Постанова

від 09.11.2022 по справі 911/3211/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р. Справа№ 911/3211/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Філіпенко О.І. (службове посвідчення № 067570)

від позивача: не з`явився

від відповідача: Мирошніченко І.В. (посвідчення адвоката № 1237 від 15.01.2020)

від третіх осіб-1,-2: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 (повний текст рішення складено 07.02.2022)

у справі № 911/3211/19 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до Приватного акціонерного товариства "Таурус Груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Обухівське"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про витребування з незаконного володіння земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з позовом до Обухівської районної державної адміністрації та Приватного акціонерного товариства "Таурус Груп" про:

- визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982 в частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9574 га для ведення особистого селянського господарства на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- витребування на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Таурус груп" земельні ділянки: площею 1,1131 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0095 та площею 0,8443 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0094, загальною вартістю 51931,78 грн, які розташовані на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне розпорядження Обухівської районної державної адміністрації 14.08.2007 № 982 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність ряду громадян земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Нещерівської сільської ради Обухівського району, в тому числі ОСОБА_1 площею 1,9574 га, за рахунок земель державної власності прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки за твердженням прокурора, дані земельні ділянки перебували у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства "Обухівське", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Обухівське", що засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006 №14-25-7/1 шляхом перетворення Державного підприємства радгоспу-комбінату "Обухівський" у Відкрите акціонерне товариство "Обухівське" відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про господарські товариства", згідно державного акту на право постійного користування землею від 13.02.1996 № 003263, виданого Державному підприємству радгосп-комбінат "Обухівське".

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.12.2021 повністю відмовлено у задоволенні позову.

Приймаючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором не доведено незаконності вибуття із власності держави земельних ділянок, які він просив суд витребувати у відповідача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/3211/19 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, того, що на думку прокурора:

- при погодженні головою правління Відкритого акціонерного товариства "Обухівське" вилучення земель для суспільних потреб не було дотримано встановленого статутом Відкритого акціонерного товариства "Обухівське" порядку прийняття органами управління товариства рішення з такого приводу, оскільки правлінням товариства рішення про це не приймалося та наглядовою радою товариства не погоджувалося.

- розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 835 від 23.07.2007, яким вилучено із постійного користування Відкритого акціонерного товариства "Обухівське" земельну ділянку 56 га прийнято в порушення ст. 149 Земельного кодексу України, так як була відсутня згода землекористувача на вилучення земельної ділянки наданої у порядку встановленому статутом Відкритого акціонерного товариства "Обухівське" щодо прийняття органами управління товариства рішення з такого приводу;

- право власності держави порушено та підлягає захисту шляхом витребування земельних ділянок, оскільки на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 982 від 14.08.2007 передано спірні земельні ділянки державної форми власності без їх вилучення у встановленому законом порядку з постійного користування, тобто за відсутності згоди землекористувача наданої у порядку встановленому статутом Відкритого акціонерного товариства "Обухівське" щодо прийняття органами управління товариства рішення з такого приводу

З огляду на викладене, прокурор вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано приписи ст. 5, ч. 5 ст. 116, ст.ст. 141, 142, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, оскільки за твердженням прокурора, матеріали справи містять належні докази незаконного вибуття із власності держави спірних земельних ділянок.

Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Зокрема, відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції встановивши, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 835 від 23.07.2007, яке було підставою для прийняття розпорядження № 982 від 14.08.2007, вилучення землі з користування господарського товариства відбулося з наступною її передачею до фонду земель державної власності, зазначив, що прокурором не доведено незаконності вибуття земельних ділянок саме з власності держави.

У зв`язку з чим, на думку відповідача, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обраний прокурором спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права останнього.

Узагальнений виклад позиції інших учасників по справі

Позивач та треті особи-1,-2 не скористалися правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу чи письмові пояснення, хоча були належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги. Неподання відзиву чи письмових пояснень не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 911/3211/19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022, справу № 911/3211/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/3211/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові обґрунтування до клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 поновлено заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 по справі № 911/3211/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/3211/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 05.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 розгляд справи № 911/3211/19 відкладено на 09.11.2022.

В судове засідання, яке відбулося 09.11.2022, з`явилися прокурор та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представники позивача та третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить долучені до матеріалів справи докази направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 на зазначену в матеріалах справи офіційну електронну адресу позивача та третіх осіб по справі.

Також слід вказати, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому представники позивача та третіх осіб-1, 2 не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Враховуючи, що явка представників позивача та третіх осіб-1,-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та третіх осіб-1,-2.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Обухівське", затвердженого зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Обухівське" (протокол № 9 від 18.10.2013), Публічне акціонерне товариство "Обухівське" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Обухівське", що засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006 №14-25-7/1 шляхом перетворення Державного підприємства радгоспу-комбінату "Обухівський" у Відкрите акціонерне товариство "Обухівське" відповідно до законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про господарські товариства".

Рішенням Нещерівської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області 5 сесії 22 скликання від 01.12.1995 "Про затвердження науково-технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу - комбінату "Обухівський" Обухівського району Київської області" розглянуто розроблену Київським відділенням інституту землеустрою науково-технічну документацію по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу-комбінату "Обухівський", та керуючись постановою Верховного Ради України від 18.12.1990 "Про земельну реформу" Нещерівська сільська рада народних депутатів вирішила затвердити науково-технічну документацію по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею та надала в постійне користування радгоспу-комбінату "Обухівський" земельні ділянки загальною площею 1327,0 га (ріллі - 798,5 га, сіножатей - 446,2 га, пасовищ 19,0 га, лісів і інших лісовкритих площ 20,8 га, боліт - 1,1 га, під водою 21,8 га, під господарськими шляхами - 8,5 га, під виробничими будівлями і дворами - 7,4 га, під гідротехнічними спорудами- 3,3 га, відкритими землями без рослинного покриву - 0,4 га).

Як вбачається з державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 13.02.1996 р., виданого Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284, радгоспу-комбінату "Обухівське" було передано в користування 1327,0 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області від 28.03.2012 №385 "Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравеньської та Нещерівської сільських рад" надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгоспу-комбінату "Обухівський" на підставі статуту ПАТ "Обухівське", згідно з державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№003264, 003262, 003263 та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 №1, від 19.02.1996 №26 та від 16.02.1996 №284 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.12.2015 № 365 "Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Прешотравеньскої сільських рад" затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське", розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 28 громадянам (згідно з додатком), серед яких ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу державної власності в адміністративних межах Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області; передано у власність 28 громадянам (згідно з додатком) земельні ділянки загальною площею 54,9122 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області та надано дозвіл на виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки.

Як вбачається зі списку громадян, яким надаються земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (додаток до розпорядження від 14.08.2007 № 982), ОСОБА_1 (за списком № 20) було передано у власність земельну ділянку площею 1,9574 га.

22.10.2007 між ОСОБА_1 (продавець, третя особа-2) та Відкритим акціонерним товариством "Таурус Груп" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого продавець продав, а покупець купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 19574 кв. м., розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер якої 3223186200:02:002:0011.

Згідно з п. 2 договору земельна ділянка, що відчужується, надана для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка, що відчужується, належить продавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 757349, виданого на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733100307 від 21.09.2007 (п. 4 договору). Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 13458.

На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "Таурус Груп" було видано державний акт серії ЯД № 773034 від 28.01.2008 на право власності на земельну ділянку площею 1,9574 га для ведення особистого селянського господарства на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223186200:02:002:0011, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020883700012.

В подальшому, на підставі заяви Приватного акціонерного товариства "Таурус Груп", зареєстрованої 09.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л. А., було поділено земельну ділянку площею 1,9574 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0011 на дві земельні ділянки: площею 1,1131 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0095 та площею 0,8443 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0094, що підтверджується інформаційними довідками від 20.09.2019 № 181789818 та № 181790452 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Право власності на земельні ділянки площею 1,1131 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0095 та площею 0,8443 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0094 зареєстровано за Приватним акціонерним товариством "Таурус Груп", що підтверджується зазначеними інформаційними довідками від 20.09.2019 № 181789818 та № 181790452 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції, прокурор посилався на те, що Приватне акціонерне товариство "Обухівське" є землекористувачем, якому належать права володіння та користування земельними ділянками державної власності в межах державного акта на право постійного користування землею від 13.02.1996 серія II-КВ № 003263, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284.

Проте, опрацюванням матеріалів кримінального провадження № 12016110230001223 від 02.06.2016 та звіту щодо інвентаризації стану використання земель, що посвідчені державними актами на право постійного користування Приватним акціонерним товариством "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Нещерівської, Першотравенської сільських та Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, розробленого у 2018 Інститутом землекористування Національної академії аграрних наук України, встановлено, що товариство згоди на вилучення чи припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою не надавало.

Таким чином, посилаючись на те, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982 передано у приватну власність земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення без вилучення з постійного користування та за відсутності згоди землекористувача всупереч вимогам ч. 5 ст. 116, ст. ст. 141, 142, 149 Земельного кодексу України, прокурор просив суд першої інстанції:

- визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982 в частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9574 га;

- витребувати на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Таурус Груп" земельні ділянки: площею 1,1131 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0095 та площею 0,8443 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0094, які розташовані на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2019 у даній справі, яка набрала законної сили, було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині вимоги про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982.

Отже, судом першої інстанції була розглянута позовна вимога прокурора про витребування на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Таурус Груп" земельних ділянок: площею 1,1131 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0095 та площею 0,8443 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0094, які розташовані на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.12.2021 повністю відмовлено у задоволенні позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2013 року прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області звертався до Обухівського районного суду Київської області із позовом.

Посилаючись на те, що вилучення для суспільних потреб земельних ділянок з користування Відкритого акціонерного товариства "Обухівське" відбулося за погодженням голови правління публічного акціонерного товариства, а не за рішенням самого правління, погодженим наглядовою радою товариства, прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835 "Про вилучення земельної ділянки із постійного користування ВАТ "Обухівське" та надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам в кількості 28 чоловік для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Нещерівської сільської ради" та від 14.08.2007 № 982, визнати недійсними державні акти та скасувати їх державну реєстрацію, визнати недійсними договори купівлі-продажу та витребувати з незаконного володіння відповідача - Публічного акціонерного товариства "Таурус Груп" земельні ділянки.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.04.2014 у справі № 372/5036/13-ц за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Обухівської районної державної адміністрації, 28-ми фізичних осіб, серед яких ОСОБА_1 , та Приватне акціонерне товариство "Таурус Груп", третя особа - Публічне акціонерне товариство «Обухівське» позовні вимоги були задоволені.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.08.2014 у зазначеній справі № 372/5036/13-ц, яке набрало законної сили, скасовано рішення Обухівського районного суду Київської області від 14.04.2014 та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

Під час розгляду справи № 372/5036/13-ц судами було встановлено, що Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835 вилучено із постійного користування ВАТ "Обухівське" земельну ділянку площею 56 га, яка розташована в адміністративних межах Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, включено вилучену земельну ділянку до складу земель державної власності та надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам в кількості 28 чоловік для ведення особистого селянського господарства загальною площею 56 га за рахунок земель запасу державної власності в межах адміністративної території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, копія розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835 долучена до матеріалів справи разом з іншими копіями матеріалів справи № 372/5036/13-ц, які додані до листа відповідача від 19.10.2021, в якому він просить суд долучити вказані документи до матеріалів справи.

Отже, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835 вилучено із постійного користування ВАТ "Обухівське" земельну ділянку площею 56 га, яка розташована в адміністративних межах Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, включено вилучену земельну ділянку до складу земель державної власності.

При цьому, при зверненні з позовом до суду у даній справі, прокурором, який посилався на те, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення передано у приватну власність без вилучення з постійного користування ПАТ "Обухівське", не повідомлено суд ні про факт прийняття Обухівською районною державною адміністрацією Розпорядження від 23.07.2007 № 835, яким вилучено із постійного користування ВАТ "Обухівське" земельну ділянку площею 56 га, ні про те, що вказане розпорядження оскаржувалося прокурором до суду та рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.08.2014 р. у справі № 372/5036/13-ц в позові було відмовлено.

Звертаючись з даним позовом, прокурор посилався лише на незаконність розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982 в частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9574 га, оскільки її надано без вилучення з постійного користування та за відсутності згоди землекористувача - ПАТ "Обухівське".

Судом враховано, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 визначено, що власник з дотриманням вимог ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного рішення райдержадміністрації, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, щл вимога про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982 в частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9574 га для ведення особистого селянського господарства на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області не є ефективним способом захисту прав у цій справі.

При цьому, судова колегія зауважує на тому прокурор в позовній заяві не обґрунтовує в чому, на його думку, полягає незаконність вказаного розпорядження.

Водночас, розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835, яким вилучено із постійного користування ВАТ "Обухівське" земельну ділянку площею 56 га, яка розташована в адміністративних межах Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, включено вилучену земельну ділянку до складу земель державної власності та надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам в кількості 28 чоловік для ведення особистого селянського господарства загальною площею 56 га за рахунок земель запасу державної власності, є рішенням, яке передувало прийняттю Обухівською районною державною адміністрацією розпорядження від 14.08.2007 № 982, тобто на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835 було прийнято розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 14.08.2007 № 982.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України в редакції, що діяла станом на час прийняття розпоряджень № 835 та № 982, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

При цьому, згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до п. а) ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Як вже зазначалося, прокурор не повідомив суд про прийняття розпорядження № 835, та відповідно під час розгляду даної справи прокурор навіть не посилався на незаконність Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 23 липня 2007 року № 835, яким вилучено із постійного користування ВАТ "Обухівське" земельну ділянку площею 56 га, будучи про нього обізнаним.

При цьому, вилучення землі з користування господарського товариства зазначеним розпорядженням відбулося з наступною її передачею до фонду земель державної власності.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Водночас, в позовній заяві прокурор посилається на те, що здійснення Обухівською районною державною адміністрацією права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб, передбачений законом, не може оцінюватися як вираження волі держави, що відповідно до ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача.

Підстави позову визначає позивач, в даному випадку прокурор, тоді як встановлення обґрунтованості позову є обов`язком суду.

Прокурор стверджує, що в даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що відбулось незаконне вибуття із власності держави земельної ділянки, що суперечить загальним принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

При цьому, як вже зазначалося, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 23.07.2007 № 835, яке було підставою для прийняття розпорядження від 14.08.2007 № 982, вилучення землі з користування господарського товариства відбулося з наступною її передачею до фонду земель державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підсумовуючи вищенавене, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено незаконності вибуття із власності держави земельних ділянок, які він просить суд витребувати у відповідача.

Крім того, прокурор вважає, що у даному випадку вірним способом захисту порушеного права є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, та просить витребувати земельні ділянки на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Тобто, у разі задоволення вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з незаконного володіння ПрАТ "Таурус Груп" земельних ділянок площею 1,1131 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0095 та площею 0,8443 га з кадастровим номером 3223186200:02:002:0094 право володіння, користування та розпорядження цими ділянками перейде до держави.

Водночас, як вже неодноразово зазначалося, позов обґрунтовано тим, що саме ПАТ "Обухівське" є землекористувачем, якому належать права володіння та користування спірними земельними ділянками, які передано у приватну власність без вилучення з постійного користування та за відсутності згоди ПАТ "Обухівське" всупереч вимогам ст. ст. 116, 141, 142, 149 Земельного кодексу України.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18.

Суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес, за захистом якого(их) звернулася особа, мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.\

Тобто ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду відповідно до вимог законодавства.

Обраний прокурором спосіб захисту не відповідає змісту порушеного, на його думку, права, про яке мова йде в позовній заяві.

З огляду на вказані вище обставини, які обґрунтовані матеріалами справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/3211/19 - без змін.

Матеріали справи № 911/3211/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.12.2022.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко