Постанова

від 28.11.2022 по справі 943/2356/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 943/2356/21 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О.

Провадження № 22-ц/811/2513/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.;

Чиж І.І. представника Красненського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1

Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бузького районного суду Львівської області від 23 серпня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні2021року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красненського опорного закладу загальної середньої освіти (ОЗЗСО) І-ІІІ ступенів № 1 Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу керівника Красненського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 104-к від 05.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 » в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 , допущення до виконання посадових обов`язків за посадою вчителя початкових класів Красненського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1, стягнення з Красненського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 05.11.2021 року наказом по ОЗЗСО №104-к позивачку було відсторонено з 08 листопада 2021 року від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати за посадою вчитель початкових класів до усунення причин, що зумовили відсторонення.

Вказаний наказ мотивований відсутністю у позивачки обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивачка вважає, що Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженимНаказом МОЗУкраїни від16.09.2011року №595«Про порядокпроведення профілактичнихщеплень вУкраїні таконтроль якостій обігумедичних імунобіологічнихпрепаратів» (які будь-якиміншим документом)обов`язковогопрофілактичного щепленнявід хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2,не передбачено,як немаєзгадки іпро самухворобу,а відтакпросила задовольнитиїї позовнівимоги (а.с. 2-10).

Оскаржуваним рішенняму задоволенніпозову відмовлено (а.с. 69-76).

Дане рішення оскаржила позивачка.

Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд не дав належної оцінки тому, що законні підстави для відсторонення позивачки від роботи були відсутні, а також тому, що при цьому не було дотримано встановленого законом порядку відсторонення від роботи.

Вважає помилковимвисновок судупро обов`язковістьвакцинації відреспіраторної хвороби COVID-19 (а.с. 78-94).

Апелянт, будучи своєчасно (15.11.2022 року) належним чином повідомленою про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 112, 114), в судове засідання не з`явилася і про причини такої неявки суд не повідомила, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6 частини 2 статті 356).

Виходячи з предмету спору та заявлених позовних вимог, саме позивачка належними та допустимими доказами мала б довести те, що:

-нею станом на 05.11.2021 року (дата наказу, що оскаржується) пройдено щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

або

-у неїє наявними протипоказання до вакцинації проти COVID-19;

або

-наказ відповідача від 05.11.2021 року № 104-к про відсторонення її від роботи порушує певні конкретні норми права або суперечить їм.

Як вбачаєтьсяз доводівпозовної заяви,позивачка,оскаржуючи наказ відповідачавід 05.11.2021року №104-кпро відстороненняїї відроботи,визнає ту обставину, що станом на день написання позовної заяви (датованої 06.12.2021 року) нею не пройдено щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а відтак ця обставина (в силу положень, передбачених частиною 1 статті 82 ЦПК України) доказуванню не підлягає.

Позовна заяватакож немістить доводівстосовно того,що упозивачкиє наявними протипоказання до вакцинації проти COVID-19, та доказів про наявність таких протипоказань.

При цьому всі доводи позовної заяви зводяться до того, що оскаржуваний позивачкою наказ не відповідає положенням чинного законодавства та суперечить цим положенням.

В той же час, в оскаржуваному рішенні наведено детальний та ґрунтовний аналіз всім доводам, які наведені у позовній заяві, щодо відповідності наказу, який оскаржується позивачкою, чинному законодавству.

Підтвердженням цього є те, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду про відповідність оскаржуваного наказу чинному законодавству, а саме: доводів про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки у ній не зазначено положення якого саме закону, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судом неправомірно було застосовано при ухваленні оскаржуваного рішення, чи навпаки положення якого саме закону підлягали до застосування до спірних правовідносин, однак не були застосованими судом.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бузького районного суду Львівської області від 23 серпня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 07 грудня 2022 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.