Постанова

від 06.02.2023 по справі 473/2070/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.02.23

22-ц/812/220/23

Провадження № 22-ц/812/220/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2023 року м. Миколаїв

справа № 473/2070/22

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунальної організації «Вознесенський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» про визнання незаконним та скасування наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною, на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 29 листопада 2022 року, під головуванням судді Лузан Л.В., повний текст судового рішення складений 07 грудня 2022 року,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Комунальної організації«Вознесенський міськийцентр фізичногоздоров`я населення«Спорт длявсіх» (далі - КО ВМЦФЗН «Спорт для всіх») про визнання незаконним та скасування наказу.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що ОСОБА_1 працює на посаді тренера з плавання, а ОСОБА_2 на посаді інструктора тренажерного залу у КО ВМЦФЗН «Спорт для всіх». Робочими місцями позивачів є фізкультурно-оздоровчий комплекс «Водограй». На початку березня 2022 року через активні бойові дії на території Вознесенської ОТГ вказаний оздоровчий комплекс перестав приймати відвідувачів та будівля комплексу, яка постраждала від обстрілів, була зачиненою. Як вказали позивачі, 15 березня 2022 року директором КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" було видано наказ про надання їм та кільком іншим працівникам відпустки без збереження заробітної плати на період військових дій, а 01 квітня 2022 року - наказ № 19, яким призупинено з ними дію трудових договорів на період воєнного стану в Україні. Посилаючись на те, що наказ № 19 від 01 квітня 2022 року порушує їх право на працю, просили визнати його незаконним та скасувати, а також поновити дію трудових договорів.

У відзиві на позовну заяву КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на те, що спірний наказ був виданий відповідно до діючого законодавства, зокрема Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». При цьому, представник відповідача звертала увагу суду на неможливість забезпечення позивачів умовами праці, оскільки в результаті бойових дій пошкоджене приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу «Водограй», а також неможливо створити безпечні умови праці працівникам закладу, надання послуг відвідувачам, більшість з яких є діти, в зв`язку з чим комплекс не працює, жодних послуг не надає. Водночас переведення позивачів на іншу роботу або залучення їх до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Вуїв О.В. просила скасувати рішення суду в частині стягнення з позивачів судового збору та постановити в цій частині нове рішення, яким звільнити їх від сплати судового збору. В іншій частині рішення не оскаржувалось.

Апеляційна скарга мотивована тим, що звертаючись з позовом позивачі просили їх звільнити від сплати судового збору через тяжкий фінансовий і матеріальний стан, адже через оголошення воєнного стану та збройну агресію російської федерації, вони фактично були позбавлені роботи, так в установі в якій вони працюють з 16.03.2022 року було оголошено простій через що вони отримували 2/3 заробітку, а з 01.04.2022 року їм була надана відпустка без збереження заробітної плати та з цього часу вони заробітну плату не отримували. Іншого офіційного та неофіційного заробітку вони не мають. До того ж на їх утримані перебувають малолітні діти, а ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи. Однак ухвалою від 23 серпня 2022 року суд не врахував подані докази, які підтверджували неможливість сплати судового збору та відстрочив їм сплату судового збору, фактично не вирішивши клопотання про звільнення не зазначивши чи відмовляє у задоволенні клопотання чи задовольняє частково, адже позивачі не просили відстрочити сплату судового збору. Так само і не зазначено про наявність чи відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання. Судом не було враховано що в Україні було введено воєнний стан і Вознесенська міська громада включена до Переліку населених пунктів, де проводяться активні бойові дії, що унеможливлює отримання іншого заробітку через зменшення діяльності підприємств, частина з яких перебуває в простої, а фізичні-особи підприємці припиняють свою діяльність та роботу знайти вкрай тяжко.

У відзиві на апеляційну скаргу КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та постановити в цій частині нове рішення про звільнення позивачів від сплати судового збору.

В судовому засіданні до суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Вуїв О.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, також зазначає, що апеляційну скаргу підтримує та просить задовольнити.

Від КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ" надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Також у вказаній заяві вказали, що просять залишити апеляційну скаргу без задоволення та постановити в цій частині нове рішення про звільнення позивачів від сплати судового збору.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України«Про судовийзбір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першійстатті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною першою статті 8 Закону України«Просудовий збір» визначено випадки коли суд може звільнити особу від сплати судового збору, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зміст наведених правових норм дає підстави вважати, що суд наділений правом у передбачених законом випадках полегшити покладений на особу майновий тягар судових витрат у цивільній справі.

З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до КО ВМЦФЗН «Спорт для всіх» про визнання незаконним та скасування наказу № 19 від 01 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору», виданого директором КО ВМЦФЗН "СПОРТ ДЛЯ ВСІХ", в частині призупинення трудових відносин з 01 квітня 2022 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поновлення дії трудових договорів. Разом з позовною заявою було подано клопотання про звільнення їх від сплати судового збору. Клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивовано неможливістю сплати судового збору через тяжкий фінансовий і матеріальний стан, так як через оголошення воєнного стану та збройну агресію російської федерації позивачі фактично були позбавлені роботи, в установі в якій вони працюють з 16.03.2022 року було оголошено простій, через що вони отримували 2/3 заробітку, а з 01.04.2022 року їм була надана відпустка без збереження заробітної плати та з цього часу вони заробітну плату не отримували. Іншого офіційного та неофіційного заробітку вони не мають. Крім того вони понесли витрати при зверненні до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу № 26 від 01.04.2022 року (про надання відпустки). До того ж на їх утримані перебувають малолітні діти, а ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 серпня 2022 року відстрочено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору та стягуючи з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі по 992 грн. 40 коп. з кожного при ухваленні рішення, суд першої інстанції не в повній мірі врахував надані позивачами документи на підтвердження свого майнового стану, а також конкретні обставини справи та недостатньо аргументовав свій висновок щодо відсутності підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

На підтвердження розміру своїх доходів та сімейного стану позивачі надали до суду довідки про доходи, сформовані онлайн за допомогою сервісу «Дія. Послуги. Довідка про доходи», свідоцтва про народження дітей (а.с.36, 37, 38,39), також ОСОБА_2 було надано пенсійне посвідчення у зв`язку із інвалідністю ІІІ групи (а.с. 13).

Враховуючи майновий стан позивачів, який підтверджено наданими документами, та конкретні обставини справи підстави, з яких призупинено трудові відносини з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , беручи до уваги, що на даний час в Україні введено воєнний стан у зв`язку із агресією рф, що зумовлює погіршення матеріального стану громадян України, колегія суддів приходить до висновку про можливість звільнення позивачів від сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

З огляду на викладене відповідно до ч. 1 ст.376ЦПК України рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 листопада 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення - про звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до ч. 1 ст.367ЦПК України його законність і обґрунтованість в цій частині не перевірялась.

Керуючись. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною -задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 листопада 2022 року в частині стягнення судових витрат скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору за позовну заяву в суд першої інстанції.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді першої інстанції віднести за рахунок держави.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку і випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України .

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: І.В. Лівінський

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 06 лютого 2023 року