Постанова

від 17.11.2022 по справі 2-508/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Борець Є.О.Провадження № 22-ц/824/4004/2022 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Бориспіль», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , якому на день смерті належала земельна ділянка площею 2,9858 га з кадастровим номером 32202880900:08:004:0031 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах В.Олександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Після смерті батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вказану земельну ділянку. За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, відтак спадкування здійснювалось за законом. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом являється позивач ОСОБА_2 , яка є його дочкою.

У встановлений законом строк ОСОБА_2 подала до Бориспільської районної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв`язку із чим було відкрито спадкову справу. Проте оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкову земельну ділянку позивач не змогла, оскільки оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку було загублено, про що в газеті «Вісті №36 /438/ від 11-17 вересня 2008 року опубліковано відповідне оголошення.

Видати ОСОБА_2 повторний державний акт на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 Бориспільська районна державна адміністрація не може, оскільки цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,9858 га з кадастровим номером 32202880900:08:004:0031 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах В.Олександрівської сільської ради Бориспільського району.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, у листопаді 2021 року подала на рішення апеляційну скаргу, в якій посилалась на те, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права та інтереси, в зв`язку із чим просила рішення скасувати та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її (ОСОБА_1) батько - ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_6 . ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_8 проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Рішення №-3 від 30 січня 2003 року, виданого Великоолександрівською сільською радою, над ОСОБА_9 була встановлена опіка. Опікуном над неповнолітньою була призначена громадянка ОСОБА_2 , 1963 року народження, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п.4 вищенаведеного Рішення за неповнолітньою ОСОБА_9 було закріплено право на житло за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.5 цього ж Рішення, відповідальною за збереження та утримання житла, яке належало неповнолітній ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , було призначено громадянку ОСОБА_2 .

Після встановлення опікунства ОСОБА_2 зареєструвала ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 при тих обставинах, що остання була прописана за місцем проживання своїх батьків ( АДРЕСА_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який для ОСОБА_9 був рідним дідом та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Після смерті діда ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,9858 га, розташовану на землях Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

07.05.2008 року ОСОБА_2 (рідна тьотя ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 ), звернулась до Бориспільського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. 04.06.2008 року по справі за №-2-о-97/2008 р. було винесено рішення про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_2 .

При подачі у грудні 2008 року позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_2 власноручно зазначила, що є єдиним спадкоємцем на майно померлого спадкодавця ОСОБА_4 , приховавши від суду, що, крім неї, є інші спадкоємці першої черги, - діти померлої ОСОБА_6 : ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В якості додатків до позовної заяви ОСОБА_2 надала суду Погосподарську книгу №-1 на члена господарства, записаного першим ОСОБА_4 за 1974-1976 роки, в якій онуки спадкодавця та діти померлої ОСОБА_6 зазначені не були, тим самим ввела суд в оману з приводу того, що вона є єдиним спадкоємцем на майно померлого ОСОБА_4 . В інших Погосподарських книгах № 1, виданих на адвокатський запит за 1991-1995, 1995-2000, 2001-2005, 2006-2010 зазначені діти ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В подальшому ОСОБА_2 отримала рішення Бориспільського міськрайонного суду по справі № 2-о-97/2008 та звернулася до Бориспільської районної нотаріальної контори, де була зареєстрована спадкова справа за №9/208 від 15.01.2008 року відносно спадщини ОСОБА_4 за заявою спадкоємця ОСОБА_2 . На момент подачі заяви до Бориспільської районної нотаріальної контори у 2008 році, спадкоємець ОСОБА_2 свідомо скрила той факт, що вона є не єдиним спадкоємцем, а державним нотаріусом не було перевірено коло спадкоємців, які мають право на частку у спадщині.

06.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Бориспільської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, але їй було безпідставно відмовлено у прийнятті заяви і заява нотаріально не була зареєстрована.

08.11.2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до Бориспільської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, при цьому були надані документи, які свідчили про обґрунтованість поданої заяви.

14.11.2019 року за №-1934/02-14 на №-1229а/02-14 від 08.11.2019 року державний нотаріус А.О.Скрипка надала ОСОБА_1 відповідь, у якій, посилаючись на главу 10 розділу 11 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково встановлює: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які мають право на частку у спадщині. В подальшому у листі нотаріус зазначив, що заявник не надав документів, що посвідчують наявність підстав для закликання ОСОБА_1 до спадкування за законом, а також вказав на необхідність надання документів, за якими можна встановити склад спадкового майна.

У травні 2020 року ОСОБА_1 , після витребування і зібрання документів та доказів щодо спадщини померлого ОСОБА_4 , звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого на ім`я ОСОБА_2

13 вересня 2021 року по цивільній справі за №-359/3919/20, провадження №-2/359/55 1/2021 було винесено рішення про встановлення факту, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дідом ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 на грошові вклади, видавник Бориспільська районна державна нотаріальна контора, дата видачі 20 вересня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за №-2-782, реєстровий номер у Спадковому реєстрі - 43785586.

На час ухвалення оскаржуваного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 11 лютого 2009 року (по цивільній справі №-508/09) ОСОБА_1 була неповнолітньою та не володіла інформацією відносно звернення до суду опікуна ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_1 була впевнена, що рідна тьотя, як опікун згідно рішення №-03 Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, буде діяти і діяла в її інтересах з дотриманням законності.

Мати апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , яка була для спадкодавця ОСОБА_4 дочкою, повинна була успадкувати після його смерті частину спадщини, однак померла до її відкриття. В такому випадку ОСОБА_1 має право спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4 за правом представлення своєї матері ОСОБА_6 , яка померла до відкриття спадщини, тобто є спадкоємцем за законом першої черги за правом представлення.

Враховуючи викладене, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року про визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 права власності на всю земельну ділянку є порушенням прав апелянта ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом першої черги, що прийняв спадщину в силу свого неповнолітнього віку на час відкриття спадщини (ч. 4 ст. 1268 ЦК України).

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Берегового І.В., останній просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів тій обставині, що оскаржуване нею рішення суду від 11 лютого 2009 року порушує її права та законні інтереси.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Осипчук М.В. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Береговий І.В. в апеляційному суді проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив та просив рішення суду залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на належну йому на час смерті земельну ділянку площею 2,9858 га з кадастровим номером 32202880900:08:004:0031 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах В.Олександрівської сільської ради Бориспільського району.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла у зв`язку із втратою оригіналу правовстановлюючого документу на вищевказане нерухоме майно. Належність земельної ділянки ОСОБА_4 підтверджується державним актом серії ЯЕ №091696, виданим на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації від 25 грудня 2006 року №1649. Акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010732300017.

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, тому суд першої інстанції, зважаючи на доведеність факту прийняття ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_4 спадщини, до складу якої увійшла вищевказана земельна ділянка, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом, дійшов висновку про обґрунтованість її позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Разом з тим, апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на вищевказане рішення суду встановлені обставини, які слугують підставою для його скасування, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що матір`ю апелянта ОСОБА_11 була ОСОБА_6 (том 1, а.с.54), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 1, а.с.59).

ОСОБА_6 була дочкою ОСОБА_4 , хоча у свідоцтві про її народження у графі «Батько» стоїть прочерк. Разом з тим, дана обставина встановлена рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року, яким було задоволено заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області, про встановлення факту родинних відносин та встановлений факт, який має юридичне значення, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Вказаним судовим рішенням встановлено наступні обставини:

«08 лютого 1957 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 , та отримала прізвище « ОСОБА_14 ». В 1959 році ОСОБА_12 вступила у фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 у них народилась дочка ОСОБА_6 , у свідоцтві про її народження в графі «батько» стоїть прочерк. ІНФОРМАЦІЯ_10 народилась ОСОБА_15 , у свідоцтві про її народження в графі «батько» також стоїть прочерк. 12 вересня 1974 року ОСОБА_12 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. На той час ОСОБА_2 було два роки, а її сестрі ОСОБА_16 - чотирнадцять років. ОСОБА_4 визнавав їх обох своїми дочками, незважаючи на те, що у свідоцтвах про їх народження у графі «батько» стояв прочерк».

Той факт, що мати апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_6 була дочкою ОСОБА_4 підтверджується і даними погосподарської книги Великоолександрівської сільської ради народних депутатів Бориспільського району за період з 1996 по 2005 роки, де ОСОБА_4 значиться головою домогосподарства, а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , доводиться йому дочкою.

Відповідно до даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 липня 2007 року - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с.61). За життя ОСОБА_4 заповіту не склав.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 2,9858 га з кадастровим номером 3220880900:08:004:0031 з цільовим призначенням для ведення особисто селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

З матеріалів спадкової справи № 9, заведеної 15 січня 2008 року Бориспільською районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_2 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року встановлений факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 є рідним батьком ОСОБА_2 (том 1, а.с.74).

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Разом з тим, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 1, а.с.59), ще до відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с.61).

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, зважаючи на те, що апелянт ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 , що, зокрема, встановлено рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2021 року по цивільній справі за №359/3919/20, провадження №2/359/55 1/2021 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 1266 ЦК України спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її матері ОСОБА_6 (тобто Ѕ), якби вона була жива на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Таким чином, з метою захисту прав дітей закріплюється безумовний принцип прийняття ними спадщини. Тобто, якщо спадкоємці на момент відкриття спадщини були неповнолітніми, то вважається, що спадщину діти прийняли і без подачі заяви до нотаріуса.

На час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_4 апелянт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , була неповнолітньою, відтак в силу вказівки норми ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, за правом представлення своєї матері та дочки померлого ОСОБА_6 .

Таким чином, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на всю належну йому на час смерті земельну ділянку порушує права апелянта ОСОБА_1 , яка також є спадкоємцем за законом першої черги за правом представлення своєї матері ОСОБА_6 , однак не брала участі в розгляді справи, зважаючи на її незалучення позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, та є таким, що безумовно порушує права та законні інтереси апелянта ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, оскільки цим рішенням її позбавлено права на успадкування частини земельної ділянки, яку мала б успадкувати за законом її мати ОСОБА_6 , якби була жива на час відкриття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, наслідком чого стало ухвалення помилкового рішення про задоволення позову, яким було вирішено питання про права та інтереси особи, що не брала участі в розгляді справи, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення. При цьому, зважаючи на те, що позивачем ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом першої черги у встановленому законом порядку прийнято спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , що підтверджується наявними у справі належними та допустимими доказами, і розмір частки позивача у спадковому майні складає Ѕ його частину, апеляційний суд вважає за можливе та необхідне постановити по справі нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 на Ѕ частину спадкової земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року - скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 2,9858 га з кадастровим номером 3220880900:08:004:0031 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: