Рішення

від 29.11.2022 по справі 473/2070/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2070/22

РІШЕННЯ

іменем України

"29" листопада 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарях судових засідань Кріпак Н.Г., Ніценко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунальної організації «Вознесенський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудових відносин,

встановив:

в серпні 2022 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, поданим в їх інтересах адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною, до КОМУНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ`Я НАСЕЛЕННЯ "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" (далі КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ") про визнання незаконним та скасування наказу № 19 від 01 квітня 2022 року в частині призупинення трудових договорів, поновлення дії трудових договорів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 працюють у КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" на посадах тренера з плавання та інструктора тренажерного залу відповідно. Робочими місцями позивачів є фізкультурно-оздоровчий комплекс «Водограй». На початку березня 2022 року через активні бойові дії на території Вознесенської ОТГ вказаний оздоровчий комплекс було зачинено. Будівля комплексу продовжує бути зачиненою також після припинення бойових дій. Водночас жодних повідомлень від адміністрації КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" щодо режиму роботи оздоровчого комплексу в умовах воєнного стану позивачі не отримували. При цьому, неодноразові спроби позивачів потрапити до свого робочого місця, в тому числі з метою забрати особисті речі, не призвели по позитивних результатів.

В подальшому позивачі під час розгляду іншої справи про визнання незаконним та скасування наказу №26 від 01 квітня 2022 року про надання відпустки без збереження заробітної плати, дізналися, що 01 квітня 2022 року керівником відповідача був виданий наказ № 19 щодо призупинення з ними трудових договорів.

Проте, обумовлений наказ було видано без законних підстав для прийняття обумовленого рішення, оскільки позивачі можуть та бажають виконувати свою роботу, що в свою чергу свідчить про неможливість призупинення трудових договорів.

Посилаючись на викладені обставини позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили скасувати вищевказаний наказ у частині, що стосується їх інтересів.

Ухвалою суду від 23 серпня 2022 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного наказного провадження.

09 вересня 2022 року представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позов, відповідно до якого остання в задоволенні позовних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просила відмовити, посилаючись на те, що спірний наказ був виданий відповідно до діючого законодавства, зокрема Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». При цьому, представник відповідача звертала увагу суду на неможливість забезпечення позивачів умовами праці, оскільки в результаті бойових дій пошкоджене приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу «Водограй», а також неможливо створити безпечні умови праці працівникам закладу, надання послуг відвідувачам, більшість з яких є діти, в зв`язку з чим комплекс не працює, жодних послуг не надає. Водночас переведення позивачів на іншу роботу або залучення їх до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

В своючергу, представникомпозивачів адвокатомВуїв О.В.подано відповідьна відзив, у якому остання позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі, зокрема з огляду на те, що керівником відповідача не була дотримана головна умова для призупинення дії трудового договору, якою є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, що мають існувати одночасно. Таким чином, відповідачем не доведено передбачених законом підстав для призупинення дії трудових договорів з позивачами, тому наявні підстави для задоволення позову.

19 вересня 2022 року представником відповідача ОСОБА_3 подано заперечення щодо відповіді на відзив, за змістом яких остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з підстав, вказаних у відзиві на позов.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Вуїв О.В. позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не визнала з підстав, вказаних у процесуальних заявах, поданих до суду, підкреслюючи, що об`єктивна можливість надання та виконання роботи позивачами відсутня. При цьому, наявність бажання працівників і далі продовжувати працювати не має вирішального значення.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд виходить з наступного.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, директором КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" Родюк Р.Ю., відповідно до ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в зв`язку з пошкодженням приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу з плавальним басейном «Водограй» (під час бойових дій у місті), неможливістю надання роботи відповідно до наказів та затверджених посадових інструкцій, відсутністю відвідувачів, було видано наказ № 19 від 01.04.2022 про призупинення дії трудових договорів з інструктором з плавання, тренером з плавання за сумісництвом ОСОБА_1 , інструктором тренажерного залу ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. ст. 43, 45 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції чинній на час видання спірного наказу), передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Згідно з п.2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З огляду на вищевикладене, положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням вказаного закону також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ та Указом від 7 листопада 2022 року № 557/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX) продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Згідно п.3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Разом з тим, як вбачається з аналізу положень ч.1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. При цьому, законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.

Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.

Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

При цьому саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівникамипорушень трудового розпорядку тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, робочими місцями позивачів є фізкультурно-оздоровчий комплекс з плавальним басейном «Водограй», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Основним видом діяльності вказаного комунального закладу є надання платних спортивно-оздоровчих послуг.

На початку березня 2022 року через активні бойові дії на території Вознесенської ОТГ вказаний оздоровчий комплекс було пошкоджено, в зв`язку з чим він не виконує основні виробничі завдання та функції.

15.03.2022 директором КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" видано наказ №15, відповідно до якого, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, запровадження воєнного стану та тимчасовою відсутністю умов для провадження виробничої діяльності, було встановлено простій у період з 16 березня 2022 року до усунення обставин, які його спричинили. Виконують роботу лише працівники підприємства, які забезпечують збереження цього об`єкту.

Неможливість надання послуг відповідно до безпосереднього виду діяльності фізкультурно-оздоровчого комплексу з плавальним басейном «Водограй», а також надання роботи відповідно до наказів та затверджених посадових інструкцій, забезпечення працівникам належних умов праці, безпечних умов для відвідувачів встановлена як на час видання спірного наказу, так і на час розгляду обумовленої справи в суді, що вбачається з акта комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 27.06.2022, акта оцінки об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття від 28.09.2022.

За таких обставин, враховуючи, що функціонування фізкультурно-оздоровчого комплексу з плавальним басейном «Водограй» з об`єктивних та незалежних від роботодавця причин є неможливим, а також неможливість останнього забезпечити позивачів роботою відповідно до кола їх обов`язків, в тому числі з залученням до роботи за дистанційною формою організації праці, є підставою для призупинення дії трудового договору навіть при наявності бажання позивачів і далі продовжувати працювати.

Таким чином, спірний наказ відповідає вимогам ст. 13 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та об`єктивним економічним реаліям, в яких відповідач опинився в наслідок збройної російської агресії, не містить ознак дискримінації по відношенню до позивачів, тому підстави для визнання спірного наказунезаконним та його скасування відсутні.

Доводи представника відповідача щодо недбалого ставлення позивачів до своїх посадових обов`язків, суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються предмету даного спору.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.08.2022 щодо відстрочення сплати судового збору, з позивачів на користь держави підлягаю стягненню судові витрати (судовий збір) в розмірі 992 грн. 40 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 137, 141, 259, 263 - 265, 272, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунальної організації «Вознесенський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудових відносин відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 07.12.2022.

Суддя Л.В.Лузан