Рішення

від 06.12.2022 по справі 520/8366/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 грудня 2022 р. справа №520/8366/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ" (вул. Різдвяна, буд. 6, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 23009009) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №000/3504/0709 щодо заниження податку на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства, в період з 2017 року по 2020 рік (п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України), яким встановлено відхилення від податкового зобов`язання за даними декларації та даними перевірки у розмірі 160 862 грн, встановлено штрафну санкцію у розмірі 20 126,75 грн (разом 180 988,75 грн) та податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №000/3517/0709, яким встановлено порушення п.46.2 ст.46, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ у зв`язку із неподанням фінансової звітності малого підприємства за 2017 рік та встановлено розмір штрафної санкції 340,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не допущено порушення норм чинного законодавства, що призвели б до заниження податку на прибуток. Жодного заниження платником податку здійснено не було. Всі суми включались до податкової звітності, і хоч такі суми були висвітлені з деяким порушенням правил їх відображення (правил ведення бухгалтерського обліку), проте всі податки та збори з вказаних сум було сплачено.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що спірні рішення винесені ним із дотриманням приписів чинного законодавства.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ТОВ Фірма «Алмаз» заснована 24.09.1992, основним видом діяльності якого є 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїздну перевірку ТОВ фірми «Алмаз» (код за ЄДРПОУ 23009009) у період з 15.12.2021 по 21.12.2021.

Перевірка проводилась у зв`язку з надходженням відомостей з ЄДР щодо припинення юридичної особи та на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області з питань дотримання вимог податкового законодавства України, валютного законодавства, іншого законодавства в період з 01.01.2017 по 14.12.2021 та з питань ЄСВ в період з 01.01.2011 по 14.12.2021.

З 27.10.2020 року та на момент проведення перевірки позивач перебував в стані припинення господарської діяльності.

29.12.2021 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки контролюючим органом складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, №24808/20-40-07-09-09/23009009.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №000/3504/0709 щодо заниження податку на прибуток підприємства, який сплачують інші підприємства в період з 2017 року по 2020 рік (п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України), якими встановлено відхилення від податкового зобов`язання за даними декларації та даними перевірки у розмірі 160 862 грн., встановлено штрафну санкцію у розмірі 20 126,75 грн, всього 180 988,75 грн; та податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2022 року №000/3517/0709, яким встановлено порушення п.46.2 ст.46, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ у зв`язку із неподанням фінансової звітності малого підприємства за 2017 рік, встановлено розмір штрафної санкції 340,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що за період з 01.01.2017 по 14.12.2021 ТОВ фірма «Алмаз» задекларовано в рядку 01 декларації(й) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 901 840 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2017 по 14.12.2021 встановлено, що підприємство отримувало дохід від послуг з надання в оренду приміщень, компенсації за комунальні послуги, дохід від продажу нежитлових будівель, тощо.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ фірма «Алмаз» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 14.12.2021 встановлено його заниження всього у сумі 1 402 775 грн., в тому числі по періодах: 2017 рік на суму 464 436 грн.; 2018 рік на суму 220 619 грн.; 2019 рік на суму 441 660 грн.; 2020 рік на суму 276 060 грн.

В ході проведення перевірки та на підставі наданих документів (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, угоди та додаткові угоди, банківські виписки, акти приймання - передачі товарів, робіт, послуг, тощо) встановлено отримання доходу від компенсації за комунальні послуги від орендаторів та отримання доходу від продажу нежитлових приміщень на адресу, що було відображено на бухгалтерському рахунку « 361» «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті». Всі розрахунки з покупцями відбувались у безготівковій формі через розрахунковий рахунок підприємства.

Станом на 14.12.2021 заборгованості по бухгалтерським рахункам « 361» «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті» відсутні.

Проте відповідачем зроблено висновок, що суми отриманого доходу від компенсації за комунальні послуги від орендаторів та отримання доходу від продажу нежитлових приміщень не були задекларована в рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та 2240 «Інші доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2).

21 грудня 2021 року ліквідатору ТОВ фірма «Алмаз» Туліну Андрію Сергійовичу в ході проведення документальної позапланової перевірки особисто під підпис вручено запит від 21.12.2021 року №1 «Про надання документів» щодо пояснення та їх документального підтвердження розрахунку (показання лічильників, тощо) та на які цілі використовувались фактичні витрати по електроенергії, природного газу, водовідведення, водопостачання, тощо у якому періоді та яким чином вищевказані роботи відображені у бухгалтерському та податковому обліку, повідомити якими бухгалтерськими проводками відображені наведені вище операції у розрізі податкових періодів (вказати проводки в кореспонденції рахунків, надати аналіз рахунка по СГД), а саме:« 1) Згідно наданих до перевірки документів, встановлено розбіжності між даними бухгалтерської звітності (оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери та картки рахунків за перевіряємий період) та показниками податкових декларацій та фінансової звітності.

Так, згідно Звіту про фінансові результати за 2017 рік (28.02.2018 року №9299479022) задекларовані такі показники: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000) - 193,5 тис.грн.; собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2180) - (112,9) тис.грн.; інші операційні витрати (ряд. 2050) - (74,1) тис.грн.

Відповідно до Звіту про фінансові результати за 2018 рік (28.02.2019 року №9311104138) задекларовані такі показники: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000) - 244,4 тис.грн.; собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2180) - (156,3) тис.грн.; інші операційні витрати (ряд. 2050) - (82,1) тис.грн.

Згідно зі Звітом про фінансові результати за 2019 рік (12.02.2020 року №10908428) задекларовані такі показники: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000) - 234,9 тис.грн.; Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2180) - (164,3) тис.грн.; Інші операційні витрати (ряд. 2050) - (61,9) тис.грн.

Згідно Звіту про фінансові результати за 2020 рік (05.02.2021 року №9371544124) задекларовані такі показники: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000) - 229,0 тис.грн.; Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2180) - (150,5) тис.грн.; Інші операційні витрати (ряд. 2050) - (72,8) тис.грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ТОВ фірма «Алмаз» (код за ЄДРПОУ 23009009) у періоді, що підлягає перевірці, мав у власності наступні об`єкти нежитлової нерухомості: нежитлова будівля загальною площею 204,6 кв.м. в літ. «В-2», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 6; нежитлова будівля загальною площею 498,6 кв.м. в літ. «Д-3», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 16; нежитлове приміщення підвалу №1-13 в літ. «А-2», цегляні загального площею 63,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 9,7 кв.м. в літ. «А-1», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 144А; торговий павільон загальною площею 17,8 кв.м. в літ. «А-1», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

03 лютого 2017 року нежитлова будівля загальною площею 204,6 кв.м. в літ. «В-2», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; та нежитлова будівля загальною площею 498,6 кв.м. в літ. «Д-3», що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , продані фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за 130 000,00 грн. та 149 874,00 грн. відповідно.

За даними перевірки, згідно наданих до перевірки карток рахунків 70 «Доходи від реалізації» за перевіряємий період здійснено проводки:

- 2017рік: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 702 «Дохід від реалізації товарів» на загальну суму в сумі 280 000,00 грн. (продаж нежитлових приміщень засновнику та директору підприємства Туліну А.С.); Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 141 796,00 грн. (отримання доходу за оренду та комунальні платежі); Дт 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 236 169,96 грн. (отримання доходу за передплату комунальних платежів).

Проте відповідно до поданої до контролюючих органів податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік підприємство декларує по рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» 193 530 грн.

- 2017рік: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 149 400 грн. (отримання доходу за оренду); 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 315 618,65 грн. (отримання доходу за передплату комунальних платежів).

Проте відповідно до поданої до контролюючих органів податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік підприємство декларує по рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» 244 400 грн.

- 2018рік: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 232 909,68 грн. (отримання доходу за оренду); 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 443 659,95 грн. (отримання доходу за передплату комунальних платежів).

Проте відповідно до поданої до контролюючих органів податкової декларації з податку на прибуток за 2019 рік підприємство декларує по рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» 234 910 грн.

- 2019рік: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 229 000,00 грн. (отримання доходу за оренду); 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг» на загальну суму в сумі 276 059,50 грн. (отримання доходу за передплату комунальних платежів).

Проте відповідно до поданої до контролюючих органів податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік підприємство декларує по рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» 229 000 грн.

Списання фінансових результатів по Кт 791 «Результат основної діяльності» не здійснювалось.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

При цьому за змістом ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 133 розділу 1 «Податок на прибуток підприємств» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, ТОВ фірма «Алмаз» є платником податку на прибуток підприємств - резидентом.

Відповідно до статті 134 ПКУ передбачені об`єкти оподаткування.

Так п.134.1 ст. 134 ПКУ дає визначення поняття «об`єкт оподаткування». Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи:

-дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу (п. 134.1 статті 134 ПКУ);

-дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України (п. 134.1 статті 134 ПКУ);

-дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу (п. 134.1 статті 134 ПКУ);

-дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу(п. 134.1 статті 134 ПКУ).

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

В даному випадку дохід визнається під час збільшення активу.

Згідно з п. 7 цього Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: 1. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); 2. чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); 3. інші операційні доходи; 4. фінансові доходи; 5. інші доходи.

Отже, сума отриманого доходу від компенсації за комунальні послуги від орендаторів та отримання доходу від продажу нежитлових приміщень відноситься до складу чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та до складу інших доходів відповідно.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 44.3. ст. 44 ПКУ Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.6. ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Такі документи не надано і до суду, при цьому позивач у позові зобов`язався їх надати, утім, свого обов`язку не виконав.

Податковим правопорушенням, у відповідності із п. 109.1 ст. 109 Кодексу, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 109.1 ст. 109 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Відповідно до пункту 112.2. статті 112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Враховуючи вищенаведені обставини, перевіркою встановлено можливість дотримання посадовими особами ТОВ фірма «Алмаз» правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте останніми не вжито достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків діяв без належної обачності, у зв`язку з чим перевіркою доведено наявність вини ТОВ фірма «Алмаз»: підприємством не задекларовано повну суму доходу, який отримано від реалізації товарів, робіт і послуг, що є порушенням п. 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, п. 44.2, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження показника рядка 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» всього у сумі 1 402 775 грн., в тому числі по періодах: 2017 рік на суму 464 436 грн.; 2018 рік на суму 220 619 грн.; 2019рік на суму 441 660 грн.; 2020рік на суму 276 060 грн.

Доказів, що спростовують такі висновки акту перевірки, позивачем до суду не надано.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за період з 01.01.2017 по 14.12.2021 у загальній сумі 26 836 гри., в тому числі за: 2017 рік - 6 530 грн.; 2018 рік - 5 940 грн.; 2019 рік - 8 650 грн.; 2020 рік - 5 716 грн.

Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 14.12.2021 встановлено їх заниження на загальну суму 893 675 грн., в тому числі за: 2017 рік на 265 635 грн.; 2018 рік на 181 619 грн.; 2019рік на 327 590 грн.; 2020 рік на 118 831 грн.

Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, журнали-ордери, касові документи, банківські виписки, угоди та додаткові угоди до них, акти прииому-передачі робіт (надання послуг), рахунки, встановлено такі порушення.

В перевіряємому періоді між ТОВ фірма «Алмаз» (Орендодавець) в особі директора Туліна Андрія Сергійовича, укладено ряд однотипних договорів оренди будинку, споруди (іншого об`єкта нерухомості).

Пункт 1 договору «Предмет договору» передбачає, що Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння наступну споруду». П.1.1 визначає, що Об`єкт, що орендується являє собою будинок, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними спорудами).

Додатковими угодами до договорів оренди передбачено зміни у договорах, а саме:

- розділ 5 «Орендна плата та порядок розрахунків» доповнити пунктом 5.7. наступного змісту: «Витрати на комунальні послуги (платежі) включені до розміру орендної плати, визначеному у п. 5.1 та розраховуються Орендодавцем з урахуванням фактичних витрат, згідно показань лічильників та розрахунків наданих постачальником послуг та підтверджуються актами виконаних робіт, які укладаються з Орендатором»;

- розділ 6 «Права та обов`язки орендодавця»: «Орендодавець самостійно і від власного імені укладає договори щодо надання комунальних послуг та сплачує комунальні платежі»;

- викласти п. 7.1, а саме «нести всі витрати з експлуатації об`єкта, що орендується» в наступній редакції: «нести всі витрати з експлуатації об`єкта, що орендується шляхом сплати орендної плати, визначеної п. 5.1. Договору»;

- виключити п. 7.3. «Орендар самостійно і від власного імені укладає договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями» із розділу 7 «Права та обов`язки орендаря» Договору.

Умовами кожної додаткової угоди передбачено, що Угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною зазначеного Договору та усі умови Договору не змінені цією Угодою, залишаються в силі і Сторони підтверджують їх обов`язковість щодо себе.

У зв`язку з тим, що 03.02.2017 ТОВ фірма «Алмаз» продало засновнику підприємства ОСОБА_1 нежитлову будівлю загальною площею 204,6 кв.м., в літ. «В-2», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю загальною площею 498,6 кв.м., в літ. «В-2», що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , між засновником підприємства ОСОБА_1 та ТОВ фірма «Алмаз» укладено договір позички нежилого приміщення від 03.02.2017 року №1 (договір укладається строком на 30 місяців і діє до 03.08.2019 року), від 01.01.2018 року №2 (договір укладається строком на 24 місяці і діє до 31.12.2020 року), від 03.08.2019 року №3 (договір укладається строком на 30 місяців і діє до 03.02.2022 року). Цими договорами передбачено, що Позичкодавець ( ОСОБА_1 ) передає у виключне строкове та безоплатне користування Користувачу (ТОВ фірма «Алмаз»): нежитлову будівлю загальною площею 204,6 кв.м., в літ. «В-2», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю загальною площею 498,6 кв.м., в літ. «В-2», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

21 грудня 2021 року ліквідатору ТОВ фірма «Алмаз» Туліну Андрію Сергійовичу в ході проведення документальної позапланової перевірки особисто під підпис вручено запит «Про надання документів» щодо пояснення та їх документального підтвердження розрахунку (показання лічильників, тощо) та на які цілі використовувались фактичні витрати по електроенергії, природного газу, водовідведення, водопостачання, тощо у якому періоді та яким чином вищевказані роботи відображені у бухгалтерському та податковому обліку, повідомити якими бухгалтерськими проводками відображені наведені вище операції у розрізі податкових періодів (вказати проводки в кореспонденції рахунків, надати аналіз рахунка по СГД).

ТОВ фірма «Алмаз» надано відповідь від 22.12.2021, однак запитуваних додаткових документів (документального підтвердження) до відповіді не надано.

На підставі наданих до перевірки документів встановлено, що підприємство відносило до складу витрат по рахунку 84 «Інші операційні витрати» всі витрати по утриманню об`єктів нерухомості (сплата комунальних платежів) по всім площам, що були у власності та користуванні підприємства-793,8 кв.м. (стор. 28 Акту).

Як вже встановлено судом, основний та фактичний вид діяльності підприємства 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Дохід від операційної оренди підприємство-орендодавець відображає в бухгалтерському обліку і звітності з урахуванням того, належить чи ні такий дохід до основної діяльності цього підприємства.

Пунктом 17 П(С)БО 14 визначено, що дохід від операційної оренди (крім доходу від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов`язаних з використанням об`єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди орендодавцем зменшуються протягом строку оренди доходи від орендної плати.

Якщо операційна оренда належить до основної діяльності підприємства-орендодавця, то йому при відображенні у бухгалтерському обліку і звітності доходу від такої оренди слід керуватися роз`ясненням, наданим Мінфіном України (лист № 31-34020- 20-27/25329). Згідно з цим листом дохід від операційної оренди, що є основною діяльністю підприємства, відповідно до Інструкції №291 слід відображати за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» і наводити у рядку 010 «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (форма № 2).

Таким чином, згідно наданих до перевірки документів, з урахуванням фактичної площі та Належна за користування об`єктом операційної оренди плата визнається в орендаря витратами згідно з П(С)БО 16 на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід, пов`язаних із використанням об`єкта операційної оренди (п. 9 П(С)БО 14). Нарахована орендна плата в орендаря відображається залежно від призначення орендованого об`єкта у складі собівартості продукції (робіт, послуг), адміністративних витрат, витрат на збут тощо.

Витрати з телекомунікаційних послуг, юридичних та аудиторських послуг, витрати на заробітну плату, відрахування на соціальні заходи та інші відображаються по ряд. 2270 «Інші витрати» Звіту про фінансові результати за відповідні періоди: 2017 рік - 289,8 тис.грн.; 2018 рік - 194,3 тис.грн.; 2019 рік - 201,3 тис.грн.; 2020 рік - 216,6 тис.грн.

Господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) га/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно га/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ст. 14 ПКУ).

За правилами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток ізджерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результату - інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. З П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року).

Враховуючи вищенаведені обставини, перевіркою встановлено можливість дотримання посадовими особами ТОВ фірма «Алмаз» правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте останніми не вжито достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків діяв без належної обачності, у зв`язку з чим перевіркою доведено наявність вини ТОВ фірма «Алмаз»: на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, п. 9 П(С)БО 14 «Оренда», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року №181, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за № 487/4708, підприємством необґрунтовано занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в сумі 893 675 грн., в тому числі за: 2017 рік на 265 635 грн.; 2018 рік на 181 619 грн.; 2019 рік на 327 590 грн.; 2020рік на 118 831 грн.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 14.12.2021 встановлено його заниження всього у сумі 160 862 грн., при цьому позивачем не надано до суду жодних доказів та не наведено правового обґрунтування, що це спростовує.

Невиконання податкового обов`язку, у відповідності до п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність.

Відповідно до підпункту 112.2 п.112 ст.112 ПКУ: Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

На підставі даних АІС «Податковий блок» перевіркою встановлені факти неподання фінансової звітності малого підприємства за 2017 рік, чим порушено п. 46.2 ст. 46, п. п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Відповідно до 49.18.3 п. 49.18 ст.49 ПКУ, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід`ємною частиною.

Перевіркою встановлено, що ТОВ фірма «Алмаз» (код за ЄДРПОУ 23009009) не подано фінансову звітність малого підприємства за 2017 рік, чим порушено п. 46.2 ст. 46, п. п. 49.18.3 п, 49.18 ст. 49 ПКУ.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що встановлені під час перевірки порушення позивачем податкового законодавства не спростовані позивачем у ході судового розгляду, відтак, прийняття контролюючим органом спірні рішення відповідають вимогам закону та скасуванню не підлягають.

Щодо аргументів позивача стосовно строків давності, суд вважає аргументованою позицію контролюючого органу з посиланням на приписи ст.102 та п. 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Відповідно до п. 102.1 цієї статті контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу та/ або перевірки податкових зобов`язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв`язку з трудовими відносинами), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання,- Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї етапі, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Згідно з п. 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) (пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 р. N 104, від 21.04.2021 р. N405, від 16.06.2021 р. N 611, від 11.08.2021 р. N 855, від 22.09.2021 р. N 981, від 15.12.2021 р. N 1336).

Враховуючи викладене, з 18.03.2020 та по 14.12.2021 зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

Відповідно до п. 44.3 статті 44 ПКУ платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.1 календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2 календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); 49.18.1 календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Тобто, перебіг строків починається саме з подання податкової звітності суб`єктом господарювання ( в даному випадку, декларація з податку на прибуток).

Відтак, аргументи позивача в цій частині є неприйнятними.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ" (вул. Різдвяна, буд. 6, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 23009009) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 06 грудня 2022 року.

Суддя Олексій Котеньов