Ухвала

від 06.02.2023 по справі 420/6003/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 420/6003/20

адміністративне провадження № К/990/3741/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року в справі №420/6003/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» до Одеської митниці Держмитслужби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національне антикорупційне бюро України, Одеська митниця, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24 липня 2020 року, просило визнати протиправним та скасувати наказ від 11 червня 2020 року №177 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ»; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень від 16 липня 2020 року № 00000975000 та № 00000985000.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16 липня 2020 року № 00000975000 та № 00000985000. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду 17 січня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

31 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року в справі №420/6003/20.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередніх касаційних скарг.

Так, у поданій касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд у своїй ухвалі про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказує, яку саме норму права судом апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права.

Крім того, у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення апеляційним судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суд апеляційної інстанції застосував неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі).

Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин цієї справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року в справі №420/6003/20 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов