Рішення

від 25.10.2022 по справі 910/20708/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2022Справа № 910/20708/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши господарську справу

За позовом Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд"

про стягнення 1 125 432,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пічкур С.В.,

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Баранова Алла Олексіївна звернулась із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС-К ЛТД" про стягнення 1 125 432,15 грн. заборгованості по договору оренди № 01/13 від 01.05.2013, а саме: 960 000 грн. основного боргу за серпень 2020 - листопад 2021, 127038,84 грн. інфляційних втрат, 38393,31 грн. 3% річних.

Ухвалою від 25.01.2021 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 22.02.2022.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 25.01.2022 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105491857761, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

У судовому засіданні 22.02.2022 було відкладено підготовче засідання на 22.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

За наведених обставин призначене на 22.03.2022 судове засідання не відбулося з об`єктивних причин, що не залежали від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 було призначено підготовче засідання на 21.06.2022.

Ухвалою суду від 21.06.2022 було відкладено підготовче засідання на 19.07.2022.

Судове засідання призначене на 19.07.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у лікарняній відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 було призначено підготовче засідання на 27.09.2022.

27.09.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2022.

У судовому засіданні 25.10.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2013 між позивачем (орендодавцем за договором) та відповідачем (орендарем за договором) було укладено договір оренди № 01/13, у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування частину адміністративного будинку розташованого за адресою: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3, загальною площею 65 м2.

Згідно умов п. 3.1 договору розрахунки здійснюються орендарем до 20 числа розрахункового місяця.

Відповідно до умов п. 3.2 договору щомісячна орендна плата визначена сторонами у розмірі 30 000 грн. без ПДВ.

22.12.2015 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою змінили пункт 3.2 договору виклавши його в наступній редакції: «Щомісячна орендна плата (із розрахунку календарний місяць) з 01.03.2015 визначена сторонами у розмірі 60 000 грн. Замовник може здійснювати оплату за надані послуги згідно актів виконаних робіт або здійснювати авансовий платіж за послуги за цим договором.»

Згідно умов п. 4.2 договору строк дії договору - 3 роки, але якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення цього строку, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором раніше (одинадцять місяців).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

За актом приймання-передачі об`єкта оренди 01.05.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування майно передбачене договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що за період з серпня 2020 по листопад 2021 відповідачем не проводилися оплати за користуванням орендованим майном.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди та підставою для виконання між сторонами взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що за актом приймання-передачі об`єкта оренди 01.05.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування майно передбачене договором.

Докази повернення відповідачем із користування вказаного майна суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем доказів здійснення платежів з орендної плати за користування спірним майном за період з серпня 2020 по листопад 2021 суду не надано, то вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 960 000 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також за прострочення виконання зобов`язання з орендної плати позивачем нараховано до стягнення з відповідача 127 038,84 грн. інфляційних втрат та 38 393,31 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 127 038,84 грн. інфляційних втрат та 38 393,31 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для сплати спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3, код 16470972) на користь Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 960 000 (дев`ятсот шістдесят тисяч) грн. основного боргу, 127 038 (сто двадцять сям тисяч тридцять вісім) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 38 393 (тридцять вісім тисяч триста дев`яносто три) грн. 31 коп. 3% річних, 16 881 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 48 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04.11.2022

Суддя О.М.Ярмак