Ухвала

від 24.07.2024 по справі 41/1-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про виправлення помилки в судовому наказі

24.07.2024м. Дніпро№ 41/1-10

Суддя Суховаров А.В., розглянувши заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки/описки в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024

у справі №41/1-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ

до Приватного підприємства "Рамс Агро", м. Дніпро

про стягнення 67555,51 грн.

Представники:

від ТОВ Компанія "НІКО-ТАЙС": не з`явився

від ПП "Рамс Агро": не з`явився

від Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса): не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою суду від 20.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Самарський ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Одеса) витрат на правову допомогу у розмірі 10500 грн. задоволено частково; стягнуто з Самарського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49112, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6-В, ідентифікаційний код 34984535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, ідентифікаційний код 38039872) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.; в решті вимог заявника відмовлено.

05.07.2024 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024.

16.07.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки/описки в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024.

Ухвалою суду від 15.07.2024 заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки/описки в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 по справі №41/1-10 призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.07.24; зобов`язано учасників справи надати письмові пояснення/заперечення на заяву, які направити на адресу позивача (докази направлення надати суду).

В судове засідання 24.07.2024 учасники справи не з`явились, жодних документів по суті поданої заяви до суду не направили.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для виправлення помилки наказі від 05.07.2024 по справі №41/1-10 та задоволення заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" з наступних підстав.

Відповідно до долученої заявником виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, належним найменування боржника є Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (49112, місто Дніпро, вулиця Космонавта Волкова, 6-В; код ЄДРПОУ 34984535).

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій). Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

З вище викладеного вбачається, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Верховний суд України у своїй Постанові від 16.05.2015 року по справі №21-1465а15 зазначив, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №5011-33/18786-2012, Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №327/378/16-ц, Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №2-н-148/09, тощо.

Відповідно до положень ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1 - 3 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, вказана помилка в наказі господарського суду по справі №41/1-10 в частині зазначення повного найменування боржника підлягає виправленню господарським судом.

Керуючись ст.ст. 234-235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 по справі №41/1-10 задовольнити.

Виправити помилку в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2024 по справі №41/1-10 в частині зазначення вірного найменування боржника, яким є Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (49112, місто Дніпро, вулиця Космонавта Волкова, 6-В; код ЄДРПОУ 34984535).

Ухвала набирає законної сили - 24.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест ухвали складено 26.07.2024.

Суддя А.В. Суховаров