Ухвала

від 01.12.2022 по справі 367/2193/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2193/22

Провадження №1-кп/367/571/2022

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.05.2022 року за № 12022111040000334, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд,-

в с т а н о в и в:

13.07.2022 до Ірпінського міського суду Київської області, в порядку ст. 293 КПК України від прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні прокурором Київськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Центральногорегіону ОСОБА_3 заявленоклопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно клопотання, Київською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону здійснюється підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12022111040000334 від 16.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 військовозобов`язаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призвано на військову службу за мобілізацією під час особливого періоду та 13.03.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 19 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення.

Разом з цим, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 військовозобов`язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призвано на військову службу за мобілізацією під час особливого періоду та 26.02.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_6 , відповідно до положень Конституції України, Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та вимоги військових статутів, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , вчинили злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.

Так, 16.05.2022, приблизно о 16 год 00 хв, ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_6 та маючи єдиний умисел, об`єднавши свої зусилля у взаємообумовлену спільну діяльність, спрямовану на досягнення загального, бажаного для всіх співучасників результату злочину заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, приїхали на автомобілі марки «LEXUS LХ 470», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , до ділянки дороги за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, поблизу будинків № 1 4, на узбіччі якої знаходилися пошкоджені автомобілі, в тому числі, і автомобіль «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 .

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння транспортним засобом, перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , скориставшись відсутністю власника автомобіля «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ «ІНДУКО-УКРАЇНА», за допомогою буксировочного тросу, причепили вищевказаний автомобіль до автомобіля марки «LEXUS LХ 470», д.н.з. НОМЕР_2 .

Після чого, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння автомобілем «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , всупереч волі власника вказаного автомобіля, за допомогою заздалегідь виготовленого дубліката ключа, проник в середину автомобіля «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 , сів за кермо та без запуску двигуна, шляхом буксирування його у заздалегідь обумовлене місце автомобілем марки «LEXUS LХ 470», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , разом з останнім незаконно заволодів автомобілем «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 , вартість якого становить 201974 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 41, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 16.05.2022, приблизно о 16 год 00 хв, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, всупереч волі власника автомобіля «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ «ІНДУКО-УКРАЇНА», незаконно заволодів вказаним автомобілем, який знаходився на узбіччі ділянки дороги за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, поблизу будинків № 1 4, вартість якого становить 201 974 грн., шляхом проникнення ОСОБА_4 в середину автомобіля «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_3 , та без запуску двигуна, відбуксирувавши його у заздалегідь обумовлене місце автомобілем марки «LEXUS LХ 470», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , у зв`язку з чим, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

16.05.2022 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

18.05.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Постановою керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області від 19.05.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 14.06.2022, включно.

13.06.2022 слідчим суддею Ірпінського міського суду Київської області щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, строком до 18.07.2022, включно та покладено наступні обов`язки: не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у період часу з 23:00 до 06:00 год. наступної доби; з`являтися до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу;не спілкуватися з іншим підозрюваним та свідками без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду.

08.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

18.07.2022 суддя Ірпінського міського суду Київської області відмовив у задоволенні клопотання прокурора щодо обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 та обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 15.09.2022.

У клопотанні зазначено, що на даний час встановлено, що у кримінальному провадженні № 12022100020002075 від 21.07.2022 слідчим Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами, що мало місце 21.07.2022.

Зазначається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, що свідчить про недієвість даного запобіжного заходу та про його свідоме ігнорування обвинуваченим ОСОБА_4 .

Крім того, встановлено, що у кримінальному провадженні № 12022105100001222 від 09.07.2022 підрозділом дізнання Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва 07.09.2022 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до суду за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за фактом нанесення 08.07.2022 побоїв іншій людині, тобто у період дії відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що свідчить про неефективність даного запобіжного заходу.

Крім того, той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нові злочини як під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, так і під час дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання свідчить про їх недієвість та неможливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Також у клопотанні зазначено, що інші ризики, які існували при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати і на даний час, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, на даний час прокурором встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 під час досудового розслідування надано слідчому, а під час продовження йому запобіжного заходу - суду, службову характеристику відносно нього, видану т.в.о. командира 4 роти 204 БТрО старшим лейтенантом ОСОБА_8 , де зазначено, що ОСОБА_4 у лютому-березні 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях. Бойові дії вів ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання.

Разом з тим, на запит прокурора до військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу ОСОБА_4 , отримано відповідь, що останній з 13.03.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини. Перебуваючи у складі військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 безпосередню участь у бойових діях не приймав.

Крім того, з метою з`ясування розбіжностей наявних у вказаних документах, прокурором було ініційовано перед ІНФОРМАЦІЯ_3 (по АДРЕСА_2 ) проведення перевірки даного факту, на що отримано відповідь, що при перевірці облікових та розпорядчих документів військової частини НОМЕР_1 щодо участі особового складу у виконанні бойових завдань, що містили поіменний список військовослужбовців, солдата ОСОБА_4 як такого, що брав участь у бойових діях не виявлено. В свою чергу, т.в.о. командира НОМЕР_4 роти військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_8 відомості у наданій ним службовій характеристиці на солдата ОСОБА_4 щодо його участі в бойових діях пояснює тим, що у його підпорядкуванні на той час перебувало більше 800 осіб, всіх особисто він не знав та коли йому принесли товариші солдата ОСОБА_4 на підпис дану службову характеристику, він помилково його прийняв за іншу особу та підписав, що привело до викривлення реальних відомостей.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 свідомо надав органу досудового розслідування та суду службову характеристику відносно себе, де міститься завідомо недостовірна інформація, з метою створення для себе позитивної репутації.

В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник просили в задоволенні клопотання відмовити та не застосовувати до обвинувачених жодного із запобіжних заходів.

Заслухавши думку учасників процесу та подані прокурором клопотання, суд вважає, що заявлені клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.05.2022 року за № 12022111040000334.

13.06.2022 слідчим суддею Ірпінського міського суду Київської області щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, строком до 18.07.2022, включно та покладено наступні обов`язки: не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у період часу з 23:00 до 06:00 год. наступної доби; з`являтися до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу; не спілкуватися з іншим підозрюваним та свідками без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду.

08.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

18.07.2022 суддя Ірпінського міського суду Київської області відмовив у задоволенні клопотання прокурора щодо обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 та обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 15.09.2022.

У відповідності до положень ч.4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого..

Згідно приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, - незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Так, відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд відзначає, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі, тяжкість злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК Ураїни, який відповідно дост.12 КК Українивідноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , раніше не судимого, їх процесуальну поведінку, та вважає доцільним в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки, такий захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та встановити обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України .

Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не було здобуто доказів, що є беззаперечними підставами для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 179, 314,331 КПК України, суд,- суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.05.2022 року за № 12022111040000334, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках кримінального провадження за № 12022111040000334 від 16.05.2022, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 29.01.2023 включно.

Покласти наобвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Повний текст ухвали буде складено 01.12.2022 о 09.00 год.

Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду на протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1