Постанова

від 10.08.2010 по справі 07/68-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2010 р.                                                           Справа № 07/68-10  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Цвірі Д.М.

позивача –Леоненко Г М. за довіреністю б/н від  08.07.2010 року

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вх. № 2062Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2010 у справі № 07/68-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ройал Шуз", м. Київ

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Пісочин Харківського району Харківської області

про стягнення 441130,98 грн.

                                               встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ройал Шуз" (далі позивач) у березні 2010 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій (після уточнення позовних вимог –т. 1 а.с. 96) просив стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) 433020,57 грн. заборгованості та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 року у справі № 07/68-10 (суддя Інте Т.В.) у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено. Позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ройал Шуз" 433020,57 грн.  заборгованості, 4330,21 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн.   витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 року у справі № 07/68-10 скасувати. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні", ст. 4-2, 4-3, 35, 43, 85 ГПК України. Також відповідач зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, що позбавило відповідача можливості захистити свої права. Відповідач стверджує, що не підписував спірні накладні.

Позивач 03.08.2010 року за вх. № 6510 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2010 року залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В судове засідання 09.08.2010 року з’явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 09.08.2010 року не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 06859546 від 16.07.2010 року.

До канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за вхідним № 6613 від 09.08.2010 року про відкладення розгляду справи в зв’язку з прийняттям його представником участі в іншому судовому засіданні, призначеному на 09.08.2010 року на 10:30.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує, вважає, що відповідач мав можливість направити для участі у справі іншого представника.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання та вислухавши представника позивача з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки воно є необґрунтованим (до клопотання не надано доказів того, що саме представник відповідача по даній справі –ОСОБА_2 є представником не іншої організації та буде приймати участь у справі суду першої інстанції).

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був з’явитися самостійно чи направити іншого представника або представник відповідача повинен був вирішити питання про направлення в судове засідання, призначене господарським судом Харківської області на 09.08.2010 року на 10:30, іншого представника.

Разом з тим, у будь-якому випадку відповідач повинен був на виконання ухвали апеляційного господарського суду про порушення провадження по справі надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі, чого зроблено не було.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представника позивача, враховуючи те, що відповідач, достеменно знаючи про час і місце судового засідання, не скористався своїм диспозитивним правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2010 р. у справі по даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом позовних вимог позивача  є стягнення з відповідача суми основного боргу за отриманий та неоплачений відповідачем товар у розмірі 433020,57 грн. (з урахуванням часткової оплати) в період з 30.09.2008 р. по 20.03.2009 р. згідно з доданими до матеріалів справи видатковими накладними:

від 30.09.2008 р. № 82458 на суму 905,47 грн.,  від 30.09.2008 р. № 82562 на суму 120902,64 грн., від 14.10.2008 р. № 83531 на суму 2648,52 грн., від 14.10.2008 р. № 83532 на суму 2990,16 грн., від 22.10.2008 р. № 82806 на суму 178651,86 грн., від 11.11.2008 р. № 84416 на суму 88739,82 грн., від 19.11.2008 р. № 85292 на суму 36107,16 грн., від 21.11.2008 р. № 85825 на суму 414,00 грн., від 02.12.2008 р. № 86183 на суму 1584,29 грн., від 09.12.2008 р. № 86641 на суму 7063,00 грн. та від 20.03.2009 р. № 89802 на суму 1124,06 грн.

Загалом сума поставки за вказаними накладними складає 441130,98 грн., з яких, з урахуванням часткової оплати, до стягнення заявлено 433020,57 грн. Дослідженням вище перелічених накладних (т. 1 а.с. 7-17) встановлено, що всі ці накладні містять строк оплати.

Заперечуючи проти позову та рішення суду, відповідач посилається на те, що  ним спірний товар не отримувався, він ніколи не бачив спірних накладних та на них стоїть не його підпис, в зв’язку з чим відповідачем і було надано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи та задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд посилався на те, що відповідні твердження відповідача спростовуються рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2009 р. у справі № 35/113-09 (залишеного без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 р. та Вищого господарського суду від 20.01.2010 р.), яким в задоволенні позову ТОВ "Ройал Шуз" до ФОП ОСОБА_1 (про стягнення 324448,72 грн. заборгованості по оплаті роялті, оплаті вартості поставленого товару та штрафних санкцій за порушення строків здійснення розрахунків за договором комерційної концесії від 22.06.2006 р. №2/46) відмовлено повністю.

Як вірно вказує місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, рішенням суду у справі № 35/113-09 встановлено факт того, що в період з 30.09.2008 р. по 09.12.2008 р. позивач ТОВ "Ройял Шуз" передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв товар на загальну суму 390006,92 грн. у відповідності до видаткових накладних від 30.09.2008 р. № 82458 на суму 905,47 грн.,  від 30.09.2008 р. № 82562 на суму 120902,64 грн., від 14.10.2008 р. № 83531 на суму 2648,52 грн., від 14.10.2008 р. № 83532 на суму 2990,16 грн., від 22.10.2008 р. № 82806 на суму 128651,86 грн., від 11.11.2008 р. № 84416 на суму 88739,82 грн., від 19.11.2008 р. № 85292 на суму 36107,16 грн., від 21.11.2008 р. № 85825 на суму 414,00 грн., від 02.12.2008 р. № 86183 на суму 1584,29 грн., від 09.12.2008 р. № 86641 на суму 7063,00 грн. (т. 1 а.с. 73-74, 80).

Отже, всі заявлені у даному позову накладні (крім останньої) були предметом дослідження у справі № 35/113-09 та рішенням суду у цій справі встановлено факт здійснення по вказаним накладним поставки товару і факт його отримання відповідачем. Сторони по даній справі та по справі № 35/113-09 є ті ж самі.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене та встановлення факту поставки товару позивачем відповідачу за вищевказаними накладними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо спростовування тверджень відповідача відносно того, що товар від позивача по вказаним накладним він не отримував, бачить ці накладні вперше та на те, що там стоїть не його підпис, а тому вважає, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у даній справі почеркознавчої експертизи.

На думку колегії суддів, відповідне клопотання (так само, як і клопотання про відкладення розгляду його ж апеляційної скарги) є лише спробою відповідача затягнути розгляд справи з метою відстрочення погашення боргу за отриманий товар.

Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як вірно вказує позивач, у рішенні суду у справі № 35/113-09 була допущена помилка, яка не впливає на суть рішення та підлягає виправленню: зазначено, що по накладній від 22.10.2008 р. № 82806 товар поставлений на суму 128651,86 грн., тоді як фактично поставка була здійснена на суму  178651,86 грн. (різниця складає 50000,00 грн.).

Досліджуючи спірну накладну (т. 1 а.с. 11), колегією суддів дійсно встановлено, що поставка по ній здійснена на суму 178651,86 грн., а відтак, до розрахунку має бути прийнята саме така сума. Що ж стосується рішення суду у справі № 35/113-09, в зазначено, що по накладній від 22.10.2008 р. № 82806 товар поставлений на суму 128651,86 грн., на думку колегії суддів, така помилка може бути виправлена за клопотанням сторони (в т. ч. позивача).

Також, позивач вказує, що поставка від 20.03.2009 р. за накладною № 89802 на суму 1124,06 грн. не була предметом дослідження у рішенні по справі № 35/113-09, однак, вона подана позивачем до даної справи, підпис особи, що прийняла товар по ній, повністю співпадає з підписами такої особи на всіх інших накладних, а тому у колегії суддів відсутні підстави для неприйняття такої накладної у якості належного доказу. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідна остання поставка не впливає на суть рішення, оскільки дійсна загальна сума поставки складає 441130,98 грн. (390006,92 грн. + 50000,00 грн. + 1124,06 грн.), а до стягнення заявлено 433020,57 грн.

З урахуванням усього вищенаведеного та положень ст. ст. 11, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 692 ЦК України, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт здійснення на адресу відповідача поставки товару, факт отримання відповідачем такого товару та прострочення ним строку оплати, а також суму поставки, а відтак, позовні вимоги позивача у розмірі 433020,57 грн. заборгованості є такими, що обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідності до ст. 4–3 ГПК України судом першої інстанції були створені сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, досліджені усі належні та допустимі докази по справі, з яких вбачається, що позовні вимоги є обґрунтованими. Відповідач же не скористався своїм правом бути присутнім у судових засіданнях (в тому числі і в суді апеляційної інстанції), подавати докази та брати участь у дослідженні доказів, в порушення ч. 3 ст. 22 ГПК України не здійснював заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                   постановила:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від  18.05.2010 року по справі № 07/68-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

    Головуючий суддя                                                              О.В. Шевель  

                            суддя                                                             В.В. Афанасьєв  

                           суддя                                                             О.А. Істоміна

повний текст постанови підписано 10 серпня 2010 р.