Постанова
від 06.12.2022 по справі 813/4632/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 813/4632/16

касаційне провадження № К/9901/41317/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 (суддя - Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді - Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі за позовом Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал - Євро - Контакт" про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок продажу описаного майна,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Залізнична об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі у тексті - Інспекція, позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал - Євро - Контакт" (далі у тексті - Товариство, відповідач, платник) про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок продажу описаного майна, що перебуває у податковій заставі.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначала, що за відповідачем обліковується несплачений податковий борг, який є узгодженим. У зв`язку з тим, що в добровільному порядку відповідач цю заборгованість не погасив, а вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податку не дали позитивних результатів, позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства, що перебуває у податковій заставі.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 30.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 11.07.2017, адміністративний позов задовольнив частково, надав Інспекції дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства у розмірі 46 067, 00 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Суди, частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що положеннями статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлені умови, наявність яких зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Такими умовами є наявність у платника податків узгодженої суми боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів), відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих його, а також наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, однак контролюючий орган порушив таку черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна в сумі 24 681, 90 грн, не виконавши свій обов`язок спочатку стягнути даний новоутворений борг за рахунок грошових коштів, внаслідок чого вимога про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в сумі 24 681, 90 грн є передчасною.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Із доводів касаційної скарги вбачається, що відповідач по суті не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій і на обґрунтування касаційної скарги посилається на наявність встановлених статтею 95 ПК України передумов, які надають контролюючому органу право на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.10.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Товариство правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № №1402-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.12.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 06.12.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство зареєстроване як юридична особа 02.04.1997, ідентифікаційний код юридичної особи 20813917, перебуває на податковому обліку в Інспекції.

За інформацією від 28.11.2016 № 18183/9/13-03-07-02-28/707 податковий борг Товариства станом на 25.11.2016 становить 70748,90 грн, у тому числі штрафні санкції у розмірі 1 025,75 грн, пеня у сумі 1329,41 грн.).

Відповідно до довідки про податкову заборгованість від 22.02.2017 №1141/9/13-03-07-02-24/195 контролюючим органом повідомлено, що станом на 29.12.2016 у відповідача наявна заборгованість в сумі 70748,90 грн.

З метою погашення податкового боргу Товариства контролюючий орган звертався до суду про стягнення коштів з рахунків платника податків.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року у справі № 813/430/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства задоволено повністю, стягнуто з платника податку до бюджету в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 46888,00 грн, які знаходяться на рахунках підприємства відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В частині надання дозволу на погашення суми боргу 46 888,00 грн за рахунок продажу описаного майна рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржується, тому суд касаційної інстанції переглядає рішення судів попередніх інстанцій лише в частині відмови в наданні дозволу на погашення суми боргу у розмірі 24681,90 грн за рахунок продажу описаного майна.

Як зазначалось раніше, приймаючи постанову про часткову відмову у наданні дозволу на погашення суми боргу 24 681,90 грн за рахунок продажу описаного майна, суди попередніх інстанцій виходили з того, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, відтак, контролюючий орган порушив таку черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна в сумі 24681,90 грн, не виконавши свій обов`язок щодо стягнення новоутвореного боргу за рахунок грошових коштів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (підпункт 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Як установлено пунктом 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Здійснивши аналіз згаданих вище норм законодавства та встановивши фактичні обставини справи, зокрема, що контролюючий орган, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна в сумі 24 681,90 грн, не виконав свій обов`язок щодо стягнення новоутвореного боргу за рахунок грошових коштів, суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Інспекції в цій частині та надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства в сумі 24681,90 грн за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки наявність відповідних передумов, які згідно статті 95 ПК України є підставою для прийняття судом такого рішення, у даному випадку позивачем не доведено.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, дублюють аргументи апеляційної скарги, належна правова оцінка яким була надана судом апеляційної інстанції. Позивач на обґрунтування своїх вимог не зазначив, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права (неправильно розтлумачено закон або застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню) чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк

Дата ухвалення рішення06.12.2022
Оприлюднено07.12.2022
Номер документу107706446
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/4632/16

Постанова від 06.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 09.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 03.08.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 11.07.2017

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 25.05.2017

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 25.05.2017

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 25.04.2017

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Постанова від 30.03.2017

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Клименко Оксана Миколаївна

Ухвала від 16.01.2017

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Клименко Оксана Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні