Постанова

від 01.12.2022 по справі 41/1-10

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року м.Дніпро

Справа № 41/1-10

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на додаткову ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 (прийняту суддею Суховаровим А.В.) у справі №41/1-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до Приватного підприємства "Рамс Агро"

про стягнення 67 555,51 грн

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

09.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла заява, за змістом якої заявник просить суд стягнути з Самарського ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" витрати на правничу допомогу у розмірі 9 900, 00 грн.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 у цій справі, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено частково; стягнуто з Самарського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" витрати на правову допомогу у розмірі 4 950, 00 грн; в решті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є явно завищеним, оскільки становить 9 900, 00 грн, при цьому, з матеріалів справи вбачається, що адвокат-заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто, був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні і з судовою практикою, а відтак, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в даному випадку має бути зменшений на 50% до 4 950, 00 грн.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 у справі №41/1-10, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Самарський ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України, в розмірі 4 950, 00 грн та прийняти нове рішення, котрим заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Самарський ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України задовольнити повністю; стягнути із Самарського ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 900, 00 грн згідно договору № 12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.10.2021.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що Господарським судом Дніпропетровської області поза увагою залишена правова позиція, щодо практичної реалізації впровадження принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та застосуванню процесуальних правових норм викладена, зокрема та не обмежуючись, у Постановах Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №910/4858/19; від 22.10.2020 у справі №910/9187/19; від 13.01.2021 у справі №922/267/20; від 06.04.2020 року у справі №910/4783/19; від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Апелянт вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області не враховано положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв 'язку з розглядом.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу расtа sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Щодо нібито неспіврозмірності заявлених до розподілу витрат на правничу допомогу, апелянт звертає увагу на те, що в силу зазначеного вище та аналізу інших численних норм чинного законодавства України, під час вирішення та здійснення питання щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, визначення їх остаточного розміру, котрий підлягає до відшкодування, із прив`язкою/посиланням на ціну позову вже після прийнятого судового рішення у відповідній справі, є неправомірним та безпідставним, так як при визначенні розміру понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу має бути враховано, зокрема, обсяг виконаної роботи адвокатом та кількість наданих адвокатом послуг/здійсненних/проведених робіт.

На думку скаржника, Господарським судом Дніпропетровської області в частині прийняття рішення щодо розподілу та стягнення розміру судових витрат безпідставно здійснено відступлення від висновків та правових позицій Верховного Суду, про котрі зокрема було зазначено скаржником, та не враховано відповідних доводів, котрі були винесені Верховним Судом за результатами розгляду аналогічного роду касаційних скарг із врахуванням рішень Європейського Суду з прав людини.

Скаржник зазначає, що Господарський суд Дніпропетровської області не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те, що вказані вимоги заяви є необґрунтованою та неправомірною.

А витрати, які понесло ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у розмірі 9 900 гривень 00 копійок згідно договору №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 жовтня 2021 року є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 123,136 ГПК України.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" вважає обґрунтованим, незавищеним та правомірним існування до стягнення розміру коштів у сумі 990,00 грн/місяць роботи адвоката згідно поданої заяви, в той час як місячна оплата роботи та послуг згідно договору та в межах даної справи є значно меншою, ніж вставлений мінімальний розмір прожиткового мінімуму у сумі 2 270,00 грн/місяць у 2021 році та у сумі 2 481,00 грн/місяць у 2022 році відповідно, та мінімального розміру заробітної плати у сумі 6 000,00 грн/місяць у 2021 році та у сумі 6 500,00 грн/місяць у 2022 році відповідно.

Також апелянт зазначає, що матеріалами даної справи підтверджено, що від Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Господарського суду Дніпропетровської області жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не надходило.

Апелянт просить врахувати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.012022 у справі№911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі№420/4820/19).

Скаржник наголошує, що державний виконавець Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) свідомо допускаючи підтвердженні на сьогодні порушення норм законодавства в сфері виконання покладених на нього обов`язків примусового виконання рішення суду у даній справі, здійснюючи свідоме виконання інших виконавчих документів та не здійснюючи заходів примусового виконання саме за даним наказом суду (проявивши власне бажання та волю, визначивши перед собою матеріально-моральні пріоритети), а також забезпечуючи волю боржника у невиконанні рішення суду у даній справі, обізнано та відповідально за умови майнового стану боржника здійснити виконання рішення суду, йшов на крок порушення прав та законних інтересів Заявника в межах виконавчого провадження №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, підтвердивши готовність нести особисту майнову відповідальність за тривале та необґрунтоване невиконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року за рахунок виконання ним же інших виконавчих документів на користь інших стягувачів.

Отож, судові витрати на правничу допомогу в даній справі фактично як результат вжитих дій відповідних органів влади стягується/відшкодовується в кінцевому випадку не за рахунок Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) як державного органу, а за рахунок державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), котрий власне й допустив підтвердженні на сьогодні порушення норм чинного законодавства України в сфері виконання покладених на нього обов`язків примусового виконання рішення суду у даній справі

За доводами скаржника, умови та порядок відшкодування судових витрат в межах даної справи, котрі відшкодовуються наразі за рахунок Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) лише за бажанням та поданням начальника відповідного вищого компетентного органу можуть бути в порядку регресу відшкодовано безпосередньо із державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), котрий власне й допустив підтвердженні на сьогодні порушення норм чинного законодавства України в сфері виконання покладених на нього обов`язків примусового виконання рішення суду у даній справі, за рахунок отриманих ним на власну користь премій та/або надбавок за виконання інших виконавчих документів, а не наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року.

Крім того, апелянт вказує, що підтверджена бездіяльність Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року була та є триваючою, мала періодичний характер в залежності від дат подання відповідних скарг та визнання періоду бездіяльності.

Відповідно, виконанні правова робота та надані правові послуги в межах оскарження бездіяльності Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №4Д/1-10 від 11 січня 2011 року також мали періодичний характер. Уповноважений представник ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Зменшення відшкодування частини понесених судових витрат з огляду на те, що подібні витрати вже було сплачено у даній справі раніше на підставі інших договорів за попередні періоди надання послуг/виконання робіт, а також посилання на численність справ заявника у оскарженні бездіяльності органів ДВС, його обізнаність із сутністю та змістом правопорушень, є неправомірними, та є свідченням/прояву того, що, по-перше, для прикладу, працівникові, котрий відпрацював (надавав послуги) у травні 2021 року, можливо не оплачувати його роботу/виконані завдання, оскільки він таке ж саме або подібне (приходив на роботу та виконував покладені на нього обов`язки) виконував у квітні 2021 року та вже отримав відповідні виплати, по-друге, із численних- судових справ Заявника факт оскарження бездіяльності органу ДВС має місце лише у їх третинні, захист власних прав та інтересів шляхом оскарження бездіяльності має місце виключно при неодноразовому ігноруванні органом ДВС вимог чинного законодавства України, звернень Заявника та судових рішень в межах даної справи, та за умови належним чином підтвердженої майнової можливості (наявність різного роду майна та активів у Боржника) у Боржника здійснити примусове виконання рішення суду саме органом ДВС, так як стягувачеві згідно приписів норм Закону України "Про виконавче провадження" таких повноважень в призмі примусового виконання, не надано, по-третє, кожна справа (хоча й за предметом оскарження у формі "бездіяльності" є подібною) різниться одна від одної, має власні особливості та індивідуальності, та не може бути поставлена під один формат, для прикладу, по аналогії слід також відмовляти (означаючи це як зловживання правом на подання позовів, заяв, скарг, тощо) банкам у стягненні/поверненні коштів за надані кредити, комунальним підприємствам у стягненні комунальних послуг, тощо.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає, що за весь свій час господарської діяльності як в цілому, так і зокрема в межах даної справи, не зловживало власними процесуальними правами, адже, зокрема, дана заява на сьогодні подана на підставі та із врахуванням діючого положення чинного законодавства України, та в порядку статей 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України.

Окремо апелянт наголошує на тому, що захист власного права та інтересу шляхом оскарження бездіяльності органу ДВС на підставі положення статті 341 ГПК України, не є фактом зловживання процесуальним правом відповідно до статті 43 ГПК України (де йдеться про неодноразове подання скарги (розуміється апеляційної чи касаційної) саме на судове рішення із метою затягування та/або перешкоджання здійснення судового провадження у справі, а також інших заяв процесуального характеру (наприклад, призначення експертизи), по суті направленні на затягування/зупинення провадження у відповідній справі, а не встановлення дійсності та об`єктивності фактів дослідження тих чи інших матеріалів справи.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Учасники справи своїм правом на подачу письмового відзиву не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на додаткову ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 у справі №41/1-10; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.10.2022 о 14:30 год.

20.10.2022 у судовому засіданні колегією суддів відкладено розгляд апеляційної скарги у справі № 41/1-10 в судове засідання до 17.11.2022 о 15:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу.

Судове засідання, призначене на 17.11.2022 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання у Центральному апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 розгляд справи № 41/1-10 призначено на 01.12.2022 о 16:30 год.

У судовому засіданні 01.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2010 у справі №41/1-10 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з Приватного підприємства Рамс Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез заборгованість в розмірі 62 456,40 грн, пені 2 009,55 грн, штрафу - 11 599, 89 грн, інфляційних витрат 1 585,32 грн, відсотків за користування чужими грошовими коштами 19 865,87 грн, витрат по сплаті держмита 975,17 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236, 00 грн.

На виконання вказаного рішення 11.01.2011 господарським судом видано відповідний наказ №41/1-10.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №41/1-10 від 11.01.2011 з Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" на Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".

17.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у м.Дніпро Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 вказану скаргу задоволено судом.

09.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла заява, за змістом якої заявник просить суд стягнути з Самарського ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" витрати на правничу допомогу у розмірі 9 900, 00 грн.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає про витрати, понесені скаржником у зв`язку зі зверненням до господарського суду з відповідною скаргою на бездіяльність державного виконавця, за результатом розгляду якої господарським судом задоволено вимоги скаржника, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу скаржника підтягають стягненню з Самарського ВДВС у м. Дніпро Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро), за відповідним додатковим рішенням суду.

За змістом скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії Самарського ВДВС у м. Дніпро Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) скаржником зазначено про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу за заявою скаржника, з якою останній має намір звернутись до господарського суду на підставі доказів, наданих в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження вимог щодо стягнення з виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.10.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", акт прийому-передачі документів від 12.10.2021, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.08.2022.

Відповідно до пункту 1.1 договору №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.10.2021 (далі - Договір) виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ПП "РАМС АГРО" та Самарським ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро), котрі виникли у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2011 у справі №41/1-10, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Виконавцем, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2011 у справі №41/1-10, та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2011 у справі №41/1/10 із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Виконавця у виконавчому проваджені №59430085 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2011 у справі №41/1-10 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з умовами пункту 3.1 Договору сторонами погоджено, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 900 грн. 00 коп. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів відповідно до пункту 1.1 Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт у регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Окремо сторони дійшли згоди про те, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:

- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції, 900, 00 грн.;

- судові засідання: 1 500 грн. 00 коп./судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 1 800, 00 грн.);

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 900,00грн./год.;

- витрати (квитки, добові тощо) згідно з підтверджуючими документами.

Відповідно до пункту 3.2 Договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) таким чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом вимог відповідної скарги замовника на бездіяльність Виконавця у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2011 у справі №41/1-10.

Пунктами 3.7, 3.8 Договору сторони погодили та визначили, що в основу розміру вартості послуг покладена праця виконавця, а не результат судової справи. Розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 Договору) визначається сума, котра не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до повного виконання (п. 6.1 Договору).

Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.08.2022 за період з 12.10.2021 по 03.08.2022 виконавець - адвокат Грищенко О.М. передав, а замовник - Компанія прийняла виконані роботи та надані послуги за період із 17.11.2020 по 01.04.2021 згідно Договору , а саме:

- зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №41/1-10 в призмі існування та допущення Самарським ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) порушення прав та інтересів Замовника у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №4 1/1-10 від 11 січня 2011 року (1 година);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року. Підготовка щодо подання до Господарського суду Дніпропетровської області скарги вих. №07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року (5 годин), із врахуванням наступного:

- господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, ПП РАМС АГРО (код ЄДРПОУ 36439951) та Самарським ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), котрі виникли у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, та зумовлені здійснення відповідного оскарження дій та/або бездіяльності органу ДВС у зв`язку з порушенням норм та положень Закону України Про виконавче провадження, Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням . про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.16р. за №2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану Боржника, наявністю у Боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання, тощо;

- здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, необхідності вжиття дій на виконання та дотримання приписів/положень, визначених Законом України Про виконавче провадження", та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, їх розміщення в АСВП;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження судової практики (правової позиції) Європейського суду з прав людини, застосування в різних Рішеннях Європейського суду з прав людини положень та статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішень Конституційного Суду України як джерел права у призмі наявного судового спору у справі №904/3105/17 за скаргою Компанії на бездіяльність Виконавця у виконавчому провадженні №60500484 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 у справі № 904/3105/17 (1 година);

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишення без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній скарзі вих.№07-1/07 від 07 липня 2022 року на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від II січня 2011 року;

- із врахуванням приписів та норм ГПК України, зокрема, п.2 ч.2 ст. 170 ГПК України, організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №41/1-10 безпосередньо скарги вих. №07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, та доданих до неї документів;

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 21 липня 2022 року, у справі №41/1-10 за скаргою вих.№07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та його тривалості, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 500,00 грн.

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 03 серпня 2022 року, у справі №41/1-10 за скаргою вих.№07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та його тривалості, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 500,00 грн.

- додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8. договору №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 жовтня 2021 року у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №41/1-10 за скаргою вих. №07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м, Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року - 1 500, 00 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 9 900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок (п.2 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.08.2022).

На підставі пункту 3.1., 3.8 договору №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 жовтня 2021 року, Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 900,00 гривень, вартість участі у судовому засіданні - 1 500,00 гривень, гонорар успіху становить - 1 500,00 грн. (пп.2.3 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.08.2022).

Замовник, на підставі пункту 3.2 договору №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 жовтня 2021 року, 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №41/1-10 за скаргою вих. №07-1/07 від 07 липня 2022 року ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №41/1-10 від 11 січня 2011 року - прийняття Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року по справі №41/1-10 - до 02 вересня 2022 року (п.3 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.08.2022).

Замовник претензій згідно Договору №12-10-2021/8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 жовтня 2021 року до виконавця не має (п.4 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.08.2022).

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат", тому колегія суддів звертає увагу на таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Також колегія суддів звертає увагу на рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії", в якому зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний суд вважає, що надання такої послуги як "зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи" є необґрунтованою, оскільки як вбачається з матеріалів справи адвокатом Грищенко О.М. здійснювалась підготовка попередньої скарги у цій справі.

Відтак, обізнаність адвоката Грищенко О.М. з матеріалами справи та виконанням процесуальних рішень у ній презюмується.

При цьому, колегія суддів ввжає, що вказану послугу включає в себе послуга з підготовки скарги.

Щодо аналізу судової практики (щодо розгляду скарг на дії та/або бездіяльність органів державної виконавчої служби) судова колегія зазначає, що з урахуванням неодноразової участі адвоката Грищенко О.М. у цій категорії справ, неодноразове представництво заявника адвокатом Грищенко О.М. у суді під час розгляду скарг на дії/бездіяльність відділів ДВС, є незрозумілим аналіз якої практики потрібно було здійснювати адвокату.

При цьому суд зазначає, що здійснення пошуку, ознайомлення та аналіз судової практики (правової позиції) Європейського суду з прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як джерел права, є складовими однієї послуги - складання скарги на бездіяльність Виконавця у виконавчому провадженні №59430085 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011.

Що стосується "гонорар успіху адвоката" при позитивному для клієнта рішенні в розмірі 1500,00 грн., колегія суддів враховує таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".

В зазначеному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок сплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

За встановленого вище, на переконання судової колегії, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є явно завищеним, таким чином, стягненню підлягають 4 950, 00 грн судових витрат.

Доводи скаржника про неправильне застосування положень статті 126 ГПК України спростовуються вищенаведеним, а також тим, що суд першої інстанції при розподілі витрат на правову допомогу керувався не лише нормами статті 126 ГПК України, але і критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, за якими суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

на додаткову ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 у справі №41/1-10 залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 у справі №41/1-10 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.12.2022.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко