Постанова
від 07.03.2023 по справі 227/151/22
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2209/23 Справа № 227/151/22 Суддя у 1-й інстанції - Корнєєва В.В. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого- Мірути О.А.,

суддів: Тимченко О.О., Хейло Я.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне підприємство «Добропільський міський транспорт»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди (суддя Корнєєва В.В.), ухваленого в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області,повне судове рішення складено 30 листопада 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Добропільський міський транспорт» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що що більше 30 років пропрацював водієм, а з 2014 року займав посаду водія автобусу І-го класу на підприємстві відповідача КП «Добропільський міський транспорт».

18.10.2020 року о 05:45 год. з позивачем стався нещасний випадок на виробництві за наступних обставин. Так, 18.10.2020 року після отримання подорожнього листа та проходження медичного огляду, позивач о 5-35год. завів автобус для того, щоб прогріти двигун та враховуючи наявність вільного часу, перед рейсом вирішив сходити до туалету, який знаходився в боксі №3, для чого він скористався технічними дверями, що маються між боксами. Пройшовши до боксу № 3 позивач вирішив увімкнути світло та напрвився до вимикача, який розташований на колоні з лівої сторони від оглядової ями. На шляху від вимикача він оступився та впав в оглядову яму, внаслідок чого отримав перелом переднє- нижнього відділу суглобової поверхні лопатки, імпресійний перелом голівки плечової кістки, пошкодження сухожилків ротарної манжети правого плечового суглобу, консолідуючий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки.06.11.2020 року за результатами проведеного розслідування причин виникнення нещасного випадку на виробництві було складено акт за формою Н-1/П. 04.11.2021 року відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААВ 214835 ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності та 30% втрати працездатності з подальшим переоглядом. Згідно довідки МСЕК позивачу протипоказана важка фізична праця, праця біля механізмів, що рухаються, робота в підземних умовах.

Позивач зазначає, що відповідач має відшкодувати йому моральну шкоду, нанесену внаслідок його травмування на виробництві, яку він обгрунтовує тим, що через отриману 18.10.2020 року травму на виробництві він став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно лікуватися, приймати ліки, оскільки без них його турбує біль у місцях переломів. Він 7 років пропрацював на підприємстві відповідача, був головним годувальником своєї сім`ї, а зараз за станом здоров`я не може забезпечувати свою родину, усі страхові виплати ідуть на медичну реабілітацію та придбання ліків, і від цього він почуває себе неповноцінною людиною.

В зв`язку з травмою змінилися образ та якість життя, що завдає моральних страждань, при цьому захворюванні повне одужання неможливе, і перспектива в майбутньому переносити болі, постійно лікуватись спричиняє позивачу додаткові моральні страждання, в зв"язку із чим позивач просив суд стягнути з КП «Добропільський міський транспорт» на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт», відшкодування нанесеної моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог позивача відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства «Добропільський міський транспорт» на користь держави судові витрати в розмірі 300 гривень 00 копійок.

Іншу частину судових витрат по справі - компенсоано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судове рішеннямотивоване тим,що позивачем доведенізаявлені позовнівимоги танаявність правовихпідстав для відшкодуванняйому моральної шкодивідповідачем,через отриманепрофесійне захворюваннята втратупрацездатності, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 30 000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та увхалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скаргапозивача мотивованатим,щосудом в достатній мірі не взято до уваги характер отриманої травми, що спричинала втрату професійної працездатності, звільнення з роботи, неможливість відновлення попереднього фізичного стану , тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність постійного лікування та реабілітації. Судом не враховано істотність втрачених позивачем благ внаслідок ушкодження здоров`я, значного ступеню вини відповідача у спричиненні шкоди, вік позивача в якому його життя зазнало вимушених негативних змін, та безстроковість спричиненої шкоди.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та вбачається із копії трудової книжки, що ОСОБА_1 з 01.03.2013 року по 10.08.2014 року працював на посаді слюсаря з ремонту автомобілів КП «Добропільський міський транспорт», а 10.08.2014 року по 23.12.2021 року на посаді водія автобусу І-го класу. 23.12.2021 року було звільнено згідно п. 1 ст. 36КЗпП України за згодою сторін (а.с. 21).

Згідно копії акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 18.10.2020 року о 05:45 год. на КП «Добропільський міський транспорт»,який було затверджено директоромКП «Добропільський міський транспорт»Мар`янським О.С., комісія з розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідкам, що стався 18.10.2020 року о 05:45 год. з водієм автобуса ОСОБА_1 , 1964 р.н., вивчивши обставини, наслідки нещасного випадку, оглянувши місце нещасного випадку, опитавши свідків, ознайомившись з висновком ступеню тяжкості виробничих травм (протоко ЛКК № 321 від 20.10.2020) виданого КНП «Добропільська ЛІЛ», опитавши потерпілого ОСОБА_1 , керуючись пп. 2 п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 337, відповідно до вимог п. 34 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» шляхом голосування, одноголосно (за 4, проти-0, утрималось -0) прийняла рішення визнати нещасний випадок, який стався з водієм ОСОБА_1 , пов`язаним з виробництвом, підлягає обліку по КП «Добропільським міський транспорт», зі складанням акту за формою Н-1/П.

В п.8 Акту особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасово акта за формою Н-1) зазначено: ОСОБА_2 , головного механіка КП«Добропільський міський транспорт», який на час проведення ремонтних робіт в оглядовій ямі не огородив оглядову яму, чим порушив вимоги п. 2.4 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» та п. 2.19 Посадової інструкції головного механіка, та ОСОБА_1 , водія автобуса КП«Добропільський міський транспорт», який був неуважний під час пересування по території підприємства, чим порушив п. п. 1.11, 1.12, 1.13 «Інструкції з охорони праці № 9 для водія автобуса(а.с.8-16).

Відповідно до копії виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 4367, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 18.10.2020 року по 19.10.2020 року КНП «Добропільська ЛІЛ» в травматологічному відділенні з діагнозом: множинна травма тіла: закритий косий перелом зовнішньої щиколотки лівої гомілки, без зміщення, закритий первинний вивих правого плеча з переломом великого горбка плечової кістки, без зміщення (а.с. 41).

Відповідно до консультативних висновків від 22.01.2020 року, 14.12.2020 року, виданих Науково-дослідницьким інститутом травматології та ортопедії Донецький національний медичний університет, ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки виробничої травми 18.10.2020р.: перелом переднє-нижнього відділу суглобової поверхні лопатки, імпресійний перелом голівки плечової кістки, пошкодження сухожилків ротаторної манжети правого плечового суглобу. Контрактура правого плечового суглобу. Консалідуючий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки (а.с. 25,26).

Відповідно до висновку від 25.03.2021 року, виданого Науково-дослідницьким інститутом травматології та ортопедії Донецький національний медичний університет, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки виробничої травми 18.10.2020р.: перелом переднє-нижнього відділу гленоїдальної западини, імпресійний перелом голівки плечової кістки, невідновлююче пошкодження сухожилків ротаторної манжети правого плечового суглобу. Контрактура правого плечового суглобу. Рекомендовано: консультація та подальше оперативне лікування в умовах НДІ ТО м. Київ (а.с. 27).

Згідно копії виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 504, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.02.2021 року по 25.02.2021 року КНП «Добропільська ЛІЛ» в травматологічному відділенні з діагнозом: закритий перелом передньо-нижнього відділу суглобової поверхні правої лопатки, зі зміщенням. Імпресійний перелом голівки правої плечової кістки (перелом ХіллСакса). Пошкодження переднього відділу гленоідальної губи (пошкодження Банкарта), сухожилків ротаторної манжети правого плечового суглобу. Комбінована контрактура, помірно виражена. Зрощений косий перелом зовнішньої щиколотки лівої гомілки. Закритий первинний вивих правого плеча з переломом великого горбка плечової кістки. Теносиповііт сухожилля довжиною голівки біцепса. Синовііт. Артрозу правого плечового суглобу, артрозо-артрит правого акроміального-ключичного суглобу. Травма виробнича (а.с. 31).

Відповідно до висновку МСЕК від 04.11.2021 року позивачу первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатності до 01.12.2022 року та 3 групу інвалідності в зв"язку із трудовим каліцтвом, встановлено рекомендації щодо продовження лікування.

При повторному переогляді висновком МСЕК від 10.11.2022 року позивачу підтверджено встановлення 30 % втрати професійної працездатності повторно до 01.12.2024 року та 3 групу інвалідності в зв"язку із трудовим каліцтвом, встановлено додаткові рекомендації щодо продовження лікування.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що, трудове каліцтво позивачем отримано під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, у зв`язку із чим поклав обов`язок відшкодувати позивачу шкоду, завдану ушкодженням здоров`я на КП «Добропільсьий міський транспорт».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 153 КЗпП України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною 3 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках встановлених законом.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як видно з акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 18 жовтня 2020 року із позивачем, особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасово акта за формою Н-1) зазначено: ОСОБА_2 , головного механіка КП«Добропільський міський транспорт», який на час проведення ремонтних робіт в оглядовій ямі не огородив оглядову яму, чим порушив вимоги п. 2.4 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.62-12 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» та п. 2.19 Посадової інструкції головного механіка, та ОСОБА_1 , водія автобуса КП«Добропільський міський транспорт», який був неуважний під час пересування по території підприємства, чим порушив п. п. 1.11, 1.12, 1.13 «Інструкції з охорони праці № 9 для водія автобуса.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, трудове каліцтво позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло також й з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника безпечних умов праці.

Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманим професійним захворюванням встановлений та доведений матеріалами справи. Так, згідно виписних епікризів, позивач від отриманої травми переніс фізичний біль, оперативне втручання, змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що трудове каліцтво обмежує життєву активність. Звільнений з підприємства через отриману виробничу травму, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, у своїй постанові від 05 грудня 2018 року по справі №210/5258/16-ц (провадження №14-463 цс18) зазначила: «Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, з урахуванням роз`яснень, наведених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до яких, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин.

Матеріалами справивстановлено,що узв`язкуз отриманоюпозивачем виробничоютравмою йому заподіяноморальну шкоду,яка полягаєу стражданняхвнаслідок перелому переднє- нижнього відділу суглобової поверхні лопатки, імпресійний перелом голівки плечової кістки, пошкодження сухожилків ротарної манжети правого плечового суглобу, консолідуючий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки, він втратив професійну працездатність вперше у розмірі 30%. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він позбавлений можливості реалізовуватисвої звички та бажання, постійно виникають складнощі, у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, болями.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і визначений судом першої інстанції розмір 30 000 грн. є виваженим, прийнятим з дослідження усіх обставин справи, справедливим та не призведе до збагачення позивача та не призведе до скрутного матеріального становища відповідача. Тому доводи апеляційної скарги позивача щодо розміру визначеної судом моральної шкоди є неприйнятними, такими, що не підлягають задоволенню.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст.7,19,367,374,375,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2022року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Дата ухвалення рішення07.03.2023
Оприлюднено10.03.2023
Номер документу109426668
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —227/151/22

Постанова від 07.03.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Мірута О. А.

Ухвала від 06.03.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Мірута О. А.

Ухвала від 19.12.2022

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Мірута О. А.

Рішення від 30.11.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Корнєєва В. В.

Рішення від 30.11.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Корнєєва В. В.

Ухвала від 20.01.2022

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Корнєєва В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні