Рішення

від 22.11.2022 по справі 675/1404/21

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1404/21

Провадження № 2/675/119/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2022 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участі: секретаря судового засідання Гедзенюк В. В.,

представника позивачів адвоката Каруна В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування у Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

В вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Поділля» про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування у Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 вказав, що є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , яка за життя, відповідно до державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №2459 від 15.11.2000 року, отримала у власність земельну ділянку площею 2,91 га, яка від точки «А» до точки «Б» межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 . Також, згідно державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №2457 від 15.11.2000 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,77 га, яка від точки «Г» до точки «А» межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 . На вказану земельну ділянку ОСОБА_1 виготовив технічну документацію щодо виділення в натурі (на місцевості) належної йому земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 6822184500:07:003:1030 та 01.06.2016 року провів державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки.

Крім того, 15.11.2000 року ОСОБА_2 , на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №2458, отримала у власність земельну ділянку площею 2,95 га, яка від точки «Б» до точки «В» межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 , від точки «Г» до точки «Д» межує із земельною ділянкою ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .

Разом зтим,позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливостіпровести державнуреєстрацію прававласності наналежні їм,відповідно до державних актівпро правоприватної власностіна землюсерії ХМ№2459та серіїХМ №2458від 15.11.2000року відповідно,земельні ділянкишляхом внесеннявідомостей доДержавного земельногокадастру зприсвоєнням їмвідповідних кадастровихномерів.Причиною цьогобула таобставина,що навказані земельніділянки накладаютьсяінші земельніділянки,які перебуваютьу власностівідповідачів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають єдинимможливим способомзахисту свогопорушеного праваце визнаннянедійсним НаказуГоловного управлінняДержегеокадастру уХмельницькій області№ 21-24543-СГвід 29грудня 2017року,яким затвердженопроект землеустроющодо відведенняземельної ділянкив комунальнувласність М`якотівськійсільській радіІзяславського районуХмельницької областідля створеннягромадських пасовищ,яка розташованаза межаминаселених пунктівМ`якотівськоїсільської радиІзяславського районуХмельницької областіта переданав комунальнувласність М`якотівськійсільській радіІзяславського районуХмельницької областіземельну ділянкузагальною площею31.6088га (кадастровийномер 6822184500:07:005:0020)та скасуванняїї державноїреєстрації вДержавному земельномукадастрі.Щодо відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять визнати недійсними Державні акти на належні їм земельні ділянки та скасувати в Державному земельному кадастрі їх державну реєстрацію.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16.09.2021 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання відповідачами по справі відзивів.

Ухвалою судувід 03.11.2021рокупровадження у справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_4 про визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування у Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки та припинення права оренди на земельну ділянку закрито, у зв`язку з її смертю.

Ухвалою судувід 20.12.2021року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залучено співвідповідача ОСОБА_6 , оскільки остання являється спадкоємцем за заповітом всього майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судувід 20.01.2022рокупозов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Поділля» в частині заявлених вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Поділля» залишено без розгляду.

16.02.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, а справа призначена до судового розгляду по суті.

Ухвалою судувід 09.06.2022рокупо справі залучено співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Поданим відзивом від 21.06.2022 року відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволені позову в частині вимог звернених до Головного управління.

Ухвалою судувід 14.07.2022рокузадоволено клопотання представника позивачів та призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою судувід 14.07.2022року задоволено клопотанняпредставника позивачівта витребуванодокументи зГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області,Плужненської сільськоїради Ізяславськогорайону Хмельницькоїобластіта з управління надання адміністративних послуг відділ № 3 у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області

Ухвалою судувід 01.08.2022рокуна час проведення земельно-технічної експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 24.10.2022 року, у зв`язку з надходженням висновку експерта, поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Карун В. П. позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Представник Головногоуправління Держгеокадаструу Хмельницькійобласті в судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив

Представник Плужненськоїсільської радиІзяславського районуХмельницької області в судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, згідно поданих до суду заяв проти позовних вимог позивачів сільська рада не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивачів, з`ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №2459 від 15.11.2000 року, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,91 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території М`якотівської сільської ради.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області 09.03.2017 року, встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Добрин Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно з положеннями ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення.

Положеннями статей 1258, 1261, 1262, 1268 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баб, дід як з боку батька, так і збоку матері. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Дацишина О. М. від 25.08.2021 року № 73/02-14, спадкоємцем після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є її син ОСОБА_1 .

За таких обставин, позивач є правонаступником та спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .

Відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №2458 від 15.11.2000 року, ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 2,95 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території М`якотівської сільської ради.

Співставлення даних, що містяться в розділі «План зовнішніх меж земельної ділянки» вищезазначених Державних актів на право приватної власності на землю, виданих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вказує на те, що дані земельні ділянки межують одна з одною.

Відповідно до п.п. 9, 10 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», який набрав чинності з 01.01.2013, усі державні акти, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними, незалежно від наявності чи відсутності кадастрового номера. До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Державні акти на право приватної власності на землю серії ХМ №2459 та серії ХМ №2458, видані 15.11.2000 року на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відповідно є дійсними, в судовому порядку не оспорювалися.

Разом з тим, листом Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 16-01/792 від 26.07.2021 року представнику позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокату Каруну В. П. повідомлено, що на земельні ділянки, власниками яких значаться ОСОБА_2 (згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №2458 від 15.11.2000 року) та ОСОБА_5 (згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №2459 від 15.11.2000 року) частково накладається земельна ділянка комунальної власності (землі загального користування) площею 31,6088 га, кадастровий номер 6822184500:07:005:0020, власником якої являється М`якотівська сільська рада Плужненської об`єднаної територіальної громади.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано М`якотівською сільської радою Ізяславського району Хмельницької області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2018 року, номер запису про право власності: 25345189.

Для з`ясування цих обставин за клопотанням представника позивачів у справі було призначено судову земельнотехнічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Куті Володимиру Павловича (свідоцтво № 1522 від 30.09.2011).

Згідно з висновком № 04-147/22 від 06.10.2022 року за наслідками проведення судової земельно технічної експертизи по матеріалам цивільної справи 675/1404/21 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020 накладається на 0,8866 га на земельну ділянку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №2458, а також на 0,6687 га на земельну ділянку, що належала на праві приватної власності ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №2459.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара,в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Статтею 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.

Частина шоста статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих цим збитків.

Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Звертаючись досуду звимогами провизнання недійснимНаказу Головногоуправління Держегеокадаструу Хмельницькійобласті №21-24543-СГвід 29грудня 2017року,яким затвердженопроект землеустроющодо відведенняземельної ділянкив комунальнувласність М`якотівськійсільській радіІзяславського районуХмельницької областідля створеннягромадських пасовищ,яка розташованаза межаминаселених пунктівМ`якотівськоїсільської радиІзяславського районуХмельницької областіта переданав комунальнувласність М`якотівськійсільській радіІзяславського районуХмельницької областіземельну ділянкузагальною площею31.6088га (кадастровийномер 6822184500:07:005:0020)та скасуванняїї державноїреєстрації вДержавному земельномукадастрі,позивачі зазначають,що наналежні їмна правівласності такористуванні земельніділянки,згідно державнихактів виданихще 15.11.2000року,накладається земельнаділянка,яка перебуваєу власностівідповідача Плужненської сільської ради Хмельницької області.

Даний факт стверджується висновком експерта № 04-147/22 від 06.10.2022 року за наслідками проведення судової земельно технічної експертизи по матеріалам цивільної справи 675/1404/21.

Крім того, доводиться свідченнями допитаного в якості спеціаліста ОСОБА_7 , який в судовому засіданні вказав, що при виготовленні технічної документації для позивачів, ним було встановлено вказану накладу земельної ділянки відповідача на земельні ділянки позивачів, надавши суду при цьому схематичне зображення земельних ділянок, яка завантажена до публічної кадастрової карти.

Відповідно до даного схематичного зображення земельних ділянок, вбачається накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020 на земельні ділянки позивачів згідно Державних актів на право приватної власності на землю серії ХМ № 2459, ХМ №2458, що унеможливило виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації в ПКК для присвоєння кадастрового номеру землям, які належать позивачам.

Статтями 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Водночас, позивачем заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області правонаступником якої є Плужненська сільськарада Ізяславськогорайону Хмельницькоїобласті, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020, площею 31.6088 га (номер запису про право власності 25345189 від 15.03.2018; рішення про державну реєстрацію права індексний номер 40227320 від 21.03.2018), у тому числі з тієї підстави, що земельна ділянка відповідача частково накладається на земельні ділянки позивачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення у Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Верховний Суд вже висловлювався, що під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній, яка діяла на момент подання позивачами позову) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Проте до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» неодноразово вносилися зміни.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, який набрав чинності з 26 липня 2022 року, ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Викладене свідчить про те, що на даний час такого способу захисту порушених речових прав як припинення права власності закон не передбачає, тобто цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зважаючи на істотну зміну матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, суд приходить до висновку, що для відновлення прав позивачів на користування/розпорядження своїми земельними ділянками, слід скасувати державну реєстрацію права власності М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області правонаступником якої є Плужненська сільськарада Ізяславськогорайону Хмельницькоїобласті, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020, площею 31.6088 га (рішення про державну реєстрацію права індексний номер 40227320 від 21.03.2018).

При цьому, суд не порушує вимог закону щодо диспозитивності цивільного процесу та не виходить за межі заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовних вимог, тому, враховуючи аксіому цивільного судочинства jura novit curia - "суд знає закон", суд дійшов висновку про доцільність скасування державної реєстрації права власностіщодо вказаної земельної ділянки з огляду на те, що саме таке рішення суду є ефективним способом захисту порушених прав.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку та права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі договору, предметом якого є земельна ділянка, чи іншого документа, що відповідно до законодавства підтверджує набуття особою права власності на землю.

Скасування за судовим рішенням цих документів тягне за собою припинення права власності особи на земельну ділянку автоматично.

Встановивши, що Наказом Головного управління Держегеокадастру у Хмельницькій області № 21-24543-СГ від 29 грудня 2017 року М`якотівській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області передано у комунальну власність частину земельної ділянки, яка була не вільною, а перебувала у власності ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , за таких обставин позовні вимоги про визнання недійсним вказаного наказу, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, та про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020, яка розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі підлягає задоволенню. Такий спосіб захисту є ефективним способом та призведе до відновлення порушеного права позивачів.

Таким чином, враховуючи вищевказане, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-80, 81, 89, 95, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, Головного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій областіпро визнаннянедійсним наказу,скасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майно,скасування уДержавному земельномукадастрі реєстраціїземельної ділянкизадовольнити частково.

Визнати недійсним Наказ Головного управління Держегеокадастру у Хмельницькій області № 21-24543-СГ від 29 грудня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комунальну власність М`якотівській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області для створення громадських пасовищ, яка розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області та передана в комунальну власність М`якотівській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області земельну ділянку загальною площею 31.6088 га (кадастровий номер 6822184500:07:005:0020) із цільовим призначенням землі загального користування (громадські пасовища) (18.00), яка розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Скасувати державну реєстрацію права власності М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області правонаступником якої є Плужненська сільськарада Ізяславськогорайону Хмельницькоїобласті, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020, площею 31.6088 га (номер запису про право власності 25345189 від 15.03.2018; рішення про державну реєстрацію права індексний номер 40227320 від 21.03.2018).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822184500:07:005:0020.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ;

Позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ;

Відповідач 1 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: місце знаходження - м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479;

Відповідач 2 - Плужненська сільська рада Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406745, адреса: вул. Бортника, 7, с. Плужне, Хмельницька область.

Повний текст рішення складено 02 грудня 2022 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич