13/602
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.07 Справа № 13/602
За позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі Райгородського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз»с. Райгородка Новоайдарського району Луганської області
до закритого акціонерного товариства «Айдархлібпром»смт. Новоайдар Луганської області
про стягнення 18 373 грн. 05 коп.
Суддя Яресько Б.В.
За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.
Від позивачаГерасімова Т.А. дов. № 649 від 05.06.2007 р.
Від відповідача Не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за транспортування та постачання природного газу в сумі 18373 грн. 05 коп.
Позивач позов підтримав.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладених між сторонами договорів № 10/5-П на транспортування природного газу від 17.12.2003 р. з додатковою угодою № 10/5-П від 30 грудня 2004 р., та договору № 10/68-П на постачання природного газу від 19.12.2003 р. з додатковою угодою № 10/68-П від 30.12.2004 р., договору № 8П-68Пр на поставку природного газу від 01.04.2005 р., договору № 8П-68пр на постачання природного газу від 30.12.2005 р. з додатковою угодою від 01.03.2006 р. в наслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по своєчасної оплати послуг з транспортування природного газу, та його оплати виникла заборгованість за транспортування природного газу в сумі 307 грн. 23 коп., , та за реалізацію природного газу –18065 грн. 82 коп., факт наявності яких підтверджено матеріалами справи, зокрема актами звірення станом на 20.09.2007 р. підписаними сторонами.
Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин, позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –183 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Айдархлібпром» Луганська область, Новоайдарський район, селище міського типу Новоайдар вул. Банківська 29 ідентифікаційний код 00377325 на користь відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Луганськгаз»в особі Райгородського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» с. Райгородка Новоайдарського району Луганської області ідентифікаційний код 20188342 борг за транспортування природного газу в сумі 307 грн. 23 коп., , за реалізований природний газ –18065 грн. 82 коп., державне мито у сумі –183 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Б.В. Яресько
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2007 |
Оприлюднено | 02.11.2007 |
Номер документу | 1077077 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Яресько Б.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні