Рішення

від 29.11.2022 по справі 914/167/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022 Справа № 914/167/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. та секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Роймакс, с. Солуки, Львівська область

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роймакс, с. Солуки, Львівська область

до відповідача 1 Франківської районної адміністрації, м. Львів

до відповідача 2 Комунального підприємства Адміністративно-технічного управління, м. Львів

до відповідача 3 Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 201390,91 грн.

за участю представників: не з`явились

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№1720/22 від 10.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю Роймакс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 гривень.

Ухвалою суду від 15.06.2022 розгляд заяви призначено на 21.06.2022.

В судовому засіданні 21.06.2022 суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 05.07.2022.

27.06.2022 на адресу суду надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 у справі №914/167/22 про відкриття провадження за апеляційною скаргою Франківської районної адміністрації та витребування у Господарського суду Львівської області матеріалів справи №914/167/22.

Ухвалою суду від 30.06.2022 зупинено провадження з розгляду заяви (вх.№1720/22 від 10.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю Роймакс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до перегляду рішення від 30.05.2022 у справі №914/167/22 в апеляційному порядку та повернення матеріалів справи №914/167/22 до Господарського суду Львівської області.

22.11.2022 матеріали справи №914/167/22 повернулися до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 25.11.2022 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 29.11.2022.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 25.11.2022 не забезпечили.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Роймакс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/167/22 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Франківської районної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЙМАКС» заборгованість в розмірі 201 390,91 грн та 3020, 86 грн судового збору, у задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства «Адміністративно-технічного управління» та Департаменту містобудування Львівської міської ради відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2022 у справі №914/167/22 апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації від 13.06.2022 №35-вих-36649 (вх. суду від 20.06.2022 вх.суду №01-05/1377/22) залишено без задоволення, Рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/167/22 залишено без змін, судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покладено на скаржника, стягнуто з Франківської районної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЙМАКС» 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу долучено копії Договору №01/25.06.2021 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 25.06.2021, Узгодження оплати правової допомоги від 01.02.2021 на суму 28000,00 грн, Акту приймання виконаних робіт від 01.06.2022 на суму 28000,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору №01/25.06.2021 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 25.06.2021 визначено, що за послуги за п.1.1. даного Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі за окремою домовленістю сторін.

Відповідно до Акту приймання виконаних робіт від 01.06.2022 юридичні послуги включали в себе:

-Складання і направлення адвокатом позовної заяви до суду (в т.ч. з витратами на копіювання та поштовими витратами), (5 год. роботи) 5000,00 грн.

-Представництво інтересів клієнта в суді, підготовка клопотань та заяв по даній справі (8 год. роботи) 8000,00 грн.

-Збирання доказів в межах справи (в т.ч. написання та подання адвокатських запитів, тощо) (5 год. роботи) 5000,00 грн.

-Складання і направлення адвокатом додаткових пояснень до суду (в т.ч. з витратами на копіювання та поштовими витратами) (5 год.) 5000,00 грн.

-У зв`язку з досягненням позитивного результату сторони погодили «гонорар успіху» у розмірі 5000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг за Договором №01/25.06.2021 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 25.06.2021 становить 28000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів для підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн.

При цьому суд відмовляє у стягненні 5000,00 грн витрат на збирання доказів в межах справи (в т.ч. написання та подання адвокатських запитів, тощо), а також 5000,00 грн витрат на складання і направлення адвокатом додаткових пояснень до суду (в т.ч. з витратами на копіювання та поштовими витратами) (5 год.), оскільки такі охоплюються витратами щодо складання і направлення адвокатом позовної заяви до суду (в т.ч. з витратами на копіювання та поштовими витратами) та представництва інтересів клієнта в суді, підготовки клопотань та заяв по даній справі.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

-має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

-з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Частинами 1 та 2 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частин 2-4 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву (вх.№1720/22 від 10.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роймакс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Франківської районної адміністрації (79057, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА Т. ЧУПРИНКИ, будинок 85; код ЄДРПОУ 04056121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЙМАКС» (81086, Львівська обл., Яворівський р-н, село Солуки, ВУЛ. КРАЙНЯ, будинок 1А; код ЄДРПОУ 37161909) 18000,00 грн (вісімнадцять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

3.У стягненні 10000,00 грн витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено на підписано 05.12.2022.

Суддя Кидисюк Р.А.