Постанова

від 30.11.2022 по справі 420/6003/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6003/20Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

при секретарі Цехмейстренко Ю.В.,

за участі представників апелянта Федоришиної І.В., Чумак О.А.

представника позивача Середи В.Ю.,

представника 3-ї особи Максим`яка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» до Одеської митниці Держмитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національне антикорупційне бюро України, Одеська митниця, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТК УКРПРОМТОРГ звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби в якому. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.07.2020 року (т.1 а.с.54-69), просить визнати протиправним та скасувати наказ від 11.06.2020 року №177 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень від 16.07.2020 року № 00000975000 та № 00000985000.

В обґрунтування позову зазначалось, що документальна невиїзна перевірка щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи була проведена безпідставно. Із повідомлення про її проведення неможливо встановити, які саме факти свідчать про можливе порушення платником податків законодавства з питань митної справи, у зв`язку з чим позивач був позбавлений об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та документально підтвердити їх.

Позивач зазначає, що правильність визначення митної вартості товарів, оформлених з митними деклараціями, які є предметом спірної перевірки, за першим методом за ціною договору, був перевірений національними судами, що не потребує доказування при розгляді цієї справи.

Також, позивачем зазначено, що призначення перевірки спірним наказом №177 є незаконним у зв`язку з встановленням мораторію на проведення документальних перевірок на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 з 18.03.2020 р.

Крім того, позивач вважає, що вказана у листах НАБУ інформація з матеріалів досудового розслідування визнана контролюючим органом доказами, які покладені в обґрунтування висновків, викладених в Акті перевірки, за результатами якого позивачу донараховані грошові зобов`язання, визначені в спірних податкових повідомленнях-рішеннях, однак на думку позивача, контролюючим органом не враховано, що матеріали досудового розслідування не можуть вважатися належними та допустимими доказами до прийняття судом остаточного рішення по суті кримінальної справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року, ухваленого у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м. Одесі позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року № 00000975000 та № 00000985000.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Одеська митниця надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд не врахував ту обставину, що позивач не скористався своїм правом, наданим йому ст. 350 Митного кодексу України, та під час проведення перевірки не надав будь-яких документів на підтвердження заявленої митної вартості, не скористався своїм правом на продовження строку подання документів, строку проведення перевірки.

Одеська митниця в апеляційній скарзі також звертає увагу, що документальна перевірка проводилась, зокрема, на підставі листів НАБУ від 15.06.2020 № 0434-232/21042 та від 17.06.2020 № 0434-232/21388 з додатками на 62 та 28 аркушах відповідно, право на розголошення яких було відсутнє у митниці поза межами проведення контрольно-перевірочних заходів, тому при підготовці відзиву на позов Одеська митниця Держмитслужби не надала такі докази до суду.

Апелянт зазначає. що у відповідності до положень ч. 2 ст. 53, ч.ч. 5, 6 ст. 52 Митного кодексу України у зв`язку з тим, що покупець та продавець пов`язані між собою, ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» було зобов`язано до митного оформлення подати декларацію митної вартості, в якій зазначити таку інформацію та вказати чи вплинула взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару. А відповідно до ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України декларант має показати, що вартість операції між пов`язаними особами береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо така вартість є близькою до вартості операцій при продажу непов`язаними особами ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну або близькою до митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно ст.ст. 62, 63 цього Кодексу.

Також, в апеляційній скарзі Одеська митниця не погоджується з висновком суду першої інстанції, що з даними інформаційної бази АСМО «Інспектор» має бути надана оцінка разом з іншими доказами у справі, які в сукупності мають свідчити про заниження митної вартості.

Відповідачем Одеською митницею Держмитслужби надано до суду додаткові пояснення у справі, в якому зазначається, що висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, Одеською митницею Держмитслужбою було правильно визначено базу оподаткування, своєчасно, достовірно, повно нараховано податкові повідомленнярішення, а тому у суду були відсутні підстави для їх скасування.

Позивачем до суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» просить рішення суду залишити без змін. Також, позивач зазначає, що документи, що слугували підставою для висновків митного органу, стали відомі позивачу лише після 18.07.2022 року, коли ним було отримано копію клопотання від Національного антикорупційного бюро України про долучення доказів разом з матеріалами кримінального провадження.

Позивач звертає увагу, що матеріали перевірки, а також додатково надані в ході судового розгляду справи документи не підтверджують висновків митниці про наявність опосередкованого контролю третьої особи над покупцем та продавцем товарів, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Позивач погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з законодавчих норм випливає можливість використання митним органом під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товарів матеріалів, одержаних від правоохоронних органів, проте зазначене не виключає обов`язку контролюючого органу належним чином обгрунтовувати своє рішення та перевіряти отримані відомості, однак посадові особи митниці при проведенні перевірки самостійно не вчинили жодних дій щодо встановлення факту опосередкованого контролю третьою особою над ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», не здійснили аналізу первинних документів та перевірку відомостей, наданих НАБУ, що свідчить про необгрунтованість відповідних висновків митного органу в акті перевірки.

Позивач вважає, що оскільки факт пов`язаності осіб відсутній, а отже й відсутній і вплив на ціну товару, то декларант не був зобов`язаний подавати декларацію митної вартості та не повинен був доводити відсутність такого впливу під час митного оформлення товарів.

Крім того, щодо розрахунку грошових зобов`язань, здійснених митним органом в ході перевірки, позивач зазначав що з акту перевірки неможливо встановити правильність та обґрунтованість обрання посадовими особами митних декларацій інших суб`єктів господарювання в якості джерел для коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем. Порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо в акті перевірки не наведені, в ході судового розгляду справи також не надані.

Також до суду надійшли письмові пояснення від Національного антикорупційного бюро України.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань TOB ТК УКРПРОМТОРГ зареєстроване 10.11.2015 року за №1 103 102 0000 038942 (а.с. 43-44, т. 1).

Основним видом економічної діяльності TOB ТК УКРПРОМТОРГ є: Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Також судом встановлено, що 11.06.2020 року Одеська митниця Держмитслужби на підставі пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, прийняла наказ №177 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за період з 18.03.2017 по 17.10.2017, тривалістю 3 робочі дні з 15.06.2020 (а.с. 72, т. 1).

12.06.2020 року Одеська митниця Держмитслужби направила на адресу позивача повідомлення від 11.06.2020 року №7.10-19/13 про проведення перевірки, а також запропонувала надати відповідно до пункту 2 статті 353 Митного кодексу України документи, пояснення, інформацію, яка стосується предмету перевірки (а.с. 73-76, т. 1).

ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ у відповідь надіслало листа від 16.06.2020 №16/06/20-1, в якому зазначило, що затребувані документи, які стосуються предмету перевірки, інші документи, необхідні для митного контролю, були подані під час митного оформлення товарів в електронному вигляді та наявні в інформаційних ресурсах митних органів. Також позивач зазначив у листі, що митне оформлення за період з 18.03.2017 по 17.10.2017 було предметом розгляду в судовій справі №826/3019/18, рішення по якій прийнято 16.10.2018 та набрало законної сили (а.с. 77-79, т. 1).

Одеська митниця Держмитслужби в період з 15.06.2020 по 17.06.2020 провела документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 18.03.2017 по 17.10.2017, за результатами якої склала акт перевірки №18/7.10-19-10/40114707 від 02.07.2020 (а.с. 213-228 т. 1).

Згідно акту від 02.07.2020 року, перевіркою встановлені такі порушення, допущені позивачем:

- пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 4 частини 18 статті 58, частини 1 статті 260, частини 1 статті 261 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 3253490,28 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 9806348,41 грн;

- частини 1 статті 260, частини 1 статті 261 Митного кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 933620,34 грн;

- частини 1 статті 260, частини 1 статті 261 Митного кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов`язання по сплаті по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 141689,01 грн.

Висновки про порушення Товариством вимог Митного кодексу України та Податкового кодексу України зроблені за наслідками дослідження використаних під час перевірки матеріалів, зазначених у п.2.5 акту перевірки, а саме:

- копії митних декларації та документи, які були підставою для митного оформлення товарів, за період з 18.03.2017 по 17.10.2017 (в електронному вигляді);

- лист від 07.05.2020 №10967/4-02-06 Державної митної служби України, яким надано лист від 04.02.2020 №043-232/4610 Національного антикорупційного бюро України про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень. Передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст. 212, ч.2 ст.364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низькою суб`єктів ЗЕД, у тому числі ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ»;

- лист ДФС України від 14.01.2019 №1101/7/99-99-14-04-02-17, яким надіслано інформацію та документи, надану НАБУ до ГУ ДФС в Одеській області, а саме: матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017, №52018000000000679 від 09.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низькою суб`єктів ЗЕД, у тому числі ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», отриману листами НАБУ від 09.08.2018 №0434-186/30721, від 02.04.2019 №0434-186/10974, від 15.04.2019 №0434- 186/12726;

- листи НАБУ від 15.06.2020 №0434-232/210042, від 17.06.2020 №0434-232/21388, якими надіслано інформацію, стосовно компанії «INFORT TRADE LTD» (UAE) та надано дозвіл на розголошення інформації, яку вони містять під час проведення контрольно-перевірочних заходів;

- лист Київської митниці Держмитслужби від 17.06.2020 №7.8-1/15/7/12090 щодо надання інформації стосовно питань перевірки.

За змістом акта перевірки, ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» за період з 18.03.2017 по 17.10.2017 здійснювало митне оформлення товарів у митному режимі імпорт за 97 митними деклараціями (ІМ40ДТ - 1, ІМ40ТН - 96 МД) у зоні діяльності Київської міської митниці ДФС. Країна походження товарів Китай, Корея, Туреччина, Тайвань. Доставка зазначених вантажів на митну територію України здійснювалась на умовах поставки CIF. Перелік митних декларацій зазначено у додатку № 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною.

ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» ввезено товари за 15 товарними підкатегоріями згідно УКТ ЗЕД (тканина, полотно, трикотажне полотно, сітчасті полотна та інше).

Ввезення товарів було здійснено за контрактом від 26.07.2017 №2607/17, укладеним між ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» - Покупець, з одного боку, та компанією «INFORT TRADE LTD» (Office No.515 517 A-1 Builiding Ajman Free zone, UAE) Продавець, з іншого боку. Відповідно до умов контракту, загальна сума договору становить 1000000,00 USD. Термін дії договору становить три роки с моменту підписання чинного контракту.

Відправниками товару по контракту були інші компанії Китай, Корея, Туреччина, Тайвань, інформація про які наведена у додатку № 1 до акту перевірки від 02.07.2020 №18/7.10-19-10/40114707.

ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» здійснено 96 митних оформлень товарів за тимчасовими митними деклараціями, відповідно до частини першої статті 260 МК України. З метою встановлення визначальних характеристик для класифікації товарів за вищевказаними тимчасовими митними деклараціями, під час митного оформлення проведено відбір зразків товару «тканина…» та направлено їх на дослідження до територіальних підрозділів Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» до Київської міської митниці ДФС подано додаткові митні декларації. Перевіркою встановлено, що посадовими особами Київської міської митниці ДФС рішення про визначення коду товару не приймались, а ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» самостійно було заявлено код товару згідно з УКТ ЗЕД з врахуванням результатів проведених досліджень та висновків територіальних підрозділів Департаменту податкових та митних експертиз ДФС стосовно встановлення характеристик товарів, які є визначальними для їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

За поданими додатковими деклараціями, посадовими особами Київської міської митниці ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості по переважній більшості товарів, у зв`язку з чим, митницею було відмовлено ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» у митному оформленні додаткових декларації.

Як зазначено в акті перевірки, рішення Київської міської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості оскаржено ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» у судовому порядку. Рішенням суду скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості.

Дійсно, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.10.2018 року у справі № 826/3019/18 позов ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.124-144 т.1).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі (а.с.147-149 т.1).

Також в акті перевірки від 02.07.2020 року вказано, що з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» перевірено 97 МД, за якими товариством здійснено ввезення товарів. Країна походження товарів Китай, Корея, Туреччина, Тайвань. Доставка зазначених вантажів на митну територію України здійснювалась на умовах поставки CIF. Ввезення товарів було здійснено за контрактом від 26.07.2017 №2607/17, укладеним з компанією «INFORT TRADE LTD» (UAE).

Відправниками товару по контракту були інші компанії Китай, Корея, Туреччина, Тайвань, інформація про які наведена у додатку № 1 до акту перевірки.

У митних деклараціях, з врахуванням судових рішень по справі №826/3019/18, митна вартість товарів заявлена ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Стосовно товарів, ввезених на митну територію України ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», які підлягають перевірці, Одеською митницею отримані:

- лист від 07.05.2020 №10967/4-02-06 Державної митної служби України, яким надано лист від 04.02.2020 №043-232/4610Національного антикорупційного бюро України про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низькою суб`єктів ЗЕД, у тому числі ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ»;

- листи НАБУ від 15.06.2020 №0434-232/210042, від 17.06.2020 №0434-232/21388, якими надіслано інформацію, стосовно компанії «INFORT TRADE LTD» (UAE), та надано дозвіл на її розголошення під час проведення контрольно-перевірочних заходів;

- листи НАБУ від 06.08.2018 №0434-186/30721, від 02.04.2019 №0434-186/10974, від 15.04.2019 №0434-186/12726, від 04.02.2020 №043-232/4610, які передані до Одеської митниці Держмитслужби листом ГУ ДФС в Одеській області від 11.12.2019 №25260/9/15-32-14-10-03.

В акті перевірки зазначено, що вищевказаними листами НАБУ повідомлено про отримання в рамках розпочатих кримінальних проваджень документально підтвердженої інформації, яка доводить, що ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (покупець) є пов`язаною особою з компанією - продавцем INFORT TRADE LTD» (UAE), так як вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою.

Листом від 04.02.2020 №043-232/4610 (а.с. 103-109, т. 2) НАБУ повідомлено про наступне:

- під час проведення 17-18.08.2017 обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, вилучено печатки компанії «INFORT TRADE LTD», а також документи, що відображають фінансово-господарську діяльність ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ»;

- станом на 17-18.08.2017 власником будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, було ТОВ «Укроргенергобуд», одним із кінцевих бенефіціарних власників якого в той період часу був ОСОБА_1 , що в сукупності з іншими матеріалами досудового розслідування, вказує на його контроль над покупцем і продавцем товарів;

- під час вказаного обшуку вилучено ноутбук, який містить контракти між ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» та компанією «INFORT TRADE LTD».

Також, до Одеської митниці Держмитслужби направлено лист НАБУ від 15.06.2020 №0434-232/210042 (а.с. 118, т. 2), яким надано копії окремих матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017. За наданими матеріалами досудового розслідування документально підтверджено, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником компанії «INFORT TRADE LTD».

Документами, які доводять зазначене, на думку позивача, є:

- Memorandum Articles of Association for an Offshore Company (Меморандум та статті асоціацій офшорної компанії. Вільна зона Аджман) від 23.10.2016;

- Mandate for Opening Operating an Account (Мандат для відкриття та роботи рахунків) банку Emirates NBD Bank від 06.12.2016.

Згідно «Меморандуму та статті асоціацій офшорної компанії від 23.10.2016» раду директорів «INFORT TRADE LTD» очолює ОСОБА_2 - громадянин України паспорт № НОМЕР_1 , який володіє 100% акцій підприємства.

Відповідно до Мандату для відкриття та роботи рахунків від 06.12.2016, компанія «INFORT TRADE LTD» погоджуються та уповноважують Emirates NBD Bank здійснювати виставлення рахунків на ім`я клієнта відповідно до форми відкриття рахунків, які мають бути відкриті в Банку від імені Клієнту.

Банк відкриття рахунку (Emirates NBD Bank) для клієнта, «INFORT TRADE LTD» уповноважує підписувати Форму відкриття звітності та всі відповідні документи ОСОБА_3 , як власника « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також, листом від 04.02.2020 №043-232/4610 НАБУ повідомлено, що у процесі досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 контролювалась, у тому числі опосередковано, діяльність ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», яке здійснювало імпорт товарів на виконання контрактів з компанією «INFORT TRADE LTD».

У листі НАБУ від 04.02.2020 №043-232/4610 також зазначено, що у процесі досудового розслідування встановлені факти, які свідчать про таке:

- ціна договору (контракту) щодо товарів, які імпортувались, визначена на власний розсуд особою, яка контролювала покупця та продавця товарів, виключно для самостійного встановлення нею розміру митних платежів з метою їх зменшення;

- митна вартість товарів, які ввозились на митну територію України, визначалась на підставі удаваних договорів (контрактів) між пов`язаними особами;

- наявні відносини між покупцем і продавцем товарів, тобто контроль над ними третьою особою, впливали на ціну товарів з метою її зменшення, чим забезпечувалось зниження розмірів митних платежів, які підлягали б сплаті до Державного бюджету.

Листами від 15.06.2020 №0434-232/210042, від 17.06.2020 №0434-232/21388 НАБУ додані документи, які стосуються зазначених вище обставин та фактів, та надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування (а.с. 118-119, т. 2).

З огляду на отриману від НАБУ документально підтверджену інформацію щодо пов`язаності покупця та продавця, перевіркою встановлено:

- відсутність пов`язаності між «INFORT TRADE LTD» (продавець) та ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (покупець) в розумінні пунктів a, b, c, d, g, h частини четвертої статті 15 Угоди;

- наявність пов`язаності між «INFORT TRADE LTD» (продавець) та ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (покупець) в розумінні пунктів e, f частини четвертої статті 15 Угоди (наявність безпосереднього чи опосередкованого контролю з боку третьої особи).

Оскільки ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» та компанія INFORT TRADE LTD є взаємопов`язаними особами для цілей Митного кодексу (в розумінні пунктів e, f частини четвертої статті 15 Угоди), вартість операції могла бути використана як основа для визначення митної вартості оцінюваних товарів за основним методом, якщо б декларантом, відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МКУ, під час митного оформлення товару було б доведено, що взаємозалежність покупця та продавця не вплинула на ціну товарів, зазначених у додатку 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною.

В акті перевірки від 02.07.2020 року зазначено, що при митному оформленні товарів, зазначених у додатку № 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною, ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» було порушено вимоги частини вісімнадцятої статті 58 МКУ та визначено митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (основним методом) без врахування вимог Митного кодексу України.

З метою організації та проведення документальної перевірки до Київської митниці Держмитслужби направлені листи від 12.06.2020 №7.10-1/19/7/9357, від 17.06.2020р. №7.10-1/19/7/9567 про надання інформації, необхідної для визначення митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», за другорядним методом. Відповідь отримана листом від 17.06.2020 №7.8-1/15/7/12090, якою повідомлено про відсутність у АСМО «Інспектор» відомостей про митну вартість ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, а саме про вартість операцій з такими товарами, які б відповідали усім критеріям, визначеним статтями 59-61 МКУ.

За результатом співставлення даних стосовно митних вартостей товарів, заявлених при митному оформленні, наведених у додатку 1 до акту перевірки, з ціновою інформацією щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, наявних у АСМО «Інспектор», перевіркою підтверджено митну вартість 131 товару, імпортованого на митну територію України ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», у зв`язку тим, що заявлена митна вартість відповідає наявній ціновій інформації, або у зв`язку з відсутністю іншої цінової інформації.

В акті зазначено, що стосовно 216 товарів, імпортованих на митну територію України ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», заявлена при митному оформленні митна вартість є меншою, ніж цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, яка наявна у АСМО «Інспектор», у зв`язку з чим, перевіркою прийняте рішення про її коригування.

Перевіркою прийняте рішення про необхідність коригування митної вартості товарів, зазначених у додатку 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною, окрім товарів, ввезених ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» за МД від 02.09.2017 №UA100110/2017/103599, UA100110/2017/103605, від 17.10.2017 №UA100110/2017/109014.

Листом ГУ ДФС в Одеській області від 11.12.2019 №25260/9/15-32-14-10-03 до Одеської митниці Держмитслужби передана інформація про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40114707) вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за зазначеними МД (акт перевірки від 08.07.2019 р. №1316/15-32-14-10- 11/40114707). Перевіркою встановлено факт недостовірного декларування ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» митної вартості товарів за МД від 02.09.2017р. №UA100110/2017/103599, UA100110/2017/103605, від 17.10.2017 №UA100110/2017/109014, що призвело до її заниження.

Перевіркою визначено митну вартість товарів, ввезених ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» за цими митними деклараціямии, на підставі вартості товарів у країні експорту за документами, які надійшли від митних органів Туреччини, що відповідає нормам Митного та Податкового кодексів та загальноприйнятим міжнародним нормам, які базуються на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

На підставі висновків акту перевірки від 02.07.2020 року №18/7.10-19-10/40114707 Одеська митниця Держмитслужби 16.07.2020 року прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №00000985000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в розмірі 12257935,51 грн., з яких податкове зобов`язання 9806348,61 грн., штрафні (фінансові) санкції 2451587,10 грн. (а.с. 229 зворотній бік, т. 1);

- №00000975000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, в розмірі 4066862,85 грн., з яких податкове зобов`язання 3253490,28 грн., штрафні (фінансові) санкції 813372,57 грн. (а.с. 230, т. 1).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка була проведена відповідачем на законних підстав, а тому дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині оскарження наказу від 11.06.2020 року №177 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ».

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень рішень, які є предметом спору у цій справи, в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з апеляційної скарги та з акту перевірки, митний орган дійшов висновку про наявність пов`язаності між «INFORT TRADE LTD» (продавець) та ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (покупець) в розумінні пунктів «e», «f» ч.4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (наявність прямого чи опосередкованого контролю з боку В. Альперіна), що стало підставою для висновку про збільшення позивачеві суми грошових зобов`язань з ПДВ на ввезенні на митну територію України товарів.

В свою чергу, відповідно до п.3 ч.5 ст.52 Митного кодексу України декларація митної вартості подається у разі, якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012р. (далі за текстом Правила) в графах « 9(а)», « 9(б)» декларант зазначає інформацію, коли особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, наведених у статті 58 Митного кодексу України, зокрема: чи пов`язані між собою Покупець та Продавець, чи вплинула взаємозалежність Продавця та Покупця на ціну товару.

Відповідно до приписів ч.ч.12-14 ст.58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до ч.ч.16-18 статті 58 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

За змістом положень частин 4, 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо, зокрема:

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою.

Наведені вимоги митного законодавства встановлюють обов`язок контролюючого органу належним чином обґрунтувати висновки акту щодо пов`язаності осіб у контексті впливу на заявлену митну вартість з посиланням на належні докази, які підтверджують заниження податкових зобов`язань.

Між тим суд вважає, що висновки акту перевірки є передчасними та безпідставними, з огляду на такі обставини.

Наведеною вище статтею 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Частинами 4-5 статті 334 Митного кодексу України визначено, що правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства, на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або засвідчені копії, інформацію (у т.ч. в електронній формі), що стосується переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Згідно п.2 ч.2 ст.19-2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, орган державного фінансового контролю в Україні, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов`язані за зверненням Національного бюро проводити в межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.

Таким чином, з огляду на наведені вище норм законодавства випливає можливість використання митним органом під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товарів матеріалів, одержаних від правоохоронних органів, проте не виключає обов`язку контролюючого органу належним чином обґрунтовувати своє рішення та перевіряти отримані відомості.

Як вбачається з Акту перевірки та встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем при встановлені факту контролю ОСОБА_1 над «INFORT TRADE LTD» були проаналізовані надані НАБУ первинні документи вказаної компанії: Меморандум та статті асоціацій офшорної компанії від 23.10.2016року; Мандат для відкриття та роботи рахунків банку Emirates NBD Bank від 06.12.2016 року.

З вказаних документів відповідачем зроблено висновок, що згідно з Меморандумом раду директорів «INFORT TRADE LTD» очолює ОСОБА_2 , який володіє 100% акцій підприємства.

Відповідно до Мандату для відкриття та роботи рахунків, компанія «INFORT TRADE LTD» погоджується та уповноважує Emirates NBD Bank здійснювати виставлення рахунків на ім`я клієнта згідно з формою відкриття рахунків, які мають бути відкриті в Банку від імені Клієнта. Банк відкриття рахунку уповноважує клієнта «INFORT TRADE LTD» підписувати форму відкриття звітності та всі відповідні документи ОСОБА_3 , як власника компанії.

Тобто відповідачем було проведено аналіз наданої НАБУ документації та з урахуванням встановлених обставин зроблено висновок щодо контролю ОСОБА_1 над «INFORT TRADE LTD».

Як вбачається з акту перевірки, митний орган, стверджуючи про опосередкований контроль ОСОБА_1 над ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ, посилався на лист НАБУ від 04.02.2020 року №043-232/4610.

У вказаному листі зазначено, що внаслідок проведення огляду вилученої документації, що відображає фінансово-господарську діяльність позивача, дослідження руху коштів між підприємством-імпортером та здійснення оплати за імпортовані товари, наявність одних і тих самих осіб, які організовували діяльність підприємства імпортера, печатки іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів є ідентичними до вилучених під час обшуку, та інші встановлені обставини, які у своїй сукупності доводять контроль ОСОБА_4 над діяльністю ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ. Контроль над покупцем і продавцем третьою особою впливали на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розміру митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні спорів у справах адміністративної юрисдикції необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. При цьому у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Проте у разі посилання контролюючим органом на докази, які свідчать, що декларант вчинив дії, які спрямовані на зменшення митних платежів, або надав інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак посадові особи митниці при проведенні перевірки самостійно не вчинили жодних дій щодо встановлення факту опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ, не здійснили аналізу первинних документів та перевірку відомостей, наданих НАБУ, що свідчить про необґрунтованість відповідних висновків митного органу в акті перевірки.

Суд вважає за необхідне наголосити, що документи досудового розслідування, дозвіл на розголошення яких був наданий НАБУ митному органу на час проведення перевірки, не містять документації, що відображає фінансово-господарську діяльність позивача, дослідження руху коштів між підприємством-імпортером та позивачем, здійснення оплати за імпортовані товари, що спростовує висновок відповідача в акті перевірки про документальне підтвердження висновків НАБУ.

Також матеріали перевірки не містять доказів на підтвердження організації діяльності ТОВ ТК УКРПРОМТОРГ підконтрольними ОСОБА_1 особами.

Відповідні обставини покладені в основу кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 , однак їх обґрунтованість має бути перевірена судом у відповідній кримінальній справі за наслідком розгляду усіх матеріалів кримінального провадження у сукупності та встановлена вироком у кримінальній справі, який набув законної сили.

Стосовно доводів Одеської митниці, з посиланням на акт перевірки та лист НАБУ від 04.02.2020 р. про те, що в приміщенні, співвласником якого був ОСОБА_5 складали контракти та інші господарські документи, подавали ці документи разом з митними деклараціями на митницю для митного оформлення товарів, зазначається про ідентичність вилучених печаток іноземної компанії з печатками на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів, про наявність у вилученому ноутбуці контрактів позивача з його контрагентами, запис в блокноті (знайденому у приміщенні співвласника бізнес-центру, що є бенефіціарним власником компанії-нерезидента), що містить рукописну скорочену назву позивача та прізвище його директора та інше, слід зазначити наступне.

Як вже було зазначено вище, за змістом положень частин 4, 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо, зокрема е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою.

Саме за наведеними пунктами Угоди, Одеська митниця вважає, що Компанія INFORT TRADE LTD, опосередковано контролює ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ».

Для цілей цієї Угоди одна особа вважатиметься такою, що контролює іншу, якщо перша юридично або практично може застосовувати обмеження до останньої або керувати нею (примітка до підпункту «e» пункту 4 статті 15 Угоди).

Проаналізувавши наведені докази, колегія суддів вважає, що їх недостатньо, щоб дійти висновку, що компанія INFORT TRADE LTD, бенеціфіарним власником якої є ОСОБА_1 , та ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» є пов`язаними особами.

Слід ураховувати, що ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» заперечує факт його пов`язаності із Продавцем нерезидентом.

На думку суду апеляційної інстанції, підставою вважати, що існує певний зв`язок між особами, який може бути використано для того, щоб домогтися для себе більшої вигоди, є підстава, яка ґрунтується на родинних відносинах, майнових, організаційно-управлінських або договірних відносинах.

Як встановлено статутом ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», а також актом перевірки ОСОБА_1 не володіє і не управляє активами даної юридичної особи, докази, що він може впливати на рішення, що приймаються такою юридичною особою (опосередковане володіння) відсутні.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», що виявлення за адресою Продавця документів його господарської діяльності щодо вчинених даними сторонами правочинів, не є беззаперечним доказом пов`язаності осіб. У розумінні п.п. е) та f) ст 4. Угоди про застосування ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Відповідно до Статуту ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» його виконавчим органом є директор. Матеріали кримінального провадження, а також акт перевірки містять твердження про номінальне виконання директором ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» своїх обов`язків, а також про те, що ціна товарів, які імпортувалися, визначалася на власний розсуд особою, яка контролювала Продавця і Покупця, з метою зменшення митних платежів; митна вартість визначалася за удаваними договорами (контрактами) між пов`язаними особами. Наголошується, що на удаваність договорів (контрактів) також указує відсутність оплати за придбаний товар.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, директор ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» не є стороною кримінального провадження, пояснення з приводу наведених звинувачень не надавав.

Будь-які докази, щодо участі директора ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» у злочинних схемах митного оформлення товарів за заниженими цінами в матеріалах справи відсутні.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що законодавець визначає правочин удаваний, як такий, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони вчинили насправді. Тобто, основним юридичним фактом, який підлягає встановленню, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору та з`ясування питання про те, чи не укладено цей договір з метою приховання іншого договору та якого саме.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що визнання угоди удаваною повинні бути відповідні докази, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників.

Підстави звільнення від доказування визначені у статті 78 КАС України. Згідно з частиною шостою статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Резюмуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що Одеська митниця, отримавши від НАБУ відповідні матеріали кримінального провадження, повинна була їх оцінити разом з іншими доказами, на предмет підтвердження обставин пов`язаності Продавця та Покупця та заниження вартості імпортованого товару.

Також, в апеляційній скарзі Одеська митниця звертає увагу, що документальна перевірка проводилась, зокрема, на підставі листів НАБУ від 15.06.2020 № 0434-232/21042 та від 17.06.2020 № 0434-232/21388 з додатками на 62 та 28 аркушах відповідно, право на розголошення яких було відсутнє у митниці поза межами проведення контрольно-перевірочних заходів та саме тому при підготовці відзиву на позов Одеська митниця Держмитслужби не надала такі докази до суду.

Проте, колегія суддів вважає, що апелянт не спростував висновок суду першої інстанції, який обгрунтовано вказав на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України в редакції, чинній на час подання відзиву до суду, та вказав, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду, що ним вживалися всі можливі заходи для отримання відповідних доказів опосередкованого контролю над ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» під час проведення перевірки та до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Подання таких доказів до суду третьою особою НАБУ, заявлених відповідачем лише 04.07.2022 року клопотанням про витребування від НАБУ доказів пов`язаності ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» та «INFORT TRADE LTD» також свідчить про відсутність цих доказів у митного органу на час проведення перевірки та формування висновків акту перевірки від 02.07.2020 року щодо пов`язаності цих осіб.

Крім того, суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що документи досудового розслідування, дозвіл на розголошення яких був наданий НАБУ митному органу на час проведення перевірки, не містять документації, що відображає фінансово-господарську діяльність позивача, дослідження руху коштів між підприємством-імпортером та позивачем, здійснення оплати за імпортовані товари, що спростовує висновок відповідача в акті перевірки про документальне підтвердження висновків НАБУ.

При цьому вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в акті перевірки вказано, що листами від 15.06.2020 року №0434-232/210042 та від 17.06.2020 року №0434- 232/21388 додані документи, зокрема, дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування та вказано, що у разі необхідності, НАБУ будуть вжиті заходи щодо документального підтвердження факту здійснення контролю з боку ОСОБА_4 над покупцем та продавцем товару, що, в свою чергу, свідчить про відсутність документального підтвердження факту здійснення контролю з боку третьої особи над покупцем товару на момент проведення перевірки та складання акту.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновку контролюючого органу у частині встановлення факту опосередкованого контролю третьої особи над ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», а скаржник в апеляційній скарзі цього висновку не спростував, оскільки ці докази не були покладені в основу оскаржуваних рішень через їх відсутність у відповідача.

Також в апеляційній скарзі Одеська митниця не погоджується з висновком суду першої інстанції, що з даними інформаційної бази АСМО «Інспектор» має бути надана оцінка разом з іншими доказами у справі, які в сукупності мають свідчити про заниження митної вартості.

Стосовно зазначених доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З акту перевірки вбачається, що Одеською митницею Держмитслужби на адресу Київської митниці Держмитслужби направлялися листи щодо надання інформації, необхідної для визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, за другорядним методом.

Київською митницею Держмитслужби листом від 17.06.2020 року №7.8-1/15/7/712090 надано цінову інформацію щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, яка наявна у АСМО «Інспектор» щодо товарів, ввезених на митну територію України позивачем, яка відображена у додатку №1 до акту перевірки.

За результатами співставлення даних стосовно митних вартостей товарів, заявлених при митному оформленні, з ціновою інформацією щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, яка наявна у АСМО «Інспектор», перевіркою встановлено, що за 216 товарами заявлена митна вартість товарів є меншою та підлягає коригуванню в бік збільшення.

Митницею було скориговано митну вартість імпортованих товарів за резервним (шостим) методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачено, зокрема, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або з порівнюваними кількостями, або з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту (підпункт b).

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Проте, ані з інформації, наданої Київською митницею Держмитслужби, ані з акту перевірки неможливо встановити правильність та обґрунтованість обрання посадовими особами митних декларацій інших суб`єктів господарювання в якості джерел для коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Посилання апелянта на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю не може бути прийнятий до уваги як беззаперечний доказ заниження митної вартості товарів, оскільки відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційний характер та за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, такі обставини не утворюють підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами з огляду на те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі ця інформація ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 11.11.2021 р. у справі № 808/141 1/17, 10.06.2021 р. у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 р. у справі № 809/1734/16.

Також, колегією суддів встановлено, що на виконання ухвали суду митницею були надані копії 47 митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості згідно додатку до акту перевірки, однак з пункту 2.5 акту перевірки вбачається, що такі документи не використовувались під час проведення перевірки, а було використано лист Київської митниці Держмитслужби від 17.06.2020 № 7.8-1/15/7/12090 (а.с.190-191 т.1). До вказаного листа копії митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості, не додавалися.

Порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо в акті перевірки не наведені, в ході судового розгляду справи також не надані.

Досліджуючи копії митних декларацій, що були обрані відповідачем в якості джерел для визначення митної вартості товарів, та на підставі яких розраховані грошові зобов`язання у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у переважній більшості таких митних декларацій містяться суттєві розбіжності з поданими декларантом документами (за умовами постачання, країни відправлення, масі товару, методу визначення митної вартості та іншим), що є некоректним порівнянням та не відповідає вимогам митного законодавства України.

Відповідачем під час розгляду справи як у першій так і в апеляційній інстанції , до суду не надано доказів того, що митна декларація, яка обрана в якості джерела для визначення митної вартості з переліку схожих митних декларацій, грунтується на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити, як то передбачено статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, а отже не доведено правомірність такого вибору.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, законодавець покладає на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, натомість відповідач переклав обов`язок доведення відсутності впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару. У даній справі відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу та контролю одного учасника угоди над іншим що призвело до зменшення вартості товару отже, дані відносини вважаються такими що не вплинули на вартість товару.

Згідно з пп."b" Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода) під час продажу між пов`язаними між собою особами контрактна вартість приймається, а товари оцінюються відповідно до положень п.1, якщо імпортер продемонструє, що така вартість є досить наближеною до однієї з таких вартостей, які мають місце в той самий час або майже в той самий час: контрактної вартості під час продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних товарів для експорту до тієї самої країни імпорту; митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначених згідно з положеннями ст.5; митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначених згідно з положеннями ст. 6.

Під час застосування зазначених вище критеріїв повинно бути належним чином ураховано продемонстровані різниці в комерційних рівнях, кількісних рівнях, перерахованих у ст.8 елементах і витратах, понесених продавцем під час продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесених продавцем під час продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Відповідно до пп. "с" Угоди критерії, викладені в пп."b" п. 2, повинні використовуватися за ініціативою імпортера й тільки з метою порівняння. Не може встановлюватися замінник вартості згідно з положеннями пп."b" п. 2 (пп."b" та пп."с" відповідають частинам 18-20 ст. 58 МК України).

Однак, надаючи тлумачення умовам, передбаченим вищезазначеним підпунктам, в Угоді зазначено наступне: "Підпункт "а" п.2 та підпункт "b" п.2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт "а" п.2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов`язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв`язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов`язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов`язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну".

Зважаючи на вказані норми, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем впливає на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Висновок відповідача про вплив взаємопов`язаності позивача та продавця на ціну товару ґрунтується на тому, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу ЄАІС.

З матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням, яке набуло законної сили у справі № 826/3019/19 підтверджено, що ціна, за якою позивачем купувався товар, відповідає умовам контракту та базується на документально підтверджених відомостях, що піддаються обчисленню, тому рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС № UA100110/2017/001087/2 від 12.10.2017 р. було визнано протиправним та скасовано.

Стала практика Верховного Суд, зокрема постанова від 27.04.2020 у справі №140/804/19 , у якій Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Зазначений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.2019 року у справі № 826/3102/16, від 06.02.2020 року у справі № 826/24776/15, від 11.06.2020 року у справі № 826/4829/16.

Оскільки в ході розгляду даної справи висновок відповідача щодо опосередкованого контролю ОСОБА_1 над ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» не знайшов обґрунтованого підтвердження, а правильність коригування митної вартості спростована наявними у справі доказами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 05.12.2022 року

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець