Постанова

від 31.10.2023 по справі 910/20708/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа№ 910/20708/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 31.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.10.2022 (повний текст складено та підписано 04.11.2022)

у справі №910/20708/21 (суддя О.М.Ярмак )

за позовом Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 1 125 432,15 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Баранова Алла Олексіївна звернулась із позовом до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС-К ЛТД" про стягнення 1 125 432,15 грн заборгованості по договору оренди № 01/13 від 01.05.2013, а саме: 960 000 грн основного боргу за серпень 2020 - листопад 2021, 127038,84 грн. інфляційних втрат, 38393,31 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором оренди № 01/13 від 01.05.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" на користь Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни 960 000 грн основного боргу, 127 038 грн 84 коп. інфляційних втрат, 38 393 грн 31 коп. 3% річних, 16 881 грн 48 коп. судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що доказів здійснення платежів з орендної плати за користування спірним майном за період з серпня 2020 по листопад 2021 суду відповідачем не надано, тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 960 000 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процессуального права. При цьому скаржник зазначив, що він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце всіх судових засідань у даній справі. Також відповідач зазначив, що ним та Борзовою Ларисою Віталіївною, яка діяла від імені позивача, 01.07.2017 було укладено додаткову угоду №2, якою було змінено термін дії договору, всі розрахунки за договором відповідач виконав станом на 01.01.2018, а відтак, договір оренди є припиненим. Також апелянт зазначив, що позивач ввів суд в оману, оскільки позивач просив стягнути орендну плату, 3% та інфляційні втрати по припиненому договору, за оренду 1/10 частини будинку, яка не належить позивачу, а належить Баранову В.Є. (третя особа у справі), на підставі договору дарування нежилого приміщення в частині від 11.10.2005.

Також, скаржником додано до апеляційної скарги копію нотаріальної довіреності від 24.05.2016, копію додаткової угоди № 2 від 01.07.2017 до договору оренди від 01.05.2013, копію договору дарування від 11.10.2005 та копію адвокатського запиту від 06.01.2023 з доказами його надсилання.

З огляду на те, що відповідач був позбавлений можливості подати відповідні докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки не приймав участі у судових засіданнях під час розгляду справи №910/20708/21, суд апеляційної інстанції долучає зазначені докази до матеріалів справи та враховує їх під час апеляційного перегляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 апеляційну скаргу у справі №910/20708/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Агрикова О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20708/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, справу №910/20708/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Призначено судове засідання на 25.04.2023.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 18.04.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечено доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі. Фізична особа-підприємець Баранова Алла Олексіївна зазначила, що про підписання додаткової угоди №2 не була повідомлена, а дана угода укадена з її сторони Борзовою Л.В. з перевищенням повноважень. Також позивачка зазначила, що відповідач продовжує користуватись орендованим приміщенням, а тому зобов`язаний сплатити оренду плату. До відзиву позивачем долучено копію наказу Головного управління з питань майна №856-В від 11.12.2001 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна", копію додатку до наказу від 11.12.2001 № 856-В, копію договору дарування нежилого приміщення в частині від 11.10.2005, копію реєстранційного посвідчення №003647 від 08.11.2005, копію договору безоплатного користування нерухомим майном від 30.04.2013, копію акту від 30.04.2013 приймання-передачі нежитлового приміщення по договору від 30.04.2013, копію акту від 11.04.2013, копію заяви до Начальника Печерського УП ГУ НП у місті Києві від 12.04.2023 та копію талону-повідмолення єдиного обліку №7810 від 12.04.2023.

Суд апеляційної інстанції долучає вищезазначені докази до матеріалів справи та враховує їх під час апеляційного перегляду.

Через канцелярію суду 22.05.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №757/15819/23-ц, яка розглядається Печерським районним судом міста Києва, у задоволенні якого колегією суддів відмовлено.

23.05.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21 призначено на 29.06.2023.

Через канцелярію суду 27.06.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення та клопотання про залучення до участі у справі №910/20708/21 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , оскільки оскаржуване рішення суду може вплинути на права і обов`язки ОСОБА_1 , як власника майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд", яке задоволено апеляційним судом у судовому засіданні 29.06.2023, про що постановлено ухвалу. Також відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/9652/23, яка розглядається Господарським судом міста Києва, у задоволенні якого колегією суддів відмовлено.

Розгляд справи відкладався.

На електронну адресу Північного апеляційного господарського суду 25.07.2023 від позивача надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Через канцелярію суду 03.08.2023 від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких заперечено доводи викладені в апеляційній скарзі.

На електронну адресу Північного апеляційного господарського суду 04.09.2023 від позивача надійшли пояснення по справі.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 13.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення експертного висновку до матеріалів справи, яке відхилено колегією суддів у судовому засіданні 31.10.2023, оскільки відповідачем порушено терміни на подачу додаткових доказів визначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 15.03.2023. Також відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Через канцелярію суду 28.09.2023 від третьої особи надійшла заява, в якій, зокрема, останній зазначив про зловживання відповідачем процесуальними правами, а саме на подачу апеляційної скарги, додаткових пояснень, клопотань про доручення до матеріалів справи доказів та заяв.

На електронну адресу Північного апеляційного господарського суду 03.10.2023 від позивача надійшли заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності та заперечення проти клопотання про долучення доказів.

В судове засідання 31.10.2023 з`явились учасники справи та надали пояснення по справі.

Представник скаржника підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 скасувати.

Представники позивача та третя особа просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 залишити без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що 01.05.2013 між позивачем (орендодавцем за договором) та відповідачем (орендарем за договором) було укладено договір оренди № 01/13, у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування 1/10 частину адміністративного будинку розташованого за адресою: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3, загальною площею 65 м2.

Відповідно до умов п. 3.2 договору щомісячна орендна плата визначена сторонами у розмірі 30 000 грн без ПДВ.

22.12.2015 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою змінили пункт 3.2 договору виклавши його в наступній редакції: "Щомісячна орендна плата (із розрахунку календарний місяць) з 01.03.2015 визначена сторонами у розмірі 60 000 грн. Замовник може здійснювати оплату за надані послуги згідно актів виконаних робіт або здійснювати авансовий платіж за послуги за цим договором."

Згідно умов п. 4.2 договору строк дії договору - 3 роки, але якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення цього строку, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором раніше (одинадцять місяців).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі статтею 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Частиною першою та другою статті 761 Цивільного кодексу визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання-передачі об`єкта оренди 01.05.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування майно передбачене договором від 01.05.2013.

Позивач стверджує, що до липня 2020 року відповідач належним чином виконував умови договору оренди від 01.05.2013 в частині сплати орендної плати, але починаючи з серпня 2020 року, відповідач припинив вносити орендну плату, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 960 000,00 грн за період з серпня 2020 року по листопад 2021 року.

Зі змісту укладеного сторонами договору оренди від 01.05.2013 слідує, що в договорі не вказано індивідуальні ознаки приміщення, яке було передано в оренду відповідачу.

Згідно пункту 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування частину адміністративного будинку розташованого за адресою: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3. Зазначене приміщення належить орендодавцю на правах спільної сумісної власності та договору дарування нежилого помешкання в 1/10 частині засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.10.2005 року за №2741. Площа орендованого помешкання складає 65,0 кв.м.

Тобто, в договорі оренди від 01.05.2013 не вказано конкретних приміщень, та їх розташування за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 3, які передаються в оренду.

За приписами частини першої статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Частиною першою статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

За таких обставин, колегією суддів встановлено, що предметом договору оренди від 01.05.2013 є нерухоме майно, за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 3, яке індивідуально невизначене, що суперечить приписам чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 793 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх

окремої частини) строком на три роки і більше підлягає

нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Враховуючи наведене, договір оренди №01/13 від 1 травня 2013 року підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, договір оренди №01/13 від 1 травня 2013 року, вимогам закону.

Згідно з частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, сторонами було укладено спірний договір з порушенням вимог законодавства щодо його нотаріального посвідчення, який в силу закону є нікчемним.

В Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Отже, вимоги Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" про стягнення 1 125 432,15 грн заборгованості за договором оренди № 01/13 від 01.05.2013 не підлягають задоволенню, оскільки договір № 01/13 від 01.05.2013 є нікчемним в силу закону.

Долучені сторонами до матеріалів справи документи, а саме: додаткова угода №2 від 01.07.2017 до договору оренди № 01/13 від 01.05.2013, укладена представником ФОП Баранової А.О. - Борзовою Л.В. (на підставі довіреності від 24.05.2016) та ТОВ "Галс-К Лтд", пунктом 1 якої змінено пункт 4.2 договору оренди від 01.05.2013 та викладено його в наступній редакції: "Термін дії договору закінчується 01 серпня 2020р. Після закінчення дії договору акт повернення майна не складається, оскільки договором конкретно не визначено помешкання"; договір дарування нежилого приміщення в частині від 11.10.2005, договір безоплатного користування нерухомим майном від 30.04.2013, на підставі якого Баранов В.Є. передав у строкове безоплатне користування ФОП Барановій А.О. частину адміністративної будівлі (нежитлового приміщення) площею 65,0 кв.м., розташованого за адресою: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3, тощо, не мають вирішального значення при розгляді даного спору, тому не розглядаються апеляційним судом, оскільки договір від 01.05.2013 є нікчемним в силу закону.

Щодо тверджень апелянта викладених в апеляційній скарзі стосовно неналежного повідомлення в суді першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" зареєстровано за адресою: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3. Всі процесуальні документи Господарського суду міста Києва якими відповідач повідомлявся про розгляд справи направлялась відповідачу на указану адресу, проте усі поштові відправлення повернулося на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, виходячи зі змісту положень ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 11, 17, 99, 116 та 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290 та 295 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

За таких обставин, оскільки матеріали справи містять докази відправлення процесуальних документів на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відповідач не скористався своїм правом на їх отримання, про що свідчать відмітки на поштових конвертах, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону щодо повідомлення сторін.

Твердження скаржника стосовно порушення оператором поштового зв`язку Правил надання послуг поштового зв`язку, відхиляються апеляційним судом, оскільки не підтверджені належними доказами.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21 - скасуванню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України і покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі №910/20708/21 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 25 322,22 грн.

Матеріали справи №910/20708/21 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.11.2023

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук