30.11.2022 227/151/22
РІІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Круговій І.В.
за участю представника позивача Чумак І.М.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Бабійчук Т.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Чумак Іриною Миколаївною, до Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чумак І.М. звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до КП «Добропільський міський транспорт» про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якої зазначив, що більше 30 років пропрацював водієм, а з 2014 року займав посаду водія автобусу І-го класу на підприємстві відповідача КП «Добропільський міський транспорт».
18.10.2020 року о 05:45 год. з позивачем стався нещасний випадок на виробництві за наступних обставин. Так, 18.10.2020 року після отримання подорожнього листа та проходження медичного огляду, позивач о 5-35год. завів автобус для того, щоб прогріти двигун та враховуючи наявність вільного часу, перед рейсом вирішив сходити до туалету, який знаходився в боксі №3, для чого він скористався технічними дверями, що маються між боксами. Пройшовши до боксу № 3 позивач вирішив увімкнути світло та напрвився до вимикача, який розташований на колоні з лівої сторони від оглядової ями. На шляху від вимикача він оступився та впав в оглядову яму, внаслідок чого отримав перелом переднє- нижнього відділу суглобової поверхні лопатки, імпресійний перелом голівки плечової кістки, пошкодження сухожилків ротарної манжети правого плечового суглобу, консолідуючий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки.06.11.2020 року за результатами проведеного розслідування причин виникнення нещасного випадку на виробництві було складено акт за формою Н-1/П. 04.11.2021 року відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААВ 214835 ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності та 30% втрати працездатності з подальшим переоглядом. Згідно довідки МСЕК позивачу протипоказана важка фізична праця, праця біля механізмів, що рухаються, робота в підземних умовах.
Позивач зазначає, що відповідач має відшкодувати йому моральну шкоду, нанесену внаслідок його травмування на виробництві, яку він обгрунтовує тим, що через отриману 18.10.2020 року травму на виробництві він став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно лікуватися, приймати ліки, оскільки без них його турбує біль у місцях переломів. Він 7 років пропрацював на підприємстві відповідача, був головним годувальником своєї сім`ї, а зараз за станом здоров`я не може забезпечувати свою родину, усі страхові виплати ідуть на медичну реабілітацію та придбання ліків, і від цього він почуває себе неповноцінною людиною. В зв`язку з травмою змінилися образ та якість життя, що завдає моральних страждань, при цьому захворюванні повне одужання неможливе, і перспектива в майбутньому переносити болі, постійно лікуватись спричиняє позивачу додаткові моральні страждання, в зв"язку із чим позивач просив суд стягнути з КП «Добропільський міський транспорт» на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.
Ухвалою Добропільськогоміськрайонного судуДонецької областівід 21.01.2022року буловідкрито спрощенепозовне провадженнята залученодо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог на предметспору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, додатково зазначивши, що позивач до цього часу продовжує лікування після отриманого 18.10.2020 року травмування на виробництві, за час лікування позивач переніс оперативне втручання, до цього часу відчуває біль в місцях травмування, працездатність його руки не відновлена, він не може виконувати необхідну роботу по дому та допомогти своїй сім"ї . З проханням про переведення на іншу роботу згідно рекомендаціям МСЕК від 04.11.2021 року він звертався до відповідача, але йому було відмовлено, і звільнено з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України.Позивач також зазначив, що він отримує страхові виплати від Фонду соціального страхування, розмір його одноразової допомоги було зменшено, оскільки було встановлено 5% його вини в нещасному випадку, який із ним трапився. Позивач також зазначив, що 10.11.2022 року він повторно пройшов МСЕК, який продовжив йому третю групу інвалідності та 30 відстотків втрати працездатності на терімн до 01.12.2024 року, із зазначенням рекомендацій щодо протипоказань важкої фізичної праці, біля механізмів, що рухаються, підземних умов праці. Внаслідок отриманих травм він відчуває біль та погіршення стану життя, який він оцінює в 100 000 гривень, які, як компенсацію нанесеної йому моральної шкоди, він просить стягнути з відповідача на його користь.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 18.10.2020року із позивачем на підприємстві КП «Добропільський міський транспорт» дійсно стався нещасний випадок. Комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено, що причинами нещасного випадку є недотримання норм з охорони праці з боку головного механіка підприємства ОСОБА_3 , який не прослідкував про те, щоб на дверях боксу, через який проходив позивач, була б табличка про ремонтні роботи в цьому боксі та щоб було огорожено місце біля оглядової ями. Іншою причиною нещасного випадку, який стався із позивачем, була особиста необережність самого позивача, який мав проходити до туалету через пішохідні дорожки,згідно встановленого на підприємстві порядку, в той час, коли він пішов через бокс, в якому проводилися ремонтні роботи, і в ньому немає пішохідної зони. Також позивач, працюючи тривалий час на підприємстві, мав знати, як проходити біля оглядових ям та проявляти особисту обережність. Підприємство визнає, що було допущено порушення з охорони праці, за що головному механіку було оголошено догану. Відповідачем під час знаходження позивача на лікарняному було виплачено матеріальну допомогу в розмірі 8333,50 грн., і сплачено за лікарняними листками позивачу - 67149,08 грн, у тому числі за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання 65726,43 грн. Представник відповідача також додала, що відповідно до рекомендацій МСЕК позивачу пропонувалася посада- робітник з благоустрою, але він від неї відмовився, інші вільні посади, які б відповідали рекомендаціям МСЕК, на підприємстві відсутні. Від запропонованої роботи потерпілий відмовився та 23.12.2021 року написав заяву на звільнення за угодою сторін. Також представник відповідача просив суд врахувати той факт, що підприємство на сьогодняшній день працює в умовах воєнного часу, виконує замовлення органу місцевого самоврядування щодо перевезення для оборонних потреб, а перевезення пасажирів не здійснює, і тому будь-якого доходу не отримує, тобто фінансових коштів підприємства вистачає лише на заробітні плати працівників,кількість яких значно скоростилася, та які залишилися на підприємстві. Окрім того, представник відповідача просила суд врахувати, що позивач має 70% працездатності, оскільки відповідно до довідки МСЕК втратив лише 30% , і на цей час продовжує активне життя, а саме керує транспортним засобом, тобто функція травмованої руки остаточно не втрачена, вона відновлюється, що підтверджується тим, що МСЕК визначено дату наступного переогляду через два роки -10.11.2024 року. Представник відповідача суду зазначив, що підприємством було застосовано всіх заходів щодо усунення нанесеної шкоди позивачу, і тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначила, що позивач ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в управлінні з 18.10.2020 року та отримує щомісячно виплати. Довідкою МСЕК від 10.11.2022 року визначено дату чергового переогляду- 10.11.2024 року Представник ОСОБА_4 просила суд винести рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Згідно ст.2,5ЦПКУкраїнизавданням цивільногосудочинстваєсправедливий,неупередженийтасвоєчасний розглядівирішенняцивільних справзметоюефективного захиступорушених,невизнанихабооспорюваних прав,свобод чиінтересівфізичнихосіб,правтаінтересів юридичнихосіб,інтересівдержави.Здійснюючиправосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,праватаінтересиюридичнихосіб,державнітасуспільні інтересиуспосіб,визначенийзакономабодоговором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з наявної копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КП «Добропільський міський транспорт» з 01.03.2013 року, спочатку на посаді слюсаря з ремонту автомобілів, а 10.08.2014 року його було переведено на посаду водія автобусу І-го класу. Згідно запису № 33 трудової книжки, позивача 23.12.2021 року було звільнено згідно п. 1 ст. 36КЗпП України за згодою сторін (а.с. 21).
Згідно копії акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 18.10.2020 року о 05:45 год. на КП «Добропільський міський транспорт», який було затверджено директором КП «Добропільськийміський транспорт» Мар`янським О.С., комісія з розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідкам, що стався 18.10.2020 року о 05:45 год. з водієм автобуса ОСОБА_1 , 1964 р.н., вивчивши обставини, наслідки нещасного випадку, оглянувши місце нещасного випадку, опитавши свідків, ознайомившись з висновком ступеню тяжкості виробничих травм (протоко ЛКК № 321 від 20.10.2020) виданого КНП «Добропільська ЛІЛ», опитавши потерпілого ОСОБА_1 , керуючись пп. 2 п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 337, відповідно до вимог п. 34 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» шляхом голосування, одноголосно (за 4, проти-0, утрималось -0) прийняла рішення визнати нещасний випадок, який стався з водієм ОСОБА_1 , пов`язаним з виробництвом, підлягає обліку по КП «Добропільським міський транспорт», зі складанням акту за формою Н-1/П. Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасово акта за формою Н-1) зазначено: ОСОБА_3 , головного механіка КП «Добропільський міський транспорт», який на час проведення ремонтних робіт в оглядовій ямі не огородив оглядову яму, чим порушив вимоги п. 2.4 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» та п. 2.19 Посадової інструкції головного механіка, та ОСОБА_1 , водія автобуса КП «Добропільський міський транспорт», який був неуважний під час пересування по території підприємства, чим порушив п. п. 1.11, 1.12, 1.13 «Інструкції з охорони праці № 9 для водія автобуса (а.с.8-16).
Відповідно до копії виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 4367, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 18.10.2020 року по 19.10.2020 року КНП «Добропільська ЛІЛ» в травматологічному відділенні з діагнозом: множинна травма тіла: закритий косий перелом зовнішньої щиколотки лівої гомілки, без зміщення, закритий первинний вивих правого плеча з переломом великого горбка плечової кістки, без зміщення (а.с. 41).
З копії консультативних висновків від 22.01.2020 року, 14.12.2020 року, виданих Науково-дослідницьким інститутом травматології та ортопедії Донецький національний медичний університет, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки виробничої травми 18.10.2020р.: перелом переднє-нижнього відділу суглобової поверхні лопатки, імпресійний перелом голівки плечової кістки, пошкодження сухожилків ротаторної манжети правого плечового суглобу. Контрактура правого плечового суглобу. Консалідуючий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки (а.с. 25,26).
З копії консультативного висновку від 25.03.2021 року, виданого Науково-дослідницьким інститутом травматології та ортопедії Донецький національний медичний університет, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки виробничої травми 18.10.2020р.: перелом переднє-нижнього відділу гленоїдальної западини, імпресійний перелом голівки плечової кістки, невідновлююче пошкодження сухожилків ротаторної манжети правого плечового суглобу. Контрактура правого плечового суглобу. Рекомендовано: консультація та подальше оперативне лікування в умовах НДІ ТО м. Київ (а.с. 27).
Згідно копії виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 504, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.02.2021 року по 25.02.2021 року КНП «Добропільська ЛІЛ» в травматологічному відділенні з діагнозом: закритий перелом передньо-нижнього відділу суглобової поверхні правої лопатки, зі зміщенням. Імпресійний перелом голівки правої плечової кістки (перелом ХіллСакса). Пошкодження переднього відділу гленоідальної губи (пошкодження Банкарта), сухожилків ротаторної манжети правого плечового суглобу. Комбінована контрактура, помірно виражена. Зрощений косий перелом зовнішньої щиколотки лівої гомілки. Закритий первинний вивих правого плеча з переломом великого горбка плечової кістки. Теносиповііт сухожилля довжиною голівки біцепса. Синовііт. Артрозу правого плечового суглобу, артрозо-артрит правого акроміального-ключичного суглобу. Травма виробнича (а.с. 31).
На підтвердження знаходження на тривалому лікуванні після травми, отриманої на виробництві, позивачем також було додано копії протоколів засідання ВКК від 04.12.2020 року, 27.01.2021 року, 19.03.2021 року, 09.06.2021 року, 02.07.2021 року, копії довідок-виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № медичної картки 574069 від 19.07.2021 року, копію довідки на МСЕК з ДУ «Інституту травматології та ортопедії НАМН України» (а.с. 30, 34-40).
Копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №091955 від 04.11.2021 року підтверджується встановлення позивачу 30 % втрати професійної працездатності первісно до 01.12.2022 року та 3 групу інвалідності в зв"язку із трудовим каліцтвом, встановлено рекомендації щодо продовження лікування.
Копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №119878 від 10.11.2022 року підтверджується встановлення позивачу 30 % втрати професійної працездатності повторно до 01.12.2024 року та 3 групу інвалідності в зв"язку із трудовим каліцтвом, встановлено додаткові рекомендації щодо продовження лікування. Згідно копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 217858 ОСОБА_1 10.11.2022 року проведено повторний огляд та встановлено третю групу інвалідності, трудове каліцтво, інвалідність встановлено на строк до 01.12.2024 року, протипоказана важка фізична праця, біля механізмів що рухаються, підземні умови праці, може працювати сторожем, вахтером.
В судовому засіданні було встановлено, що з проханням про переведення на більш легку роботу згідно рекомендацій МСЕК позивач звертався до відповідача з відповідною заявою.Згідно копії листа КП «Добропільський міський транспорт» № 171 від 23.12.2021 року позивачу роз`яснено, що згідно штатного розкладу кількість штатних одиниць «сторож» -4, які станом на 23.12.2021 року зайняті, посада «вахтер» штатним розкладом не передбачена, та запропоновано переведення на посаду робітника по благоустрою з обмеженим виконанням робіт. Згідно заяви ОСОБА_1 від 23.12.2021 року, враховуючи неможливість підприємства надати йому роботу згідно рекомендації МСЕК, а саме посаду сторожа або вахтера, він просив вирішити питання про його звільнення за ініціативою адміністрації та поставити його на облік до Центру зайнятості для подальшого працевлаштування. В подальшому, згідно запису № 33 трудової книжки, позивача 23.12.2021 року було звільнено згідно п. 1 ст. 36КЗпП України за згодою сторін (а.с. 21)
Відповідно до статті 46КонституціїУкраїни громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно дост.153КЗпП України,на всіхпідприємствах,в установах,організаціях створюютьсябезпечні інешкідливі умовипраці. Забезпеченнябезпечних інешкідливих умовпраці покладаєтьсяна роботодавця,крім випадківукладення міжпрацівником тароботодавецем трудовогодоговору продистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 237-1КЗпП Українипередбачено проведеннявідповідно дозаконодавства власникомабо уповноваженимним органомвідшкодування моральноїшкоди працівникуу разі,якщо порушенняйого законнихправ призвелидо моральних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 № 1-рп/2004р. встановлено, що ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання (п.4.1).
Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, у своїй постанові від 05 грудня 2018 року по справі №210/5258/16-ц (провадження №14-463 цс18) зазначила: «Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачеві законом покладено на підприємство відповідача, де працював ОСОБА_1 , і надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я ОСОБА_1 відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, приймає до уваги тривалість та глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров`я, відповідно до наданих позивачем документів позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 30% та призначено третю групу інвалідності до 01.12.2024 року.
В той же час, суд приймає до уваги той факт, що після встановлення позивачу третьої групи інвалідності підприємством застосовувалися заходи щодо переведення позивача на роботу з більш легкими умовами праці відповідно до медичних показань, зазначених в довідці МСЕК, але позивач відмовився від запропонованої роботи, та 23.12.2021 року його було звільнено за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (а.с. 21).
Окрім того, як було встановлено в судовому засіданні позивачу 16.01.2021 року було виплачено підприємством матеріальна допомога у сумі 8333,50 грн, у зв`язку з травмою, отриманою на підприємстві та позивач отримує виплати з Фонду соціального страхування, тобто, таким чином, втрата стабільного заробітку, спричиненого встановленням втрати працездатності, також частково компенсована державою шляхом здійснення щомісячних страхових виплат.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження ствердження позивача про остаточну втрату функції травмованої руки, оскільки в ході судового розгляду позивач повідомляв, що проходить відповідне лікування, стан його здоров"я покращився і на сьогодняшній день може керувати належним йому автомобілем. Окрім того, позивачем не було надано доказів того, що внаслідок травмування на виробництві погіршилися його сімейні та інші соціальні відносини. Також суд приймає до уваги той факт, що з боку позивача також було допущено порушення Інструкції з охорони праці, що підтверджується матерілами справи, і що, в сукупності із іншими причинами, привело до нещасного випадку, який трапився із позивачем 18.10.2020 року.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і на його користь з відповідача необхідно стягнути відшкодування нанесеної йому моральної шкоди в зв`язку з травмуванням на виробництві та втратою професійної працездатності в розмірі 30000,00 гривень.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, заявлених позивачем, який згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справ щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 300,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,23,1167,1168 ЦК України,ст.153 КЗпП України, ст.ст.3, 5, 12, 13, 18,258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт», код ЄДРПОУ 36297606, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , відшкодування нанесеної моральної шкоди в розмірі 30 000 ( тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог позивача відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт», код ЄДРПОУ 36297606, на користь держави судові витрати в розмірі 300 гривень 00 копійок.
Іншу частину судових витрат по справі - компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 30 листопада 2022 року, повний текст рішення виготовлено 05 грудня 2022 року.
Сторони по справі:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача адвокат Чумак Ірина Миколаївна, адреса: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 101;
відповідач Комунальне підприємство «Добропільський міський транспорт», код ЄДРПОУ 36297606, адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Гагаріна, 1;
третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231, адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5.
Суддя В.В.Корнєєва
30.11.2022
Суд | Добропільський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2022 |
Оприлюднено | 09.12.2022 |
Номер документу | 107732665 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Корнєєва В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні