Постанова

від 01.12.2022 по справі 922/2017/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2017/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача (відповідача-1 за зустрічним позовом) товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (далі - ТОВ "ФМ Хладопром") - Мосейчук А.І. (адвокатка),

відповідача (позивача за зустрічним позовом) приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (далі - ПрАТ "Львівський холодокомбінат", скаржник) - Рабіновича М.П. (адвокат),

відповідача-2 за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (далі - ТОВ "Хладопром") - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПрАТ "Львівський холодокомбінат"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 (головуючий - суддя Зубченко І.В., судді Склярук О.І., Шевель О.В.),

у справі №922/2017/17

за заявою ПрАТ "Львівський холодокомбінат"

про розподіл судових витрат

за позовом ТОВ "ФМ Хладопром"

до ПрАТ "Львівський холодокомбінат"

про заборону використання знаку для товарів і послуг та визнання дій незаконними

та за зустрічним позовом ПрАТ "Львівський холодокомбінат"

до 1. ТОВ "ФМ Хладопром";

2. ТОВ "Хладопром"

про визнання права попереднього користувача.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для покладення на позивача за первісним позовом витрат (на професійну правничу допомогу та судову експертизу), які поніс відповідач за первісним позовом, у випадку відмови ТОВ "ФМ Хладопром" від первісного позову.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "ФМ Хладопром" звернулося до суду з позовом про:

- заборону незаконного використання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" знака для товарів і послуг "Каштан" за свідоцтвом України від 14.04.2001 №19356 (далі - Свідоцтво);

- заборону ПрАТ "Львівський холодокомбінат" маркувати товар "морозиво" названим позначенням;

- визнання незаконними дій ПрАТ "Львівський холодокомбінат" щодо використання знака для товарів і послуг "Каштан" у зв`язку з відсутністю права на його використання.

1.2. ПрАТ "Львівський холодокомбінат", у свою чергу, звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "ФМ Хладопром" і ТОВ "Хладопром" про визнання за ним права попереднього користувача на словесне позначення "Каштан" стосовно товару 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) "морозиво" та послуг 35 класу МКТП "рекламування; керування справами; ділове адміністрування; діловодство".

1.3. ПрАТ «Львівський холодокомбінат» подало до суду заяву про розподіл і стягнення судових витрат, в якій просило суд здійснити розподіл понесених відповідачем за первісним позовом витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000 грн і витрат, пов`язаних з проведенням у справі судової експертизи, в розмірі 35 000 грн.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2021 провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача за первісним позовом (ТОВ "ФМ Хладопром") від позову та відмовою від зустрічного позову позивача за зустрічним позовом (ПрАТ "Львівський холодокомбінат").

2.2. Додатковою ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 (суддя Аюпова Р.М.) заяву ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про розподіл та стягнення з позивача за первісним позовом понесених судових витрат (від 18.01.2021 вх. №986) задоволено; стягнуто з ТОВ "ФМ Хладопром" на користь ПрАТ "Львівський холодокомбінат" 92 000 грн витрат на правничу допомогу та 35 000 грн витрат, пов`язаних з проведенням у справі експертизи на замовлення.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 скасовано в частині задоволення заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000 грн; прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених витрат відмовлено; в решті додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 залишено без змін.

2.4. ПрАТ "Львівський холодокомбінат" подало касаційну скаргу, в якій просило Суд постанову апеляційної інстанції у частині прийнятого нового рішення, яким у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000 грн у справі №922/2017/17 відмовлено, скасувати; додаткову ухвалу суду першої інстанції у частині стягнення на користь ПрАТ "Львівський холодокомбінат" 92 000 грн витрат на правничу допомогу залишити в силі.

2.5. Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 касаційну скаргу задоволено частково, постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу №922/2017/17 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

2.5.1. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, зокрема, таке:

- у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат;

- відповідно до положень частини п`ятої та шостої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу;

- отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується;

- сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та статті 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України;

- у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому- із закриттям провадження у справі;

- тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача;

- ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду;

- ПрАТ "Львівський холодокомбінат" неодноразово вказувало на складність справи, зазначало про те, що пред`явлення первісного позову мало наслідком подання зустрічного позову, про тривалий розгляд справи; проте суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки тому, чи доведено відповідачем за первісним позовом необґрунтованість дій позивача за первісним позовом, а тому дійшли передчасних висновків;

- обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу за первісним позовом слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача за первісним позовом були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20);

- втім, суд апеляційної інстанції зазначеного вище не врахував, а, зосередившись на питанні подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, помилково розглянув заяву відповідача за правилами, встановленими для розподілу судових витрат між сторонами справи у разі вирішення спору по суті та не надав при цьому оцінку діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п`ятій та шостій статті 130 ГПК України;

- крім того, суд апеляційної інстанції не врахував того, що нова редакція ГПК (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), на відміну від попередньої, містить новелу, а саме статтю 124 ГПК України (попереднє визначення суми судових витрат);

- таким чином, станом на час подання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" клопотання про відкладення розгляду справи (том 1, а.с.75) та письмових пояснень (том 2, а.с.18), про які зазначає суд апеляційної інстанції, попередня редакція ГПК України не передбачала такої умови, як попереднє визначення суми судових витрат;

- крім того, суд апеляційної інстанції, правильно вказавши на те, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" у даній справі є не лише відповідачем за первісним позовом, а й позивачем за зустрічним, втім, обмежившись висновком щодо нерозмежування витрат на правничу допомогу, надану за первісним та зустрічним позовами, не дослідив належним чином докази, які містяться в матеріалах справи.

2.6. За результатами нового розгляду, судом апеляційної інстанції 01.11.2021 ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ "ФМ Хладопром" задоволено частково; додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 року у справі №922/2017/17 скасовано в частині задоволення заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 92 000 грн; ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 92 000 грн відмовлено; у решті додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 залишено без змін.

2.7. ПрАТ "Львівський холодокомбінат" подало касаційну скаргу, в якій просило Суд постанову апеляційної інстанції у частині прийнятого нового рішення, яким у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000 грн у справі №922/2017/17 відмовлено, скасувати; додаткову ухвалу суду першої інстанції у частині стягнення на користь ПрАТ "Львівський холодокомбінат" 92 000 грн витрат на правничу допомогу залишити в силі.

2.8. Постановою Верховного Суду від 18.01.2022 касаційну скаргу задоволено частково, постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу №922/2017/17 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

2.8.1. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови, як було зазначено в пункті 2.5 цієї постанови, виходив, зокрема, з того, що дії ТОВ "ФМ Хладопром" зі звернення до суду спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можуть вважатися необґрунтованими, оскільки вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист;

- водночас обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України);

- отже, ТОВ "ФМ Хладопром" у розгляді цього питання має обґрунтувати свої дії з відмови від позову, а суду належить надати відповідну оцінку такому обґрунтуванню;

- водночас суд має дослідити й доводи ПрАТ "Львівський холодокомбінат" щодо необґрунтованості дій ТОВ "ФМ Хладопром", пов`язаних із поданням позову та розглядом справи, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 зі справи №922/3787/17, від 09.07.2019 зі справи №922/592/17, від 24.03.2021 зі справи №922/2157/20, від 21.01.2020 зі справи №922/3422/18, від 26.04.2021 зі справи №910/12099/17, від 19.04.2021 зі справи №924/804/20);

- разом з тим суду з урахуванням обставин даної справи та з метою повноти їх дослідження належало з`ясувати й пов`язаність спірних витрат із підготовкою, поданням та розглядом зустрічного позову та обґрунтованість відмови від нього;

- у контексті наведеного суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 зі справи щодо необхідності надання оцінки діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п`ятій та шостій статті 130 ГПК України.

2.9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 скасовано; ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про розподіл судових витрат та стягнення їх з ТОВ "ФМ Хладопром".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПрАТ "Львівський холодокомбінат", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення у справі скасувати, а додаткову ухвалу від 27.01.2021 Господарського суду Харківської області залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ПрАТ "Львівський холодокомбінат" вказує, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено внаслідок неправильного застосування норм процесуального права, та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №922/2017/17, від 29.07.2022 у справі №911/1237/21, від 13.05.2021 у справі №910/16777/20, від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 15.09.2021 у справі №921/661/20. При цьому скаржник посилається на застосування норм частини першої статті 127, статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Від ПрАТ "Львівський холодокомбінат" 28.11.2022 надійшли до Суду письмові пояснення.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Від ТОВ "ФМ Хладопром" 16.11.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли письмові пояснення, які підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП) 16.11.2022, та в яких позивач за первісним позовом просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційної інстанції залишити без змін. Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 16.11.2022.

5.2. Від ТОВ "ФМ Хладопром" 01.12.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли письмові пояснення, які підписані КУЕП 01.12.2022. Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 01.12.2022.

5.3. Від ТОВ "Хладопром" відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Суд першої інстанції у додатковій ухвалі від 27.01.2021 зазначив, що:

на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000 грн у матеріалах справи наявні такі докази:

- договір від 01.11.2018 №09-ЮО (далі - Договір);

- додаткова угода від 04.02.2019 №01/09-ЮО до Договору на представництво інтересів та надання правової допомоги;

- рахунок від 31.12.2020 №31/12/09;

- опис виконаних робіт та наданих послуг у справі №922/2017/17 та їх загальна вартість від 13.01.2021;

- акт наданих послуг від 14.01.2021 №14/01/21;

- платіжні доручення від 04.01.2021 №54871 на суму 10 000 грн, від 05.01.2021 №54926 на суму 15 000 грн, від 06.01.2021 №54967 на суму 15 000 грн, від 11.01.2021 №55042 на суму 20 000 грн, від 12.01.2021 №55101 на суму 15 000 грн, від 13.01.2021 №55165 на суму 15 000 грн, від 15.01.2021 №2744 на суму 2 000 грн про оплату наданої правової допомоги;

підтвердженням понесення ПрАТ "Львівський холодокомбінат" судових витрат на проведення експертизи на замовлення, за результатами якої був складений висновок №13-04/19 від 08.04.2019 для подання у господарську справу №922/2017/17, й міститься у її матеріалах, є такі документи:

- заява-звернення ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від 09.12.2018 до судового експерта Солової К.А. про проведення експертизи та складання висновку, із відповідним переліком для вирішення питань;

- договір про виконання робіт та надання послуг від 12.12.2018 №22-12/2018;

- рахунок від 06.12.2018 №27-12/18;

- акт приймання-здавання виконаних робіт від 15.04.2019;

- платіжне доручення від 24.01.2019 №393 на суму 35 000 грн.

6.2. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вказано таке:

- як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2021 провадження у справі №922/2017/17 було закрите у зв`язку із відмовою ТОВ "ФМ Хладопром" від первісного позову та відмовою ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від зустрічного позову;

- водночас, відмова від позову є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд;

- подана до місцевого господарського суду заява ТОВ "ФМ Хладопром" про відмову від позову (від 30.12.2020 вх.№30528) не містить викладення мотивів вчинення відповідних дій (відмови від позову). У свою чергу, судова колегія враховує, що ГПК України не покладає на сторону обов`язку щодо викладення у заяві мотивів відмови від позову. Згідно з твердженнями ТОВ "ФМ Хладопром" під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, станом на дату подання заяви про відмову від позову підприємством було встановлено, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" фактично задовольнило позовні вимоги, а саме перестало використовувати знак для товарів і послуг "КАШТАН" відповідно до Свідоцтва;

- судова колегія, разом з іншим, звертає увагу на пов`язаність спірних витрат із підготовкою, поданням та розглядом зустрічного позову, відмова ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від якого також наявна в матеріалах справи та покладена в основу ухвали Господарського суду Харківської області від 12.01.2021 про закриття провадження у справі №922/2017/17. При цьому, ні за змістом заяви про відмову від зустрічного позову (від 12.01.2021 вх.№81), ані за змістом письмових пояснень під час нового розгляду справи у Східному апеляційному господарському суді, ані у судовому засіданні 01.09.2022 позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано мотивів відмови від позову, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості виконати вказівки Верховного Суду в частині дослідження обґрунтованості відмови ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від зустрічного позову;

- отже, ПрАТ "Львівський холодокомбінат" для задоволення вимог про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних із розглядом справи, у контексті приписів частин третьої та п`ятої статті 130 130 ГПК України, слід було довести, які саме необґрунтовані дії здійснені ТОВ "ФМ Хладопром" у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії відповідача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо;

- поряд з тим, обґрунтувань наведених вище обставин, як і доказів на їх підтвердження, заява ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про розподіл та стягнення судових витрат не містить;

- самі по собі посилання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" у заяві на тривалий розгляд справи не є свідченням навмисного та штучного затягування розгляду справи з боку ТОВ "ФМ Хладопром", як і не є свідченням того, що тривалий розгляд справи є наслідком недобросовісних дій останнього;

- слід також зазначити, що звернення позивача за первісним позовом до суду та відмова від позову не може беззаперечно свідчити про необґрунтованість дій та зловживання правом, оскільки ТОВ "ФМ Хладопром" вважало свої права порушеними, а первісний позов - обґрунтованим;

- ПрАТ "Львівський холодокомбінат" не довело обставин недобросовісності користування ТОВ "ФМ Хладопром" наданими йому процесуальними правами та наявність зі сторони останнього очевидних зловживань щодо них.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №922/2017/17 за касаційною скаргою ПрАТ "Львівський холодокомбінат" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі №922/2017/17.

7.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.10.2022 у зв`язку із перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/2017/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

7.3. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.11.2022 у зв`язку із перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/2017/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7.4. Протокольними ухвалами від 17.11.2022 та від 01.12.2022 вказані у пунктах 4.2, 5.1 та 5.2 цієї постанови пояснення прийняті до розгляду та оцінюватимуться, в межах, визначених статтею 300 ГПК України.

7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Справа №922/2017/17 в частині питання розподілу витрат неодноразово перебувала на розгляді апеляційної інстанції (дивись пункти 2.3, 2.6 та 2.9 цієї постанови).

8.2. На розгляді Верховного Суду перебували касаційні скарги, якими оскаржувалися постанови апеляційної інстанції, та Судом прийняті відповідні постанови від 29.07.2021 та від 18.01.2022 (дивись пункти 2.4, 2.5, 2.5.1, 2.7, 2.8 та 2.8.1 цієї постанови).

8.3. Оскаржувана постанова у даній справі мотивована, зокрема, таким:

- відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача;

- разом з тим, частиною п`ятою статті 130 ГПК України унормовано, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача;

- стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Аналогічна правова позиція викладена у додаткових ухвалах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17 та від 12.07.2021 у справі №903/254/20;

- колегія суддів виходить з положень статтей 2, 4, 14 ГПК України, з яких убачається, що право на звернення до господарського суду у встановленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена;

- звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом ТОВ "ФМ Хладопром", гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, якими передбачено безумовний доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову;

- відмова від позову є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд;

- як зазначено у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №922/2017/17, ГПК України не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду;

- направляючи справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду, Верховний Суд наголосив на тому, що ТОВ "ФМ Хладопром" має обґрунтувати свої дії з відмови від позову, а суду належить надати відповідну оцінку такому обґрунтуванню;

- як убачається з матеріалів справи, подана до місцевого господарського суду заява ТОВ "ФМ Хладопром" про відмову від позову (від 30.12.2020 вх.№30528) не містить викладення мотивів вчинення відповідних дій (відмови від позову). У свою чергу, судова колегія враховує, що ГПК України не покладає на сторону обов`язку щодо викладення у заяві мотивів відмови від позову. Згідно з твердженнями ТОВ "ФМ Хладопром" під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, станом на дату подання заяви про відмову від позову підприємством було встановлено, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" фактично задовольнило позовні вимоги, а саме перестало використовувати знак для товарів і послуг "КАШТАН" відповідно до Свідоцтва;

- судова колегія, разом з іншим, звертає увагу на пов`язаність спірних витрат із підготовкою, поданням та розглядом зустрічного позову, відмова ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від якого також наявна в матеріалах справи та покладена в основу ухвали Господарського суду Харківської області від 12.01.2021 про закриття провадження у справі №922/2017/17. При цьому, ні за змістом заяви про відмову від зустрічного позову (від 12.01.2021 вх.№81), ні за змістом письмових пояснень під час нового розгляду справи у Східному апеляційному господарському суді, ані у судовому засіданні 01.09.2022 позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано мотивів відмови від позову, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості виконати вказівки Верховного Суду в частині дослідження обґрунтованості відмови ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від зустрічного позову;

- отже, ПрАТ "Львівський холодокомбінат" для задоволення вимог про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних із розглядом справи, у контексті приписів частин третьої та п`ятої статті 130 ГПК України слід було довести, які саме необґрунтовані дії були здійснені ТОВ "ФМ Хладопром" у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії відповідача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо;

- поряд з тим, обґрунтувань наведених вище обставин, як і доказів на їх підтвердження, заява ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про розподіл та стягнення судових витрат не містить;

- самі по собі посилання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" у заяві на тривалий розгляд справи не є свідченням навмисного та штучного затягування розгляду справи з боку ТОВ "ФМ Хладопром", як і не є свідченням того, що тривалий розгляд справи є наслідком недобросовісних дій останнього;

- крім того, подання ТОВ "ФМ Хладопром" у процесі нового розгляду справи заяви про відмову від позову у справі №922/2017/17 у порядку статті 191 ГПК України та закриття провадження у справі не свідчить про необґрунтованість первісних позовних вимог та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача за первісним позовом виник спір у даній справі;

- слід також зазначити, що звернення позивача за первісним позовом до суду та відмова від позову не може беззаперечно свідчити про необґрунтованість дій та зловживання правом, оскільки ТОВ "ФМ Хладопром" вважало свої права порушеними, а первісний позов - обґрунтованим;

- ПрАТ "Львівський холодокомбінат" не довело обставин недобросовісності користування ТОВ "ФМ Хладопром" наданими йому процесуальними правами та наявність зі сторони останнього очевидних зловживань щодо них;

- твердження ПрАТ "Львівський холодокомбінат" у заяві про стягнення судових витрат щодо надзвичайного значення даної справи для останнього, а також щодо негативного впливу на ділову репутацію підприємства як серед інших виробників морозива, так і серед споживачів (у разі задоволення первісних позовних вимог), судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки жодних доказів, які б підтвердили відповідні обставини, останнім подано не було;

- однак, ПрАТ "Львівський холодокомбінат" не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, що спір у цій справі виник внаслідок необґрунтованих або неправильних дій позивача за первісним позовом (ТОВ "ФМ Хладопром"), у зв`язку із чим відсутні правові підстави для покладення на ТОВ "ФМ Хладопром" судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертизи, що понесені відповідачем за первісним позовом (ПрАТ "Львівський холодокомбінат);

- разом із цим, колегія суддів враховує, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" є також позивачем за зустрічним позовом, але з огляду на те, що господарським судом Харківської області ухвалою від 12.01.2021 прийнята відмова позивача від зустрічного позову та закрито провадження у цій справі, у силу частини третьої статті 130 ГПК України понесені ним витрати (на професійну правничу допомогу; на проведення експертизи) відповідачем за зустрічним позовом не відшкодовуються;

- Господарський суд Харківської області при постановленні оскаржуваної ухвали не надав оцінку діям позивача за первісним позовом при розгляді справи, що мало наслідком безпідставне стягнення на користь ПрАТ "Львівський холодокомбінат" витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертизи, адже в даному випадку у справі відсутні докази необґрунтованості дій позивача за первісним позовом, що унеможливлює покладення на нього понесених відповідачем за первісним позовом витрат, зокрема витрат на правничу допомогу та витрат на проведення експертизи.

8.4. Водночас скаржник вказує, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

8.5. ПрАТ "Львівський холодокомбінат" неодноразово та послідовно вказувало, зокрема, на те, що відмова ТОВ "ФМ Хладопром" від первісного позову у даній справі обумовлена тим, що:

- у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6518/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" до ТОВ "Хладопром", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ТОВ "ФМ Хладопром", про дострокове припинення дії Свідоцтва;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/6518/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, позовні вимоги задоволено; припинено дію Свідоцтва внаслідок визнання позначення "КАШТАН" загальновживаним щодо товару класу 30 МКТП "морозиво"; зобов`язано Міністерство внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг щодо припинення дії Свідоцтва та здійснити публікацію про це в офіційному бюлтені "Промислова власність";

- підстава позову у справі №922/2017/17 відпала, у зв`язку із прийняттям вказаних судових рішень;

- позивач за первісним позовом звернувся з відмовою від первісного позову 30.12.2020, тобто після прийняття Північним апеляційним господарським судом 08.10.2020 постанови у справі №910/6518/19;

- подання заяви про відмову від зустрічного позову 11.01.2021 ПрАТ "Львівський холодокомбінат" було обумовлено саме тим, що ТОВ "ФМ Хладопром" відмовилося від первісного позову, подавши відповідну заяву 30.12.2020.

8.6. Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом апеляційної інстанції не досліджувались вказані обставини, не надавалась їм належна оцінка, не наводились мотивів і обґрунтувань їх відхилення.

8.7. Також, суд апеляційної інстанції вказував на те, що саме ПрАТ "Львівський холодокомбінат" не доведено, зокрема "що спір у цій справі виник внаслідок необґрунтованих або неправильних дій позивача за первісним позовом".

8.8. Також, суд апеляційної інстанції вказував на недоведеність "неправомірних дій" чи "зловживання правом" зі сторони позивача за первісним позовом.

8.9. Верховний Суд виходить з того, що частина п`ята статті 130 ГПК України містить норму такого змісту:

"У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача".

8.10. Отже, при застосуванні частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача.

8.11. Верховний Суд вже звертав увагу, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

8.12. Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".

8.13. У свою чергу, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не вказав міркувань та обґрунтувань відмови у задоволенні заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" та відхилення доводів відповідача за первісним позовом щодо необґрунтованих дій позивача за первісним позовом, що є порушенням процесуальних норм (частин третьої та п`ятої статті 130 ГПК України та статті 236 ГПК України).

8.14. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

8.15. Суд касаційної інстанції в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

8.16. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.17. Враховуючи викладене, у цій постанові вище, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону (статті 130, 236, 237 ГПК України) не відповідає.

8.18. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду ним заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про відмову у розподілі правничої допомоги та витрат на експертизу є передчасними та такими, що зроблені без дослідження та оцінки доказів, доводів і аргументів учасників справи.

8.19. Суд апеляційної інстанції не виконав у повній мірі зазначених у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 та від 18.01.2022 у даній справі вказівок, які в силу приписів статті 316 ГПК України є обов`язковими для суду під час нового розгляду.

8.20. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги та письмових пояснень скаржника частково знайшли підтвердження, та наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

8.21. Доводи, наведені у письмових поясненнях ТОВ "ФМ "Хладопром", вказаного не спростовують і відхиляються Судом, ураховуючи мотиви, викладені у цьому розділі.

8.22. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеним у статті 300 ГПК України.

9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.4. За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ "Львівських холодокомбінат" задовольнити частково, оскаржувану постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.5. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити питання розподілу витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до закону.

10. Судові витрати

10.1. Розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі №922/2017/17 скасувати.

3. Справу №922/2017/17 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос