Постанова

від 19.01.2023 по справі 922/2017/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/2017/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром (вх. №1518 Х/2) на додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аюповою Р.М., повний текст складено 01.02.2021)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром, м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат, м. Львів,

про заборону використання знака для товарів і послуг та визнання дій незаконними,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат, м. Львів,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром, м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Хладопром, м. Харків,

про визнання права попереднього користувача,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФМ Хладопром" звернулося до суду з позовом про: заборону незаконного використання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" знака для товарів і послуг "Каштан" за свідоцтвом України від 14.04.2001 №19356 (далі - Свідоцтво); заборону ПрАТ "Львівський холодокомбінат" маркувати товар "морозиво" названим позначенням; визнання незаконними дій ПрАТ "Львівський холодокомбінат" щодо використання знака для товарів і послуг "Каштан" у зв`язку з відсутністю права на його використання.

ПрАТ "Львівський холодокомбінат", у свою чергу, звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "ФМ Хладопром" і ТОВ "Хладопром" про визнання за ним права попереднього користувача на словесне позначення "Каштан" стосовно товару 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) "морозиво" та послуг 35 класу МКТП "рекламування; керування справами; ділове адміністрування; діловодство".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2021 провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача за первісним позовом (ТОВ "ФМ Хладопром") від позову та відмовою від зустрічного позову позивача за зустрічним позовом (ПрАТ "Львівський холодокомбінат").

18.01.2021 ПрАТ Львівський холодокомбінат подало до суду заяву про розподіл і стягнення судових витрат (вх.№986), в якій просило суд здійснити розподіл понесених відповідачем за первісним позовом витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000,00 грн і витрат, пов`язаних з проведенням у справі судової експертизи, в розмірі 35 000,00 грн.

Додатковою ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 заяву ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про розподіл та стягнення з позивача за первісним позовом понесених судових витрат (від 18.01.2021 вх. №986) задоволено, стягнуто з ТОВ "ФМ Хладопром" на користь ПрАТ "Львівський холодокомбінат" 92 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 35 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням у справі експертизи на замовлення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги просить покласти на Приватне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат".

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ Фабрика морозива Хладопром отримало копію ухвали суду, якою було повідомлено про дату та час судового засідання, призначеного на 27.01.2021, за 4 календарні дні до судового засідання. Місцевий господарський суд в ухвалі не зазначив про скорочення строку, передбаченого абз.1 ч.4 ст.120 ГПК України, що свідчить про безпідставний та незаконний розгляд процесуального питання за відсутності учасника справи, через його незавчасне повідомлення. Враховуючи той факт, що 24.01.2021 на території України діяли посилені карантинні обмеження, підприємство фактично було позбавлене можливості розглянути подану ПрАТ "Львівський холодокомбінат" заяву про стягнення з позивача судових витрат, а також підготувати та подати мотивоване заперечення з цього питання.

Зазначає, що господарським судом першої інстанції не було розглянуто та враховано доводи ТОВ Фабрика морозива Хладопром щодо невідповідності, безпідставності та суперечливості заявлених судових витрат. ПрАТ "Львівський холодокомбінат", яке також є позивачем за зустрічним позовом, і відмовилось від зустрічного позову, у силу ч.3 ст.130 ГПК України не має законних підстав для стягнення судових витрат, адже у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Станом на дату подання заяви про відмову від позову ТОВ Фабрика морозива Хладопром було встановлено, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" фактично задовольнило позовні вимоги ТОВ Фабрика морозива Хладопром, а саме припинило незаконно використовувати знак для товарів і послуг Каштан відповідно до свідоцтва для товарів і послуг №19356 від 16.04.2001. Зазначене у контексті приписів ч.3 ст.130 ГПК України свідчить про відсутність законних підстав для стягнення судових витрат з позивача за первісним позовом.

Вказує, що вимога про стягнення витрат, пов`язаних з проведенням у справі експертизи на замовлення, не підлягає задоволенню, оскільки висновок експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності є неправдивим, оманливим, містить численні порушення законодавства та викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти, законності та неупередженості експерта. Надані на підтвердження понесених витрат докази не відповідають вимогам закону.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 скасовано в частині задоволення заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000,00 грн, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених витрат відмовлено; в решті додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 постанову апеляційної інстанції скасовано, справу №922/2017/17 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, зокрема, таке.

У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат. Відповідно до положень частини п`ятої та шостої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу. Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Як зазначено судом касаційної інстанції, сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та статті 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України. У разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому- із закриттям провадження у справі. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

ПрАТ "Львівський холодокомбінат" неодноразово вказувало на складність справи, зазначало про те, що пред`явлення первісного позову мало наслідком подання зустрічного позову, про тривалий розгляд справи. Проте суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки тому, чи доведено відповідачем за первісним позовом необґрунтованість дій позивача за первісним позовом, а тому дійшли передчасних висновків.

Як зазначено в постанові, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу за первісним позовом слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача за первісним позовом були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо. Втім, суд апеляційної інстанції зазначеного вище не врахував, а, зосередившись на питанні подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, помилково розглянув заяву відповідача за правилами, встановленими для розподілу судових витрат між сторонами справи у разі вирішення спору по суті та не надав при цьому оцінку діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п`ятій та шостій статті 130 ГПК України. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував того, що нова редакція ГПК (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), на відміну від попередньої, містить новелу, а саме статтю 124 ГПК України (попереднє визначення суми судових витрат). Станом на час подання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" клопотання про відкладення розгляду справи та письмових пояснень, про які зазначає суд апеляційної інстанції, попередня редакція ГПК України не передбачала такої умови, як попереднє визначення суми судових витрат. Крім того, суд апеляційної інстанції, правильно вказавши на те, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" у даній справі є не лише відповідачем за первісним позовом, а й позивачем за зустрічним, втім, обмежившись висновком щодо нерозмежування витрат на правничу допомогу, надану за первісним та зустрічним позовами, не дослідив належним чином докази, які містяться в матеріалах справи.

За результатами нового розгляду, судом апеляційної інстанції 01.11.2021 ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ "ФМ Хладопром" задоволено частково; додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 року у справі №922/2017/17 скасовано в частині задоволення заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 92 000,00 грн; ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 92 000,00 грн відмовлено; у решті додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.01.2022 постанову апеляційної інстанції скасовано, справу №922/2017/17 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, зокрема, таке.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови, виходив, зокрема, з того, що дії ТОВ "ФМ Хладопром" зі звернення до суду спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можуть вважатися необґрунтованими, оскільки вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Водночас обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України). Отже, ТОВ "ФМ Хладопром" у розгляді цього питання має обґрунтувати свої дії з відмови від позову, а суду належить надати відповідну оцінку такому обґрунтуванню. Водночас суд має дослідити й доводи ПрАТ "Львівський холодокомбінат" щодо необґрунтованості дій ТОВ "ФМ Хладопром", пов`язаних із поданням позову та розглядом справи, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо. Разом з тим суду з урахуванням обставин даної справи та з метою повноти їх дослідження належало з`ясувати й пов`язаність спірних витрат із підготовкою, поданням та розглядом зустрічного позову та обґрунтованість відмови від нього.

Як зазначено в постанові суду касаційної інстанції, у контексті наведеного суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 зі справи щодо необхідності надання оцінки діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п`ятій та шостій статті 130 ГПК України.

За результатами нового розгляду, постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 скасовано; ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про розподіл судових витрат та стягнення їх з ТОВ "ФМ Хладопром".

Постановою Верховного Суду від 01.12.2022 постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі №922/2017/17 скасовано. Справу №922/2017/17 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції обґрунтована тим, що частина п`ята статті 130 ГПК України містить норму такого змісту: "У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача". Отже, при застосуванні частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача". Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не вказав міркувань та обґрунтувань відмови у задоволенні заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" та відхилення доводів відповідача за первісним позовом щодо необґрунтованих дій позивача за первісним позовом, що є порушенням процесуальних норм (частин третьої та п`ятої статті 130 ГПК України та статті 236 ГПК України). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду ним заяви ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про відмову у розподілі правничої допомоги та витрат на експертизу є передчасними та такими, що зроблені без дослідження та оцінки доказів, доводів і аргументів учасників справи.

Матеріали справи №922/2017/17 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду 23.12.2022.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.

11.01.2023 до суду від Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№335), в якому товариство просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром відмовити повністю, ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 залишити без змін, посилаючись на те, що у поданій ТОВ Фабрика морозива Хладопром заяві від 30.12.2020 про відмову від первісного позову не було наведено жодних обґрунтувань й підстав її подання, лише посилання на норми ГПК України, які передбачають таке право для позивача. У своїх усних поясненнях представник ТОВ Фабрика морозива Хладопром неодноразово зазначала, що відмова від позову її довірителем була вчинена у зв`язку із начебто задоволенням первісних позовних вимог шляхом зупинення використання ПрАТ Львівський холодокомбінат знаку «Каштан» на своїх упакуваннях з-під морозива. Водночас, як зазначає товариство, такі доводи є безпідставними, оскільки абсолютно усі упакування, які були подані до суду й на які посилалось ТОВ Фабрика морозива Хладопром, як на підтвердження порушення його прав, використовувалися ПрАТ Львівський холодокомбінат на момент подання заяви позивача за первісним позовом про відмову від позову. Доказів того, що Приватне акціонерне товариство Львівський холодокомбінат вчинило дії або відмовилося від вчинення дій, які б могли свідчити про визнання первісного позову, апелянтом не надано, а тому такі доводи є виключно припущеннями. Припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг Каштан №19356 від 16.04.2001 судовим рішенням станом на день подання заяви про відмову від первісного позову у справі №922/2017/17 створювало всі умови для закриття провадження у справі №922/2017/17 через відсутність у ній предмета спору. Вимоги первісного позову були пов`язані з правами, які охоронялися та випливали із дії свідоцтва на знак для товарі і послуг №19356 від 16.04.2001.

19.01.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром надійшли письмові пояснення по справі (вх.№736), в яких апелянт просить скасувати повністю додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі Приватному акціонерному товариству Львівський холодокомбінат у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у справі №922/2017/17, посилаючись на те, що незаконне використання Приватним акціонерним товариством "Львівський холодокомбінат" знаку для товарів та послуг «Каштан» у тому ж класі і для того ж товару, який виробляє Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром, відповідно до умов Ліцензійного договору, є грубим порушенням чинного законодавства України і прав інтелектуальної власності ТОВ Хладопром. Зазначає, що жодного разу ані місцевим, ані апеляційним, ані Верховним Судом не встановлено, що позовна заява є передчасною, не встановлено неналежного обґрунтування позову, не встановлено також і те, що позивачем за первісним позовом вибрано неналежний спосіб захисту.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представник ПрАТ Львівський холодокомбінат у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечував, просив додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

30.12.2020 позивачем за первісним позовом подано до Господарського суду Харківської області заяву про відмову від позову (вх. № 30528), в якій останній просив, у відповідності до приписів ст. 130 ГПК України, вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

12.01.2021 позивачем за зустрічним позовом подано до Господарського суду Харківської області заяву про відмову від зустрічного позову (вх. № 81), в якій останній просив, у відповідності до приписів ст. 130 ГПК України, вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2021 провадження у справі № 922/2017/17 закрито, у зв`язку з відмовою позивача за первісним позовом від позову та відмовою позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову.

18.01.2021 ПрАТ Львівський холодокомбінат подано суду заяву про розподіл та стягнення судових витрат (вх. № 986), в якій останній просив, згідно зі ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, здійснити розподіл понесених відповідачем за первісним позовом витрат на правничу допомогу в розмірі 92000,00 грн та витрат пов`язаних з проведенням у справі судової експертизи в розмірі 35000,00 грн.

В обґрунтування заяви ПрАТ Львівський холодокомбінат посилалось на те, що у господарській справі № 922/2017/17 не відбулося судових дебатів, оскільки провадження було закрито 12.01.2021 у зв`язку із відмовою позивачів від позову. Поряд з цим, ПрАТ Львівський холодокомбінат вважало за доцільне подати протягом 5-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття відмови від позовів відповідну заяву про стягнення судових витрат із ТОВ Фабрика морозива Хладопром. Крім цього, зазначає, що у своєму відзиві на позовну заяву ПрАТ Львівський холодокомбінат зазначило про витрати, пов`язані із проведенням експертизи судовим експертом Соловою К.А., за наслідками якої складено висновок №13-04/19 у розмірі 35 000,00 грн та витрати на правову допомогу.

27.01.2021 Господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану додаткову ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Підставою апеляційного перегляду ухвали від 27.01.2021 стало питання щодо наявності правових підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем за первісним позовом - Приватним акціонерним товариством Львівський холодокомбінат, із віднесенням їх на сторону позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром.

Частинами 3, 5, 6 ст.130 ГПК України унормований порядок розподілу витрат у разі закриття провадження у справі. Так у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частиною 8 ст.129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що нова редакція ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), на відміну від попередньої, містить новелу, а саме статтю 124 ГПК України (попереднє визначення суми судових витрат).

Разом з тим, станом на час подання ПАТ "Львівський холодокомбінат" клопотання про відкладення розгляду справи (03.07.2017) та письмових пояснень (11.08.2018), попередня редакція ГПК України не передбачала такої умови, як попереднє визначення суми судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч.3 ст.123 ГПК України України).

За положеннями ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору врегульовано положеннями ст.129 ГПК України.

Так, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: стаття 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та стаття 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України). Отже, звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити відповідними доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача такими, що не залежали від об`єктивних поважних обставин, умисними та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

Так, у спірних правовідносинах розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи обставини цієї справи, зокрема, має здійснюватися з огляду на частину п`яту статті 130 ГПК України у системно-логічному зв`язку із частиною четвертою статті 126 ГПК України, та частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що положення статті 130 ГПК України свідчать про те, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Тобто, право на відшкодування судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу надано виключно відповідачу. Вказана процесуальна норма є абсолютно визначеною та розширеного тлумачення не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 922/836/21.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2021, якою провадження у справі № 922/2017/17 закрито у зв`язку з відмовою позивача за первісним позовом від позову та відмовою позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову, зазначено, що заява про відмову від позову підписана від імені позивача за первісним позовом - директором ТОВ "ФМ Хладопром" Снегирьовим О.Г., про відмову від зустрічного позову підписана від імені позивача за зустрічним позовом - представником Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" адвокатом Рабіновичем М.П., повноваження якого підтверджені ордером на надання правової допомоги від 02.07.2020. Оскільки відмова позивача за первісним позовом від позову (вх. № 30528) та відмова позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову (вх. № 81) не суперечать законодавству та не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв відмову позивача за первісним позовом від позову та прийняв відмову позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову, в зв`язку з чим провадження у даній справі було закрито.

Подана до суду заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром про відмову від позову (вх.№30528 від 30.12.2020) не містить викладення мотивів вчинення відповідних дій (відмови від позову).

Тобто, позивачем за первісним позовом було подано до суду заяву про відмову від позову без зазначення будь-яких причин чи підстав її подання, а лише вказано норми процесуального права, якими керувався позивач.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач згідно положень господарського судочинства, має право подати до суду заяву про відмову від позову без пояснення причин її подання, але повинен розуміти наслідки подання такої заяви, у тому числі і право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат пов`язаних з розглядом справи у зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі ч.5 ст.130 ГПК України. Оскільки на відміну від розподілу судових витрат згідно положень статті 129 ГПК України, які застосовуються при прийнятті судового рішення, де суд враховує ступінь задоволення позовних вимог, зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, встановлення обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, при закритті провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову суд не розглядає справу по суті та не встановлює наявність чи відсутність порушення прав позивача та особу яка їх порушила.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що ТОВ Фабрика морозива Хладопром звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом 16.06.2017, а подання ПрАТ "Львівський холодокомбінат" зустрічної позовної заяви 13.08.2018 свідчить про те, що її подання є лише наслідком подання ТОВ Фабрика морозива Хладопром первісної позовної заяви. Дані обставини підтверджуються такою ж послідовністю подання заяв про відмову від позову. ТОВ Фабрика морозива Хладопром було подано до суду заяву про відмову від позову у даній справі 29.12.2020 (що підтверджується штемпелем Укрпошти на поштовому конверті), а ПрАТ "Львівський холодокомбінат" подало до суду заяву про відмову від зустрічного позову 11.01.2021.

В обґрунтування позовної заяви ТОВ Фабрика морозива Хладопром зазначало, що незаконне використання знаку полягало у нанесенні його на товар морозиво, зокрема ПрАТ "Львівський холодокомбінат".

Як зазначає позивач за первісним позовом, станом на дату подання заяви про відмову від позову ТОВ Фабрика морозива Хладопром встановлено, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" фактично задовольнив позовні вимоги ТОВ Фабрика морозива Хладопром, а саме перестало незаконно використовувати знак для товарів і послуг "Каштан" відповідно до свідоцтва для товарів і послуг №19356 від 16.04.2001.

ПрАТ "Львівський холодокомбінат", заперечуючи проти даних доводів позивача, зазначає, що заява про відмову у задоволенні позову була подана ТОВ Фабрика морозива Хладопром до суду 30.12.2020. Станом на момент подання цієї заяви рішенням Господарського суду м.Києва у справі №910/6518Ї19 від 18.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, було припинено дію свідоцтва на знак для товарі і послуг №19356 від 16.04.2001, а тому у будь-якому випадку фактична підстава позову у справі №922/2017/17 на той момент була недіючою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ Фабрика морозива Хладопром не надано до матеріалів справи доказів того, що товариством було подало заяву про відмову від позову саме у зв`язку з тим, що ПрАТ "Львівський холодокомбінат" фактично задовольнив позовні вимоги ТОВ Фабрика морозива Хладопром, а саме перестав незаконно використовувати знак для товарів і послуг "Каштан" відповідно до свідоцтва для товарів і послуг №19356 від 16.04.2001.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку, саме у зв`язку з поданням ТОВ Фабрика морозива Хладопром позовної заяви до ПрАТ "Львівський холодокомбінат", останнє було вимушено звернутися до адвоката з метою захисту своїх інтересів в суді, в зв`язку з чим понесло витрати на правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням у справі № 922/2017/17 експертизи на замовлення.

Колегія суддів враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17 очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

З урахуванням того, що позивачем за первісним позовом у поданій заяві від 30.12.2020 про відмову від первісного позову не було наведено жодних обґрунтувань і підстав її подання, лише посилання на норми ГПК України, які передбачають таке право для позивача, позивачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження того, що він не підтримав своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем, колегія суддів вважає, що у даному випадку такі дії позивача як подання відповідної заяви підпадають під критерій необґрунтовані, в зв`язку з чим витрати на правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням у справі № 922/2017/17 експертизи підлягають покладенню на ТОВ Фабрика морозива Хладопром.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи №922/2017/17 у розмірі 92 000,00 грн ПрАТ Львівський холодокомбінат було надано: договір №09-ЮО від 01.11.2018; додаткову угоду №01/09-ЮО від 04.02.2019 до договору №09-ЮО від 01.11.2018 на представництво інтересів та надання правової допомоги; рахунок №31/12/09 від 31.12.2020; опис виконаних робіт та наданих послуг у справі №922/2017/17 від 14.01.2021; акт наданих послуг №14/01/21 від 14.01.2021; платіжні доручення: №54871 від 04.01.2021 на суму 10 000,00 грн, №54926 від 05.01.2021 на суму 15 000,00 грн, №54967 від 06.01.2021 на суму 15 000,00 грн, №55042 від 11.01.2021 на суму 20 000,00 грн, № 55101 від 12.01.2021 на суму 15 000,00 грн, №55165 від 13.01.2021 на суму 15 000,00 грн, №2744 від 15.01.2021 на суму 2 000,00 грн на підтвердження оплати наданої правової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.2018 між Приватним акціонерним товариством Львівський холодокомбінат в особі голови Правління Манохіна Олега Валерійовича, який діє на підставі Статуту, клієнтом, і адвокатським об`єднанням Інновейшн Легал Груп в особі керуючого партнера (керівника) Рабіновича Михайла Петровича, об`єднанням, було укладено договір №09-ЮО на представництво інтересів та надання правничої допомоги, згідно з яким об`єднання через своїх учасників (перелік яких визначений у пункті 2 договору), кожен незалежно один від одного, в порядку та на умовах, визначених цим договором, за дорученням клієнта зобов`язується надавати юридичне абонентське обслуговування з супроводження господарської діяльності клієнта (далі - абонентське обслуговування), яке передбачає надання правової допомоги та представлення інтересів клієнта в усіх державних органах місцевого самоврядування (включаючи виконавчі органи); в органах, уповноважених здійснювати примусове виконання судових рішень і рішень інших органів; інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування; перед фізичними особами та фізичними особами - підприємцями; в судах будь-якої юрисдикції та інстанції, у тому числі третейських судах.

Відповідно до п.3 договору, для представництва інтересів клієнта, кожен з учасників об`єднання, перелічених у пункті 2 договору, наділяється усіма необхідними для цього повноваженнями, зокрема, але не виключно правом знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, виписки, знімати з них копії, заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази та брати участь у їх дослідженні; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи; подавати заперечення проти клопотань, заяв, доводів і міркувань інших осіб; знайомитись з протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до нього; одержувати копії рішень, ухвал, постанов, судових рішень тощо, а також оскаржувати їх.

Для представництва інтересів клієнта в судах, кожен з учасників об`єднання, перелічених пункті 2 договору, вправі реалізовувати спеціальні повноваження сторін у судовому процесі, зокрема, але не виключно: змінити підставу або предмет позову; збільшити або зменшити розмір позовних вимог; відмовитися від позову; визнати позов повністю або частково; досягти примирення на будь-якій стадії судового процесу або під час виконавчого провадження (укласти мирову угоду) (п. 3 договору).

Пунктом 7 договору сторони погодили, що оплата за виконання визначених цим договором доручень здійснюється клієнтом згідно виставлених рахунків.

Згідно з п. 8 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору становить три роки. Усі відносини сторін, які залишилися неврегульованими вказаним договором, регулюються чинним законодавством України.

Додатковою угодою №1/09-ЮО від 04.02.2019 до договору сторони визначили наступне.

Дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) об`єднанню за надання правової допомоги клієнту у господарській справі № 922/2017/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром до Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат про заборону використання знаку для товарів і послуг.

Клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу та здійснювати представництво й захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Харківської області) та за необхідності, у судах апеляційної (Східний апеляційний господарський суд) й касаційної інстанції (Касаційний господарський суд, у т.ч. Велика Палата Верховного Суду). Види послуг та робіт, які клієнт доручає надати/виконати об`єднанню у зв`язку із наданням правової допомоги є такими:

-Підготовка та подання позовної заяви;

-Підготовка та подання апеляційної скарги;

-Підготовка та подання касаційної скарги;

-Підготовка та подання відзиву на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив;

-Підготовка та подання клопотання, заяви або письмових пояснень;

-Ознайомлення із матеріалами справи;

-Участь у судовому засіданні;

-Аналіз документів та/або доказів у справі;

-Аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини;

-Формування правової позиції для клієнта;

-Підготовка та подання адвокатського запиту;

-Усні та письмові консультації.

Сторони погодили, що наведений вище перелік послуг/робіт не є вичерпним.

Даною додатковою угодою сторони погодили вартість перелічених у п. 2 цієї угоди видів послуг/робіт, що можуть та/або будуть виконані/надані у процесі надання правової допомоги у господарській справі №922/2017/17, у розрізі 1 години надання послуги/виконання роботи.

Згідно з п.5.1 додаткової угоди оплата послуг і робіт, які були виконані у зв`язку із наданням правової допомоги у господарській справі № 922/2017/17 здійснюється останнім на підставі рахунків.

Відповідно до п.5.2 додаткової угоди клієнт також бере на себе зобов`язання, за необхідності, по оплаті інших судових витрат (судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 9.1. договору).

Відповідно до рахунку №31/12/09 від 31.12.2020 загальна сума послуг складає 92000,00 грн.

14.01.2021 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №14/01/21 до договору №09/ЮО на представництво інтересів та надання правової допомоги від 01.11.2018 та додаткової угоди №01/09/ЮО від 04.02.2019, відповідно до якого загальна сума послуг у розмірі 92000,00 грн надана в повному обсязі.

Також до матеріалів справи надано опис виконаних робіт та наданих послуг у справі №922/2017/17 та їх загальна вартість за період з 04.02.2019 по 14.01.2021, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг та виконаних робіт складає 92000,00 грн.

Зі змісту опису виконаних робіт та наданих послуг у справі №922/2017/17 та акту приймання-передачі наданих послуг №14/01/21 від 14.01.2021 вбачається, що зазначені в них послуги та виконані роботи надавались адвокатом лише в межах первісного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає витрати Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат на правничу допомогу у розмірі 92000,00 грн доведеними, обґрунтованими, та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо заявленої ПрАТ Львівський холодокомбінат вимоги про стягнення з ТОВ Фабрика морозива Хладопром 35000,00 грн витрат, пов`язаних із проведенням у справі № 922/2017/17 експертизи на замовлення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4, 5 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

На підтвердження понесення ПрАТ "Львівський холодокомбінат" судових витрат на проведення експертизи на замовлення, за результатами якої був складений висновок №13-04/19 від 08.04.2019 для подання у господарську справу №922/2017/17, надані такі документи: заява-звернення ПрАТ "Львівський холодокомбінат" від 09.12.2018 до судового експерта Сопової К.А. про проведення експертизи та складання висновку, із відповідним переліком питань для вирішення; договір про виконання робіт та надання послуг від 12.12.2018 №22-12/2018; рахунок №27-12/18 від 06.12.2018; акт приймання-здавання виконаних робіт від 15.04.2019; платіжне доручення від 24.01.2019 №393 на суму 35 000,00 грн.

ТОВ Фабрика морозива Хладопром, заперечуючи проти вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з проведенням у справі експертизи на замовлення, посилається на те, що висновок експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності є неправдивим, оманливим, містить численні порушення законодавства та викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти, законності та неупередженості експерта.

Відповідно до ч.1, 5 ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як вбачається зі змісту висновку експерта №13-04/19, складеного за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 08.04.2019, у зверненні про проведення експертизи від 09.12.18 зазначається, що висновок експерта замовляється для надання до суду в якості доказу у справі №922/2017/17. Керуючись п.5 ст.101 ГПК України експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно зі ст.384 Кримінального кодексу України (а.с.92-170 т.7).

Таким чином, зазначений висновок містить всі формальні ознаки, які є необхідними для подання до суду, а також до матеріалів справи надані докази здійснення зазначених витрат.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає посилання позивача за первісним позовом щодо наявних у висновку недоліків необґрунтованими, з огляду на те, що оцінка висновку експерта судом першої інстанції у відповідності до положень статей 86, 104 ГПК України не надавалась, оскільки з огляду на закриття провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову, спір по суті розглянуто не було.

Зважаючи на наведене, відповідачем за первісним позовом для захисту своїх інтересів у суді було проведено експертизу та до суду надано докази її проведення, а позивачем за первісним позовом не наведено жодного аргументу та не підтверджено будь-яким доказом, що вартість проведеної на замовлення ПрАТ Львівський холодокомбінат експертизи є неспівмірною із складністю справи №922/2017/17. В зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено вимогу ПрАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення з ТОВ Фабрика морозива Хладопром 35000,00 грн витрат, пов`язаних із проведенням у справі №922/2017/17 експертизи.

В апеляційній скарзі ТОВ Фабрика морозива Хладопром посилається на несвоєчасне (за чотири дні) повідомлення про дату, час та місце судового засідання Господарського суду Харківської області, призначеного на 27.01.2021.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з ч.4 ст.120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 6 ст.130 ГПК України встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі для вирішення питання про розподіл судових витрат, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, провадження у справі № 922/2017/17 закрито ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 19.01.2021, якою було прийнято заяву ПрАТ Львівський холодокомбінат до розгляду та призначено судове засідання на 27.01.2021, була отримана апелянтом 22.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а.с.232 т.14).

Скаржник підтверджує факт обізнаності про дату та час призначеного судового засідання за чотири дні до відповідної дати.

Таким чином, розгляд заяви про розподіл судових витрат було призначено на п`ятнадцятий (останній) день строку, визначеного законом.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень місцевим господарським судом норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими посилання скаржника

на те, що 27.01.2021 ТОВ Фабрика морозива Хладопром було подано до суду заяву про відкладення розгляду питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, посилаючись на наявні до 24.01.2021 на території України посилені карантинні обмеження, в зв`язку з чим товариство було позбавлене можливості розглянути подану Приватним акціонерним товариством "Львівський холодокомбінат" заяву від 18.01.2021 про стягнення судових витрат, а також підготувати та подати мотивоване заперечення з цього питання, з огляду на те, що згідно змісту даного клопотання воно містить лише посилання на неможливість явки представника в судове засідання в зв`язку з наявними карантинними обмеженнями та не містить доводів щодо неможливості надання вмотивованих заперечень, і враховуючи дане обґрунтування йому і була надана оцінка судом першої інстанції.

Клопотання щодо зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами ТОВ Фабрика морозива Хладопром було подано до суду лише 03.02.2021, тобто після прийняття оскаржуваної ухвали, в зв`язку з чим клопотання судом не розглядалось. При цьому, в даному клопотанні позивач за первісним позовом просив відмовити ПрАТ Львівський холодокомбінат у задоволенні заяви в повному обсязі, а не зменшити розмір цих витрат.

Щодо посилання апелянта на те, що судом не було встановлено ТОВ Фабрика морозива Хладопром строку для подання клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу, колегія суддів зазначає, що нормами ГПК України не передбачено встановлення строку для подання учасником справи клопотання про зменшення судових витрат, це є правом учасника, яким він може скористатися.

За таких обставин зазначенні посилання апелянта є необґрунтованими.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткової ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 без змін як такої, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика морозива Хладопром залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі №922/2017/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова