення реєстраційних дій подано повні пакети документів. Розгляд скарги № 5/6/1-129 здійснено без повідомлення усіх заінтересованих осіб (позивача, ОСОБА_2 , державного реєстратора Фролової Р.В.): відповідач не направляв письмове повідомлення поштою чи телефонограмою; на сайті Мін`юсту відсутнє оголошення про розгляд скарги. Скасовані реєстраційні дії не порушують права Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України (скаржника). Отже, відповідач зобов`язаний був відмовити у задоволенні скарги № 5/6/1-129. Департамент захисту національної державності Служби Безпеки України пропустив строк на подання скарги. Реєстраційні дії вчинені 04.04.2021, а скарга подана лише 17.12.2021, тобто пропущено 6-тимісячний строк на її подання. Враховуючи викладене позивач вважає, що наказ підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022 для розгляду справи визначено суддю Капцову Т.П.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 за № 05-23/296/22 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи (у зв`язку з відпусткою судді Капцової Т.П.), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/2529/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.07.2022.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.05.2022 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492126299 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 10.05.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 31.05.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105492126299.

20.06.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до поштового відділення зв`язку 14.06.2022), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на наступне. Оскільки оскаржувані дії приватного нотаріуса Фролової Р.В. містили очевидні порушення закону (у розумінні абз. 2 п. 8 Порядку № 1128) у Міністерства юстиції України були достатні підстави для розгляду скарги невідкладно без розгляду її колегіально, проте позивачем наводяться норми права лише щодо розгляду скарги колегіально. Вважає, що у Департаменту захисту національної державності України Службу безпеки України були наявні правові підстави для подання скарги, оскільки саме на Службу безпеки України покладено обов`язок зі здійснення контррозвідувальних заходів з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України. З огляду на зазначення скаржником у скарзі про те, що ним виявлено відповідні порушення «станом на сьогодні», а скарга була датована 17.12.2021 та надійшла до Міністерства юстиції України 17.12.2021, у Міністерства юстиції України були відсутні відомості про те, що скаржник довідався про оскаржувані рішення раніше, ніж за 60 днів до подання скарги, підстави для висновку про пропуск строку на оскарження у Мін`юсту були відсутні. Твердження позивача про нібито опублікування Указу Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 після проведення реєстраційних дій є повністю надуманим, оскілки даний Указ було оприлюднено в установленому порядку в день його підписання - 03.04.2021 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник Президента України», який є офіційним друкованим виданням. Відтак, з 03.04.2022 вчинення в ЄДР реєстраційних дій спрямованих на відчуження частки ОСОБА_2 в статутному капіталі юридичної особи є незаконним з огляду на наявність щодо останнього санкцій у вигляді блокування активів. Зазначає, що спірні реєстраційні дії приватного нотаріуса Фролової Р.В. вчинено без дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

20.06.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу безпеки України в особі Департаменту захисту національної державності України.

21.06.2022 від позивача до суду надійшла заява, на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, про зміну підстав позову, в якій зазначає, що відповідач порушив вимоги п. 8 Порядку № 1128, оскільки були наявні наступні підстави для відмови у задоволенні скарги відповідно до п. 5 Порядку № 1128: Скарга не відповідає вимогам ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зокрема до скарги не додано документ, що підтверджує повноваження на підписання скарги у т.в.о. першого заступника начальника Департаменту - начальника ГУ «Д» ДЗНД СБ України - Лисюка А.; не зазначено норми законодавства, які порушено державним реєстратором при вчиненні реєстраційних дій; не вказано відомості про наявність/відсутність судового спору щодо вказаних реєстраційних дій. Скаргу подано з пропуском 60-ти календарних днів на її подання. Зокрема, реєстраційні дії вчинені 04.04.2021, тобто скарга мали би бути подана до 04.06.2021. Однак скарга подана лише 17.12.2021. Відсутні очевидні, безумовні порушення закону в рішеннях державного реєстратора: на момент вчинення 04.04.2021 реєстраційних дій, рішення РНБО про накладення на ОСОБА_2 санкцій не було опубліковане, про нього не було відомо. Отже, у державного реєстратора не було підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій на підставі Закону України «Про санкції». Державний реєстратор не допустила жодного порушення законодавства для вчинення реєстраційних дій подано усі необхідні документи та сплачено адміністративний збір.

07.07.2022 у підготовчому засіданні постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2529/22 від 07.07.2022 в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 відмовлено; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу безпеки України в особі Департаменту захисту національної державності України; оголошено перерву у підготовчому засіданні на 21.07.2022.

18.07.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на наступне. Оскільки оскаржувані дії приватного нотаріуса Фролової Р.В. містили очевидні порушення закону (у розумінні абз. 2 п. 8 Порядку № 1128) у Міністерства юстиції України були достатні підстави для розгляду скарги невідкладно без розгляду її колегіально, проте позивачем наводяться норми права лише щодо розгляду скарги колегіально. Всі документи щодо призначення на посаду в органи Служби безпеки України, зокрема А.Лисюка , який обіймає посаду першого заступника начальника Департаменту - начальника ГУ «Д» ДЗНД СБ України є службовою інформацією та не підлягають розголошенню (оприлюдненню) поза межами Служби безпеки України. Вимагання таких документів від Служби безпеки України є незаконним в силу норм спеціального законодавства, яке регулює її діяльність. Вважає, що у Департаменту захисту національної державності України Службу безпеки України були наявні правові підстави для подання скарги, оскільки саме на Службу безпеки України покладено обов`язок зі здійснення контррозвідувальних заходів з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України. не відповідають дійсності твердження позивача про те, що у скарзі не зазначено норми законодавства, які порушено державним реєстратором, оскільки Департаментом зазначено про регулярні випадки недотримання вимог, передбачених Указами Президента України в часині незаконного сприяння особам, які включені у відповідні санкційні списки, щодо уникнення останнім відповідальності. З огляду на зазначення скаржником у скарзі про те, що ним виявлено відповідні порушення «станом на сьогодні», а скарга була датована 17.12.2021 та надійшла до Міністерства юстиції України 17.12.2021, у Міністерства юстиції України були відсутні відомості про те, що скаржник довідався про оскаржувані рішення раніше, ніж за 60 днів до подання скарги, підстави для висновку про пропуск строку на оскарження у Мін`юсту були відсутні. Твердження позивача про нібито опублікування Указу Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 після проведення реєстраційних дій є повністю надуманим, оскілки даний Указ було оприлюднено в установленому порядку в день його підписання - 03.04.2021 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник Президента України», який є офіційним друкованим виданням. Відтак, з 03.04.2022 вчинення в ЄДР реєстраційних дій спрямованих на відчуження частки ОСОБА_2 в статутному капіталі юридичної особи є незаконним з огляду на наявність щодо останнього санкцій у вигляді блокування активів. Зазначає, що спірні реєстраційні дії приватного нотаріуса Фролової Р.В. вчинено без дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

21.07.2022 позивачем до суду подано клопотання про долучення документів, а саме доказів надіслання залученій третій особі позовної заяви та заяви про зміну підстав позову.

21.07.2022 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає наступне. Скарга не містить очевидні, безумовні порушення закону в рішеннях державного реєстратора: на момент вчинення 04.03.2021 реєстраційних дій, рішення РНБО про накладення на ОСОБА_2 санкцій не було опубліковане, про нього не було відомо. Отже, у державного реєстратора не було підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій на підставі Закону України «Про санкції». Державний реєстратор не допустила жодного порушення законодавства: для вчинення реєстраційних дій подано усі необхідні документи та сплачено адміністративний збір. У відповідача були відсутні підстави для розгляду скарги відповідно до п. 8 Порядку № 1128. Скарга не відповідає вимогам ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», оскільки: її підписано особою, чиї повноваження не підтверджені: (1) відсутній будь-який доказ про призначення Лисюка А. т.в.о. першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності; (2) п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про службу безпеки України» надає право працівникам СБУ подавати пропозиції, а не скарги; (3) Закон України «Про контрозвідувальну діяльність» не відносить подання скарги у сфері державної реєстрації до контррозвідувальної діяльності. Указ Президента України № 140/2021 не містить заборони для державних реєстраторів вчиняти реєстраційні дії. Аналогічної заборони не містить і Закон України «Про санкції». Більше того, застосування до особи санкції не є підставою для відмови у вчиненні реєстраційної дії відповідно до ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Таким чином, скарга не містила жодного обґрунтування протиправності дій державного реєстратора. зазначає, що скарга на дії державного реєстратора до Мін`юста може бути подано особою, яка вважає, що її права порушено. Однак, права Департаменту захисту національної державності СБУ не порушено. Відповідач підтвердив, що у скарзі не вказано відомості про наявність/відсутність судового спору щодо реєстраційних дій. Заявник зобов`язаний вказати у скарзі дату, коли він дізнався про оскаржувану реєстраційну дію. Відсутність такої інформації є підставою для відмови у задоволенні скарги. Державний реєстратор здійснила перевірку застосування до особи санкцій, що підтверджено матеріалами реєстраційних дій. На вчинення реєстраційних дій, Указ Президента України № 140/2021 не був підписаний та опублікований. Реєстраційні дії проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

21.07.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.08.2022.

02.08.2022 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову, в яких зазначає. Заява позивача про зміну підстав позову не містила обставин та підстав позову саме в частині того, що скаргу подано особою права якої не порушено, тобто позивачем викладаються нові обставини справи та підстави позову, а тому не підлягають прийняттю судом до уваги.

02.08.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.09.2022.

08.09.2022 третьою особою до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 09.09.2022 представник третьої особи ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника.

13.09.2022 третьою особою до суду подано пояснення по справі, в яких просить суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

13.09.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.09.2022.

22.09.2022 позивачем до суду подано заперечення на пояснення третьої особи.

Позивач в судовому засіданні 22.09.2022 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 22.09.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа в судовому засідання 22.09.2022 проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі.

22.09.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.10.2022.

04.10.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 01.11.2022.

25.10.2022 позивачем до суду подано пояснення по справі.

01.11.2022 позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

01.11.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.11.2022.

В судовому засіданні 08.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.04.2021 між ОСОБА_1 (дружина, позивач) та ОСОБА_2 (чоловік) укладено договір про поділ майна, набутого в шлюбі, відповідно до якого в особисту приватну власність позивача перейшли, зокрема, корпоративні права на:

частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ТУРИЗМУ» (ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 32574968) у розмірі 35 % (тридцяти п`яти відсотків);

частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА-ТЦ», (ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 39611576) у розмірі 66,6 % (шістдесят шість цілих шість десятих відсотків);

частку у статутному капіталі Приватного малого підприємства «ІНАВТОСТРАХ», (ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 21017341) у розмірі 19,5118% (дев`ятнадцять цілих п`ять тисяч сто вісімнадцять десятитисячних відсотків).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. та зареєстровано в реєстрі за № 791.

03.04.2021 на підставі вище укладеного договору між позивачем та ОСОБА_2 підписано:

акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ»;

акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «МІРА-ТЦ»;

акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ПМП «ІНАВТОСТРАХ».

Підписи сторін на актах приймання-передачі часток посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В.

03.04.2021 позивач звернулась до державного реєстратора Фролової Р.В. для вчинення реєстраційних дій:

1) Про державну реєстрацію змін до відомостей щодо складу учасників ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ». Для реєстрації надано наступні документи: (1) заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади (Форма 2); (2) акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ»; (3) квитанцію про сплату адміністративного збору;

2) Про державну реєстрацію змін до відомостей щодо складу учасників ТОВ «МІРА- ТЦ». Для реєстрації надано наступні документи: (1) заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади (Форма 2); (2) акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «МІРА-ТЦ»; (3) квитанцію про сплату адміністративного збору;

3) Про державну реєстрацію змін до відомостей щодо складу учасників ПМП «ІНАВТОСТРАХ». Для реєстрації надано наступні документи: (1) заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади (Форма 2); (2) акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ПМП «ІНАВТОСТРАХ»; (3) квитанцію про сплату адміністративного збору.

04.04.2021 державним реєстратором Фроловою Р.В. проведено реєстраційні дії:

№ 1005561070031014354 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ»;

№ 1005561070006054536 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», щодо ТОВ «МІРА-ТЦ»;

№ 1005571070025001135 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», щодо ПМП «ІНАВТОСТРАХ».

Позивач зазначає, що перед проведенням реєстраційних дій 04.04.2021 державним реєстратором Фроловою Р.В. здійснено перевірку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з усіх реєстрів на предмет встановлених заборон на зміну учасників юридичних осіб. Станом на момент укладення договору від 03.04.2021 та вчиненням реєстраційних дій, не було встановлено заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснювати відчуження часток у статурному капіталі підприємств.

Департамент захисту національної державності Служби Безпеки України звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою № 5/6/1-129, зареєстрована 17.12.2021 за № 157868-8-21 (далі - скарга № 5/6/1-129), в якій просив скасувати, зокрема, реєстраційні дії:

№ 1005561070031014354 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ»;

№ 1005561070006054536 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. щодо ТОВ «МІРА-ТЦ»;

№ 1005571070025001135 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. щодо ПМП «ІНАВТОСТРАХ».

Наказом Міністерства юстиції України № 4574/5 від 21.12.2021 «Про задоволення скарги» скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії

від 04.04.2021 № 1005561070031014354 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ»;

від 04.04.2021 № 1005561070006054536 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. щодо ТОВ «МІРА-ТЦ»;

від 04.04.2021 № 1005571070025001135 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. щодо ПМП «ІНАВТОСТРАХ».

В обґрунтування прийняття наказу відповідач зазначив, що:

На момент проведення реєстраційних дій, ОСОБА_2 не мав права розпоряджатися належною йому часткою у статутних капіталах товариств та підприємств. До ОСОБА_2 застосовано санкцію «блокування активів» відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введене в дію Указом Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 (далі - рішення РНБО від 02.04.2021).

Для вчинення реєстраційної дії № 1005561070031014354 (щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ) заявником надано не повний комплект документів, а саме: (1) надано нотаріально посвідчену копію, а не оригінал, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі; (2) квитанцію про внесення плати за «державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу», а не квитанцію про сплату адміністративного збору. Приватний нотаріус повинна була зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Для вчинення реєстраційної дії № 1005561070006054536 (щодо ТОВ «МІРА-ТЦ») заявником надано не повний комплект документів, а саме: (1) надано нотаріально посвідчену копію, а не оригінал, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі; (2) квитанцію про внесення плати за «державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу», а не квитанцію про сплату адміністративного збору. Документи подано особою, яка не має на це повноважень, тому приватний нотаріус повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, що визначені п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Для вчинення реєстраційної дії № 1005571070025001135 (щодо ПМП «ІНАВТОСТРАХ»): заявником надано не повний комплект документів, оскільки не надано Статут підприємства у новій редакції, тому приватний нотаріус повинна була зупинити розгляд документів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; додатково встановлено, що документи подано особою, яка набула частку, тоді як вони мали бути подані уповноваженим представником приватного підприємства, тому приватний нотаріус повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, що визначені п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

На думку позивача наказ є протиправним та таким, що не відповідає нормам законодавства та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий всупереч ст.ст. 17, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, яким визначено процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

У відповідності до ч. 10 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 2 Порядку № 1128 (в редакції чинної станом на час розгляду скарги) передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

З урахуванням наведеного, до повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги.

Згідно із п. 5 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Щодо подання скарги № 5/6/1-129 особою, яка не має на це повноважень.

Частиною 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що до скарги додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника, який її подає.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Скаргу № 5/6/1-129 підписано Лисюком А., який обіймає посаду т.в.о. першого заступника начальника Департаменту - начальника ГУ «Д» ДЗНД СБ України.

Позивач вважає, що оскільки Лисюк А. не зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як особа, яка має право підписувати та подавати документи від імені Служби безпеки України, а також за відсутності доданих до скарги документів, зокрема наказу, розпорядження, положення про Департамент, посадової інструкція чи іншого документу, який підтверджує призначення Лисюка А. на посаду свідчить про те, що скарга подана особою, яка не має на це повноважень.

Суд критично відноситься до таких тверджень позивача та не приймає їх до уваги з огляду на наступне

Відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» службова інформація є публічною інформацією з обмеженим доступом.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію у СБ України, присвоюється гриф «для службового користування» відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України.

Наказом Центрального управління Служби безпеки України № 400 від 21.08.2012 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України, зокрема до таких відомостей віднесено:

- відомості щодо комплектування, призначення, зарахування у розпорядження, звільнення, підготовки чи перепідготовки кадрів у системі СБ України (п. 5.7 Порядку);

- відомості щодо функціональних (посадових) обов`язків (інструкцій) за посадами військовослужбовців, державних службовців та інших чи працівників у системі СБ України;

- відомості про належність співробітників СБ України до її оперативних підрозділів.

Згідно з п. 2 наведеного Порядку обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до Закону при дотриманні сукупності таких вимог:

виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, документи щодо призначення на посаду в органи Служби безпеки України Лисюка А., який обіймає посаду т.в.о. першого заступника начальника Департаменту - начальника ГУ «Д» ДЗНД СБ України є службовою інформацією та не підлягає розголошенню.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови Міністерством юстиції України у задоволенні скарги № 5/6/1-129 на підставі п. 1 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Щодо не зазначення у скарзі № 5/6/1-129 норм законодавства, що порушені державним реєстратором.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України має містити зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника.

Судом встановлено, що у поданій скарзі № 5/6/1-129 зазначено, що підставою для її подачі є виявлення випадків недотримання вимог Указів Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 та № 169/2021 від 21.04.2021, а отже посилання позивача на відсутність у скарзі норм законодавства, що порушені державним реєстратором є необґрунтованими.

Щодо не зазначення у скарзі № 5/6/1-129 про наявність/відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

Відповідно до п. 3-1 ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України має містити відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

З поданої скарги № 5/6/1-129 вбачається, що її зміст не містить відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

Отже, подана скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», що за правилами частини 8 цієї ж статті та п. 5 Порядку 1128 є підставою для відмови у її задоволенні.

Щодо відсутності у Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України права на подання скарги № 5/6/1-129 до Мін`юсту.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено.

У Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Права Служби безпеки України передбачені ст. 25 Закон України «Про Службу безпеки України». Пунктом 2 частини 1 цієї статті Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов`язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці.

Однак, зазначена стаття не містить право Служби безпеки України в разі виявлення протиправності в діях державних реєстраторів під час здійснення ними реєстраційних записів подачі відповідних скарг.

Посилання скаржника на те, що пунктом 3 Указу Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 на Службу безпеки України покладено обов`язок забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення не приймаються судом до уваги, оскільки Служба безпеки України не має повноважень на вчинення дій щодо усунення виявлених порушень з боку державних реєстраторів в частині незаконного сприяння особам, які включені у санкційні списки шляхом подачі відповідних скарг на державних реєстраторів.

Судом встановлено, що позивач і ОСОБА_7 врегулювали свої приватноправові відносини та скаржник не є учасником ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ», ТОВ «МІРА-ТЦ» чи ПМП «ІНАВТОСТРАХ» права Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України внаслідок вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не порушено.

Отже не підтверджується порушення прав Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України у результаті вчинення державним реєстратором оскаржуваних реєстраційних дій, та з встановлених судом вище обставин, таке порушення відсутнє, тому подана Департаментом захисту національної державності Служби безпеки України скарга до Міністерства юстиції України не відповідала вимогам ч. 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», що за правилами частини 8 цієї ж статті та п. 5 Порядку 1128 є підставою для відмови у її задоволенні.

Щодо пропуску строку на подання скарги № 5/6/1-129 до Мін`юсту.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з п. 8 ч. 8 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Оскаржувані реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором 04.04.2021, однак зі скаргою про їх скасування Департамент захисту національної державності Служби Безпеки України звернувся лише 17.12.2021.

У скарзі зазначено наступне формулювання «станом на сьогоднішній день регулярно фіксуються випадки недотримання вимог, передбачених Указами Президента України (зокрема № 140/2021 від 03.04.2021 та № 169/2021 від 21.04.2021), з боку державних реєстраторів в часині незаконного сприяння особам, які включені у відповідні санкційні списки, щодо уникнення останніми відповідальності».

Посилання відповідача на те, що у скарзі зазначено «станом на сьогоднішній день», а скарга датована та надійшла до відповідача 17.12.2021, тому у останнього були відсутні підстави вважати, що про оскаржувані реєстраційні дії скаржник довідався раніше в іншу дату не приймаються судом до уваги, оскільки окрім реєстраційних дій, що є предметом у даній справі у скарзі наведено ряд інших реєстраційних дій інших державних реєстраторів, а отже таке формулювання є узагальненим; у скарзі не наведено відомостей про дату, коли стало скаржнику відомо про вчинення спірних реєстраційних дій.

Таким чином, суд приходить до висновку що Департамент захисту національної державності Служби Безпеки України пропустив строк на подання скарги № 5/6/1-129.

З огляду на викладене, подана Департаментом захисту національної державності Служби безпеки України скарга № 5/6/1-129 до Міністерства юстиції України не відповідала вимогам ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», що за правилами частини 8 цієї ж статті та п. 5 Порядку 1128 є підставою для відмови у її задоволенні.

Проте, не зважаючи на наявні підстави для відмови у задоволенні скарги Міністерством юстиції України не було прийнято у відповідності до п. 6 Порядку № 1128 рішення про відмову в задоволенні цієї скарги, а розглянуто скаргу по суті та задоволено її.

Згідно з абз 2 п. 8 Порядку № 1128 якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідачем розглянуто скаргу № 5/6/1-129 невідкладно без розгляду її колегіально посилаючись на наявність очевидних порушень Закону.

Проте, суд не вбачає очевидних порушень Закону України «Про санкції» з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Одним з видів санкцій згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» є - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію Указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

02.04.2021 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - рішення РНБО від 02.04.2021) згідно п. 10 додатку № 1 до якого до ОСОБА_2 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), серед яких, зокрема, блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, строком на три роки.

Рішення РНБО від 02.04.2021 введене в дію Указом Президента України № 140/2021 від 03.04.2021.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» установлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України» та газета «Урядовий кур`єр».

Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».

Згідно з п. 4 наведеного Указу нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

У п. 3 Указу Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 зазначено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Згідно роздруківки з офіційного сайту Президента України (офіційне інтернет-представництво) вбачається, що інформацію про введення у дію рішення РНБО від 02.04.2021 згідно Указу Президента України № 140/2021 розміщено 04.04.2021 о 17:16 год.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі нормативно- правових актів, Указ Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 опубліковано: (1) в Офіційному віснику України, 16.04.2021, випуск № 29, ст. 1617; (2) в Урядовому кур`єрі, 06.04.2021, випуск № 65. Внесено до Реєстру 06.04.2021.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

З матеріалів справи вбачається, що реєстраційні дії були вчинені: (1) № 1005561070031014354 щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ» 04.04.2021 об 12:55 год; (2) № 1005561070006054536 щодо ТОВ «МІРА-ТЦ» 04.04.2021 об 13:12 год; (3) № 1005571070025001135 щодо ПМП «ІНАВТОСТРАХ» 04.04.2021 об 12:36 год.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» про реєстрацію передбачено обов`язок державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій використовувати відомості, які містяться в реєстрах автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

При цьому, матеріали справи свідчать, що державний реєстратор Фролова Р.В. перед вчиненням реєстраційних дій здійснила перевірку застосування до ОСОБА_2 та позивача санкцій, проте інформація щодо наявності рішення РНБО від 02.04.2021 та введення його в дію Указом Президента України № 140/2021 від 03.04.2021 була відсутня.

Таким чином, на момент вчинення 04.04.2021 реєстраційних дій, Указ Президента України № 140/2021 яким введено у дію рішення РНБО від 02.04.2021 не був опублікований, а тому не набрав чинності.

Отже, реєстраційні дії проведено без порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а у державного реєстратора не було підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій на підставі Закону України «Про санкції».

Щодо реєстраційної дії № 1005561070031014354 ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ».

Відповідач у оспорюваному наказі зазначив, що державний реєстратор мав зупинити розгляд документів, поданих для проведення реєстраційної дії у зв`язку з поданням не повного пакету документів, ніж це встановлено ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме відсутній оригінал акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства та документ про сплату адміністративного збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі.

Частина 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи.

Так, відповідно до Опису документів (реєстраційний номер справи: 155601435493), для проведення реєстраційної дії позивачем надано такі документи:

Заяву про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу в ЄДР;

Документ про сплату адміністративного збору;

Акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів, зокрема:

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Твердження відповідача про те, що державному реєстратору подано копію акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства жодним чином не підтверджені.

Стосовно твердження відповідача про те, що державному реєстратору не подано документа про сплату адміністративного збору суд відзначає, що подана квитанція № 0004499 від 03.04.2021 є належним доказом сплати адміністративного збору, оскільки

кошти сплачено за реквізитами, які ГУ ДКСУ визначено для сплати адміністративного збору, а саме: Отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/22010300, рахунок UA448999980314010501000015744.

сплачено 3.700,00 грн - розмір, який встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки» № 1133 від 25.12.2015 (далі - Постанова № 1133).

Тобто, державний реєстратор Фролова Р.В. отримала усі необхідні документи для проведення реєстрації дії і підтвердила це шляхом складання Опису.

Таким чином, реєстраційна дія проведена із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а державний реєстратор Фролова Р.В. мала правові підстави для проведення реєстраційної дії № 1005561070031014354 щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ».

Щодо реєстраційної дії № 1005561070006054536 ТОВ «МІРА-ТЦ»

Відповідач у спірному наказі зазначив, що аналогічні (наведені вище при реєстрації щодо ТОВ «ФАБРИКА ТУРИЗМУ») порушення державним реєстратором реєстраційного законодавства виявлені і при реєстраційній дії щодо ТОВ «МІРА-ТЦ».

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку аналогічно позивач надала повний пакет документів, який визначено у ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», що підтверджується Описом документів (реєстраційний номер справи 155605453635):

Заяву про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу в ЄДР;

Документ про сплату адміністративного збору;

Акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Твердження відповідача про те, що державному реєстратору подано копію акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «МІРА-ТЦ» також жодним чином не підтверджені.

Стосовно твердження відповідача про те, що державному реєстратору не подано документа про сплату адміністративного збору суд відзначає, що подана квитанція № 0004498 від 03.04.2021 є належним доказом сплати адміністративного збору, оскільки

кошти сплачено на за реквізитами, які ГУ ДКСУ визначено для сплати адміністративного збору, а саме: Отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/22010300, рахунок UA448999980314010501000015744.

сплачено 3.700,00 грн - розмір, який встановлено Постановою № 1133.

Додатково відповідачем у спірному наказі зазначено про встановлення, що реєстраційною дією державним реєстратором було змінено склад учасників та відомості про кінцевого бенефіціарного власника, проте документи подані особою, яка не має право на це повноважень, у зв`язку з цим державний реєстратор мав відмовити у реєстрації на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Суд з цього приводу вважає зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що під час реєстраційної дії № 1005561070006054536 державний реєстратор Фролова Р.В. не вносила змін до відомостей про кінцевого бенефіціара ТОВ «МІРА-ТЦ». Такі зміни внесено, відповідно до реєстраційної дії від 07.04.2021 № 1005561070007054536, вчиненої державним реєстратором Чернегою О.В. Авангардівської селищної ради Овідіопоьського району Одеської області.

Таким чином, позивач не зверталась для внесення змін, а державний реєстратор Фролова Р.В. не вносила зміни до відомостей про кінцевого бенефіціара ТОВ «МІРА-ТЦ» під час реєстраційної дії 04.04.2021 № 1005561070006054536.

З огляду на викладене, реєстраційна дія про зміну складу учасників проведена із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а державний реєстратор Фролова Р.В. мала правові підстави для проведення реєстраційної дії № 1005561070006054536 (ТОВ «МІРА-ТЦ).

Щодо реєстраційної дії № 1005571070025001135 ПМП «ІНАВТОСТРАХ».

Відповідач у спірному наказі зазначає, що державний реєстратор мав зупинити розгляд документів, поданих для проведення реєстраційної дії у зв`язку з поданням не повного пакету документів, а саме не надано Статут підприємства у новій редакції.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

Частиною 2 статті 113 Господарського кодексу України визначено, що порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відсутні будь-які спеціальні норми, які регулюють зміст установчих документів приватного підприємства. Таким чином, підлягають застосуванню загальні норми, що застосовуються до усіх юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи, що відсутні вимоги про зазначення засновників (учасників) приватного підприємства в Статуті, то і при зміні учасників, вносити зміни до Статуту ПМП «ІНАВТОСТРАХ» не потрібно.

Таким чином, оскільки зміни до Статуту ПМП «ІНАВТОСТРАХ» не вносились, його подання державному реєстратору не є обов`язковим.

Додатково відповідачем у спірному наказі зазначено про встановлення, що документи подано особою, яка набула частку, тоді як вони мали бути подані уповноваженим представником приватного підприємства, тому державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації з підстав, що визначені п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Суд не погоджується з даними висновками, оскільки

Стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» містить визначення термінів, що вживаються у цьому Законі.

Так, пункт 8 даної статті визначає поняття «заявник» в наступному значенні - це особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

При цьому пункт 8 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» не містить визначення про те, хто є заявником для вчинення реєстраційної дії про зміну складу учасника приватного підприємства.

Відтак, відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), тобто положення п. 8 ч. 1 ст. 1 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Таким чином, враховуючи що заяву про державну реєстрацію подано позивачем судом не вбачається порушення державним реєстратором Фроловою Р.В. вимог п. 8 ч. 1 ст. 1 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

З огляду на викладене, реєстраційна дія № 1005571070025001135 про зміну складу учасників ПМП «ІНАВТОСТРАХ» проведена із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а отже підстави для відмови в задоволенні державної реєстрації відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 28 цього Закону відсутні.

Щодо не колегіального розгляду скарги № 5/6/1-129 та розгляду скарги № 5/6/1-129 Мін`юстом без повідомлення заінтересованих осіб.

Згідно з абз. 1 п. 8 Порядку № 1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Пунктом 10 Порядку № 1128 визначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

У відповідності п. 11 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

З огляду на те, що судом встановлено про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги № 5/6/1-129 вона, в силу наведеної норми, не могла розглядатись Міністерством юстиції України колегіально, і оскільки повідомлення заінтересованих осіб вчиняється саме у разі колегіального розгляду скарги, тому посилання позивача в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача відносно порушення відповідачем процедури розгляду скарги Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України № 5/6/1-129 від 17.12.2021.

З огляду на встановлені вище обставини, судом враховано правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ № 4574/5 від 21.12.2021 «Про задоволення скарги» прийнятий Міністерством юстиції України з порушенням ч.ч. 3, 5 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та пунктів 5, 6 Порядку № 1128.

За таких обставин вимоги позивача про скасування наказу Міністерства юстиції України № 4574/5 від 21.12.2021 «Про задоволення скарги» в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій: № 1005561070031014354 від 04.04.2021; № 1005561070006054536 від 04.04.2021; № 1005571070025001135 від 04.04.2021, проведених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. є обґрунтованими.

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява № 63566/00) «Проніна проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4574/5 від 21.12.2021 «Про задоволення скарги», в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій:

- № 1005561070031014354 від 04.04.2021 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Туризму» (ідентифікаційний код юридичної особи 32574968);

- № 1005561070006054536 від 04.04.2021 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра-ТЦ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39611576);

- № 1005571070025001135 від 04.04.2021 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Приватного малого підприємства «Інавтострах» (ідентифікаційний код юридичної особи 21017341).

3. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 01.12.2022.

Суддя В.В.Сівакова