Рішення

від 26.11.2022 по справі 459/2405/22

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2405/22

Провадження № 2/459/383/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Мельникович М. В.

з участю секретаря судового засідання Гук Т. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», з участю третьої особи Держспоживслужба про захист прав споживачів,-

У С Т А Н О В И В :

13.09.2022 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати односторонній договір Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 року в редакції Комунального підприємства «Червоноградтеплокомунерго» (далі - КП «ЧТКЕ») недійсним.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з грудня 2021 року КП «ЧТКЕ» в односторонньому порядку нараховує до сплати грошові кошти мешканцям, які в законний спосіб від`єднались від послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, проживаючим за адресою: квартира АДРЕСА_1 . Позивач вважає дії відповідача такими, що порушують вимоги Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Позивач наголосив, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком можуть прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг щодо кожного виду комунальної послуги та укласти (або не укладати), не публічні, не усні, а саме письмові договори. Наголосив, що жодної послуги від КП "ЧТКЕ" не отримує та не має наміру отримувати, а також з ним не укладено жодного письмового чи іншого договору. Відповідач, нараховуючи до сплати суми, наголошує, що з позивачем укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Але позивач вважає, що цей факт не відповідає дійсності. Позивач також посилається на те, що відповідач місцем виконання спірного договору вказує м. Червоноград, м. Соснівка, смт. Гірник, коли позивач не проживає ні в м. Соснівка, ні в с.м.т. Гірник. Позивач стверджує, що на адресу позивача відповідач не надає жодної послуги, жодного договору між сторонами фізично не існує, позивач не вчиняв жодних дій і не має наміру вчиняти (до прикладу, сплачувати рахунки, підписувати договір, підписувати заяву приєднання). При обґрунтуванні своїх вимог, які описані вище, посилається на ст. 13 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», на ст.ст. 1, 2, 5, 13, 18, 19, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) та просить позов задовольнити.

Ухвалою від 16.09.2022 справу було призначено до судового розгляду на 25.10.2022.

22.09.2022 від представника третьої особи Держпродспоживслужби Євтушика В. О. надійшли пояснення щодо позову, з яких вбачається наступне. Посилаючись на Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджених постановою КМУ від 02.09.2015 №667, представник зазначає, що Держпродспоживслужба реалізує державну політику, з поміж іншого, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу у цій сфері. Зазначає, що Держпродспоживслужба у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів: перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг, проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону, тощо. Посилаючись на ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Представник третьої особи повідомив, що протягом 2021 та 2022 років планові заходи державно нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів щодо КП «ЧТКЕ» Держпродспоживслужбою не здійснювалися. Окрім того, представник третьої особи навів перелік обставин, за яких здійснюються позапланові заходи здійснення державного нагляду, зокрема звернення фізичної особи про порушення, які закріплені у ст.6 вищезгаданого закону, та додав, що з інших підстав проведення позапланових заходів забороняється. Представник третьої особи підсумовуючи підкреслив, що позивач не звертався до Держпродспоживслужби з відповідною заявою та відповідно, Держпродспоживслужба не здійснювала позапланових заходів державного нагляду відповідача у цій справі, щодо можливого порушення прав, законних інтересів позивача.

25.10.2022 судове засідання було відкладене у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання та першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.

21.11.2022 через канцелярію суду надійшов відзив від відповідача КП «ЧТКЕ», з якого вбачається наступне. Представник відповідача у відзиві посилається на положення Закону України від 03.12.2020 р. №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги», Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та ряду інших законів України. Зокрема вказує, що було внесено зміни до організації моделі договірних відносин, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання. Посилаючись на норми вищевказаних нормативно-правових актів та аналізуючи їх, зазначає, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Також представник відповідача зазначає, що 01.10.2021набрали чинності відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими наразі й змінили Правила надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та запровадили нові форми типових договорів, серед який і публічний договір приєднання. 01.10.2021 КП «Червоноградтеплокомуненерго» опублікувало на своєму офіційному веб-сайті chervonogradteplo.com.uа (в розділі «Споживачам») текст типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів, з дня опублікування, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з КП «Червоноградтеплокомуненерго». Вказує, що вищезгадані нормативно-правові акти не передбачають можливості споживача відмовитися від укладення договору, але наявна можливість обрати його модель рішенням співвласників. Відтак, нарахування, що здійснюються на адресу позивачу є платою за абонентське обслуговування, яке передбачене Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплої енергії від 01.10.2022. Представник відповідача зазначає, що вищезгаданими нормативно-правовими актами, всупереч доводам позивача, закріплений обов`язок останнього здійснювати оплату за абонентське обслуговування, встановлене відповідачем, тобто споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Тобто між сторонами діє типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, який в розумінніЗакону України «Про житлово-комунальні послуги»є публічним договором приєднання.Позивачем не подано доказів, що спірні послуги йому не надаються. Просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

У судове засідання, яке відбулося 21.11.2022 учасники не з`явилися.

Позивач 27.09.2022 подав до суду заяву, у якій просив справу розглядати у його відсутності та просив позовні вимоги задовольнити.

21.11.2022 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій він також просив у позові відмовити повністю.

У поясненнях представника третьої особи від 22.09.2022 міститься заява про розгляд справи без його участі.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання

теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в

редакції постанови КМ №1022 від 08.09.2021), який опубліковано на офіційному веб-сайті

chervonogradteplo.com.ua 01.10.2021 в розділі «Споживачам» (надалі - Типовий договір) цей

договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги

з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для

потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі

- споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642

Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає

чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті: chervonogradtepio.com.ua (п.2 Типового договору) (а. с. 6-13).

Виконавцем за цим договором є Комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго».

Згідно з п.3 Типового договору виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через ЗО днів з моменту' розміщення змінених умов на chervonogradiepio.com.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.

Відповідно до п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

П. 5 Типового договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, шо визначені цим договором.

Відповідно до п.30 Типового договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю,

яка складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію,

який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової

енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування

та/або на сайті chervonogradteplo.com.ua (п.31 Типового договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди бігаються із початком та закінченням календарного місяця відповідно (п.32 Типового договору).

Відповідно до п.40 Типового договору споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору, а також відключатися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року №169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодаства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.41 Типового договору).

Згідно з п. 51, 52 Типового договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору , договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Із копій рахунків на оплату комунальних послуг за січень та серпень 2022 року споживачу, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 нараховано 25,47 гривень за січень 2022 року та 117,24 гривень за серпень 2022 року за абонентське обслуговування опалення (а. с 5). Суд звертає увагу на те, що у вказаних рахунках споживач зазначений ОСОБА_2 , при цьому позивачем у даній справі являється ОСОБА_1 . Доказів того, ким являється ОСОБА_2 позивачу матеріали справи не містять, а також це не обґрунтовано у позовній заяві.

Як вже зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 стверджує, що відповідач не надає на

його адресу жодної послуги, жодного договору між сторонами фактично не існує, позивач не має наміру приєднуватися до жодних пропозицій відповідача, незгідний із нарахуванням абонплати за опалення, а тому звернувся із даним позовом до суду.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

За змістом ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 р. №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон №1060) яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (який є спеціальним нормативно-правовим актом), Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та ряду інших законів України.

Так, Законом №1060 внесено зміни до організації моделі договірних відносин, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Абзацом перший частини четвертої статті 13 Закону № 2189ЛШ визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно із типовим договором.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2189-УІІ у разі (1) якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та (2) не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Отже, що стосується багатоквартирних будинків: у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем

Відповідно дост. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч.ч.1, 5ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1, 2ст. 642 ЦК Українивідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»містить визначення термінів: виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконанняінших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування тапоточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води); споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

01.10.2021 набрали чинності відповідні постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830» та N»1023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182», якими наразі й змінили Правила надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та запровадили нові форми типових договорів, серед який і публічний договір приєднання.

01.10.2021 КП «Червоноградтеплокомуненерго» опублікувало на своєму офіційному веб-сайті chervonogradteplo.com.uа (в розділі «Споживачам») текст типового індивідуального довогору про надання послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується скріншотом із сайту chervonogradtepio.com.ua (а. с. 49-50).

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» містить визначення термінів: виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд .відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово- комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води); споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УІІІ від 09.11.2017 р. не передбачено можливості споживача відмовитися від укладення договору, наявна можливість обрати його модель рішенням співвласників.

Позивач стверджує, що відповідач не надає на його адресу жодної послуги, жодного договору між сторонами фактично не існує, а від грудня 2021 КП «ЧТКЕ» в односторонньому порядку нараховує до сплати грошові кошти мешканцям, які в законний спосіб від`єдналися від послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, проживаючим за адресою: кв. АДРЕСА_1 .

Такі твердження позивача не доведені належними та допустимими доказами, а саме матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач являється споживачем за вищевказаною адресою (в рахунках на оплату комунальних послуг зазначена інша особа, відмінна від позивача, а також позивачем не надано доказів належності йому вищевказаної квартири на праві власності чи користування); в матеріалах справи відсутні докази того, що споживач який проживає за вищевказаною адресою від`єднаний від послуг теплопостачання, а також не доведено позивачем ненадання відповідачем відповідних послуг за вказаною адресою.

Поряд з цим, відповідач у своєму відзиві зазначив, що нарахування, що здійснюються на адресу позивача являються платою за абонентське обслуговування, яке передбачене типовим договором від 01.10.2021.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що зважаючи на пп.11 п. 40 Типового договору та обставина, що споживач від`єднався від послуг централізованого опалення не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, а також споживач зобов`язаний оплачувати надані послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодаства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.41 Типового договору).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність ;л дочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача; Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків ?сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незатежкості суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 129 Конституції України гарантована реалізація принципу змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, га інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів, а відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги відмову в задоволенні позову позивача, який звільнений від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», з участю третьої особи Держспоживслужби про захист прав споживачів - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 26.11.2022.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 );

Відповідач: Комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 23966248, м.Червоноград, ул. Промислова, 1),

Третя особа: Держпродспоживслужба (ЄДРПОУ 39924774, м.Червоноград, вул. Грінченка,1).

Суддя: М. В. Мельникович